Провадження в апеляційній інстанції

За чинним законодавством суд другої (апеляційної) інстанції правомочний
по скаргах осіб, які беруть участь у справі, перевіряти законність і
обґрунтованість рішень та ухвал, що не вступили в законну силу.

Інститут апеляційного оскарження постанов судів першої інстанції надає
можливість зацікавленим особам досягати відміни або зміни відповідних
актів, якщо вони вважають це необхідним. У ході розгляду скарг суд
апеляційної інстанції має можливість виправити помилки, допущені при
розгляді справи по суті.

Апеляційне провадження характеризується такими ознаками:

особи—учасники справи при подачі апеляційних скарг вправі посилатися на
будь-які обставини, які вони бажають представити для обґрунтування
прохання про відміну або зміну рішення чи ухвали;

апеляційна перевірка правильності рішень досить ефективна, оскільки суд
не зв’язаний волею осіб, які оскаржили рішення (ухвалу). При розгляді
справи суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції і в неоскарженій частині, а також стосовно осіб, які не подали
скаргу. Суд не зв’язаний доводами касаційних скарг, а зобов’язаний
перевірити скаргу в повному обсязі;

обсяг повноважень суду апеляційної інстанції дозволяє йому виправляти
судові помилки, впливати на правовідносини учасників справи.

Значення даного інституту полягає в тому, що апеляційне оскарження
постанов, які не вступили в законну силу, є однією із реальних гарантій
здійснення права на судовий захист.

Правом апеляційного оскарження наділені сторони, треті особи, законні
представники, договірні представники, за умови оговорення цієї
процесуальної дії в довіреності, яка видана довірителем, органи держави
та місцевого самоврядування, прокурор може вносити апеляційне подання.

Рішення Верховного суду України, а також місцевих судів по скаргах на
неправильності у списках виборців та на дії органів та службових осіб у
зв’язку з накладенням адміністративних стягнень апеляційному оскарженню
не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора.

Апеляційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця з наступного
дня після оголошення рішення. В такий самий термін може бути внесено
апеляційне подання прокурора (ст. 292 ЦПК). Скарги, подання на ухвали
суду першої інстанції подаються протягом 15 днів з наступного дня після
їх ухвалення. Для осіб, які були учасниками справи, але фактично не були
присутні в судовому засіданні й отримали копію рішення суду,
десятиденний строк обчислюється з наступного дня після оголошення
рішення, а не з дня отримання копії рішення. Днем надходження
апеляційної скарги, подання є день подачі їх судді, здачі до канцелярії
суду або на пошту.

Подані після закінчення строку апеляційного оскарження скарги чи подання
не розглядаються. Але за клопотанням особи, яка пропустила строк, суд
може відновити даний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Апеляційну скаргу, подання у письмовому вигляді подають через суд першої
інстанції, який вирішив справу. Одержавши апеляційну скаргу, подання,
суд не пізніше наступного дня надсилає її особам, визначеним ст. 289
ЦПК. По закінченні апеляційного строку суд надсилає апеляційну скаргу
(подання) та матеріали справи до суду другої інстанції.

До апеляційної скарги, подання застосовуються вимоги ст. 139 ЦПК
України. Вона повинна містити в собі:

назву суду, якому адресується скарга, подання;

відомості про особу, яка подає скаргу, подання, її місце проживання,
поштовий індекс, номер засобів зв’язку;

?

?

????????????????i?ь участь у справі, їх місце проживання, поштовий
індекс, номер засобів зв’язку;

посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження;

обґрунтування скарги, подання: вказівку на те, в чому полягає
неправильність рішення (ухвали), обставини справи та закон, якими
спростовується рішення, нові факти чи засоби доказування (які з певних
причин не були досліджені), перелік використаних судом першої інстанції
доказів, що підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції;

прохання особи, яка подає скаргу;

перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги чи подання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подавати
додаткові матеріали, що стверджують або спростовують скаргу (подання).

Прокурор, який вніс апеляційне подання, вправі до початку розгляду
справи в суді відкликати, доповнити або змінити подання. Сторона, яка
внесла скаргу, має право відмовитись від неї.

Позивач має право відмовитись від позову або може бути укладена мирова
угода. В цьому випадку суд скасовує постановлене рішення і закриває
провадження в справі. В іншому випадку суд розглядає справу в
апеляційному порядку.

Повноваження суду апеляційної інстанції (ст. 311 ЦПК):

постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного
подання прокурора. Це можливо, коли рішення є законним і обґрунтованим,
тобто постановленим із дотриманням норм матеріального і процесуального
права;

постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо
встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду
апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були
предметом розгляду в суді першої інстанції;

постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і
закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду;

змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції має право:

— відхилити скаргу;

— скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої інстанції;

— змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.

По справі, розглянутій в апеляційному порядку, суд постановляє ухвалу
або рішення в дорадчій кімнаті. Рішення або ухвала постановляється
більшістю голосів, викладається у письмовому вигляді й підписується всім
складом суду.

Апеляційна ухвала повинна відповідати вимогам ст. 313 ЦПК. Зміст рішення
суду апеляційної інстанції визначений ст. 314 ЦПК.

Рішення чи ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з
моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку,
переглянута у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні та зафіксовані в протоколі, не
можуть бути оскаржені окремо.

Отже, при розгляді справ в апеляційному порядку вищестоящі суди
перевіряють законність та обґрунтованість рішень і ухвал судів першої
інстанції, які не набрали законної сили, виправляють зроблені ними
помилки і цим самим сприяють правильному здійсненню правосуддя в
цивільних справах і виконанню завдань по захисту прав і законних
інтересів громадян, організацій і держави, утвердженню принципу
справедливості.

Література

1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар.
— Х., 2001.

2. Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р.

3. Постанова пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду
судами України цивільних справ у касаційному порядку» від11 жовтня
1985 р. № 2.

4. Штефан М. Й. Цивільний процес. — К., 2001.

5. Лесницкая Л. Ф. Пересмотр решения суда в кассационном порядке. — М.,
1975.

Похожие записи