Суб’єкти фінансового права і фінансових правовідносин

Фінансове право регулює відносини, які включаються до його предмета,
визначає права й обов’язки їх учасників, тобто юридичних і фізичних
осіб, які беруть участь у фінансовій діяльності. Ось ці учасники і є
суб’єктами фінансового права і, як правило, вони ж стають суб’єктами
фінансових правовідносин.

Але не завжди суб’єкти фінансового права стають суб’єктами конкретних
фінансових правовідносин.

Суб’єкт фінансового права — це особа, учасник фінансових відносин, яка
за своїми особливостями фактично може бути носієм суб’єктивних прав і
обов’язків. Так, згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний
сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Отже, кожний громадянин є суб’єктом фінансового права і потенційно він
може бути суб’єктом фінансових правовідносин. Кожний громадянин може
бути носієм суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, він реально
здатний брати участь у податкових, бюджетних та інших фінансових
правовідносинах в силу приписів Конституції України.

Властивість юридичної або фізичної особи бути носієм юридичних прав і
обов ‘язків в силу юридичних норм називається правосуб’єктністю{.
Правосуб’єктність у фінансовому праві включає в себе два елементи:
можливість мати права і нести обов’язки (правоздатність) і можливість до
самостійного здійснення прав і обов’язків (дієздатність).

Так, у ч. 2 ст. 67 Конституції приписано всім громадянам щороку подавати
декларацію про свій майновий стан І доходи за минулий рік у порядку,
встановленому законом. Подаючи декларацію про доходи, громадянин вступає
у фінансові правовідносини з податковою адміністрацією.

Правосуб’єктність у фінансовому праві поняття більш широке, ніж суб’єкти
фінансових правовідносин.

Суб’єкти фінансового права — це юридичні і фізичні особи, які мають
правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових
правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин — це реальний учасник
даних правових відносин2.

Так, у нашому прикладі, громадянин є безумовним носієм фінансових прав і
обов’язків в силу дії норм Конституції України, тобто є суб’єктом
фінансового права, але, подаючи декларацію в податкову адміністрацію,
він вступає у конкретні фінансові правовідносини, бо реалізує надані
Конституцією України права й обов’язки, стає суб’єктом фінансових
правовідносин, але не губить своїх властивостей як суб’єкт фінансового
права.

Суб’єктами фінансового права виступають держава,
адміністративно-територіальні утворення; юридичні особи — підприємства й
організації усіх форм власності, установи, громадські організації, тобто
колективні суб’єкти і громадяни як Індивідуальні суб’єкти.

Держава виступає, як правило, в особі уповноваженого нею органа:
Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів,
Національного банку (а в міжнародних фінансових відносинах держава
виступає суб’єктом відносин). Суб’єктами фінансового права є
адміністративно-територіальні одиниці: Автономна Республіка Крим,
області, міста, райони,

селища, села.

?

1/4

A

? I

Ue

?

???????¤?¤?$???????j?Держава і адміністративно-територіальні утворення
виступають у бюджетних правовідносинах, бо вони Конституцією України
наділяються правом на бюджет, а звідси витікає їх право на одержання
доходів і фінансування видатків, які пов’язані із здійсненням функцій,
покладених на них Конституцією. Ці суб’єкти беруть участь і у
правовідносинах, пов’язаних із державним кредитом, бо їм надано право
випуску державних і місцевих позик.

До колективних суб’єктів фінансового права належать органи законодавчої
і виконавчої влади: Верховна Рада, Рахункова палата, Кабінет Міністрів,
Міністерство фінансів, Державне казначейство. Ці державні органи не
тільки можуть, але й зобов’язані брати участь у фінансових
правовідносинах, оскільки це покладається на них Конституцією та
законодавчими актами.

У фінансових правовідносинах беруть участь органи місцевого
самоврядування та їх виконавчі органи. Вони збирають податки, фінансують
видатки, наповнюють і витрачають позабюджетні фонди тощо.

Велике коло учасників фінансових правовідносин складають підприємства
різних форм діяльності і форм власності. Господарюючі суб’єкти юридичні
особи — активні учасники фінансових правовідносин, бо вони є платниками
податків, користувачами банківських кредитів, учасниками торгів на
біржах тощо.

НекомерційнІ установи одержують з бюджету асигнування для своєї
діяльності, але вони змушені добувати грошові засоби для свого
фінансування і вступають у Інші види фінансових правовідносин.
Суб’єктами фінансового права виступають сімейні приватні підприємства,
селянські (фермерські) господарства, які є самостійними господарюючими
одиницями. Вони сплачують податки до бюджету, придбавають облігації
державних позик, одержують фінансову підтримку з бюджету.

І, нарешті, індивідуальними суб’єктами фінансового права є громадяни.
Стаття 67 Конституції України покладає на всіх громадян обов’язок
сплачувати податки і збори в порядку і

ЛІТЕРАТУРA

Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990
р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із
змінами та доповненнями.

Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами
та доповненнями.

Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І
із змінами та доповненнями.

Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від
21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р.
№ 959—XII із змінами та доповненнями.

Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. №
1201-ХП із змінами та доповненнями.

Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в
редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25
червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.

Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII
із змінами та доповненнями.

Похожие записи