Правовий режим використання. відтворення і охорони надр
ПЛАН
1. Правова охорона надр.
2. Компетенція органів управління
3. Надання надр у користування.
4. Права та обов’язки користувачів надр.
5. Плата за користування надрами.
6. Охорона надр.
7. Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному
вивченню надр, їх використанням і охороною.
8. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
2.1. Правова охорона надр
Правова охорона надр – сукупність правових норм та виникаючих на основі
їх застосування правовідношень, направлених на здійснення заходів по
збереженню надр, їх раціональне використання та відтворення природних
Рєсурсів, оздоровлення для задоволення екологічних, економічних,
культурно-оздоровчих потреб суспільства інтересах теперішнього та
майбутніх поколінь. Виникнення права користування надрами, права та
обовязки користувачів надр, припинення права користування надрами,
рішення спорів, заходи по охороні надр, відповідальність за порушення
законодавства закладені в Кодексі України – «Про надра» (введено в дію з
27.07.94), який складається з 9 розділів, 6 глав, 69 статей.
Цей кодекс носить яскраво виражену цільову направленість, основою якої є
раціональне використання надр комплексність рішення багатьох питань.
Види права користування надрами визначаються на основі різних ознак:
цільового призначення, характеру використання надр, строків здійснення
права експлуатації тощо.
Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у
користування. Народ України здійснює право власності на надра через
Верховну Раду України та місцеві органи самоврядування (ст. 13
Конституції України).
За своїм значенням корисні копалини поділяються на загальнодержавного та
місцевого значення.
2.2. Компетенція органів управління
Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин
До відання Верховної Ради належать:
• законодавче регулювання;
• визначення основних напрямів державної політики у галузі геологічного
вивчення, використання і охорони надр;
• визначення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевих
Рад щодо використання та охорони надр тощо.
Компетенція Кабінету Міністрів України До компетенції Кабінету Міністрів
належать:
• реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;
• здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням
та охороною надр;
• визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в
галузі використання і охорони надр, координації їх діяльності;
• забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у
галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
• визначення порядку використання надр та їх охорони, розробки і
затвердження відповідних стандартів, норм і правил;
• визначення нормативів плати за користування надт пями та порядку її
справляння тощо.
Компетенція Верховної Ради Республіки Крим, обласних рАд у сфері
регулювання гірничих відносин
• розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку
мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
• оголошення геологічних об’єктів, що становлять наукову або культурну
цінність, об’єктами природно-заповідної о фонду місцевого значення;
• здійснення контролю за використанням та охороною надр тощо.
Компетенція сільських, селищних, міських і райониних Рад у сфері
регулювання гірничих відносин
• розробка, затвердження та реалізація місцевих програм розвитку
мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
• здійснення контролю за використанням та охороною надр тощо.
Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного
вивчення, використання і охорони надр
Державне управління здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
Міністерство екології та природних ресурсів України;
Держкомукраїни по геології та використанню надр;
Держкомукраїни по нагляду за охороною праці;
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;
місцеві Ради на місцях та їх виконавчі органи. Участь громадян та їх
об’єднань у здійсненні заходів щодо раціонального використання та
охорони надр , Громадяни та їх об’єднання сприяють місцевим Радам і
спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні
заходів щодо раціонального використання та охорони надр.
2.3. Надання надр у користування
Користувачами надр можуть бути підприємства, Установи, організації,
громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним
визнається користування надрами беззаздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і
довгостроковим (до 20 років).
Користування надрами з відповідною метою здійснюється на основі
спеціального дозволу (ліцензії), який видається Держкомгеології за
погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів
спеціалізованим установам, а також громадянам, які мають відповідну
кваліфікацію та матеріальні можливості для користування надрами. і
Надра надаються в користування для:
• геологічного вивчення;
• видобування корисних копалин;
• будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин;
• створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове,
культурне значення;
• задоволення інших потреб.
Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр
після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи
гірничих відводів (гірничим відводом є частина надр). Надання земельних
ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться в
порядку, встановленому іземельним законодавством України.
Надра надаються у користування установам і громадянам лише за наявності
у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Для геологічного вивчення надра надаються у користування без надання
гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне
вивчення надр.
Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки
родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі
спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з
органами Міністерства екології та природних ресурсів, Мінохорони
здоров’я.
Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих
речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при
додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок
мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для
своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого
значення і торф. Застосування спеціальних технічних
собів які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного
середовища, погоджується з місцевими органами самоврядування.
2.4. Права та обов’язки користувачів надр ‘
, Землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок
мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для
своїх господарських та побутових потреб корисні копалини місцевого
значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні
підземні води до 20 м та використовувати надра для господарських і
побутових потреб.
Права та обов язки користувачів надр
Користувачі мають право:
• розпоряджатися видобутими корисними копалинами;
•здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого у
користування родовища корисних копалин або його частини;
• на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами
тощо.
Користувачі зобов’язані:
• використовувати надра відповідно до цілей, длЯ яких їх було надано;
• забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне
використання та охорону надр;
l
n
?
?
Ue
a
=issi?A°ss?ss?ss?ss?ss?ss?ss?ss?ssiss‰?ss?ss?ssiss?ss?ssississ?ss?ss‰ss?
ss?ssiss( hA
” hA
hA
” hA
n
?
” hA
( hA
hA
” hA
?????$??$?????!?• забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього
природного середовища;
• приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан,
придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені
законодавством України.
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише
у випадках, передбачених законодавством України.
Право користування надрами припиняється у разі:
• якщо відпала потреба у користуванні надрами;
• закінчення встановленого строку користування на припинення діяльності
користувачів надрами, яким їх було надано у користування;
* користування надрами з застосуванням методів і заособів, що негативно
впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього
природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення;
• використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення
інших вимог, передбачених дозволом на користування надрами;
• якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив
до користування надрами;
• вилучення у встановленому порядку наданої у користування ділянки надр.
Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права
видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних
підземних вод та права користування надрами для господарських і
побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування
надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.
Право користування надрами припиняється органом, який видав ліцензію на
користування надрами, або у судовому порядку.
2.5. Плата за користування надрами
Користування надрами, крім землекористувачів та землевласників, установ
та організацій, які проводять геолого-розвідувальні та наукові роботи, є
платним.
Плата за користування надрами вноситься у вигляді:
• платежів;
• відрахувань за геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок
держбюджету;
• збору за видачу спеціальних дозволів;
• акцизного збору.
Платежі за користування надрами можуть стягуватися у вигляді разових
внесків або регулярних платежів. які визначаються на основі відповідних
еколого-еконо-мічних розрахунків. Платежі за користування надрами
спрямовуються у такому відношенні:
1. За видобуток корисних копалин загальнодержавного значення: у
держбюджет – 40%, у місцеві бюджети – 60%.
2. За видобуток корисних копалин місцевого значення та за користування
надрами у цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин: у місцеві
бюджети -100%.
3 За пошук та розвідку корисних копалин: Еу, держ” бюджет – 80%, у
місцеві бюджети – 20%.
4 За користування надрами континентального шельфу – 100%.
Плата за користування надрами може сплачуватись як у вигляді грошей, так
і у натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини).
2.6. Охорона надр
Основними вимогами в галузі охорони надр є:
• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у
користування і недопущення самовільного користування надрами;
• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і
наявних у них компонентів;
• недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням
надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і
свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних
споруд;
• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та
інших чинників, що впливають на якість корисних копалин і промислову
цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
• запобігання необгрунтованій самовільній забудові площ залягання
корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку
використання цих площ для інших цілей;
•запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та
інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів
виробництва, скидання стічних вод;
•додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону
навколишнього природного середовища.
В разі порушення основних вимог у галузі охорони кадр користування
надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або
припинено.
Забороняється проектування і забудова населених пунктів без попереднього
геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
рідкісні геологічні відшарування’ мінеральні утворення, палеонтологічні
об’єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або
культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку
об’єктами природно-заповідного фонду України.
2.7. Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному
вивченню надр, їх використанням і охороною
Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню
надр, їх використання і охороною спрямовані на забезпечення додержання
всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і
громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших
обов’язків щодо охорони надр, установлених законодавством України.
Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт по
геологічному вивченню надр, їх використанням і охороною:
• Державний комітет по геології та вивченню надр (за геологічним
вивченням надр) перевіряють:
виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;
Виконання робіт з питань методичного забезпечення робіт по геологічному
вивченню надр.
• Державний комітет по нагляду за охороною праці (за використанням та
охороною надр, використанням та переробкою мінеральної сировини).
• Міністерство екології та природних ресурсів та місцеві органи
самоврядування.
2.8. Відповідальність за порушення законодавства про надра
Згідно зі ст. 65 Кодексу України «Про надра» відповідальність за
порушення законодавства про надра особи, винні у:
• самовільному використанні надр;
• порушенні правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному
середовищу;
• наднормативнихвтратах і погіршенні якості корисних копалин при
їх видобуванні;
• порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних
копалин;
пошкодженні родовищ корисних копалин, які включають або суттєво
обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
• невиконанні правил охорони надр та вимог щодо;
безпеки людей, майна, навколишнього природного середовища від шкідливого
впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, несуть цивільну,
кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних
копалин з порушенням установленого порядку припиняються без
відшкодування понесених витрат.
Література
Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.
Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.
Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.
Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.
Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.
Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков,
1994.
Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994. Государственное управление охраной
окружающей средьі в союзной республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.:
Наукова думка,1990.
Дмитренко І. А. Екологічне право України.-К., 1999 .-300.
Дудовик О. Л., Жалинский А. 3. Причини зкономических пре-ступленин.- М.:
Наука, 1994.
Ерофеев Б. В. Зкологическое право. Учебник для вузов.-М.,
1999-448с.
Земельний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради
України- 1992- № 25.
Кодекс України про адміністративне порушення.- Львів,
1995.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
