Реферат на тему:

Робота координаційних органів ради міністрів внутрішніх справ
країн-учасниць СНД з питань боротьби зі злочинністю потребує
удосконалення

Керівники правоохоронних структур різних держав, урядовці та політичні
діячі все більше переконуються у необхідності скоординованих дій по
боротьбі із злочинністю. „Правоохоронні органи країн колишнього СРСР
повинні разом боротися із злочинністю”, – таку думку висловив керівник
МВС Росії Борис Гризлов у Харкові, де відбулася зустріч міністрів
внутрішніх справ Росії, Білорусі, України і Молдови. „Злочинність уже
об’єдналась, і у нас іншого вибору нема”, – зазначив він [1].

Сказане не є проблемою тільки країн колишнього Радянського Союзу.
„Політичні еліти та їх підручні продовжують брати хабарі при будь-якій
можливості. Рука об руку з корумпованими підприємцями вони заганяють
цілі нації до пастки жебрацтва та зашкоджують стійкому розвитку.
Вважається, що корупція досягла небезпечно високого рівня не тільки у
бідних регіонах світу, але і в інших державах, фірми яких інвестують
кошти в країни, що розвиваються”, – заявив Пітер Айчен, голова
Трансперенсі Інтернешнл, у своїй промові в Берліні в 2002 році [2].
Аналіз проблеми підтверджує висновок щодо необхідності посилення
співпраці правоохоронців на міжнародному рівні.

У той же час проблемі координації зусиль правоохоронних органів, яка є
досить гострою сьогодні, уваги з боку науковців приділяється мало.
Аналіз здійснених досліджень та інших наукових праць із зазначеної
проблеми, опублікованих такими вченими та практиками, як О.Ф. Долженков,
Ю.О.Зарецький, В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман, В.Я. Лозко, І.Г.
Лубенець, П.С. Матишевський, Г.А. Матусовський, А.М. Медведєв, М.І.
Перепелиця, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, А.М. Яковлєв, А.М. Яні,
засвідчує, що їх основу складають напрями вивчення та характеристики
причин формування економічної злочинності, визначення рівня її загрози
національній безпеці держави, недоліки законодавчого забезпечення
боротьби з організованою економічною злочинністю та фрагментарно –
окремі питання взаємодії правоохоронних органів, поєднання зусиль щодо
боротьби з нею [3–12].

Тому особливої уваги заслуговує аналіз сучасного стану координації
боротьби з економічною злочинністю та іншими небезпечними видами
злочинів на території Співдружності незалежних держав, яку необхідно
підіймати на більш високий рівень, застосовуючи нові управлінські
підходи та розширюючи договірні умови співпраці.

Детальне вивчення роботи Бюро по координації боротьби з організованою
злочинністю (БКБОЗ) та іншими небезпечними видами злочинів протягом
останніх років показало, що вона базується на виконанні рішень рад глав
держав і глав урядів, рішень і доручень Ради міністрів внутрішніх справ
держав учасниць СНД, реалізації міждержавних програм боротьби із
злочинністю та тероризмом тощо.

Як свідчить практика, діяльність цього важливого координуючого центру,
перш за все, спрямована на посилення взаємодії органів внутрішніх справ
країн Співдружності у боротьбі з організованою економічною злочинністю.
Дослідження результатів роботи БКБОЗ показало, що заплановані заходи в
основному виконуються. Правова допомога по кримінальних справах, у
рамках Мінської конвенції, за участю оперативно-слідчих груп
здійснюється у повному обсязі і суттєвих зауважень з боку учасників не
було. Бюро продовжує виконувати доручення не тільки органів внутрішніх
справ щодо проблем боротьби із злочинністю, але й органів прокуратури,
юстиції, податкової та митної служб, підрозділів прикордонних військ
країн СНД. Наприклад, за 2002 рік Бюро отримало 515 таких документів, а
в цілому вони складали понад 5 відсотків усіх доручень. Особлива увага
надається практичній допомозі у виконанні завдань відрядженим
оперативним групам з розкриття та розслідування злочинів, розшуку
злочинців. У режимі сприяння цим групам безпосередньо працівниками Бюро
було організовано ефективну взаємодію з органами внутрішніх справ країни
перебування, аж до вирішення питання екстрадиції.

Досить важливим є той факт, що у Бюро скоординовувалась оперативна та
слідча робота 160 оперативних груп МВС країн Співдружності (у 1998,
1999, 2000 та 2001 рр., відповідно, 70, 117, 156 та 158). У результаті
цього було надано підтримку у розкритті 233 особливо небезпечних і
тяжких злочинів (за 1998, 1999, 2000 та 2001 рр., відповідно, 45, 99,
125 та 128), а також 29 злочинів минулих років.

Про ефективність координації діяльності податкових органів свідчить і
те, що всього за 1998–2002 рр. правоохоронними органами країн-учасниць
СНД розшукано й екстрадовано тільки до Росії 1978 чол., кількість
розшуканих та екстрадованих злочинців у цілому зросла майже у 9 разів.
Крім організації спільної роботи щодо розшуку та затримання злочинців,
здійснювався обмін оперативними версіями та оперативними даними, що
потребували перевірки з використанням оперативно-розшукових засобів і
спеціальних методів оперативно-розшукової діяльності. Одночасне
проведення на території держав-учасниць СНД комплексу
оперативно-профілактичних заходів з різних напрямів боротьби із
злочинністю залишається одним із ефективних напрямів спільної діяльності
правоохоронних органів.

Значна увага приділяється податковими та митними органами аналізу
оперативної обстановки та оздоровлення її шляхом проведення
скоординованих дій у міжнародному масштабі. Так, на виконання
Міждержавної програми спільних заходів боротьби із злочинністю на
території СНД відповідно до узгодженого плану графіка Бюро здійснило
координаційну роботу з проведення 9 одноразових комплексних та 11
спеціальних операцій. Серед них операції під кодовими назвами „Канал”,
„Іноземець”, „Кордон Заслон”, „Кордон – 2002”. У результаті здійснених
спільних заходів у 2002 році розкрито 89,8 тис. злочинів, притягнуто до
кримінальної відповідальності 10,4 тис. осіб, затримано 1,9 тис. осіб,
які знаходилися у розшуку, припинено діяльність 566 організованих
злочинних угруповань. Вилучено 55,6 тис. одиниць вогнепальної зброї,
538,9 тис. штук боєприпасів, 230,3 тис. кг вибухівки, 5,5 тис. кг
наркотиків, 306 автомобілів, 3,7 т спирту, 27 тис. пляшок
лікеро-горілчаної продукції, 3 860 тис. 510 дол. США. Однак зазначені
показники дещо нижчі за ті, що були у 2000 та 2001 роках. Однією із
причин можна визнати послаблення координуючої ролі Бюро, передусім тому
що у період проведення заходів правоохоронні органи почали відноситись
формально, а значна частина правопорушників уже знала, яку вибрати лінію
поведінки під час проведення міждержавних операцій.

Щодо оперативно-профілактичних операцій безпосередньо у сфері економіки,
то в листопаді 2001 року усіма МВС СНД здійснено комплекс заходів щодо
припинення контрабанди та розкрадань сировинних ресурсів, у грудні з
припинення контрабанди та розкрадання культурних цінностей, у період з
25 березня по 25 квітня здійснено міжрегіональну профілактичну операцію
„Іноземець” з припинення діяльності організованих злочинних угруповань,
у період з 23 по 26 вересня проведено операцію „Кордон – 2002” з
викриття і притягнення до відповідальності лідерів і кримінальних
авторитетів організованих злочинних угруповань, каналів незаконного
обігу зброї та викриттю осіб, які займаються розкраданням вантажів.
Здійснювалися також заходи щодо підриву економічних основ функціонування
злочинних груп.

Заслуговує на увагу досвід створення спеціалізованого банку даних
БКБОЗ, в якому накопичено дані щодо 914 об’єктів у сфері незаконного
обігу наркотиків, з яких 163 взято на облік у 2002 році. Але, на нашу
думку, Україна у формуванні зазначеного банку відіграє досить пасивну
роль, надіславши до нього лише дві інформації.

У взаємодії з органами внутрішніх справ Росії, Білорусі, Казахстану,
Киргистану, Таджикистану та України проведено 7
оперативно-профілактичних операцій „Канал” і чотири спеціальні заходи за
участю співробітників слідчих підрозділів, які спеціалізуються на
боротьбі з незаконним обігом наркотиків, в результаті чого виявлено
більше 3 тис. злочинів.

З урахуванням корисності розпочатої справи продовжувалась цілеспрямована
робота щодо підвищення ефективності загального спеціалізованого банку
даних БКБОЗ. Про це свідчать такі дані – у 1998 році банком було зібрано
553 інформацій щодо злочинних формувань, а в 2002 році – 1523 інформації
(майже утричі більше). Використання зазначеної інформації сприяло
розкриттю злочинів, розшуку злочинців, викриттю організованих злочинних
угруповань, більш ефективному проведенню спеціальних профілактичних
заходів.

Бюро проводились також заходи щодо виявлення міжнародних злочинних
угруповань та осіб, причетних до їх діяльності. За звітний період
скоординована робота оперативних служб МВС Білорусі, Грузії, Казахстану,
Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, а також
України з виявлення організованих злочинних угруповань. У результаті
цього викрито 21 організовану злочинну групу міжрегіонального характеру,
в тому числі 7 за допомогою спеціалізованого банку даних. Крім того,
підготовлено і направлено оперативним службам МВС держав-учасниць СНД
447 інформацій для можливого використання щодо осіб, які підозрюються у
причетності до організованої злочинності, в тому числі до злочинів у
сфері економіки.

Керуючись рішенням Московського засідання РМВС від 18 грудня 1998 року
„Про хід реалізації Угоди про співробітництво у боротьбі із злочинами у
сфері економіки від 12 квітня 1996 року” Бюро сприяло взаємодії МВС
держав-учасниць СНД на зазначеній ділянці роботи шляхом обміну
оперативною та іншою інформацією, яка мала для учасниць взаємний
інтерес. Досить ретельно координувались і контролювались виконання
доручень слідчих. Надійшло і спрямовано на виконання 290 документів, з
яких 113 інформаційного характеру, розшукового – 80, з оперативною
інформацією – 67 та 31 – доручення слідчих. У спеціалізованому банку
даних накопичено дані щодо 788 криміногенних об’єктів у сфері економіки,
48 з них взято на облік у минулому році [15].

Практичні результати свідчать, що значну роль у діяльності БКБОЗ
продовжують відігравати правові акти, що регламентують його роботу.

У зв’язку з цим досить важливе управлінське значення повинні мати
підготовлені на засідання Ради МВС проекти Положення про БКБОЗ,
інструкції з ведення господарської діяльності БКБОЗ та пропозиції щодо
внесення доповнень і змін до Положення про Раду міністрів внутрішніх
справ держав-учасниць СНД.

Удосконаленню відомчої нормативно-правової бази та взаємодії органів
внутрішніх справ мають сприяти: підготовлена нова редакція Інструкції
про міждержавний розшук осіб на території держав-учасниць СНД; проект
рішення РМВС „Про підвищення ефективності спільних заходів по протидії
тероризму”, „Про активізацію взаємодії у боротьбі з незаконним обігом
наркотичних засобів і психотропних речовин”.

Враховуючи міжнародну практику правового забезпечення координації
діяльності правоохоронців, суб’єктами взаємодії до Виконкому СНД подані
пропозиції та зауваження щодо таких проектів, як Договір про протидію
легалізації (відмивання) доходів отриманих незаконним шляхом; угоди „Про
захист учасників кримінального процесу”; „Про співробітництво у боротьбі
з розкраданням автотранспортних засобів і забезпеченні їх повернення”;
„Про співробітництво держав-учасниць СНД з питань повернення
неповнолітніх до держав їхнього постійного проживання”.

Разом з тим, незважаючи на значну проведену роботу в період 1998 – 2002
рр. представники республіки Казахстан на засіданні РМВС (січень 2002
року) при внесенні пропозицій щодо оптимізації органів Співробітництва в
частині реформування Рад правоохоронної сфери в Раду силових і
спеціальних відомств СНД запропонували ліквідацію БЕКБОЗ, однак
підтримки такої пропозиції не знайшли, тому що нічого конкретного на
заміну не запропонували.

Важливу роль у боротьбі зі злочинністю має обмін інформацією та досвідом
у роботі. Тому Бюро продовжуючи свою роботу розробило і направило до МВС
країн СНД ряд матеріалів серед них: збірник про стан боротьби з
організованою злочинністю; методичні рекомендації щодо розкриття
вбивств, що викликали великий громадський резонанс; щодо проведення
підконтрольних поставок культурних цінностей; щодо виявлення,
попередження та розкриття розкрадань грошових коштів, кредитних карток з
використанням комп’ютерної техніки та підробних платіжних документів;
посібник „Боротьба із злочинними групами, що скоюють злочини у сфері
нафтобізнесу” та збірник зразків документів з підготовки і проведення
оперативно-профілактичних заходів „Розшук”.

Під егідою Виконавчого комітету Бюро бере участь у розробці ряду
проектів міжвідомчих договорів, угод та інших документів у сфері
боротьби із злочинністю. Так, розроблено проект Міждержавної програми
боротьби із злочинністю на 2003–2004 роки.

З метою надання правової допомоги Міністерством внутрішніх справ
держав-учасниць СНД продовжується робота з питань збору і систематизації
національних законодавчих і відомчих нормативних актів, які
регламентують боротьбу із злочинністю.

Об’єктивні тенденції, характер злочинності і ступінь криміналізації у
країнах СНД вимагають подальшого посилення координаційної ролі Бюро в
інтересах консолідації спільних зусиль органів внутрішніх справ з
реалізації міждержавних програм боротьби із злочинністю на 2003–2004
роки.

Література:

1. Встреча министров внутренних дел СНГ // Офицеры: Журнал о законе и
людях, его охраняющих. – М., 2003. – № 2 (4).

2. Новый индекс говорит о том, что коррумпированные политические элиты и
нечистоплотные инвесторы губят устойчивое поступательное развитие //
Пресс-релиз TRANSPAPENCY INTERNATIONAL. – Берлин, 2002.

3. Долженков О.Ф. Інфраструктура злочинності: поняття, складові
(оперативно-розшуковий аспект). – Одеса: НДРВВ ОЮІ, 2002.

4. Зарецький Ю.О., Лозко В.Я. Створення підприємств та організацій
оперативного прикриття – передумова ефективного виконання завдань
оперативних підрозділів // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – № 5.

5. Зеленецький В.С., Кальман О.Г. Глобалізація економічної злочинності в
світі, її прояв в Україні // Економічні злочини: попередження і боротьба
з ними. – К., 2001.

6. Лубенець І.Г. Тіньова економіка в Україні: Стан, проблеми, шляхи її
подолання // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – № 5.

7. Матишевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними
преступления. – К., 1996.

8. Матусовський Г.А. Экономические преступления / Криминалистический
анализ. – Х., 1999.

9. Медведев А.М. Экономические преступления: понятия и система //
Советское государство и право. – 1992. – № 1.

10. Перепелица М.І. Уголовная ответственность за хозяйственные
преступления в сфере предпринимательской деятельности. – Х., 1997.

11. Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине: Курс лекций. –
Одесса, 1997.

12. Тацій В.Я. Боротьба зі злочинністю у сфері економічних відносин як
вирішальий напрямок діяльності правоохоронних органів // КРОК. – 2001. –
№ 23.

13. Яковлев А.М. Соціологія економічної злочинності. – М.: Наука, 1998.

14. Яни П. С. Экономические преступления. – М., 1997.

15. Звіт про роботу БКБОЗ у 2002 році. – М., 2003.

Похожие записи