Принципи кримінального права

Поняття принципів кримінального права.

Загальні принципи кримінального права.

Спеціальні принципи кримінального права.

Поняття принципів кримінального права.

Студентам слід зосередити увагу, що велике значення для здійснення
охорони кримінальним законодавством суспільних відносин в Україні мають
принципи, на яких і базується кримінальне право. Принципи кримінального
права носять стабільний характер, інакше заміна одних принципів, іншими
призводило б до нестабільності кримінального законодавства, що в свою
чергу призводило б до невпевненості у правосуддя, до невіри людей у
Закон.

Принципи кримінального права – це вихідні основоположні ідеї, які
випливають зі змісту правових норм, закріплених у кримінальному законі,
визначають зміст кримінального права і його окремих інститутів.

Принципи кримінального права поділяються на:

загальні — притаманні всім галузям права і разом з тим відображають
специфічні ознаки кримінального права;

спеціальні (галузеві) — притаманні лише кримінальному праву, які
характеризують його як самостійну галузь права.

До загальних належать:

принцип верховенства права;

принцип законності;

принцип гуманізму;

принцип демократизму;

принцип рівності громадян перед законом.

До спеціальних принципів відносяться:

принцип особистої відповідальності за наявності вини особи;

принцип особистого характеру відповідальності;

принцип невідворотності кримінальної відповідальності;

принцип індивідуалізації відповідальності та покарання принцип.

Загальні принципи кримінального права.

Принцип верховенства права. Цей принцип закріплено у ст. 8 Конституції
України. Згідно цього принципу, Конституція України має найвищу юридичну
силу. Юридичною базою кримінального законодавства є Конституція України,
яка визначає основні напрямки дії кримінального закону.

Принцип законності. Принцип законності закріплено в ч. 2 ст. 58
Конституції України, де зазначено, що ніхто не може відповідати за
діяння, які на час вчинення не визнавалися законом як правопорушення».
Зміст цього принципу розкривається в ч. 2 ст. 1 КК України, який
закріплює положення згідно якого тільки КК визначає, які суспільно
небезпечні діяння є злочинними та які покарання застосовуються до осіб,
що їх вчинили. Цей принцип зобов’язує державні органи влади і посадових
осіб суворо дотримуватися норм кримінального закону при притягненні
людини до кримінальної відповідальності і застосуванні до неї покарання,
а також виключає застосування кримінального закону за аналогією щодо
дій, які не передбачені нормами КК України.

Принцип гуманізму закріплений у нормах кримінального права, в яких
зафіксоване гуманне ставлення до особи, що відбуває покарання і
пов’язаний із піклуванням держави про безпеку людини, з повагою до
людської гідності.

Він проявляється в тому, що кримінальний закон:

не ставить на меті покарання завдати фізичних страждань або принизити
людську гідність (ч. 3 ст. 50 КК України);

встановлює обставини, що пом’якшують відповідальність (ст. 66 КК
України);

передбачає призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом
(ст. 69 КК України);

санкції статей Особливої частини Кримінального кодексу відповідають
ступеню тяжкості злочину;

звільняє особу від кримінальної відповідальності у випадках передбачених
законодавством (Розділ 9 Загальної частини КК України);

звільняє особу від покарання та його відбування у випадках передбачених
законодавством (Розділ 12 Загальної частини КК України);

Принцип гуманізму найбільш повно виявляється щодо неповнолітніх
злочинців:

??H

&

&

gd¦}H злочину не досягли вісімнадцятирічного віку, не може бути
застосовано довічне позбавлення (ч. 2 ст. 64 КК України);

до таких осіб, якщо вони вчинили злочин невеликої або середньої
тяжкості, суд може застосувати замість покарання примусові заходи
виховного характеру (ст. 105);

покарання у вигляді позбавлення волі щодо неповнолітніх осіб не може
перевищувати десяти років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з
умисним позбавленням життя людини перевищувати п’ятнадцяти років;

зменшені строки давності при яких неповнолітній звільняється від
кримінальної відповідальності та відбування покарання (ст. 106 КК
України);

зменшені строки погашення та зняття судимості (ст. 108 КК України).

Принцип демократизму полягає в тому, що кримінальний закон виражає волю
всього народу України, кримінальне право охороняє суспільні відносини,
порушення яких завдає шкоди як всьому суспільству так і окремим
громадянам — членам цього суспільства.

Принцип рівності громадян перед законом закріплює рівність всіх громадян
перед законом незалежно від соціального, посадового становища,
національної чи релігійної належності.

Спеціальні принципи кримінального права.

Принцип особистої відповідальності за наявності вини особи є
відображенням загальноконституційного принципу, відповідно до якого
«юридична відповідальність особи має індивідуальний характер» (ч. 2 ст.
61 Конституції). Згідно з цим принципом неприпустимо покладати
кримінальну відповідальність на особу за злочин, який було вчинено іншою
особою, а також неможливо притягати до кримінальної відповідальності
юридичну особу. Іншими словами, особиста відповідальність за вчинений
злочин можлива лише при встановленні в діянні конкретної особи вини у
формі умислу чи необережності (статті 8 і 9 КК).

Принцип особистого характеру відповідальності полягає в тому, що тільки
особа, яка вчинила злочин може нести кримінальну відповідальність і бути
покарана. Будь-хто інший, навіть близькі родичі не можуть притягатись до
кримінальної відповідальності крім винної особи.

Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявляється у
тому, що: кожна особа, в діяннях якої є склад злочину, повинна понести
кримінальну відповідальність. Така особа не може бути покарана за один
і той самий злочин двічі. Важливо щоб жоден злочин не залишився поза
увагою відповідних органів, тому що в противному випадку це буде сіяти
вседозвільність.

Принцип індивідуалізації відповідальності та покарання означає, що
покарання, яке застосовується судом до особи злочинця, повинно бути, у
межах закону, конкретним та індивідуальним із урахуванням тяжкості
вчиненого злочину. Чим більш тяжкий злочин вчинено, тим більш суворим
повинно бути покарання. Також, важливою підставою для вирішення питання
про вид та міру покарання злочинця є його індивідуальні особливості:
фізичний стан, характер, виховання, професія, спосіб життя, а також
середовище, в якому він перебував тощо.

Список літератури.

Кудрявцев В.И., Келина С.Г. О принципах советского уголовного права
//Проблемы советской уголовной политики: Межвуз. Темат. Сб. —
Владивосток, 1985. — С. 4 — 12.

Коржанський М.Й. Про принципи уголовного права України //Право України.
— 1995. — №11.

Мальцев В.В. Принципы уголовного законодательства и общественно опасное
поведение //Государство и право.-1997,-№2,

Похожие записи