Реферат на тему:
Принципи цивільно – процесуального права
План
Поняття принципів. Загально правові принципи
Принципи правосуддя
Галузеві принципи
У принципах ЦПП найкраще відображені різноманітність його сутності та
елементів.
Принципи ЦПП – це основоположні ідеї на яких зафіксовані необхідні і
суттєві зв’язки які панують у суспільстві і праві та сприяють здійсненні
правосуддя в цивільних справах.
Класифікація принципів ЦПП:
1. Загальноправові – це такі принципи які притаманні будь – якій галузі
права.
2. Принципи правосуддя – це ті які відображають основні ідеї та влади
судочинства в Україні
3. Галузеві принципи ЦПП – їх є два
а) принципи диспозитивності
б) принципи процесуальної рівності сторін.
Кожен принцип має свої особливості.
Загальноправові принципи притаманні ЦПП і до них відносяться наступні
принципи:
верховенство права
принцип гуманізму
принцип законності
принцип справедливості
принцип етичності
Принцип верховенства права проголошено Конституцією України ст. 8 він
забезпечує пріоритетність прав і свобод людини та громадянина,
справедливість і гуманність при постановленні судових рішень. До цього
принципу належать ще і такі положення як:
право призумції невинності кожній із сторін
право на судовий розгляд
право на достатній час для подання доказів, які підтверджують або
заперечують вимоги
право на справедливий розгляд справи незалежним судом
право на допит свідків з боку іншої сторони
право на апеляцію до незалежного та неупередженого суду який має
повноваження перегляду та скасування рішення на підставі законності та
поданих доказів.
Принцип верховенства права пов’язаний із справедливістю, демократією та
законністю і забезпечує ясність і прозорість, беззаперечність та
об’єктивність судового захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав
та інтересів.
Принцип гуманності – термін гуманізм перекладається як модерний, полягає
втому що кожен законодавчий орган загалом і суд свою діяльність повинен
спрямовувати на здійснення належного захисту прав і свобод та інтересів
людини та її особистості. Тобто людина є найвища цінність.
Принцип законності – як і принцип гуманізму він закріплений у
Конституції України тобто органами державної влади, місцевого
самоврядування, будь – які інші органи та їх посадові особи зобов’язані
діяти лише на підстави в межах повноважень представлених нормативними
актами. Суд повинен організовувати свою діяльність виключно дотримуючись
закону як його процесуальних норм так і норм матеріального права.
Принцип справедливості – здійсненне правосуддя у цивільних справах
нерозривно пов’язані з ідеєю справедливості, одним із завдань цивільного
судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.
Правосуддя повинно здійснюватись на законних ним підставах і суд повинен
приймати правильні рішення які відповідають істині та закону.
Принцип етичності – цей принцип не закріплений але у стосунках між
учасниками процесу, він повинен бути притаманний, повинна бути
коректність учасників процесу один до одного.
Основними принципами правосуддя є такі принципи:
здійснення правосуддя виключно судами, тобто конституція визначає, що
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій
суду або привласнення їх будь – якими іншими органами чи посадовими
особами не допускається.
Незалежності суду суддів і не підкорення їх тільки закону. Цей принцип
розкривається законом України «Про судоустрій» і заклечається в тому, що
судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь – якого впливу, і
підкоряються тільки закону не допускається втручання або влив на суд чи
суддів, не повага до них, упорядженість до суду і тягнуть за собою
кримінальну відповідальність. Ніхто не може впливати або здійснювати
тиск на суддів при розгляді справ та винесення рішення.
Принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності,
рівності перед законом і судом. Конституція закріплює положення про
рівність громадян перед законом. Суд зобов’язаний поважати і здійснювати
правосуддя на засадах рівності перед судом і законом незалежно від раси,
національності, кольору шкіри, статі, політичних релігійних та інших
переконань, майнового стану, місця проживання.
Принцип здійснення судочинства державною мовою – тобто весь процес
ведення судом державною мовою. Сторони та інші учасники також повинні
виступати державною мовою. Або мовою якою вони володіють користуючись
при цьому послугами перекладача. Вже діловодство ведеться державною
мовою.
Принцип гласності та відкритості судового розгляду. Розгляд справи у
судах проводиться усно й відкрито. Кожен має право на інформацію про час
і місце розгляду справи, але є випадки коли проводиться закритий судовий
процес, якщо відкритий процес може привести до розголошення державної,
комерційної таємниці, яка охороняється законом а також з метою
забезпечення таємниці, запобігання розголошення відомості про особисті
інтимні сторони життя осіб, або відомостей які принижують честь і
гідність, застосовується закритий судовий розгляд.
Принцип змагальності його сторін та інші особи які беруть участь у
справі, мають рівні права щодо надання доказів їх дослідження та
доведення судом їх переконливості.
Принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду
– головного законного права на судовий захист та гарантією
справедливості судового рішення – можливість оскарження і перегляду
винесеного судового рішення, завдяки чому можуть досягти відміни
судового рішення, яке не тільки суперечить інтересам сторін, але і не
відповідають закону.
До галузевих належить 2 принципи:
Принцип диспозитивності – суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і в
підставі доказів сторін на осіб, що беруть участь у справах. Особи
розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Принцип диспозитивності – це можливість суб’єктів цивільних
правовідносин самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний
розсуд, але на підставах закону. До суду за захистом своїх прав може
звертатися особа або в її інтересах відповідні органи і особи.
Принцип процесуальної рівності сторін – зводиться до надання їм рівних
можливостей при використанні своїх процесуальних прав та встановлені
відповідних процесуальних обов’язків. Для позивачів і відповідачів такі
права і обов’язки є різними.
Використана література:
Цивільний Кодекс України.
Гражданское право Украины. — X.: Основа, 1996. — С. 244 Гражданское
право. Часть 1: Учеб. / Под ред., А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. — М.-.
Проспект, 1998. — С. 293 Гражданское право. Часть первая. Учеб. / Под
ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юрид. лит., 1997. – 411 с.
Грибанов В.П. Гражданское право Украины. – М., 1997. – 45 с.
Кириллова М.Я. Гражданское право. — Москва, 1996. – 261 с. 5. Луць В.В.
Стороны в гражданских правоотношениях// Правоведение. – 1999. – № 1. –
С. 40.
Луць В. В.Цивільне право. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1993.- 122
с.
Скловский К. Отношения собственника с незаконным владельцем и
приобретательная давность // Хозяйство и право. — 2001. 116-119.
Цікало В. Держава як суб’єкт цивільно-правових відносин// Право України.
— № 14. — С. 95.
Цивільне право. – Київ: Beнтypi, 1997. – 518 с.
Цивільне право України: Навчальний посібник, за заг. ред. Біркжова І.А.,
Заіки Ю.О., Київ, 2004. – 216 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
