РЕФЕРАТ

на тему:

“Статус Конституційного

суду України”

1. Конституційний Суд України —

як особливий судовий орган конституційного контролю

Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших
органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:

— незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йдеться у розділі
VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні
спеціалізованих апеляційних судів;

— саме тому його правовий статус визначено в окремому розділі XII
«Конституційний Суд України»;

— цей розділ міститься не відразу за розділом VIII «Правосуддя», а перед
розділом ХІІІ «Внесення змін до Конституції України», що є досить
логічним;

— система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів
відрізняється від Конституційного Суду України тим, що: останній не має
власної системи; порядок призначення суддів загальної і спеціальної
юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування
Конституційного Суду; вимоги, які пред’являються до суддів
Конституційного Суду відрізняються від вимог щодо судців загальної і
спеціальної юрисдикції; основні принципи судочинства останніх докорінно
відрізняються від засад Конституційного Суду; на діяльність
Конституційного Суду України не поширюються норми процесуальних кодексів
України; Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому,
процедуру розгляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише
Конституційному Суду України акти, які він приймає; до суддів цього Суду
пред’являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та
місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають спеціальному
та касаційному оскарженню; на відміну від строків повноважень суддів
загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Суду
призначаються на суворо визначений строк; судді Конституційного Суду не
входять до складу Вищої ради юстиції.

Все це дає можливість зробити висновок про те, що Конституційний Суд
України є особливим судовим органом конституційного контролю.

Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у
світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із
законодавчою, виконавчою і судовою владою має існувати четверта влада —
контрольна.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці конституційного права
— влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної
влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав
контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду
(конституційні суди, рахункові палати, державні контролери,
суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчого,
адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають
самостійне місце, вони організаційно відокремлені від інших гілок влади.

Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони
не встановлюють загальних правил поведінки, як це робить законодавча
влада, не займаються державним управлінням, яке притаманне відповідній
владі, не розглядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та
інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи
контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише
розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права
втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони
доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і
застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у
тому числі і Конституційний Суд України, як правило, ніяких покарань
призначати не можуть.

2. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом
XII Конституції та Законом України «Про Конституційний Суд України» від
16 жовтня 1996 р.

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Конституційного Суду
України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної
юрисдикції.

Призначення цього органу:

— вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів
Конституції України;

— давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та
порядок його формування.

Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів
Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада
України (ч. 26 ст. 86) та з’їзд суддів України призначають по шість
суддів Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 148).

У Конституції України визначаються вимоги до судців Конституційного Суду
України.

Відповідно до ч. З ст. 148 Конституції України суддею Конституційного
Суду України може бути громадянин України, який на день призначення
досяг сорока років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не
менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти
років та володіє державною мовою.

При цьому суддя Конституційного Суду призначається на дев’ять років без
права бути призначеним на повторний строк.

Із загальної кількості суддів на спеціальному пленарному засіданні
обирається Голова Конституційного Суду України шляхом таємного
голосування лише на один трирічний строк.

Вище зазначалося, що основні положення норм розділу VIII Конституції
України «Правосуддя» на суддів Конституційного Суду не поширюються.
Проте є й вийнятки. Так, згідно зі ст. 149 Конституції України на суддів
Конституційного Суду поширюються гарантії незалежності та
недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені ст. 126,
та вимоги щодо несумісності, визначені в ч. 2 ст. 127 Конституції.

Суддя Конституційного Суду вважається таким, що вступив на посаду, з
часу складання ним присяги, а повноваження закінчуються в останній день
місяця, в якому строк його перебування на посаді судді закінчується або
в якому йому виповнюється шістдесят п’ять років.

Конституційному Суду України надано досить широкі повноваження, які
стосуються захисту загальних засад конституційного ладу, основних прав і
свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства і прямої дії норм
Конституції України на всій території країни.

Згідно зі ст. 150 до повноважень Конституційного Суду України належить
дві основні групи питань:

1) вирішення про відповідність Конституції України (конституційність):

• законів та інших правових актів Верховної Ради України;

• актів Президента України;

• актів Кабінету Міністрів України;

• правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Суб’єктами конституційного звернення до Конституційного Суду України
згідно зі ст. 150 Конституції України є: Президент України, не менш як
45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної
Республіки Крим.

При вирішенні питань своєї компетенції Конституційний Суд України,
зокрема за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України,
дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних
договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради
України для надання згоди на їх обов’язковість.

У свою чергу за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд
України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розгляду і
розслідування справи про усунення Президента України в порядку
імпічменту (ст. 151 Конституції).

Щодо вирішення питань про відповідність Конституції України
вищеперелічених актів. Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та
інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються
неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не
відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена
Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними
чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані
недійсними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом
України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам
актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовуються державою у
встановленому законом порядку.

З питань своєї компетенції Конституційний Суд України ухвалює рішення,
які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не
можуть бути оскаржені (ст. 150 Конституції).

Конкретні питання правового статусу, завдань, організації та діяльності
Конституційного Суду України визначає Закон України «Про Конституційний
Суд України» від 16 жовтня 1996 р.

Згідно з цим Законом завданням Конституційного Суду є гарантування
верховенства Конституції України як Основного Закону на всій території
України. Закон визначає основні принципи діяльності цього органу, до
яких належать принципи верховенства права, незалежності, колегіальності,
рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ
та обґрунтованості прийнятих рішень.

Визначається також порядок призначення суддів. Зокрема, Президент
України у процесі визначення кандидатур на посади суддів Конституційного
Суду проводить консультації з Прем’єр-міністром України та Міністром
юстиції.

Призначеною на цю посаду вважається особа, стосовно якої видано указ за
підписами Прем’єр-міністра та Міністра юстиції.

У разі припинення повноваження одного з шести суддів Конституційного
Суду, які призначаються Президентом, останній у місячний строк призначає
іншу особу на цю посаду.

Що стосується Верховної Ради України, то вона призначає шість суддів
Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України
вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як
одна четверта народних депутатів від конституційного складу Верховної
Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під
пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи
депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради України
подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду
судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються
кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше
половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради
України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і
після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення
кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який
призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний
строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування Голова Верховної Ради України підписує
постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного
Суду України.

У свою чергу шість суддів Конституційного Суду призначає з’їзд суддів
України. За пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням
більшістю голосів присутніх делегатів з’їзд визначає кандидатури на
посади суддів Конституційного Суду України для включення до бюлетенів
для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається
кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість
голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту
для призначення на посаду суддів Конституційного Суду України,
призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у Законі,
набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду з’їзд суддів
України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються
рішення з’їзду про призначення суддів Конституційного Суду України.

Закон також визначає повноваження Конституційного Суду України, на
підставі яких приймаються рішення та даються висновки у справах.

До цих повноважень належать права та обов’язки щодо: конституційності
законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента
України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинних
міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що
вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх
обов’язковість; додержання конституційної процедури розслідування і
розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку
імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;
офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо
законності актів органів державної влади, органів влади Автономної
Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші
питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо
неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:
невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією
України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Закон також передбачає: вимоги до судді; порядок вступу його на посаду;
статус судді.

Окремо визначаються повноваження Голови Конституційного Суду України,
двох його заступників, які обираються на три роки.

Визначаються також підстави припинення повноважень суддів, а також
дострокового звільнення з посади Голови та заступника Конституційного
Суду за їх заявами. Зокрема, повноваження судді Конституційного Суду
України припиняються у разі: закінчення строку призначення; досягнення
суддею шістдесятип’ятирічного віку; неможливості виконувати свої
повноваження за станом здоров’я; порушення суддею вимог, передбачених
законом; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним
вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно
відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку
або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Голова Конституційного Суду України, заступник Голови Конституційного
Суду України звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом
України.

Рішення про дострокове звільнення вважається прийнятим, якщо за нього
проголосувало більше половини конституційного складу суддів
Конституційного Суду України.

Закон визначає також порядок організації та діяльності Конституційного
Суду України.

Питання провадження у справах та діяльності Конституційного Суду
України, його Секретаріату, порядок діловодства, правила внутрішнього
розпорядку Конституційного Суду України визначаються Конституцією
України, Законом та актами Конституційного Суду України, що встановлюють
порядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

Фінансування Конституційного Суду України передбачається в Державному
бюджеті України окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування
Конституційного Суду України і проект відповідного кошторису подаються
Головою Конституційного Суду України до Кабінету Міністрів України та
Верховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України
на кожний наступний рік.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше
забезпечення Конституційного Суду України здійснює Секретаріат
Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату
Конституційного Суду України.

Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і
штати затверджуються Конституційним Судом України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається
Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду
України з числа громадян, які мають право на зайняття посади
професійного судді.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до
політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій
політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади,
виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та
творчої.

Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду
України є державними службовцями.

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів
Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду
України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації
його внутрішньої діяльності. Положення про ці органи затверджуються
Конституційним Судом на пленарному засіданні.

Конституційний Суд України може утворювати також на своїх пленарних
засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань,
пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у
відповідних галузях права.

Крім того, суддя Конституційного Суду України може мати наукового
консультанта та помічника, які виконують доручення судді Конституційного
Суду України зі справ конституційного провадження. Вони є державними
службовцями.

Використана література

Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996.

Конституція України. – К., 1996.

Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2001.

Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К.,
1998.

Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За
ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків:
Консум, 2001. – 656 с.

Конституція України. – К., 1996.

Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996

Конституція України. – К., 1996.

Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996.

Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред.
В.В.Копєйчикова. – К., 1998.

Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2001.

Похожие записи