Соціально – правовий захист працівників міліції: визначення поняття
1. Для того, щоб законодавство відповідало сучасним потребам
суспільства, воно повинно бути досконалим як за змістом, так і за
формою. Зокрема, до формальних засобів удосконалення законодавства
відноситься і “законодавча термінологія” – сукупність слів
\словосполучень\, за допомогою яких у текстах законів позначаються
поняття. При формулюванні тексту закону використовуються
загальновживані, спеціально-юридичні і спеціальні неюридичні терміни
[1:101].
Будь-яка термінологія має свій понятійний апарат, тобто систему понять,
що відображає сутність предмета, різновидність зв’язку його структурних
елементів, процеси його генезису, функціонування та розвитку [2:7].
2. У законодавстві України такий термін, як “соціально-правовий захист”
не зустрічається. Аналіз законодавства, що регулює правовий та
соціальний захист громадян, в тому числі і працівників міліції свідчить,
що законотворча лексика здебільшого оперує поняттями “правовий захист”
та “соціальний захист”. Зокрема, у Законі України “Про соціальний та
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” [3], Законі
України “Про міліцію” [4] та інші зазначені терміни вживаються як окремі
категорії, кожній з яких присвячені окремі статті.
3. Деякі вчені-юристи вживають таке поняття, як “соціально-правовий
захист”, при цьому чіткого визначення даного терміну не дають. Інші
правознавці схильні розділяти цей термін на два окремих поняття –
“соціальний захист”, “правовий захист”, або ж зводять поняття
соціально-правового захисту до одного з цих складових. Зокрема, у своїх
наукових роботах правознавці вживають таке поняття, як “правова
захищеність”. Зокрема, Б.М.Кондрашов зазначає, що правова захищеність
працівників міліції перш за все є ступенем їх особистої безпеки,
ініціативності, впевненості і авторитетності при здійсненні службових
обов’язків, дозволених відповідними юридичними органами [5:36]. Автор
даного визначення говорить лише про один з компонентів правового захисту
працівників міліції – їх ініціативності, впевненості і авторитетності,
говорячи про субєктивні характеристики правового захисту. Поняття ж
захисту не зводиться до такого його розуміння, воно за своїм змістом
більш ширше.
3. В загальному поняття соціального захисту особистості можна
розглядати як в широкому, так і в вузькому розумінні. В першому випадку
соціальний захист розуміється як економічний, правовий, екологічний,
медичний та інші види захисту особистості від ущемлення її прав. У
другому ж випадку даний термін може застосовуватися у зв’язку з захистом
одного з перечислених видів прав чи сукупності декількох їх видів.
Точки зору, за якою соціальний захист включає в себе сукупність окремих
видів захисту, в тому числі і правовий захист притримується ряд авторів,
серед яких можна відмітити С.Д.Соловйову А.В.Стремоухова та інших.
Зокрема, А.В.Стремоухов визначає соціальний захист як діяльність органів
влади і місцевого самоуправління, посадових осіб і громадських
організацій по здійсненню закріплених у нормах права заходів
економічного, соціального та правового характеру, які захищають будь-яку
особу від економічної, соціальної та фізичної деградації внаслідок дії
несприятливих факторів обєктивного та субєктивного характеру [6:11].
Інша група авторів розглядає соціальний захист, в першу чергу, як захист
майнової, матеріальної сфери людей. Так, С.Д.Порощук зазначає: “Сприяючи
розвитку ринкових відносин, держава повинна узяти на себе функцію
соціального захисту усіх громадян, що виражається у системі засобів,
направлених на забезпечення гідного та достатнього рівня життя кожної
людини…” [7:12-13].
4. Правовий захист працівників міліції – система юридичних засобів, за
допомогою яких уповноважені на те державні органи та посадові особи
забезпечують реалізацію і захист законодавчо встановлених
організаційно-правових гарантій з метою гарантування стану правової
захищеності працівників міліції.
Соціальний захист працівників міліції – система мір та соціальних пільг,
що забезпечують задоволення матеріальними і духовними потребами та
компенсують певні обмеження, встановлені законодавством щодо цієї
категорії осіб [8].
3/4
A
A
3правовим -політичних і особистих немайнових правовідносин [9:60].
Виходячи з викладеного, звертає на себе увагу той факт, що з однієї
сторони, соціальний захист розглядається як родове поняття відносно
правового захисту, з іншого боку, обґрунтовується наявність у правового
та соціального захистів самостійних предметів правового регулювання, які
між собою не знаходяться у стані співпідпорядкованості. Отже, автори
першого підходу вказують на родо-видовий зв’язок між цими поняттями.
У філософському енциклопедичному словнику з точки зору логічних правил
дається визначення понять “рід” та “вид”: “Рід та вид у логіці, поняття,
які служать для вираження відношення між класами: з двох класів той, що
вміщує в собі інший, називається родом, а той, що вміщується – видом…
І рід і вид, зазвичай, визначаються ознаками – відповідно родовими і
видовими, при чому кожна видова характеристика об’єкту класифікації
тягне за собою його родову характеристику, але не навпаки: від роду
можливі різні шляхи до видів, але від виду – тільки один шлях до роду. У
відносинах вид та рід виділяються два аспекти – змістовний
(інтенсіональний) і об’ємний (екстенсіональний)” [9:60].
Якщо розглядати соціальний захист у широкому розумінні, то в даному
випадку родо-видові відносини між зазначеними поняттями будуть присутні.
Якщо ж розглядати соціальний захист як захист тільки матеріальної та
духовної сфери життя людини, то в даному випадку зазначені поняття
будуть самостійно однопорядковими
6. Розглядаючи поняття та зміст терміну “соціальний захист працівників
міліції” необхідно відмтити, що соціальну захищеність працівників
міліції можна розглядати не тільки з матеріальної сторони, але і як
реальну можливість для підвищення культурного рівня, самоосвіти та інше.
7. Щодо понять “правовий захист працівників міліції” та “соціальний
захист працівників міліції”, то їх співвідношення буде аналогічним
вищенаведеному співвідношенню понять правовий та соціальний захист
особи.
8. Базуючись на вищевикладеному ми можемо зробити висновок, що
доцільнішим буде вживання терміну “соціально-правовий захист працівників
міліції” під яким розуміється система нормативно закріплених гарантій та
юридичних засобів, за допомогою яких уповноважені на те державні органи,
їх посадові особи та інші уповноважені на те суб’єкти забез-печують
реальну можливість працівників міліції ефективно використовувати
законодавчо встановлені орга-нізаційно-правові заходи, а також
користуватися тими пільгами та перевагами, які передбачені для цієї
категорії громадян з метою компенсування певних обмежень та гарантування
стану їх соціально-правової захищеності.
9. Таке розуміння соціально-правового захисту працівників міліції
характеризується складною системою елементів, які у своїй взаємодії
надають соціально-правовому захисту працівників міліції реальний
характер. В даному випадку захист не зводиться тільки до системи
юридичних засобів та гарантій чи до діяльності державних органів та їх
посадових осіб, в такому підході він являється невід’ємним компонентом
правового статусу працівників міліції, необхідною умовою для здійснення
ними своїх професійних обовязків, а також дозволяє їм задовольнити як
професійні, так і особисті інтереси у масимально можливій мірі.
Література
1. Шмельова Г.Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми
законодавства // Концепція розвитку законодавства України /Під ред.
В.Ф.Опришко, В.В.Копєйчикова та ін. – К., 1996. – С.101.
2. Вітрук Н.В. Основи теорії правового положення особистості в
соціалістичному суспільстві. – М.: Наука, -1979. – С 7.
3. Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей: Закон України // Відомості Верховної Ради України. -№ 15. – 1992.
– cm.190.
4. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. –
1991. – № 4. – cm. 20.
5. Кондрашов Б.Н. Правовые основы организации и деятельности милиции
России. Автореф. дис.канд.юрид.наук. – М., 1992.
6. Стремоухое А.В. Правовая защита человека: теоретический аспект.
Автореф. дис. доктора юрид. наук. – СПб, 1996.
7. Порощук С.Д. Общетереотические аспекты социально-правовой защиты
сотрудников милиции. Автореферат дис. канд. крид. наук. – М, 1994.
8. Лапка О.Я. Поняття соціально-правовий захисту працівників міліції
України // Проблеми права на зламі тисячоліть. Матеріали міжнародної
наукової конференції. Наукове видання. – Дніпропетровськ: ІМА-прес,
2001. 9. Зыбин С.Ф., Стремоухое А.В. Научные основы
организационно-правовой работы с кадрами органов внутренних дел. – СПб,
1994.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
