Реферат

на тему:

Реформування спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю –
реальна необхідність сьогодення

Організована злочинність на даному етапі розвитку українського
суспільства стала одним із визначальних факторів, які загрожують
національній безпеці і стабільності в державі. Особливу суспільну
небезпеку створює проникнення організованих злочинних угруповань до
структури влади та управління, політичних інститутів, i, в результаті,
взяття їх під свій контроль [1]. Процес формування структури
організованої злочинності, розподіл сфер і територій впливу, здебільшого
завершився. Організовані злочинні угруповання діють сьогодні в усіх без
винятку великих містах та у значній кількості населених пунктів України.
Переважна більшість злочинних кланів легалізувалася, тобто вони
здійснили перехід у легальний бізнес шляхом реєстрації фірм, акціонерних
товариств, фінансово-банківських установ і т. ін.

На сьогодні діяльність організованої злочинності активізувалася у таких
сферах, як: торгівля наркотиками, шахрайство з фінансовими ресурсами,
шахрайство у сфері страхування, вбивства “на замовлення”, торгівля
людьми, “відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом, вимагання,
незаконна торгівля зброєю, викрадення й контрабанда автомобілів,
комп’ютерні злочини і т. ін. Ці злочини мають високий ступінь суспільної
небезпеки, їх вчинення викликає резонанс у суспільстві, напруженість у
міжнародних відносинах.

Державі у боротьбі з організованою злочинністю належить найважливіша
роль, адже лише в руках держави знаходяться заходи та інститути примусу.
Через реалізацію функції управління держава визначає напрями, методи та
форми боротьби зі злочинністю. Мета державного управління в цілому
полягає у забезпеченні ефективного функціонування та розвитку усіх
відповідних соціальних структур, вирішення загальних завдань шляхом
створення та організації діяльності спеціальних органів та громадських
організацій, які здійснюють управління в різних сферах [2]. У сфері
боротьби з організованою злочинністю метою державного управління є
захист життя, здоров’я, права і свободи громадян, власності, природного
середовища, інтересів суспільства і держави від організованих злочинних
посягань шляхом створення та організації діяльності спеціальних органів,
які здійснюють боротьбу з цим явищем у різних сферах суспільного життя.
Для забезпечення виконання вказаної мети у 1991 році й була створена
Служба по боротьбі з організованою злочинністю, якій у травні цього року
виповнилося 15 років.

У 1993 році, з прийняттям Закону України “Про організаційно-правові
основи боротьби з організованою злочинністю” [3], підрозділам по
боротьбі з організованою злочинністю надано статус спеціальних. Статтею
6 названого Закону визначено основні напрями боротьби з організованою
злочинністю, якими є:

1) створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та
інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю,
організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

2) виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних
процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

3) запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

4) превенція виникнення організованих злочинних угруповань;

5) виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням,
вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення
винних до відповідальності;

6) забезпечення відшкодування завданої шкоди фізичним та юридичним
особам, державі;

7) запобігання встановленню корумпованих зв’язків з державними
службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

8) протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у
своїх інтересах об’єднань громадян і засобів масової інформації;

9) запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом,
використанню суб’єктів підприємницької діяльності для реалізації
злочинних намірів.

У виявленні та викритті організованих груп та злочинних організацій
(далі – ОГ та ЗО), а також злочинів, вчинених ними, серед усіх
спецпідрозділів та підрозділів на ГУБОЗ МВС України припадає найбільша
частина. Так, лише за останні п’ять років органами внутрішніх справ
припинено діяльність близько 2,8 тис. організованих злочинних груп та
злочинних організацій (2002 р. – 772, 2003 р. – 634, 2004 р. – 695, 2005
р. – 551, за І квартал 2006 р. – 165 ОГ та ЗО), з них спецпідрозділами
БОЗ припинено діяльність 1,7 тис., що складає майже 62 % від загальної
кількості. За цей час працівниками спецпідрозділів БОЗ виявлено більше
7,0 тис. осіб, які вчинили злочини у складі ОГ та ЗО та викрито 15,6
тис. злочинів, вчинених учасниками ОГ та ЗО, у тому числі 10,8 тис. –
загальнокримінальної, 4,8 тис. – економічної спрямованості, 21,1 тис. –
тяжких та особливо тяжких злочинів, задокументовано 101 факт бандитизму
та 70 – створення злочинної організації, а також викрито 142 убивства,
учинених учасниками ОГ та ЗО, у тому числі 32, – вчинені на
“замовлення”.

Лише у першому кварталі 2006 року спецпідрозділами БОЗ до кримінальної
відповідальності притягнено 393 учасники злочинних угруповань, якими
вчинено 811 злочинів. Знешкоджено 2 бандформування та 3 злочинні
організації. Викрито 16 убивств, учинених учасниками ОГ і ЗО, у тому
числі – одне “на замовлення”. У сфері економіки виявлено 63 організовані
групи, викрито 7 організованих груп з корумпованими та 8 – з
міжнародними зв’язками.

Розкрито 16 злочинів, які вчинені у складі ОГ і ЗО та пов’язані з
легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом. Матеріальні збитки в
злочинах, учинених учасниками ОГ і ЗО, становлять 22,6 млн. грн., з яких
15,9 млн. грн. (70,4 %) відшкодовано.

Вироками судів підтверджені факти вчинення злочинів у складі ОГ і ЗО в
58 (62,4 % від загальної кількості по Україні) кримінальних справах. До
позбавлення волі засуджено 135 (54,7 %) учасників організованих груп і
злочинних організацій.

На виконання Закону України “Про боротьбу з корупцією” працівниками
спецпідрозділів БОЗ МВС України складено та направлено до суду 205
протоколів. Судами розглянуто 101 адмінпротокол, до відповідальності
притягнуто 28 держслужбовців 1-4-ої категорій [4].

Останнім часом ГУБОЗ МВС України змінено підходи до критеріїв оцінки
роботи спецпідрозділів БОЗ – їх діяльність оцінюється за кількістю
кримінальних справ, направлених до суду. Вбачається за доцільне в
майбутньому здійснювати оцінку результатів роботи спецпiдроздiлiв БОЗ у
регіонах та в державі в цілому за такими критеріями.

1. Поставлено на облік організованих груп та злочинних організацій,
діяльність яких значно та негативно впливає на кримінальну,
соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію як в окремому
регіоні, так й у державі в цілому.

2. Ліквідовано організованих груп та злочинних організацій, діяльність
яких значно негативно впливає на кримінальну, соціально-економічну та
суспільно-політичну ситуацію як в окремому регіоні, так й у державі в
цілому:

2.1. Кiлькiсть направлених до судів кримiнальних справ на ОГ та ЗО;

2.1.1. Загальнокримінальної спрямованості;

2.1.2. Економічної спрямованості;

2.2. Кiлькiсть направлених до судів кримiнальних справ на членів
організованих груп та злочинних організацій, які стоять на обліку:

2.2.1. Загальнокримінальної спрямованості;

2.2.2. Економічної спрямованості;

3. Кількість підтверджених у судах фактiв учинення злочинiв у складi
організованої групи та злочинної організації, з них –
загальнокримінальної та економічної спрямованості.

3.1. Кількість лідерів ОГ та ЗО, засуджених судами до позбавлення волі;

3.2. Кількість учасників ОГ та ЗО, засуджених судами до позбавлення
волі.

4. Розкрито та попереджено злочинів, учинених відносно народних
депутатів України, державних службовців І-ІІІ категорій (умисні вбивства
або замах на них), а також лідерів, учасників організованих груп та
злочинних організацій, злочинна діяльність яких викривалася
спецпідрозділами БОЗ у ході розробки по оперативно-розшукових справах.

5. Кількість кримінальних справ, направлених до судів по злочинах,
пов’язаних із легалізацією (відмиванням) грошових коштів та іншого
майна, здобутих злочинним шляхом.

6. Кiлькiсть направлених до судів адміністративних протоколів про
корупційні діяння державних службовців 1–4 категорій:

6.1. Кiлькiсть державних службовців 1-4 категорій, притягнутих до
відповідальності за корупційні діяння.

7. Розшукано лідерів та активних учасників ОГ та ЗО, які ухиляються від
слідства та суду, по кримінальних справах, порушених у ході реалізації
оперативно-розшукових справ, що знаходяться в провадженні підрозділів
БОЗ.

8. Відшкодовано завданих збитків.

Головним управлінням БОЗ проводиться робота щодо реформування служби по
боротьбі з організованою злочинністю. У цьому році на розгляд Верховної
Ради України подано законопроект про внесення змін до Закону України
“Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

На сьогодні триває робота над організацією вертикально підпорядкованої
Головному управлінню БОЗ структури всіх підрозділів БОЗ. Потребують
відповідної реорганізації й ряд регіональних управлінь БОЗ з передачею
їх функцій новоствореним міжобласним управлінням по боротьбі з
організованою злочинністю. З урахуванням особливостей
соціального-економічного розвитку регіонів, рівня їх криміналізації
найбільш оптимальним вважається об’єднання управлінь БОЗ в:

1) Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській областях в одне
міжобласне з центром у Тернопільській області;

2) Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Житомирській областях в одне
міжобласне з центром у Рівненській області;

3) Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях в одне міжобласне
з центром у Черкаській області;

4) Чернігівській, Сумській, Полтавській областях в одне міжобласне з
центром у Чернігівській області;

5) Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях в одне міжобласне з
центром у Херсонській області;

6) Київській області та м. Києві;

7) Автономній республіці Крим та м. Севастополь.

Вважаємо, управління БОЗ в Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській,
Луганській, Львівській, Одеській та Харківській областях слід залишити
окремими, але також підпорядкувати по вертикалі ГУБОЗ МВС України.

Сьогодні перед спецпідрозділами БОЗ висуваються нові завдання, що
зумовлює необхідність розробки комплексу стратегічних заходів,
спроможних кардинально вплинути на наявну ситуацію на основі аналізу
процесів, що відбуваються в кримінальному середовищі, їх прогнозування,
постійного та поступового нарощування зусиль і жорсткого контролю за
тими сферами, в які організована злочинність намагається або може
проникнути.

Тому їх головними завданнями мають стати:

– розвідувально-аналітична робота (у тому числі моніторинг, аналіз і
прогнозування стану оперативної обстановки, формування і ведення
оперативних обліків, інформаційних систем, необхідних для здійснення
боротьби з організованою злочинністю і т. ін.);

– виявлення, локалізація, нейтралізація та ліквідація транснаціональних,
міжрегіональних, регіональних організованих злочинних формувань, з
корупційними зв’язками, а також тих, що діють протягом тривалого часу,
суттєво впливають на кримінальне, економічне та соціально-політичне
становище як у конкретних регіонах, так і у державі в цілому, а також
усунення причин і умов їх існування;

– виявлення і притягнення до кримінальної відповідальності лідерів
злочинних угруповань або блокування їх діяльності;

– запобігання встановленню корумпованих зв’язків з державними
службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність,
недопущення проникнення представників ОГ і ЗО в органи влади;

– виявлення та припинення злочинної діяльності ОГ і ЗО, які впливають на
розвиток економіки України та загрожують національній безпеці держави;

– запобігання виникненню організованих злочинних угруповань, підрив їх
економічної і фінансової бази;

– боротьба з кримінальною корупцією з боку державних службовців І-ІІІ
категорій;

– координація діяльності служб кримінального блоку міліції у сфері
протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом;

– організація і здійснення взаємодії з іншими підрозділами органів
внутрішніх справ, правоохоронними органами України та зарубіжних держав,
громадськими інститутами і населенням у напрямі боротьби з організованою
злочинністю.

Вбачається, що здійснення запропонованого реформування спецпідрозділів
БОЗ та спрямування їх зусиль на виконання вищеназваних завдань матиме
позитивні результати у боротьбі з організованою злочинністю. Але всі
намагання правоохоронців можуть бути зведені нанівець без політичної
волі керівництва країни. Тому, у першу чергу, необхідно усунути причини
та умови розвитку організованої злочинності в Україні, які за змістом
науковці поділяють на наступні групи:

– політичні (замкнутість системи управління, її повільний розвиток,
відсутність системи виховання патріотичних почуттів, моральних якостей,
відсутність державної ініціативи щодо створення громадських формувань,
незалежних недержавних структур для зростання активності населення у
боротьбі зі злочинністю);

– економічні (несприятливий режим діяльності підприємств, відсутність
прозорості багатьох економічних процесів і т. ін.);

– правові (прогалини у законодавстві, що регламентують діяльність
спеціалізованих підрозділів у сфері боротьби з організованою
злочинністю, формальний характер чинної системи декларування доходів і
т. ін.);

– організаційно-управлінські (відсутність реальних стратегії, тактики та
ідеології боротьби з організованою злочинністю; відсутність чіткої
регламентації діяльності посадових осіб; поширеність у кадровій політиці
випадків заміщення посад через знайомство);

– соціально-психологічні (пасивність громадської свідомості, корислива
спрямованість державних службовців, професійна та моральна деформація
частини керівників, що виявляється у поблажливому ставленні до корупції)
та ін.

Пріоритетами в боротьбі зі злочинністю, серед інших, визнається
формування досконалої правової бази боротьби з організованою злочинністю
і корупцією, виявлення і знешкодження злочинних угруповань, викорінення
тінізації економіки. Зміцнення законності й правопорядку в державі,
забезпечення активної наступальної протидії організованій злочинності та
досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених
пріоритетів, поступове нарощування зусиль держави і громадськості
залишаються основними напрямами діяльності всіх державних органів і
суспільства в цілому.

 

Список використаних джерел

1. Гриб В.Г., Ларичев В.Д., Федотов А.И. Организованная преступность –
различные подходы к ее пониманию // Гос. и право, 2000. – № 1. – С. 48.

2. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. д. ю. н., проф.
В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

3. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року № 3341-ХІІ //
Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

4. Статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за
2000–2005 рр. та за 1-й квартал 2006 року.

С.В. Корніч. Реформування спецпідрозділів по боротьбі з організованою
злочинністю – реальна необхідність сьогодення. “Боротьба з організованою
злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 13’2006.

Похожие записи