Реферат на тему:

Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи

?????????#?и були необґрунтованими чи викликали сумнів у їх
правильності, не задовольнили з будь-яких мотивів слідство чи суд, або
якщо вони суперечать іншим доказам у справі. Повторна експертиза
проводиться іншим, більш кваліфікованим експертом чи кількома
експертами. Комісійна експертиза за участю кількох експертів однієї
спеціальності проводиться в найбільш складних випадках, а саме: у правах
про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за
професійні правопорушення, для визначення процента стійкої втрати
працездатності, як повторні експертизи, часто як первинні експертизи у
складних кримінальних справах і т. ін. Комплексна експертиза проводиться
в одній справі групою різних спеціалістів. В експертизі отруєнь беруть
участь лікарі-клініцисти, судові хіміки, біологи, ботаніки та ін.
Судово-медична експертиза проводиться як на досудовому слідстві, так і в
судовому засіданні. У своїй практичній діяльності судово-медичні
експерти керуються Інструкцією про проведення судово-медичної
експертизи, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України
17 січня 1995 р. № 6 і узгодженою з Верховним судом України, Генеральною
прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх
справ України. З метою якісної діяльності судово-медичний експерт у
процесі досудового слідства і в судовому засіданні повинен добре знати
свої права і обов`язки (стаття КПК України). Так, експерт має право: 1)
ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; 2)
порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для
дачі висновку; 3) з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого,
прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших
слідчих дій і задавати особам, які допитуються, запитання, що стосуються
експертизи; 4) за наявності відповідних підстав – на забезпечення
безпеки.

Експерт зобов`язаний: 1) вирішувати питання медико-біологічного
характеру і не повинен відповідати на юридичні, технічні та інші
немедичні питання, оскільки в них він не є компетентним. Вирішення таких
питань, як ступінь вини, умисел та інших, належить до компетенції
органів слідства і суду; 2) давати консультації з питань експертизи
працівникам слідчих та судових органів (ці консультації не повинні
даватися в особистому порядку, наприклад адвокатам, які бажають інколи
за допомогою експертних даних якось вигородити свого підзахисного); 3)
з`являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого,
прокурора, суду. При неявці без поважних причин він, як і свідок, може
бути підданий приводу. До поважних причин неявки відноситься хвороба,
службове відрядження, відпустка, неотримання виклику та ін.; 4)
зберігати слідчу таємницю, не допускати розголошення даних досудового
слідства. Про кримінальну відповідальність за таке розголошення він несе
відповідальність за статтями КК України; 5) документувати результати
експертизи, тобто складати висновки експерта (акт судово-медичного
дослідження) за передбаченою законом формою; 6) доводити до відома
відповідних слідчих та судових органів про нові дані, які виявляються
при проведенні експертизи і які не знайшли відображення у справі раніше,
а також у порядку особистої ініціативи звертати увагу слідчих та судових
органів на обставини і факти, які мають значення для розслідування і
судового розгляду.

Похожие записи