Реферат

на тему:

Результати вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню злочинних
проявів у сфері приватизації державного майна

 

Україна як суверенна держава почала самостійно формувати власну
економічну політику з часу проголошення своєї незалежності 24 серпня
1991 року. Стратегічним напрямом здійснення економічної політики
є формування змішаної економіки на основі конкуруючих між собою
суб’єктів господарювання різних форм власності. Це завдання протягом
певного часу підлягало вирішенню шляхом всебічної приватизації та
роздержавлення.

Теоретичним обгрунтуванням цього процесу виступали неефективність та
відсталість командної економіки, декларативне гасло щодо перетворення
кожного громадянина на власника і господаря, економічна свобода
господарювання, подолання товарного дефіциту тощо.

Разом з тим, попередній прогноз можливих негативних наслідків, які
виникають у ході реалізації Державної програми приватизації, зроблений
ще у 1992 p. науковцями Національної академії внутрішніх справ України1,
свідчить про те, що вже сьогодні змінилася соціальна психологія
і мотивація здійснення корисливих злочинів. Звичними стали такі
психологічні мотиви злочинів, як поширення серед широких верств
населення установок на збагачення будь-якими засобами, комплекс
заздрощів та схвалення протиправних дій щодо більш забезпечених
прошарків населення – «експропріація експропріаторів», виправдовування
злочинних дій як компенсація незадоволеності в соціальній
несправедливості, невпевненість у завтрашньому дні, переконання
у безкарності або гуманності чинного законодавства та ін.

У зв’язку з відсутністю належної системи інформації про
фінансово-економічний стан підприємств, що підлягали приватизації,
а також належної законодавчої та нормативної бази розповсюдилися процеси
тіньової приватизації підприємств торгівлі, побутового обслуговування
населення, житла, транспорту за готівкові гроші, спекуляції такою
інформацією, хабарництва та зловживання з боку посадових осіб державних
органів влади та управління, а також на рівні інвестиційних фондів.
Набуло широкого розповсюдження навмисне зниження вартості майна
підприємств, що приватизується, з метою наступного викупу за низькими
цінами.

За даними ГоловКРУ, із перевірених тільки за станом на 1 жовтня 1998 р.
388 об’єктів державної власності, які приватизовані, на кожному другому
викриті порушення, що призвели до збитків державі на загальну суму понад
45 млн грн. Завдяки вжитим заходам повернуто до державної власності та
поновлено в обліку державного майна на суму 21 млрд грн. Матеріали 123
перевірок на суму більш 32 млн грн. передано до правоохоронних органів.

Вивченням стану справ установлено, що масштаби криміналізації економіки
держави зростають. Економічна злочинність і, насамперед, організовані її
форми постають одними з головних дестабілізуючих факторів суспільного
розвитку, несуть в собі серйозну загрозу економічній безпеці держави.
Криміналітет намагається контролювати найбільш пріоритетні сфери
економіки: кредитно-фінансову, банківську, приватизацію,
зовнішньоекономічну, топливно-енергетичну тощо.

Протягом останніх шести років загальна кількість злочинів, виявлених
у сфері економіки, збільшилась на 69,5% (з 36,8 тис. у 1992 р. ( до 62,4
тис. у 1997 р.). У 1997 році відбувся сплеск злочинних проявів,
кількість злочинів, скоєних у фінансово-кредитній системі, порівняно
з 1996 р., зросла в 1,7 рази, у тому числі в банківській сфері ( в 2,2
рази, зовнішньоекономічній ( у 1,4 рази. За 9 місяців 1998 р. виявлено
55 тис. економічних злочинів, що на 3,7% перевищує їх кількість за
відповідний період 1997 р.

Кримінальні структури з самого початку реформування економіки проявляють
особливу зацікавленість та увагу до приватизаційних процесів. Важко
оцінити шкоду, заподіяну проникненням на фінансові ринки і аукціони
кримінально-мафіозного капіталу. Тенденція криміналізації процесу зміни
форм власності, активність злочинних угруповань у цій сфері набула
в Україні визивної відкритості і загрозливого характеру. Крива
злочинності характеризує приватизацію як явище стабільне і глибоко
криміналізоване.

Тільки за 1997 рік кількість викритих злочинів у ході приватизації,
порівняно з 1996 р., зросла у 4,2 рази і дорівнює 2023 таким злочинам.
За цей період зареєстровано 37 злочинів, скоєних організованими
злочинними угрупованнями. За 9 місяців 1998 р. у сфері приватизації
викрито 2,3 тис. злочинів, з яких 56 вчинено організованими злочинними
групами. Динаміка злочинних проявів свідчить про їх значне поширення
в регіонах, де сконцентровано промисловий потенціал, а саме:
в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській, Вінницькій,
Житомирській, Полтавській, Одеській областях, Автономній Республіці Крим
та м. Києві. У минулому році в зазначених регіонах вчинено майже 70%
злочинів від їх загальної кількості.

У ході реалізації правоохоронними органами Програми оперативного
супроводження процесів приватизації державного майна в 1997 р. виявлено
144 факти хабарництва, 538 розкрадань державного і колективного майна,
у тому числі 342 ( у великих та особливо великих розмірах, 705
зловживань владою або посадовим становищем. У скоєнні цих злочинів
викрито 1,7 тис. осіб, серед яких 358 керівників різних рівнів. У 1998
р. викрито 2135 злочинів, пов’язаних з роздержавленням власності, що
в 1,6 рази більше проти попереднього 1997 р. Майже вдвічі зросла
кількість викритих фактів хабарництва та розкрадань.

За оперативними даними, лідери та авторитети злочинних угруповань
з регіональними та міжнародними зв’язками використовують зміну форм
власності як реальну можливість легалізувати здобуті незаконним шляхом
кошти, прагнуть заволодіти найбільш прибутковими підприємствами. Нерідко
контрольний пакет акцій державних підприємств, що приватизуються,
опиняється в руках адміністрації, корумпованих елементів та
ділків-тіньовиків. Є реальною небезпека, що окремі стратегічно важливі
підприємства можуть перейти під контроль кримінальних структур.

У сфері (великої( приватизації протягом 1997 р. викрито 197 злочинів,
а за 8 місяців 1998 р. ( уже 186. Зі значним заниженням вартості були
приватизовані цілісні майнові комплекси Алчевського металургійного
комбінату, Запорізького виробничо-алюмінієвого комбінату,
Дніпропетровського виробничо-алюмінієвого комбінату, Металургійного
комбінату ім. Ілліча (м. Маріуполь), Азовсталі тощо, балансовий прибуток
яких перевищує вартість їх майна.

Найбільш характерними видами злочинів, які скоюються в ході зміни форм
власності, є хабарництво; розкрадання державного та колективного майна
шляхом заниження оціночної вартості об’єктів, безпідставного списання
з балансу основних фондів, завищення кредиторської заборгованості,
фальсифікації документів ( незаконне скуповування приватизаційних
паперів з подальшим придбанням акцій підприємств, що приватизуються;
інші зловживання.

Прокуратурою м. Одеса до кримінальної відповідальності притягуються
керівник управління комунальної власності Одеської міськради та
начальник юридичного відділу цього управління, які за сприяння
в приватизації приміщення отримали хабара в сумі 19 тис. дол. США та
26,5 тис. грн.

У Житомирській області порушена кримінальна справа по факту заниження
вартості Новоград-Волинського консервного заводу в процесі його
приватизації на загальну суму 1,07 млн грн.

В Одеській області порушена кримінальна справа відносно директора
довірчого товариства «Материк-траст» та директора фінансової компанії
«Материк-інвест», які за незаконно скуплені приватизаційні сертифікати
заволоділи 750 тис. акцій заводу «Одесакабель».

Основними чинниками, що сприяють активній діяльності кримінальних
структур в процесі приватизації та скоєнню корисливих злочинів у цій
сфері, є причини соціально-економічного, організаційно-управлінського та
нормативно-правового характеру.

Причини соціально-економічного характеру. Приватизаційні процеси
в Україні протягом семи останніх років відбуваються за рекомендаціями
західних економістів-радників за умов, які характеризуються розладом
господарських зв’язків між підприємствами на інтеграційному рівні,
розбалансованістю банківської діяльності, відсутністю ефективного
механізму ціноутворення, занепадом життєвого рівня значної більшості
населення, незабезпеченням задекларованої рівності стартових можливостей
громадян, з одного боку, та інтенсивністю непідконтрольного владі
процесу, первісного накопичення капіталу і зосередження його в руках
окремих осіб ( з іншого. Як не прикро, приватизація державних
підприємств багатьох галузей не принесла бажаної користі ні бюджету
державі, ні галузям економіки країни, ні її народу2.

Практично віддано на розграбування потужний індустріально-аграрний
і науково-технічний потенціал України, створений самовідданою працею
кількох поколінь радянських людей. За останні роки було продано
державної власності на 120 млрд грн., з них у державний бюджет надійшло
1 млрд грн.

На думку спеціалістів Українського союзу промисловців та підприємців,
соціально-економічна ситуація в державі характеризується як системна
криза. Заборгованість українських підприємств перевищує 200 млрд грн.
(50 млрд дол. США). Ця сума вдвічі перевищує розмір ВВП3.

За офіційними даними Держкомстату України, рівень фіксованого безробіття
на 1 жовтня 1998 р. дорівнював 3,2%. Для порівняння, ще три роки тому
цей показник складав 0,3%. Якщо на початок 1996 р. на кожне вільне
робоче місце претендувало 2 людини, то на 1.01.1997 р. ( 11, на початок
1998 р. ( уже було по 20 претендентів. В західних, Черновицькій та
Житомирській областях претендентів ще більше.

Наведені соціально-економічні фактори у сукупності
з морально-психологічними особливостями людини за певних умов виступають
в ролі конкретних обставин, які сприяють протизаконному заволодінню
державним майном, скоєнню корисливих злочинів у процесі роздержавлення
власності.

Причини організаційно-управлінською характеру.До причин, які найбільш
часто виступають як недоліки в організації процесу приватизації та
управління, належать:

— відсутність чіткої системи контролю з боку Фонду державного майна
України і його регіональних відділень за ходом приватизації, виконанням
інвестиційних зобов’язань, бізнес-планів, договорів купівлі-продажу, за
цільовим використанням коштів від приватизації. Нехтуються позиції
і точка зору не тільки галузевих міністерств при вирішенні питання
доцільності роздержавлення тих чи інших підприємств, а й Кабінету
Міністрів України.

У 1997 році з перевірених 347 регіональних відділень Фонду держмайна
України у 76 з них виявлено незаконні витрати, недостачі та розкрадання
державних коштів на суму 22,5 млн грн. Не за цільовим призначенням
витрачено 20,9 млн грн. Незаконно комерційним структурам було надано
кредитів на суму понад 10 млн грн. Незважаючи на те, що Запорізький
державний титаномагнієвий комбінат є монополістом в Україні
з виробництва губчастого титану, германієвої продукції та
напівпровідникового кремнію у повному технологічному циклі, а також
Одеський припортовий завод та інші включені до переліку підприємств, які
мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.І997 р. №
911, Фондом держмайна України своїм наказом від 09.01.1998 р. № 22
включено зазначені об’єкти до переліку підприємств групи Б, В, Г, які
підлягають приватизації у 1998 р.;

— слабкий контроль працівників Фонду держмайна України та його
регіональних відділень за проведенням інвентаризації основних
і оборотних фондів, за достовірністю матеріалів по оцінці майна
і активів державних підприємств, що приватизуються. За цих обставин
особи, що займаються інвентаризацією або оцінкою майна, за оформлення
замовних документів одержують грошового хабара у великих сумах, а ті,
хто дав хабара, у подальшому становляться співвласниками об’єктів, які
викуповуються.

Перевіркою достовірності оцінки майна ВАТ (Прикарпатський меблевий
комбінат( (Івано-Франківська область), проведеною ГоловКРУ, установлено,
що в інвентаризаційні, а, відповідно, і в акт оцінки оцінюваного
майнового комплексу, не включено 23 будівлі, 249 одиниць обладнання,
витрати на реконструкцію меблевого цеху тощо. У результаті було занижено
вартість майна комбінату на 10,5 млн грн. Матеріали передано обласному
УБОЗ МВС України.

Регіональним відділенням Фонду держмайна України в м. Надвірна
Івано-Франківської області при проведенні некомерційного конкурсу
з продажу Надвірнянського молокозаводу не була врахована індексація
основних засобів, у зв’язку з чим занижена вартість майна на 611,4 тис.
грн. Матеріали передано до обласної прокуратури;

— недостатня роль апарату Фонду держмайна України та його регіональних
відділень у розширенні застосування при приватизації конкурсної основи.
Користуючись цим, члени організованих злочинних угруповань
використовують корумповані зв’язки для проведення приватизації
підприємств у такий спосіб, який би забезпечував їм низьку ціну для
заволодіння об’єктом приватизації.

Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Волинській області
протягом 1997 р. та 7 місяців 1998 р. не проведено жодного відкритого
аукціону чи конкурсу з продажу державного майна. У м. Вінниця за період
1996(1997 рр. з приватизованих 147 об’єктів через аукціон продано лише
6, а за конкурсом ( жодного. По Харківській області загальний обсяг
приватизації з використанням конкурентних способів продажу склав 13,3
млн грн., що становить лише 8,6% від вартості статутного капіталу
приватизованих підприємств;

— порушення умов проведення конкурсів в частині внесення у встановлені
терміни інвестиційних коштів саме в грошовій формі. Чимало переможців
приватизаційних конкурсів відмовляються виконувати взяті на себе
інвестиційні зобов’язання.

ВАТ (Західноукраїнський комерційний банк( (м. Київ) викупив у 1996 р.
36% акцій Алмазнянського металургійного заводу (м. Стаханов). До цього
часу ніяких коштів на реконструкцію підприємства та модернізацію його
обладнання за даними раніше зобов’язаннями не надходило. В результаті
завод було зупинено. Аналогічною є ситуація і по Стаханівському
вагонобудівному заводу та багатьом іншим.

В ході приватизації п’яти енергокомпаній ( (Тернопільобленерго(,
(Сумиобленерго(, (Черкасиобленерго(, (Кіровоградобленерго(,
(Чернігівобленерго( ( переможцями конкурсів стали фінансові посередники,
які не мають ніякого досвіду роботи в електроенергетичній галузі. Свої
права на акції вони передають іншим фірмам, які мають дебеторську
заборгованість з енергокомпаніями. Оскільки не була реструктуризована
дебеторська та кредиторська заборгованість, можна припустити, що такі
фірми не будуть вкладати (живі( гроші в розвиток енергосистеми області,
достатньо буде провести взаємозаліки за борговими зобов’язаннями;

— поширеність порушень порядку обігу приватизаційних майнових
сертифікатів. Довірчі товариства у роботі з приватизаційними паперами
залучають майнові сертифікати в більшій кількості, ніж це дозволено
ліцензіями, а підприємницькі структури здійснюють фінансові операції
з майновими сертифікатами, не маючи на це відповідного дозволу.

Перевіркою діяльності довірчих товариств (Суми-траст(, (Аком-траст(,
(Госпрозрахунок-траст(, проведеною ГоловКРУ, встановлено факти продажу
акцій на суму 3,3 млн грн. без відповідних на це повноважень. В Одеській
області розслідується кримінальна справа, що порушена проти директорів
довірчого товариства (Матерік-траст( та фінансової компанії
(Матерік-інвест(, які вступили в злочинну змову, незаконно скупили
приватизаційні майнові сертифікати і заволоділи 750 тис. акцій заводу
(Одесакабель(.

Причини нормативно-правового характеру. Вивчення аналітичних матеріалів
та матеріалів перевірок правоохоронних і контролюючих органів законності
проведення приватизації свідчить про недосконалість чинних законодавчих
та відомчих нормативно-правових актів, неврегульованість окремих питань,
пов’язаних зі зміною власності. Ці та інші обставини породжують
безвідповідальність посадових осіб за шкоду, заподіяну державі.

На жаль, на сьогодні законодавство, що регулює приватизацію, залишається
на рівні початкового етапу 1991(1992 рр. Процес законотворення щодо
законодавчого забезпечення цієї сфери іде повільно, наявна законодавча
база суперечлива, а з багатьох важливих аспектів відсутня.

В Україні процес приватизації з самого початку відбувався за умов
відсутності найважливіших законів, які б сприяли законності проведення
відповідних операцій, служили передумовою і запобіжним заходом у цій
сфері. Насамперед, це стосується законів України ((Про оподаткування
нерухомого майна(, «Про угоди з цінними паперами», «Про використання
приватизаційних майнових сертифікатів», «Про Фонд державного майна
України», «Про боротьбу з відмиванням грошових коштів, нажитих злочинним
шляхом», «Про бухгалтерський облік», «Про державний контроль» тощо.

Внаслідок недосконалості відомчих нормативних актів конкурентні способи
приватизації не сприяють росту кінцевої ціни продажу об’єктів державної
власності і, відповідно, збільшенню надходжень до бюджету. Більш того,
це призводить до розбазарювання державного майна.

При продажу на конкурсі державного пакету акцій АТВТ (Туристичний
комплекс «Черемош»( конкурсна комісія на другому етапі конкурсу
відповідно до Положення про порядок проведення конкурсів з продажу
пакету акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі
приватизації, затвердженого спільним наказом Фонду держмайна України,
Антимонопольного комітету і Державної комісії з цінних паперів від
04.08.1997 р. № 821, та у зв’язку з відсутністю заяв на участь
у конкурсі на першому етапі прийняла рішення про зниження початкової
ціни пакету акцій на 25%, або на 502 тис. грн.

Станом на 01.09.1998 р. у Луганській області проведено два відкриті
спеціалізовані аукціони з продажу пакетів акцій акціонерних товариств за
грошові кошти. Продаж акцій відбувався відповідно до Положення про
порядок проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти,
затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України,
Антимонопольного комітету і Державної комісії з цінних паперів від
15.05.1998 р. № 322.

На першому аукціоні виставлено на продаж пакети акцій чотирьох
акціонерних товариств номінальною вартістю 1506 тис. гривень, які були
продані за 26,8 тис. грн. На другому аукціоні було запропоновано пакети
акцій 12-ти акціонерних товариств номінальною вартістю 999,8 тис. грн.,
які продано за 14,5 тис. грн. Так, номінальна вартість пакету акцій
Стаханівського управління механізації складала 45,9 тис. грн., який було
продано за 45 грн., пакет акцій Міловського ремонтно-транспортного
підприємства номінальною вартістю 159,4 тис. грн. було продано за 510
грн.

Не сприяє забезпеченню законності в процесі приватизації діючий порядок
проведення оцінки майна та багаторазова зміна методики оцінки майна
й активів підприємств, що приватизуються. Чинним законодавством,
зокрема, вартість об’єкту незавершеного будівництва при приватизації
шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом визначається на підставі
балансу без врахування індексу інфляції. Таке визначення вартості
об’єктів веде до встановлення дуже низької початкової ціни продажу і при
незначній кількості учасників аукціону чи конкурсу приводить до
реалізації вказаних об’єктів власності, яка значно нижче ринкової.

У Рівненській області протягом 1997(1998 рр. при конкурентних способах
реалізації вартість продажу на аукціонах 26 об’єктів незавершеного
будівництва ( житлових котеджів для переселенців із радіаційно
забруднених територій склала 69,5 тис. грн. при початковій вартості 42,4
тис. грн. (середня ціна продажу склала 2,6 тис. грн.).

Відсутність у багатьох підзаконних та відомчих нормативних актах чіткої
регламентації дій посадових осіб, зокрема владних і господарських
структур, а також невизначеність їх відповідальності за дії, що
суперечать вимогам законодавства, призводять до нігілістичного ставлення
державних службовців та посадових осіб до виконання законодавчих актів
та використання ними свого службового положення в корисливих цілях.

Так, приватизація Алчевського металургійного комбінату відбувалася
з чисельними порушеннями чинного законодавства. Були порушені строки її
проведення, пільгова підписка на акції здійснювалась без затвердженого
плану розміщення акцій. В той же час Фондом державного майна України
підписано з Українською кредитно-інвестиційною компанією угоду про
передачу їй акцій на суму 10 млн грн. з розрахунку загальної вартості
статутного фонду 3,5 млн грн., хоча його вартість з урахуванням
індексації складає 79 млн грн.4 .

Таким чином, вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню корисливих
злочинів у сфері приватизації державного майна дає можливість
запропонувати комплекс заходів правового та організаційно-правового
характеру щодо їх усунення та нейтралізації.

З метою удосконалення правової бази процесу приватизації державної
власності вважаємо за необхідне рекомендувати Кабінету Міністрів України
за участю Фонду державного майна України, інших зацікавлених міністерств
та відомств протягом 1999 року:

а) розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів:

— «Про націоналізацію власності»;

— «Про повернення у власність держави із інших форм власності майна,
переданого безплатно» (про реприватизацію приватизованого державного
майна);

— «Про корпоратизацію підприємств, що не підлягають приватизації»;

— «Про угоди з цінними паперами»;

— «Про боротьбу з відмиванням грошових коштів, нажитих злочинним
шляхом»;

— «Про приватизацію державного майна» (нову редакцію Закону, який би
замінив два діючі);

б) у встановленому порядку внести зміни і доповнення до законів України
«Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)», передбачивши:

— обов’язковість перевірки ФДМ України законності походження коштів
юридичних та фізичних осіб, використаних на приватизацію господарських
об’єктів і надання такої інформації та інформації відносно нових
власників приватизованих підприємств Державній податковій адміністрації
за місцем знаходження юридичної чи фізичної особи;

— захист економічних інтересів підприємств, що мають стратегічне
значення і особливо тих, в статутному фонді яких контрольний пакет акцій
належить державі; введення в таких підприємствах посади радника з питань
безпеки;

— дійовий контроль за можливим переглядом і зміною планів розміщення
акцій, включивши до складу комісій з приватизації працівників
правоохоронних органів, на етапі підготовки та проведення конкурсів;

— подання покупцями — юридичними особами до органу приватизації
декларації про доходи за придбані об’єкти, а також надання державними
органами приватизації інформації правоохоронним органам про походження
коштів;

— відповідальність членів конкурсної комісії за порушення при визначенні
попереднього і остаточного переможця конкурсу з продажу об’єктів
приватизації; оцінювачів (оціночна фірма) за недостовірність висновку
про оцінку майна чи об’єкту приватизації в цілому у випадках, коли ціна
об’єкту, який підлягає приватизації через викуп, визначається експертним
шляхом; посадових осіб органів приватизації, до обов’язку яких входить
контроль за поданням відомостей про доходи покупців, у разі їх ухилення
від подання декларацій про доходи або внесення до їх змісту неправдивих
відомостей, а також учасників конкурсу з продажу об’єктів приватизації
за недостовірність чи підробку підтверджуючих документів, які можуть
мати відношення до необхідного мінімального розміру основних фондів
учасника, досвіду роботи у відповідній галузі, дотримань вимог
антимонопольного законодавства тощо.

З огляду на вищеперелічене, Міністерству юстиції, Фонду державного
майна, Міністерству економіки України до 1 вересня 1999 року здійснити
поглиблений аналіз нормативних документів, що регулюють процес
приватизації, та при необхідності внести відповідні пропозиції щодо їх
удосконалення.

Фонду державного майна, Міністерству юстиції, Міністерству економіки,
Міністерству внутрішніх справ України, іншим зацікавленим міністерствам
і відомствам до 15 серпня 1999 року необхідно вивчити питання щодо
надання права проведення експертної оцінки нерухомого майна, що
приватизується виключно державним органам ( бюро технічної
інвентаризації при місцевих органах виконавчої влади. Внести відповідні
пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Державній комісії з цінних паперів та фондового
ринку, Антимонопольному комітету, Міністерству фінансів, Міністерству
економіки, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України
протягом ІІІ кварталу поточного року вивчити питання про доцільність
продажу низько ліквідних акцій в умовах фінансової кризи. При
необхідності внести зміни до Порядку проведення спеціалізованих
аукціонів за грошові кошти, затвердженого спільним наказом Фонду
державного майна, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
Антимонопольного комітету України від 4 травня 1998 р. № 803/113/5 та
доповненого наказом зазначених відомств від 20 листопада 1998 р. №
218/306/11, передбачивши нижню граничну ціну продажу однієї акції
в залежності від початкової (номінальної) ціни. Розповсюдити вимоги щодо
ціни акцій окремого ВАТ, яка не може бути нижчою за 70% її початкової
ціни на всі підприємства, а не тільки на підприємства стратегічного
значення та такі, що займають монопольне становище на відповідному ринку
товарів (робіт, послуг).

Фонду державного майна, Міністерству економіки України, зацікавленим
міністерствам і відомствам до 15 серпня 1999 року вивчити питання щодо
доцільності припинення з 1999 року продажу акцій за приватизаційні
майнові та компенсаційні сертифікати. За результатами вивчення внести
пропозиції до Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна України до 30 липня 1999 року глибоко і всебічно
проаналізувати стан справ з кадрами підпорядкованих регіональних
відділень, вжити необхідних заходів щодо посилення вимогливості,
звільнення співробітників, які порушили антикорупційне законодавство,
встановили неділові стосунки із злочинним середовищем, компрометують
державні органи.

Фонду державного майна спільно з Державною податковою адміністрацією
України необхідно здійснити протягом ІІІ кварталу поточного року
перевірки діяльності регіональних підрозділів ФДМ України стосовно
дотримання чинного законодавства в частині витребування у фізичних осіб,
які беруть участь в аукціонах, декларацій про доходи та забезпечення
контролю за своєчасною сплатою податків та інших обов’язкових платежів.
За результатами перевірки підготувати пропозиції про внесення змін до
законодавчих актів щодо позбавлення права власності фізичних осіб, які
не подають декларації про доходи.

Міністерству економіки, Національному агентству України з управління
корпоративними правами, Фонду державного майна, Державній комісії
з цінних паперів та фондового ринку України до 1 липня 1999 року
необхідно вжити невідкладних заходів щодо укомплектування відкритих
акціонерних товариств, у статутних фондах яких є державна частка
власності, уповноваженими особами, які управлятимуть державними пакетами
акцій. Внести пропозиції щодо створення чіткої, висококваліфікованої
системи державного менеджменту з частками держмайна. Результати
доповісти Кабінету Міністрів України.

Фонду державного майна, Міністерству економіки, Державній комісії
з цінних паперів та фондового ринку України разом з Міністерством
внутрішніх справ України вивчити до 1 серпня 1999 року питання щодо
законності накопичення окремими юридичними та фізичними особами
приватизаційних майнових сертифікатів та використання їх для придбання
акцій підприємств, що приватизуються. Розробити механізм вилучення
незаконно придбаних акцій такими структурами.

Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному
комітету України слід, на наш погляд, до 1 липня внести до Кабінету
Міністрів України пропозиції щодо невідкладного запровадження ведення
акціонерними товариствами обліку афілійованих осіб.

Фонду державного майна України разом з Міністерством фінансів,
Міністерством економіки, Державним комітетом інформаційної політики,
Міністерством юстиції, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки,
Антимонопольним комітетом та Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку України на виконання доручення Кабінету Міністрів
України необхідно прискорити доопрацювання Програми невідкладних заходів
щодо забезпечення прозорості приватизаційних процесів і попередження
фактів зловживань під час проведення приватизації об’єктів державної
власності в Україні. Максимально врахувати при цьому висновки та
пропозиції, що випливають з результатів вивчення причин та умов, які
сприяють скоєнню злочинів, у тому числі і організованими угрупованнями
в процесі приватизації, передбачивши комплекс заходів, спрямованих на:

— розробку нових проектів законодавчих та нормативно-правових актів, що
забезпечують ефективність, прозорість та законність процесів
приватизації;

— проведення роботи з аналізу та перегляду чинного законодавства,
нормативно-правової бази, що регулюють процес приватизації державного
майна, з метою усунення протиріч та недоліків при їх застосуванні;

— посилення організаційно-правової взаємодії державних органів
приватизації та правоохоронних і судових органів з метою забезпечення
законності в процесі приватизації державного майна, захисту права
власності в Україні, вирішення майнових, фінансово-боргових спорів та
виконання судових рішень;

— забезпечення методологічно-роз’яснювальної роботи з питань
приватизації серед працівників органів державної виконавчої влади,
правоохоронних, контролюючих та судових органів, інформування громадян
України та іноземних держав про стан, доцільність та умови приватизації
в Україні;

— підготовку та підвищення кваліфікації працівників державних органів
приватизації, органів державної виконавчої влади з цих питань, розробку
механізму проведення конкурсів з відбору уповноважених осіб щодо
здійснення ними функцій управління державними пакетами акцій.

 

Література:

[1] Див.: Камлик M.I., Сміян Л.С. Оперативний пошук інформації про
корупцію, інші зловживання в процесі приватизації державної власності та
методи їх виявлення: Методичні рекомендації. —Київ:РВВ МВС України,
1993. — 32 с.

2 Див.: Про звернення Верховної Ради України до урядів і парламентів
Великобританії, Канади, Кіпру, ФРН, США, Швейцарії: Постанова Верховної
Ради України//Голос України. -1998. — 27 січ. — № 15.

3 Див.: Известия. — 1998. — № 198. — 21 окт.

4 Див.: Зеркало недели. — 1998. — № 3. — 17-23 янв.

 М.І. Камлик. Про результати вивчення причин та умов,

що сприяють скоєнню злочинних проявів у сфері приватизації державного
майна. “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)” 2’2000

Похожие записи