Реферат на тему
Примушування давати показання
Стаття ККУ 373:
1. Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку
особи, яка проводить дізнання або досудове слідство,— карається
обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той
самий строк.
2. Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням
над особою,— караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині
забезпечення доведеності вини, а також конституційне право людини на те,
що її обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних
незаконним шляхом. Додатковим факультативним об’єктом злочину виступає
здоров’я, воля, честь і гідність особи.
2. Потерпілим від цього злочину є особа, яка згідно з КПК може давати
показання при допиті під час дізнання або досудового слідства, —
підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у примушуванні давати показання
при допиті. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є також спосіб —
незаконні дії.
Допит — це слідча дія, яка полягає у взятті показань у певних учасників
кримінального судочинства і фіксації їх у протоколі допиту. Поняттям
допиту у ст. 373 охоплюється також і така слідча дія, як очна ставка.
Примушування давати показання під час проведення інших слідчих дій
(наприклад, обшуку, виїмки) не утворює складу злочину, передбаченого ст.
373, і за наявності підстав може кваліфікуватися за ст. ст. 365 або 424.
Під примушуванням у ч. 1 ст. 373 розуміється психічний вплив на особу,
яку допитують, з метою отримати потрібні для особи, яка провадить допит,
показання. Допит шляхом незаконних дій має місце, коли він провадиться з
використанням шантажу, обману, гіпнозу, з незаконним обмеженням прав
потерпілого, його підкупом тощо. Для кваліфікації злочину-не має
значення, отримав винний таким шляхом правдиві або неправдиві показання.
Вчинення особою, яка провадить допит, дій, що ґрунтуються на чинному
законодавстві (наприклад, багаторазове попередження про кримінальну
відповідальність за завідомо неправдиве показання, правомірне
використання тактичних прийомів проведення допиту) не містить складу
цього злочину. Не можуть кваліфікуватись за ст 373 і дії, пов’язані з
порушенням процесуального порядку проведення допиту, якщо вони не були
спрямовані на примушування давати показання при допиті.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення незаконних дій при
допиті.
4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка провадить дізнання
(начальник органу дізнання, дізнавач), або досудове слідство (слідчий,
начальник слідчого підрозділу, прокурор).
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) із застосуванням
до потерпілої особи насильства; 2) із знущанням над нею (ч. 2 ст. 373).
Під насильством у цьому випадку слід розуміти здійснення фізичного
впливу на особу, яку допитують, що завдало їй фізичного болю або
спричинило тілесні ушкодження. Умисне заподіяння смерті або тяжких
тілесних ушкоджень потерпілому потребує кваліфікації за сукупністю
злочинів, передбачених ч. 2 ст. 373 і відповідною частиною ст. єт. 115
або 121. Про поняття знущання див, коментар до ст. 116. Прикладами
знущання, передбаченого ч. 2 ст. 373, можуть бути: багатогодинні допити,
позбавлення їжі або води, вплив . шумом або світлом, насміхання над
фізичними вадами потерпілого, образа його релігійних або національних
почуттів тощо.
Конституція України (ст. 62). КПК (ч.З ст. 22).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
