Система курсу “Цивільне право України”

Система курсу зумовлена системністю позитивного цивільного права,
навчальним планом, робочою програмою і спеціалізацією майбутнього
правознавця чи правоохоронця, що відображається у тематичному плані. Для
першої спеціальності навчальними планами передбачено вивчення цього
курсу на протязі двох років із низкою дисциплін і спецкурсів приватного
характеру: сімейне право, житлове право, право власності, право
інтелектуальної власності. Для тої ж спеціальності у системі МВС
передбачено лише один рік для його вивчення. В ВЗО економіко-правової
спрямованості цей курс має ознайомчий характер і вивчається лише
протягом одного семестру.

Безпосередня розбивка окремих тем здійснюється згідно тематичного плану
та рівня кваліфікації викладача. Одна справа коли читаються загальні
курси, інша – авторські. При читанні перших орієнтуються на структуру
курсу ВЗО-флагманів юридичної освіти України, та майбутню спеціалізацію
випускників; слідчі, судді, прокурори, адвокати, юрисконсульти,
нотаріуси, тощо. Авторські курси враховують попередні детермінанти та
майстерність викладача, який вправі вносити певні зміни у структуру,
форму і зміст окремих занять тощо. Важливо щоб тим була досягнута мета
навчання: студент опанував програмні знання і вміння, вмів на належному
рівні вирішувати конкретні практичні завдання, був ознайомлений з
особливостями регулювання цивільних правовідносин в зарубіжних країнах,
особливо традиційних економічних партнерів.

Накопичена практика викладання цивільного права у вітчизняних та
зарубіжних ВЗО свідчить про системний підхід до формування курсу
цивільного права. Весь курс розбито на дві частини: перша і друга. Перша
охоплює собою всі теми аж до загальних положень зобов’язального права,
друга закінчується вивченням спадкового права. Це дає можливість більше
уваги зосередити на загальних підходах до регулювання цивільних
правовідносин і їх формалізацію. Іншими словами при опануванні
методології цивільного права значно спрощується вивчення певних
прикладних інститутів, а особливо субінститутів, цивільного права.

При наявності спецкурсів слід додатково уточняти їх завдання і зміст і
тим, щоб окремі питання не повторювались.

В межах вказаних частин навчальний матеріал розбито на певні розділи, що
повинні вивчатися і строгій послідовності. Такий підхід дозволяє
використати загальні положення курсів теорії права та римського
приватного права, які повинні передувати вивченню курсу цивільне право,
розкрити особливості цивільно-правової матерії йдучи від простого до
складного, від загального до спеціального і окремого, систематизувати
отримані знання, використовувати порівняльні методи навчання тощо.

Сучасний рівень спеціаліста передбачає його високий професіоналізм,
високі професійні знання вміння їх в потрібний момент і в потрібному
місці продемонструвати, впевненість у своїх знаннях, вміннях і
можливостях. Це в повній мірі стосується тих юристів, які
спеціалізуються на цивільних правовідносинах.

Звідси виникла потреба виділити з курсу цивільного права окремий
спецкурс – сімейне право України. Окрім чисто технічного боку його
виділу у спеціальний курс це зумовлено кризою української сім’ї,
необхідністю більш предметно розглянути всі особливості регулювання
сімейних правовідносин.

F

????=?????????$?2?Э??=????2?????????????=?Зважаючи на змагальність
цивільного процесу сучасний правознавець повинен добре знати норми
матеріального і процесуального права, розуміти сенс цивільно-правової
матерії, вміти їх тлумачити і вміло користуватися можливостями, в тому
числі й колізіями між окремими нормами права. Не менш важливо знати і
прогнозувати загальні тенденції розвитку інститутів цивільно-правого
регулювання, вміння самому розробляти засоби гарантування інтересів
учасників цих правовідносин. Особливо це стосується договірної роботи.

Звідси й основні завдання курсу:

теоретико-пізнавальна (еврістична): опанувати знаннями та вміннями для
їх систематизації. Значна увага приділяється засвоєнню змісту
цивільно-правових інститутів, напрямку і логіки їх розвитку вмінню
дискутувати і відстоювати свою теоретичну позицію.

прагматична: навчити ефективного використовувати ці знання та вміння на
практиці;

наукова: виробити методологічний підхід до пізнання цивілістичної
матерії, формулювати актуальні її завдання і вишукувати шляхи їх
розв’язання;

комплексна: сформувати сучасного юриста, здатного вирішувати практичні
завдання на підставі галузевого чи комплексного підходу, дати
доктринальне тлумачення норм права;

інтеграційна – слугувати єдиному праворозумінню на основі
загальнолюдських цінностей.

Слід пам’ятати що курс цивільного права є ключем для розуміння інших
спецкурсів: сімейного права, житлового права, підприємницького права,
господарського права в частині приватного-правового регулювання
відносин, інвестиційного права, корпоративного права, права
інтелектуальної власності, права власності, вексельного права,
міжнародного приватного права інших.

Література:

Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права /Вісник Академії правових
наук.-№14.—С.50,

Азімов Ч. Про предмет і метод цивільного права / Вісник Академії
правових наук. -№16.-С.143,

Бірюков І. Предмет і метод приватного права //Право України. — 2002.
–№3. –С. 34-36,

Братусь С.Н. Предмет и система гражданского права. М., 1963, .,
Кодифікація приватного (цивільного права) України. /За ред. проф.
А.Довгерта. –К.: Юринком Інтер. 2000. –292с.,

Підопригора О. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права як
методологічна проблема вітчизняного правознавства /Вісник Академії
правових наук -№31,-С.77,

Свердлик Г.Д. Принципы советского гражданского права. Красноярск.1985,

Шишка Р.Б. Предмет цивільного права /Вісник університету внутрішніх
справ 6’1999, — С.22-27,

Не дивлячись на низку науково-практичних форумів з методики викладання
цивільного права ці питання так і лишаються відкритими. Здебільше
рекомендації таких конференцій зостаються рекомендаціями і певний час
використовуються обмеженим колом учасників певного наукового форуму.

Зв’язку з цим цивільне право і цивільний процес повинні викладатися
паралельно, а може у загальні положення про цей процес раніше.
Наприклад, при вивченні інститутів обмеження у дієздатності, визнання
недієздатним визнання безвісти відсутнім, об’яви померлим було б
корисним паралельно розглянути категорію справ з особливого провадження.
При такому підході норми матеріального права б отримували комплексне,
зриме, всеосяжне підкріплення нормами процесуального права. Якщо певний
інститут цивільного права буде супроводжуватися відповідним інститутом
процесуального права виграє від цього студент.

Похожие записи