Реферат на тему:

Спілки та асоціації адвокатів

Адвокати та адвокатські об’єднання можуть створювати регіональні,
загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації.

Спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у
державних органах і об’єднаннях громадян, захищають соціальні та
професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу роботу,
сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати
спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.

Згідно з Законом спілки та асоціації адвокатів можуть створювати як
фізичні особи (адвокати), так і юридичні особи (адвокатські об’єднання),
тобто передбачено як індивідуальне так і колективне членство. Спілки і
асоціації адвокатів не є професійними об’єднаннями у розумінні ст. 4
Закону «Про адвокатуру», які утворюються з метою здійснення ними
адвокатської діяльності.

Цю різницю нескладно спостерігати: адвокатське об’єднання утворюється
для виконання професійної діяльності, визначеної в Конституції України і
в Законі «Про адвокатуру», яка полягає у захисті і представництві прав і
законних інтересів інших як фізичних, так і юридичних осіб, які не є
членами цих об’єднань. Здійснюючи цю діяльність, члени адвокатського
об’єднання керуються спеціально наданими їм правами і встановленими
спеціально для них обов’язками і передбаченими гарантіями. За виконувану
ними працю вони отримують оплату, в тому числі від держави за захист у
порядку, передбаченому ст. 47 КПК. Діяльність адвокатури, і себто її
складових — адвокатських об’єднань, — передбачена Конституцією, що не
характерно для громадських організацій, об’єднань громадян, а також
регулюється спеціальним законом, в якому відсутні будь-які посилання на
Закон «Про об’єднання громадян», дія якого не поширюється на адвокатські
об’єднання щодо їх професійної діяльності.

Однак для захисту своїх соціальних та професійних прав адвокати і
адвокатські об’єднання можуть створювати спілки та асоціації, і це
передбачено окремо — ст. 19 Закону «Про адвокатуру», а серед визначених
їм цілей, безумовно, відсутні такі, що пов’язані з поданням правової
допомоги, забезпеченням захисту та представництвом фізичних та юридичних
осіб.

Слід наголосити й на тому, що чинним законодавством встановлено різний
порядок реєстрації адвокатських об’єднань і об’єднань громадян, зокрема,
громадських організацій (у даному разі — асоціацій і спілок адвокатів);
щодо перших — їх обов’язково реєструє Міністерство юстиції України
згідно з Положенням про порядок реєстрації адвокатських об’єднань,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р.
№ 302, а об’єднання громадян (регіональні) реєструються в місцевих
органах влади. Їх адвокатські об’єднання лише повідомляють (письмово)
про свою реєстрацію.

Члени адвокатських об’єднань несуть дисциплінарну відповідальність у
разі неналежного виконання своїх професійних обов’язків, здійснюваних у
цих об’єднаннях або за їх дорученням на підставі угоди, укладеної згідно
з ч. 1 ст. 12 Закону «Про адвокатуру», а в разі анулювання свідоцтва про
право на заняття адвокатською діяльністю у порядку, встановленому ст. 16
та 17 цього Закону, вони не можуть входити до складу адвокатських
об’єднань. Адвокатські об’єднання включаються до Реєстру адвокатських
об’єднань, що є правовою підставою для подання ними правової допомоги та
інших, передбачених коментованим Законом, видів адвокатської діяльності
(див. коментар до ст. 5). Об’єднання громадян або фізичні особи, як
члени цих об’єднань, згідно з чинним законодавством не можуть займатися
професійною юридичною діяльністю, зокрема надавати правову допомогу,
здійснювати захист у суді тощо. Тому слід визнати незаконною діяльність
громадських організацій, у тому числі спілок та асоціацій адвокатів, які
займаються професійною юридичною діяльністю. На це звертається увага в
п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня
роботи адвокатури».

Мета створення спілок та асоціацій адвокатів визначена у ч. 2
коментованої статті. Зокрема наголошується на захисті цими організаціями
соціальних та професійних прав адвокатів. Однією з таких організацій є
Спілка адвокатів України — всеукраїнська організація адвокатів, метою
якої є об’єднання зусиль адвокатів у сприянні формуванню демократичної
правової держави, підвищення рівня правової допомоги, піднесення ролі і
авторитету адвокатури в суспільстві й державі, вдосконалення
законодавчого регулювання діяльності адвокатури, сприяння досягненню
адвокатурою повної самостійності та самоврядування, захист законних
інтересів членів Спілки, поширення історичних традицій української
адвокатури, сприяння розвитку і поглибленню міжнародних зв’язків
адвокатів.

Дійсно, понад 10 років Спілка адвокатів України виборює професійні і
соціальні права адвокатів, захищає та представляє їх інтереси в різних
організаціях. Наприклад, Спілка бере участь у за-конопроектній роботі,
обстоювала право адвокатів на здійснення професійної діяльності у 1993
році, коли був відсутній механізм набуття статусу адвоката за Законом
«Про адвокатуру», за її пропозицією в Законі закріплено право адвокатів
на заняття адвокатською діяльністю індивідуально; розроблено і
впроваджено правила адвокатської етики. Спілка веде боротьбу за
зменшення податкового тиску на адвокатів і адвокатські об’єднання,
усунення порушень гарантій адвокатської діяльності, розширення
професійних прав адвокатів, захищала окремих адвокатів від
необгрунтованого тиску та переслідувань, займається підвищенням
кваліфікації адвокатів, зокрема спільно з Академією адвокатури України,
одним із співзасновників якої є Спілка адвокатів. За зверненнями Спілки
проводилися міжнародні експертизи і зустрічі з експертами, міжнародні
семінари та конференції з питань відповідності чинного законодавства,
законопроектів, які стосуються адвокатури і адвокатської діяльності,
рішення Конституційного Суду у справі Солдатова міжнародним стандартам
адвокатської професії. Спілкою проводиться видавнича діяльність,
зокрема, засновано серію книжок «Адвокатура України», журнал «Адвокат»,
активно розвиваються міжнародні зв’язки, вивчається історія адвокатури
України.

Разом з тим Спілка адвокатів України може захищати лише своїх членів,
представляти інтереси тільки певної частини адвокатів — тих, хто є
членами цієї організації. З метою зміни такого становища сама Спілка у
1995 році виступила з пропозицією щодо утворення в Україні єдиної
професійної організації адвокатів з обов’язковим членством, яка б
представляла всю адвокатуру — Національної палати (асоціації) адвокатів
України, яка до цього часу не створена.

У регіонах України також створені й активно діють громадські організації
адвокатів. Так, адвокати Чернівецької області об’єдналися в Асоціацію
адвокатів, яка надає їм допомогу в організації професійної діяльності,
нещодавно утворено Спілку адвокатів Закарпаття. У деяких містах України,
зокрема в Ужгороді, Одесі, Харкові, Києві, існують адвокатські клуби.
Можна назвати й цілу низку громадських організацій адвокатів,
сформованих не за територіальною, а за іншими ознаками — вік, галузь
права тощо.

Література

Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України, 1993
р., №9, ст.62; 2002 р., №16, ст.114; 2002 р.,№29, ст.194.

Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5 травня 1993
р.

Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань.

Проект Закону України “Про адвокатуру” (на заміну раніше поданих № 3061
від 23.04.2004 р., № 3061-1 від 30.10.2003 р., № 5187 від 27.02.2004 р.)

Цивільно-процесуальний Кодекс України. – К., 2000.

Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України.
– К. – Юрінком інтер. – 1997. – 307 с.

Адвокат. — 2001. — № 5-6. – С.20-22.

Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. –
Кіровоград. – 1998. – 305 с.

Ермакова С.В. Практические советы юристам. — Симфирополь, 1997. – 190 с.

Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої, О.Д.Святоцького.
К., 1992. – 145 с.

Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар
Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. – 340 с.

Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. – 160 с.

Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К.,
1997. – 170 с.

Похожие записи