Реферат на тему
Провокація хабара
Стаття ККУ 370:
1. Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин
і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім
викрити того, хто дав або взяв хабара,— карається обмеженням волі на
строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти
років.
2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів,—
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
1. Провокація хабара — це спеціальний вид підбурювання до вчинення
злочину, а саме, до давання або до одержання хабара.
2. З об’єктивної сторони провокація хабара полягає у штучному створенні
службовою особою обстановки чи умов, що викликають
або пропонування хабара, або його одержання. Можна виділити дві форми
цього злочину: 1) свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють
пропонування хабара; 2) свідоме створення обстановки й умов, що
зумовлюють одержання хабара.
Конкретні способи провокації, які провокатор вибирає для досягнення
своєї мети (поради, натяки, рекомендації одержати від будь-кого хабар чи
дати його кому-небудь), для кваліфікації значення не мають.
Провокатор може провокувати одержання хабара як ним особисто, так і
іншими службовими особами, як особисто пропонувати хабар певній
службовій особі, так і зумовлювати пропонування хабара іншими особами.
Те, що давання або одержання хабара відбулися у зв’язку з провокацією,
не виключає відповідальності того, хто дав або одержав хабар. Якщо з
провокаційною метою службова особа організувала давання чи одержання
хабара, підбурила до цього того, хто дав чи одержав хабар, або сприяла
йому у цьому, її дії слід розцінювати і як співучасть у хабарництві і
додатково кваліфікувати за відповідними частинами ст. ст. 27 і 368 (27 і
369).
Від провокації хабара слід відрізняти правомірні дії, що вживаються для
викриття хабарників. Суть провокації полягає у тому, що провокатор сам
викликає в інших намір вчинити злочин з метою їх викриття. Тому не є
провокацією хабара дії особи, в якої вимагається хабар, що полягають у
передачі хабарнику незаконної матеріальної винагороди з відома
правоохоронних органів.
Умисне створення службовою особою обстановки й умов, що викликають
пропонування чи одержання хабара з метою викрити того, хто його дав або
одержав (провокація хабара), є закінченим злочином з моменту вчинення
зазначених дій незалежно від того, чи було передано або одержано хабар.
3. Суб’єктом провокації хабара може бути тільки службова особа.
4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Винна
особа усвідомлює, що її дії носять провокаційний характер стосовно іншої
особи, яку вона провокує на одержання чи давання хабара, і бажає вчинити
такі дії.
5. Кваліфікуючою ознакою провокації хабара є вчинення її службовою
особою правоохоронного органу. Про поняття правоохоронного органу див.
коментар до ст. 342.
Постанова ПВС № 12від7жовтня 1994р. “Про судову практику у справах про
хабарництво” (п.п. 13, 25).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
