.

Ретроспектива наркоманії та засоби протидії в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 1596
Скачать документ

Реферат

на тему:

Ретроспектива наркоманії та засоби протидії в Україні

Здавна люди вживають збуджуючі, заспокійливі, занурюючі в сон або
викликаючі галюцинації речовини, які називають психотропними або
психоактивними (від грец. психо – душа і тропос – зворот). До них
належать не тільки наркотики і стимулятори, але й добре відомі всім
кава, тютюн, алкоголь, а також деякі лікарські рослини.

Психоактивні речовини, що добувають із рослин, застосовуються багатьма
народами у священних обрядах, повсякденних звичаях. Так, про властивості
галюциногенних грибів знали шамани Євразії та Америки. Коноплі були
відомі ще в Давньому Єгипті, а потім увійшли до ритуального використання
скіфів. Священною рослиною інків вважалася кока. Дурман і блекота
активно використовувалися для виготовлення чаклунських ліків, тютюн – у
трубках миру, нарешті, без виноградного соку, що переграв, – вина,
“крові Христової”, – немислиме таїнство причастя.

Більшість сучасних наркотиків виготовляється хімічним способом – кокаїн,
героїн, ЛСД, амфетаміни – мають рослинне походження, традиції,
застосування, вживання яких на Сході сягає тисячі років. Європейська
цивілізація стала по-новому відкривати для себе ці речовини лише у ХІХ
ст. (при цьому лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе
здійснити прорив у терапії). Так, у 1845 році психіатр Жак Жозеф Моро
заснував у Парижі клуб аматорів гашишу. До речі, членами цього клубу
були Олександр Дюма, Теофіл Готьє, Ежен Делакруа. У 1860 році німець
Альберт Німан виділив із листя коки хлоргідрат кокаїну, а через 20 років
Зигмунд Фрейд уже пропонував його своїм пацієнтам. Німець Генріх Дрезер
у 1898 р. синтезував героїн, що діє в сто разів сильніше ніж
опіум-сирець. Морфій був отриманий німцем Фрідріхом Сертюрмером ще в
1803 р. з опіуму. Медики, захоплені хімічними експериментами, не
уявляли, що настіж розкрили двері у несвідомість усього людства [1].

Майже усі види відомих на сьогодні наркотиків було відкрито до Другої
світової війни. У першу чергу це стосується опіумної групи, до якої
входять морфій, героїн, кодеїн, метадон, фентаніл, які викликають важку
форму залежності. Існують ще дві групи наркотиків, до яких входять
стимулятори, серед яких на першому місці – кокаїн, а також психоделіки
або галюциногени – головним з яких є ЛСД-25, відкритий у 1838 р. у
Швейцарії Альбертом Хофманом у ході пошуку засобу проти мігрені та для
полегшення вагітності.

Винахід у 1853 році Шарлем Габрієлем Провазом шприца для ін’єкцій
започаткував новий етап вживання наркотиків. Дія речовин, що потрапляють
прямо в кров, посилюється багаторазово. Сьогодні вживання наркотиків
пов’язують насамперед з ін’єкціями (хоча необхідно зважити на те, що їх
здійснюють у різні способи – курять, їдять, п’ють, нюхають.

Нелегальний ринок розповсюдження наркотиків у своєму сучасному вигляді
склався нещодавно. Відома знаменита фірма вірменського ділка Закарьяна,
яка виникла в Каїрі у 1925 р. і під виглядом килимів поставляла до
Європи героїн і морфій. Самої ж значної на Далекому Сході та у США аж до
Другої світової війни вважалася фірма грека Епіопулоса.

У Європі спалах наркоманії прийшовся на 1840 рік, коли в Англії було
вжито заходів боротьби з алкоголізмом. Тоді в Манчестері аптечні
торговці виготовляли опіумні пігулки для робітників, яким алкоголь, що
подорожчав, виявився недоступним. В Ірландії вибухнула епідемія
ефіроманії (щоправда, завдяки цьому було відкрито загальний наркоз).
Застосування морфію під час громадянської війни у США для знеболювання
при пораненнях призвело до поширення морфінізму. У 70-х роках ХХ
століття емігранти з Китаю заразили Новий Світ згубною пристрастю до
куріння опіуму. В Росії у період революції та громадянської війни
використовувався кокаїн, який вважався ліками від депресії. У США у 20 –
30 роки часів сухого закону багато людей перейняли у робітників
латиноамериканського походження звичку курити марихуану [2].

Що ж собою представляють наркотики? Групу наркотиків у вузькому
розумінні складають так звані опіати – речовини, які добувають із маку:
морфін, кодеїн, героїн, метадон. При їх вживанні виникає ейфорія, тіло
стає начебто невагомим, зникають тимчасові та просторові межі. Проте,
ціна гострих відчуттів є дуже високою: людина швидко опиняється у
фізичній та психологічній залежності від опіатів і набуває
толерантності, що змушує її постійно підвищувати дозу. Передозування
нерідко призводить до пригноблення діяльності дихального центру та
смерті.

У 70-х роках ХХ століття дослідники детально вивчили механізм дії
наркотиків. За хімічним складом в опіумі багато спільного з ендорфінами
– нейромедіаторами особливої групи, що входять до опіатної систему
мозку. Зазначена система забезпечує нам знеболювання, покращує настрій,
але “внутрішні наркотики” діють дуже м’яко і не завдають шкоди
організму.

Навчившись виділяти нові похідні опіуму, хіміки і фармакологи, не
бажаючи того, здійснили свій внесок у поширення наркоманії. Так, у 1803
р. в Німеччині з опіумного маку був отриманий морфін, який виявився у
десять разів сильнішим за опіум. Наприкінці ХІХ століття німецький лікар
Дрезер (він уперше застосував аспірин) синтезував на основі морфіну нову
хімічну сполуку – кодеїн. Її використовували для знеболювання та як
засіб від кашлю. Кодеїн є слабкішим за морфін, проте і він викликає
фізичну залежність.

У десять разів сильніший за морфін інший опіат – героїн. Він викликає
відчуття блаженства, яке незабаром змінюється на почуття задоволення,
захищеності. Але виявилося, що фізична залежність від цього препарату в
91 % осіб, які почали його вживати, виникає менш ніж через три тижні.
Героїн швидко руйнує мозок і нервову систему, людина миттєво деградує.
Смерть від передозування героїну може наставати вже через рік – півтора
після першого прийому.

Бензендрин був першим амфетаміном. Його застосовували в роки Другої
світової війни для подолання втоми солдат. У 70-х роках цей препарат
лікарі приписували для зниження апетиту і схуднення. Джоном Боулбі
описано клінічний стан застосування бензендріна, згідно з яким людина,
що приймає цей препарат, не відчуває провини за свої злочини.

Встановлено, що амфетаміни пригнічують апетит, збільшують частоту
серцевих скорочень, підвищують кров’яний тиск і у великих дозах
викликають почуття ейфорії. Вживання амфетамінів початково викликає
відчуття фізичного задоволення, людина почувається у формі.
Внутрішньовенна ін’єкція амфетаміну у великій дозі відразу ж викликає
спалах гострої насолоди, що можна порівняти із сильним оргазмом. Потім
наступає стан інтелектуальної збуджуваності, у людини з’являється
непереборне бажання говорити, творити, а також – ілюзорне почуття
переваги над оточуючими.

Тривале вживання амфетамінів часто призводить до психологічних проявів
параноїдального типу: людина може почуватися зацькованою, і навіть
незначні дії з боку іншої особи можуть сприйматися як погроза.

Психоактивні речовини підрозділяються на декілька груп. Седативні (від
лат. sedation – заспокоєння) лікарські засоби діють заспокійливо на
центральну нервову систему, істотно не впливаючи на звичайні функції. До
седативних речовин відносяться алкоголь, барбітурати, малі
транквілізатори, препарати валер’яни, собачої кропиви (рос. пустырник),
пассіфлори. До цієї групи входять і нейролептики (від грец. нейрон –
нерв і лептон – легкий). Вони позбавляють страху, тривоги, напруги,
галюцинацій, марення (у психічнохворих), а також посилюють дію
наркотичних, снотворних і знеболюючих препаратів.

Антидепресанти – лікарські речовини, що призначуються при хворобливих
коливаннях настрою: знімають почуття пригніченості.

Психотропна речовина. Узагальнений термін для позначення будь-якої
речовини або лікарського засобу, що впливає на свідомість, настрій і
самопочуття. Цей одержав широке поширення і його варто обмежити
позначенням речовин, що викликають помітний психологічний ефект.

Наркотики (від грец. narkoticos – той, що призводить до заціпеніння,
одурманюючий) – група природних і штучних речовин, які діють
болезаспокійливо і снодійно та викликають фізіологічне звикання.
Наркотики впливають на нервові центри головного мозку, створюють штучне
підняття настрою, хворобливу, незвичайну веселість – ейфорію, а іноді й
порушення свідомості. У патологічних випадках цей стан може бути цілком
нереалістичним, викликати манію величі та невразливості.

До групи стимуляторів належать кофеїн, нікотин, препарати елеутерококу,
лимоннику, левзеї, корінь женьшеню та деякі ін.

Галюциногени, тобто такі лікарські препарати, вживання яких викликає у
людини зорові або слухові галюцинації, зміни настрою – від депресії до
невиправданої агресивності Потрапляючи до наркотичної залежності,
наркоман перебуває у стані підвищеної готовності щодо вчинення злочину з
метою відшукання коштів на їх придбання [3]. До них відносяться ЛСД,
мескалін, псилоцибін.

Коноплі – марихуану і гашиш до перерахованих груп важко віднести,
оскільки вони мають збуджуючий, галюциногенний та ейфорійний ефекти.
Марихуану одержують з листя і верхніх частин стебла конопель. Смолиста
речовина, що виступає на квітучих верхівках цих рослин, у висушеному і
спресованому вигляді називається гашишем або анашею. У малих дозах
марихуану і гашиш вживають, насамперед, заради досягнення ейфорії.
Виникає ілюзія повного єднання з навколишнім світом і людьми;
посилюється уява, народжуються несподівані асоціації, змінюється
сприйняття часу і простори. Великі дози можуть спричинити агресію,
непереборні бажання, марення. Подібно до алкоголю та інших наркотичних
речовин марихуана навіть у незначних дозах руйнує надзвичайно тонкий
механізм координації рухів. Дослідження американських вчених показали,
що пілоти після паління сигарет із марихуаною відчували значні
ускладнення при зльоті та посадці на складних етапах керування літаком.
При цьому льотчики не помічали помилкових дій. Інше цікаве дослідження,
проведене в США, стосувалося членів однієї релігійної групи. Віруючі
відповідно до канонів своєї релігії не вживали алкогольних напоїв, не
курили тютюну, не приймали психоактивних засобів, але часто курили
марихуану. На момент дослідження вони вживали наркотик уже більше 7
років. Тести на інтелект і пізнавальні можливості, перевірка
різноманітних функцій організму показали, що ці люди нічим не
відрізняються від інших, а від паління марихуани – не більше наслідків,
ніж від тютюну. У звіті Академії наук США зазначалося, що дослідження не
підтверджують думку про серйозний збиток, що завдає марихуана здоров’ю.
Вона лише викликає почастішання серцебиття, підйом кров’яного тиску,
порушення в сенсорному сприйнятті та запам’ятовуванні.

Яким є механізм психоактивних речовин? Всі вони впливають на роботу
головного мозку людини: прискорюють передачу сенсорних сигналів, або
перешкоджають нервовим центрам виконувати свої функції. В основі
ефектів, обумовлених дією психотропних речовин, – їх вплив на
нейромедіатори – речовини, що передають сигнали від одного нейрона до
іншого. Наприклад, кокаїн блокує біохімічну “кнопку”, що обмежує
виділення нейромедіаторів, і їх в організмі з’являється більше норми. Це
призводить до ейфорії, надзвичайного припливу енергії, сил, гострих
відчуттів. Проте, за тривалого використання кокаїну запаси
нейромедіаторів виснажуються, і тоді замість ейфорії з’являється тривога
та депресія. Вживання психоактивних речовин, як правило, викликає
формування фізичної або психічної залежності від них. При фізичній
залежності запаси нейромедіаторів, що вичерпалися, поповнюються за
рахунок вживання наркотиків. Внутрішніми процесами починають управляти
речовини, що надходять ззовні, і обійтись без них організм вже не може.
У результаті виникає абстинентний (від лат. abstinens – утримують)
синдром: людина, яка припинила вживання наркотику, відчуває комплекс
неприємних, а іноді й болісних відчуттів, що з часом спричиняють смерть.
Подібна залежність тягне за собою також розвиток толерантності: щоб
викликати бажаний психотропний ефект, із кожним разом потрібно все
більше і більше речовини. Зрештою, наркоман приймає дозу, яку організм
не в змозі “перетравити”, що, безумовно, спричиняє настання смерті.

Психологічна залежність теж є надто небезпечною. Так, отримавши
полегшення в стресовій ситуації від паління марихуани (її вживання не
веде до розвитку фізичної залежності), людина при новому стресі буде
завзято повертатися до цього засобу. Методики лікування наркоманії,
побудовані на порятунку від однієї тільки фізичної залежності, у даному
разі виявилися неефективними – більшість пацієнтів знову починала
вживати наркотики. Упоратися з психологічною залежністю складніше, ніж
із фізичною.

Проблема полягає переважно не в самих психотропних препаратах. Як
свідчить практика, їх заборона і знищення є неефективними. Вживання
наркотиків і хвороблива пристрасть до них – психологічна проблема самої
особистості, її життєвої позиції, ставлення до себе.

У сучасному світі, з його величезними перенаселеними мегаполісами, люди
змушені жити так тісно, у такому інформаційному і стресовому режимі,
коли психічна організація нерідко не витримує навантажень. Наркоманію
вже розглядають не як особистісні труднощі нещасливих або “зайвих”
людей, а як соціальну і психологічну проблему всього сучасного людства.

У здорової людини, яка вперше прийняла наркотик, ейфорія відсутня,
виявляються лише гострі ознаки отруєння. Так само, як перше затягування
тютюновим димом у людей, що не палять, викликає нудоту, запаморочення,
кашель. Болісно реагує непитуща людина на першу чарку алкоголю –
порушується координація рухів, з’являються запаморочення, мовні розлади,
нудота.

При повторному вживанні наркотиків відбувається звикання, виникає
ейфорія або, навпаки, пригнічений настрій, а іноді й галюцинація.
Організм починає виробляти ферменти, що сприяють засвоєнню наркотику.
Обмін речовин при цьому порушується: наявність наркотику стає його
необхідною ланкою. При цьому стійкість до наркотичної речовини свідчить
не про здоров’я і витривалість організму, а про перші симптоми
наркоманії – важкого захворювання.

У подальшому настає другий етап захворювання, коли обмін речовин
порушений настільки, що наявність у крові наркотичної речовини починає
відігравати суттєву роль. Якщо надходження наркотику затримується,
з’являється головний біль, що супроводжуються пригніченим настроєм.

Третя стадія наркоманії характеризується тим, що клітини і тканини,
пов’язані з обміном наркотику в організмі, руйнуються. Настає загальне
виснаження: людина більше не в змозі вживати наркотики, але і не
спроможна обходитися без них. Виникає ситуація, що може призвести до
загибелі, якщо вчасно не надати кваліфікованої медичної допомоги.

Варто відрізняти фізичну (біологічну) залежність від психологічної. Коли
наявна фізична залежність, функціонування нейромедіаторів змінюється
так, що організм не може більше обходитися без наркотиків, і якщо
відмінити їх миттєво, може виникнути синдром абстиненції, іноді настання
смерті. Психологічна залежність виражається у прагненні вживати наркотик
заради задоволення або почуття блаженства.

Швидкість виникнення фізичної залежності пов’язана з різновидом
наркотику. Героїн може спричинити повну фізичну залежність вже через 2
дні, а метадон – тільки після 20 днів.

Проблема наркоманії, певно, буде зростати через падіння моралі, велику
кількість невирішених соціальних проблем.

Основні механізми розвитку зазначеної патології – у біопсихології
людини, з одного боку, у розповсюдженні наркотичного зілля і відносно
легкого його придбання, з іншого.

До наркоманії більш схильними є підлітки, особливо не зазвантажені
корисними завданнями і працею. Причому, наркоманами стають не тільки
вихідці з неблагополучних сімей: 80 % від загальної кількості наркоманів
припадає на США, що є однією із найбагатших країн світу.

Перебуваючи у стані наркотичного збудження, наркомани схильні до
агресивним і статевих злочинів. Джерело агресії в людини виникає в
підсвідомості, а наркотичне збудження послабляє моральні та інші
заборони, як це буває при алкогольному сп’янінні. Коли наркомани
знаходяться в стані наркотичного голодування, вони з легкістю вчиняють
корисливі злочини для придбання недешевих наркотичних речовин. Наркомани
швидко деградують як соціально, так і фізично. Потрапляючи до
наркотичної залежності, наркоман перебуває у стані підвищеної готовності
щодо вчинення злочину з метою відшукання коштів на їх придбання [4].

За даними Організації Об’єднаних Націй, 8 млн людей у світі вживають
героїн, більше 13 млн – кокаїн, 141,2 млн – марихуану, 280 млн –
синтетичні наркотики. Звичайно, ці дані далеко не відображають реальної
кількості наркозалежних осіб.

У країнах так званого Золотого трикутника (Лаос, Бірма, Таїланд) щорічно
виробляється понад 250 т сировини, з якої отрімують 50 т героїну.
Стільки донедавна вироблялося країнами Золотого півмісяця (Пакистаном і
Афганістаном), проте останніми роками виробництво героїну в Афганістані
набагато зросло, і нині ця країна лідирує на ринку нарковиробництва,
потіснивши Перу, Болівію та Колумбію, що поставляють на світовий ринок
до 1300 т кокаїну. За даними Організації Об’єднаних Націй і Юнеско,
щорічний світовий обіг наркоторгівлі оцінюється в 400 млрд дол. США, що
складає 8 % усього світового торгового обігу.

Загрозу наркозалежності світова спільнота усвідомила надто пізно –
наприкінці ХІХ століття. На сьогодні у затвердженому міжнародними
організаціями Переліку наркотичних засобів і психотропних речовин –
більше трьохсот найменувань; головною властивістю цих речовин є
спроможність змінювати свідомість людини.

Наркоманія в Україні. На сьогодні в Україні немає жодного регіону, який
би не був уражений наркоманією. Сфера споживачів охоплює 2/3
безробітних, 68 % осіб – молоді люди у віці до 30 років, 1/4 з них –
жінки, 5,4 тис. – неповнолітні. У 2001 році від передозування і хвороб,
пов’язаних із зловживанням наркотиків, померло 2,1 тис. осіб.

Закон – “попит породжує пропозицію” – стабільно спрацьовує на
нелегальних наркоринках світу і, на жаль, Україна не є винятком.
Ситуація з незаконним обігом наркотиків загострюватиметься дедалі.
Демографічні та соціологічні дослідження процесу поширення наркоманії
останніми роками свідчить про необоротні наслідки у структурі споживачів
наркотиків. Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх
“споживачів”. Якщо раніше наркоманія поширювалася переважно серед
міського населення, то за 5 років удвічі швидше вона розповсюдилася і
серед жителів сільської місцевості. Тільки протягом 2000 року з
незаконного обігу було вилучено понад 26 т наркотичних засобів і
психотропних речовин, припинено діяльність 93 підпільних цехів, що
використовували спеціальне оснащення для виготовлення наркотиків.

З 321 тисячі розкритих у 2000 році злочинів по лінії карного розшуку
кожен сьомий (45,7 %) був так чи інакше пов’язаним із наркотиками (14,2
%), серед яких тяжкі – складають 26 %. Щорічно працівниками міліції
розкривається в середньому 14 тис інших злочинів, вчинених наркоманами
або особами, що перебувають у стані наркотичного збудження, у тому
числі, понад 50 убивств, сотні розбійний нападів і вимагань, 1000
крадіжок майна громадян і т.п.

Необхідно також зазначити, що останніми роками відбулися якісні зміни у
постачанні і розповсюдженні наркотичних засобів. Аналіз фактів вилучення
“важких наркотиків” в Україні переконливо свідчить про те, що 90 %
героїну проходить транзитом сухопутні маршрути, так званим “шовковим
шляхом”, з країн Південно-Західної і Центральної Азії через західні
кордони з Російською Федерацією через територію нашої держави на
західноєвропейські ринки. Велика частина цих наркотиків залишається в
Україні, внаслідок чого наркоринок все більше переорієнтується на
наркотичні засоби контрабандного походження.

За період з 1996 по 2000 рр. зафіксовано 5 тис. випадків вилучення
“важких” наркотиків, таких як кокаїн, героїн, амфетамін “екстазі”,
ліквідовано 120 каналів їх ввезення до України. На кордоні затримано
понад 1 т кокаїну і героїну, майже 10 т гашишу і пресованої марихуани,
що контрабандним шляхом переправлялися через Україну до країн Західної
Європи. За цими показниками ми бачимо багатомільйонні втрати міжнародних
наркоугруповань, сотні тисяч врятованих життів потенційних споживачів
наркотиків.

Протягом останніх років в Україні спостерігається стійка тенденція до
подальшого загострення проблем, пов’язаних з незаконним обігом
(культивування наркотиковмісних рослин, розробка, виробництво, відпуск,
виготовлення, зберігання, розподіл, торгівля, використання, переміщення
на території України та за її межами) наркотичних засобів, психотропних
речовин і прекурсорів, що створює безпосередню загрозу генофонду нації,
забезпеченню правопорядку, національній безпеці країни.

Кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів, за останні десять років збільшилася
в чотири рази і в 2001 році становила близько 50 тис.

Геополітичне положення України сприяє використанню її території для
транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Кримінальні угруповання формують розгалужену мережу розповсюдження
наркотичних засобів та психотропних речовин, активно розширюють зв’язки
за кордоном з аналогічними кримінальними угрупованнями. Тільки за
останні п’ять років ліквідовано близько 150 міжнародних каналів
контрабандного надходження наркотичних засобів і психотропних речовин на
територію України.

Існує також реальна загроза використання потенціалу
хіміко-фармацевтичної та хімічної промисловості країни для незаконного
виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, переходу
наркотичних (психотропних) лікарських засобів та прекурсорів у
незаконний обіг.

За останні два роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні
засоби і психотропні речовини, у країні подвоїлась і у 2001 р. становила
понад 100 тис. осіб. Це, переважно, молодь віком до 30 років, тобто
найбільш працездатна частина населення. Проте пошук і апробація нових
методів профілактики наркоманії серед молоді, антинаркотичної
пропаганди, лікування і реабілітації хворих на наркоманію є не завжди
адекватними ситуації, що склалася.

За таких умов боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів та протидія зловживанню наркотичними
засобами та психотропними речовинами є важливою складовою частиною
діяльності держави і потребує координації зусиль центральних та місцевих
органів виконавчої влади, громадських об’єднань, підприємств, установ та
організацій, налагодження тісного співробітництва з відповідними
державними органами і громадськими об’єднаннями зарубіжних країн,
міжнародними організаціями, визначення основних напрямів державної
політики у цій сфері.

Діяльність правоохоронних органів є складовою частиною механізму
боротьби держави з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних
речовин і прекурсорів. Критерієм оцінки цієї діяльності є зниження рівня
незаконного пропонування наркотичних засобів і психотропних речовин.

Правоохоронна діяльність у сфері боротьби з незаконним обігом
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів повинна бути
адекватною ситуації, що склалася в країні.

Пріоритетними напрямами боротьби з незаконним обігом наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів є:

максимальне вилучення з незаконного обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів, перекриття каналів та джерел їх
надходження;

припинення діяльності злочинних угруповань, особливо з ознаками
організованості, причетних до незаконних операцій з наркотичними
засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;

своєчасне реагування на факти схиляння до незаконного вживання
наркотичних засобів або психотропних речовин інших осіб;

взаємодія з відповідними органами зарубіжних країн у сфері боротьби з
незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів;

попередження та виявлення порушень законодавства у сфері обігу
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боротьба з
корупцією у цій сфері, запобігання надходженню в незаконний обіг
наркотичних (психотропних) лікарських засобів та прекурсорів з
хіміко-фармацевтичних та хімічних підприємств, а також недопущення
використання обладнання підприємств, установ та організацій для
незаконного виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин;

викриття та ліквідація осередків незаконного виготовлення чи вживання
наркотичних засобів або психотропних речовин;

перекриття каналів контрабандного переміщення наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів через державний кордон;

запобігання і викриття злочинів, пов’язаних з незаконним обігом
наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також
злочинів, вчинених на грунті наркоманії;

впровадження до практичної діяльності правоохоронних органів нових
сучасних методів ведення оперативно-розшукової роботи у сфері боротьби з
незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів;

розробка та застосування нових методів виявлення наркотичних засобів,
психотропних речовин під час проведення митного огляду;

удосконалення системи збору інформації щодо фізичних та юридичних осіб,
причетних до незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин
і прекурсорів;

постійний моніторинг сучасної наркотичної ситуації і розробка на його
основі відповідних превентивних заходів та коригування тактики їх
реалізації, удосконалення інформаційно-аналітичної роботи, профілактики
та підвищення ефективності боротьби зі злочинами, пов’язаними з
незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів [5].

 

Список використаних джерел

1. Селиванов М.П., Хрупа М.С. Антинаркотичне законодавство України.
Історія, теорія, коментар. – К., Юрінком, 1997. – С. 351.

2. http: // www. narcocorruption. ru.

3. Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні / Упоряд. В.І.
Лебеденко, В.Д. Гавловський, Д.Й. Никифорчук, Г.М. Бірюков. – К., 2001.

4. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних
засобів. – К.: Логос, 1998. – 323 с.

5. Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним
обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на
2002-2010 роки (Схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від
24 січня 2002 р. № 26-р).

В.П. Журавльов, О.В. Ксенко. Ретроспектива наркоманії та засоби протидії
в Україні. “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)” 6’2002

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020