Реферат на тему:

Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи криміналістичного обліку
ознак та властивостей осіб, які вчинили злочини

gd‡1y

з менш суворим режимом утримання, застосування до нього акту амністії,
умовно дострокового звільнення, або зміни не відбутої частини покарання
більш м’яким, що в свою чергу сприяє забезпеченню його прав. Однак, до
цього часу в Україні відсутня єдина комплексна інформаційна система
накопичення результатів криміналістичного дослідження ознак та
властивостей осіб, які вчинили злочин, що в свою чергу негативно впливає
на ефективність роботи правоохоронних органів та суттєво ускладнює
координацію їх зусиль у боротьбі зі злочинністю. У нашій державі
практично не існує налагодженої та чіткої системи обміном інформації
стосовно індивідуальних властивостей осіб, які вчинили злочини як між
різними правоохоронними органами. Так і між окремими службами і
підрозділами одного правоохоронного органу. Існуючі криміналістичні
обліки щодо осіб, які вчинили злочини, обмежуються в основному
констатацією окремих відомостей ідентифікаційного, демографічного та
персонографічного характеру, а інформація, отримана слідчим, суддею та
працівниками кримінально-виконавчої системи під час розслідування,
судового розгляду та виконання покарання, що характеризує особу злочинця
як неповторну особистість з її особливими рисами характеру та
схильностями, навичками, ставленням до суспільства, закону,
загальновизнаних людських цінностей тощо. Не знаходить свого
відображення та фіксації. Як наслідок, невиправдано втрачається
можливість її подальшого використання — суддя не отримує необхідної
інформації про особу обвинуваченого від слідчого; працівники
кримінально-виконавчої системи не отримують відповідної інформації від
засудженого від слідчого та судді; органи внутрішніх справ, на які
покладено здійснення профілактичних заходів, після звільнення особи з
місць позбавлення волі не отримують інформації про її індивідуальні
особливості від працівників кримінально-виконавчої системи, що значно
ускладнює виконання покладених на правоохоронні органи завдань. У 1970
р. з метою фіксації інформації про особу обвинуваченого, отриманої
слідчим під час розслідування, у кримінальних справах щодо арештованих
обвинувачених була запроваджена спеціальна анкета — форма № 86 —
«Повідомлення про особу заарештованого та інших обставин, що можуть мати
значення для його виправлення та перевиховання». Ця анкета складається
із 17 пунктів та заповнюється слідчим на підставі матеріалів справи та
особистих спостережень і направляється до слідчого ізолятора одночасно з
направленням справи до суду. Після засудження обвинуваченого ця анкета
передається працівниками слідчого ізолятора разом з особовою справою
засудженого до виправило-трудової установи для врахування індивідуальних
особливостей засудженого у процесі виправлення та ресоціалізації. Але як
свідчить практика, впровадження цієї анкети позитивних результатів не
дало, так як більшість слідчих до цієї вимоги ставляться формально або
взагалі її не виконують. Для криміналістичного прогнозування майбутньої
поведінки особи як під час відбування покарання, так і після звільнення.
Важко переоцінити важливість такої інформації для слідчого у ході
розслідування злочину, вчиненою особою, яка була вже засуджена, та
відбувала покарання. Наявність у таких випадках інформації про
індивідуальні властивості підозрюваного або обвинуваченого може
допомогти слідчому швидко встановити з ним психологічний контакт, повно
та всебічно дослідити всі обставини справи, спрогнозувати можливу
реакцію та поведінку підслідного під час проведення слідчих дій. Тому,
необхідно впроваджувати новітні та удосконалювати існуючі форми
криміналістичного обліку шляхом відображення в них інформації про
індивідуальні ознаки, риси та властивості особи злочинця, з метою
подальшого їх використання для досягнення завдань попереднього
розслідування, виправлення та ресоціалізації засуджених, адаптації після
звільнення та профілактики злочинців.

Похожие записи