Правовий режим охорони і використання атмосферного повітря

ПЛАН

1. Завдання закону про охорону атмосферного повітря.

2. Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря.

3. Заходи щодо охорони атмосферного повітря.

4. Додержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при проектуванні,
будівництві та реконструкції промислових об’єктів.

5. Екологічний механізм, забезпечення охорони атмосферного повітря.

6. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.

7. Державний облік та моніторинг у галузі охорони алі- хосферного
повітря.

8. Правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря та
відповідальність за них.

Завдання закону про охорону атмосферного повітря

Специфіка атмосферного повітря як природного об’єкта обумовила
особливості його правової охоронив .

1) признаючи атмосферне повітря як природний ресурс, законодавство, на
відміну від інших природних об’єктів, не встановлює права власності на
нього;

2) в законодавстві про атмосферне повітря відсуті спеціальні розділи
про використання названого природного ресурсу, тому, на відміну від
інших природних ресурсів, не виникають різновидності права використання
атмосферного повітря;

3) на відміну від інших природних ресурсів, атмосферне повітря як
частина навколишнього природного сеоедовища в кількісному складі не
враховується, але нормативне закріплений державний облік шкідливих
впливів на атмосферне повітря;

4) нормативне встановлена дозволяюча система регулювання викидів в
атмосферу, що породжує відповідні правові наслідки;

5) особливість правової охорони атмосферного повітря полягає в тому, що
законодавство зосереджує увагу на правовому регулюванні охоронних
відношень, тому що специфіка даного продукту не дозволяє вирішувати
питання права власності на нього і права користування ним у широкому
понятті слова в зв’язку з постійним його переміщенням.

Все це враховано Законом України «Про охорону атмосферного повітря»,
який введено в дію постановою Верховної Ради України 16 жовтня 1992
року. Закон визначає правові та організаційні основи та екологічні
вимоги в галузі охорони та використання атмосферного повітря.

Завданням закону є регулювання відносин у цій галузі з метою збереження,
поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і
зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливів
на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання
атмосферного повітря для виробничих потреб, а також зміцнення
правопорядку і законності у цій сфері.

Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря

Завдання стандартизації та нормування в галузі охорои атмосферного
повітря

Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення
комплексу обов’язкових норм, Правил, вимог щодо охорони атмосферного
повітря від ЗАбруднєння, шкідливого впливу фізичних і біологічних»
«нників та забезпечення екологічної безпеки.

Стандарти в галузі охорони атмосферного повітря

Державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов’язковими
для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання та
охорони атмосферного повітря, методи контролю за станом атмосферного
повітря, вимоги щодо запобігання шкідливого впливу на атмосферне
повітря.

Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розроблюються та
вводяться в дію Мінекобезпекою та Мінохорони здоров’я України у порядку,
що визначається законодавством України.

Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря Встановлені нормативи:

1) екологічної безпеки атмосферного повітря;

2) гранично допустимих викидів та шкідливого Іііпливу фізичних та
біологічних чинників;

3) вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел.

Нормативи гранично-допустимих викидів та шкідливого впливу їх фізичних
та біологічних чинників .встановлюються для кожного стаціонарного
джерела викидів в атмосферне повітря на рівні, при якому сумарні викиди
забруднюючих речовин і шкідливий фізичний вплив усіх джерел у даному
районі в період дії встановленого нормативу не призведуть до перевищення
нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря

Обов’язки підприємств, установ та організацій по охороні а тмосферного
повітря

Підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з
викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря тощо, зобов’язані:

• здійснювати організаційно-господарські та інші заходи щодо
забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди
забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив;

• вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і
зниження шкідливого впливу ‘фізичних та біологічних впливів;

• забезпечувати безперебійну ефективну роботу та підтримання у
справному стані споруд, устаткування й апаратури для очищення викидів та
зменшення іншого шкідливого впливу;

• здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що
викидаються в атмосферне повітря, та вести їх постійний облік тощо.

Регулювання викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
стаціонарними джерелами

Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
можуть здійснюватися тільки. д дозволами, які видаються органами
Мінекобезпеки. Обсяги цих викидів визначаються на основі нормативів
гоанично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря при аварійних ситуаціях та
несприятливих метеоумовах

Підприємства, установи і організації, які мають шкідливі викиди в
атмосферу, повинні мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо
охорони атмосферного повітря.

Виконання вимог по охороні атмосферного повітря від забруднення
виробничими, побутовими та іншими відходами

Складування, зберігання чи розміщення виробничого, побутового сміття та
інших відходів допускається лише за наявності спеціального дозволу на
визначених місцевими органами територіях у межах встановлених ними
лімітів.

Додержання вимог щодо охорони атмосферного повітря прн проектуванні,
будівництві та реконструкції промислових об’єктів

• Виконання вимог по охороні атмосферного повітря при розміщенні і
розвитку міст та інших населених пунктів.

• Санітарно-захисні зони.

* Погодження місць забудови, проектів будівництва і реконструкції
підприємств, споруд та інших об’єктів, що впливають на стан атмосферного
повітря.

?

1/4

P R T V ue th

`

R

?

T

b

???????$??$???????e?я, будівництва, реконструкції та введення в
експлуатацію об’єктів, які впливають на стан атмосферного повітря.

* Екологічна експертиза.

* Додержання вимог по охороні атмосферного повітря при впровадженні
відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного
устаткування, технологій та систем.

Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря

Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони та
використання атмосферного повітря

Для забезпечення охорони та ефективного використання атмосферного
повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

• встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
та інших шкідливих впливів на нього;

• встановлення лімітів використання повітря як сировини основного
виробничого призначення;

• встановлення нормативів плати і розмірів платежів за викиди
забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інші шкідливі впливи на
нього;

• встановлення нормативів плати за перевищення лімітів викидів, інших
шкідливих впливів та видачу дозволів на використання атмосферного
повітря;

• встановлення нормативів плати за використання атмосферного повітря як
сировини виробничого призначення;

• надання підприємствам податкових, кредитних та інших пільг при
впровадженні ними маловідходних, безвідходних, енерго- і
ресурсозберігаючих технологій тощо (відсутній механізм надання цих
пільг).

Порядок встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників на
нього

Ліміти визначаються з урахуванням граничне допустимих викидів і
доводяться до підприємств по кожному компоненту окремо.

Порядок визначення нормативів плати і стягнення платежів за забруднення
атмосферного повітря

Розглядається в окремій методиці.

Плата за використання повітря як сировини основного виробничого
призначення

Не визначено;

Розподіл платежів-невизначено.

Контроль по охороні атмосферного повітря

Контроль у галузі охорони атмосферного повітря Спрямований на
забезпечення додержання вимог законодавства про охорону та використання
атмосферного повітря всімасуб’єктами діяльності.

Державний контроль по охороні атмосферного пові-гояздійснюється:

місцевими органами державної виконавчої влади;

Міністерством екології та природних ресурсів України;

Мінохорони здоров’я;

Державтоінспекцією;

іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування
відповідно до законодавства, і України.

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря;

Громадський контроль у галузі охорони атмосфериі ного повітря
здійснюється згідно з вимогами ст. 36 Закону України «Про охорону
навколишнього природного середовища».

Державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря

Державному обліку у галузі охорони атмосферного’ повітря підлягають:

• об’єкти, які шкідливо впливають на стан атмосферного повітря;

• обсяги атмосферного повітря, що використовується як сировина;

• види і обсяги шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

• види і розміри шкідливого впливу фізичних та біологічних чинників на
атмосферне повітря.

Моніторинг у галузі охорона атмосферного повітря

Збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан атмосферного
повітря здійснюються у рамках єдиної системи державного моніторингу
навколишнього природного середовища.

Правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря та відповідальність
за них

Згідно зі ст. 44. Закону про охорону атмосферного повітря особи, винні
у:

• порушенні прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного
повітря;

* перевищенні лімітів та нормативів гранично допустимих забруднюючих
речовин у атмосферне повітря;

• перевищенні нормативів граничне допустимих ріп. нів шкідливого впливу
фізичних та біологічних чинний ків на атмосферне повітря;

• викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання
атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без
дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;

• здійсненні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і
клімат;

• впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій,
нових технічних систем, речовині матеріалів, а також закупівля у
зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування,
транспортних засобів та інших об’єктів, які не відповідають встановленим
вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

• порушенні правил складування й утилізації промислових та побутових
відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту
рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів що
спричинило забруднення атмосферного повітря;

• проектуванні і будівництві об’єктів з порушенням норм і вимог щодо
охорони і використання атмосферного повітря;

• невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний
контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;

• відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про
стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування та
перекручування відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася
внаслідок забруднення атмосферного повітря, несуть цивільну, кримінальну
відповідальність згідно із законодавством України.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.
Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков, 1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994.

Государственное управление охраной окружающей средьі в союзной
республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.: Наукова думка,1990.

Дмитренко I; А. Екологічне право України: Навч. посіб- К.,1996.

Похожие записи