.

Правове забезпечення грошової реформи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
223 1429
Скачать документ

Реферат

на тему:

Правове забезпечення грошової реформи

 

Ринкові перетворення обумовили появу в нашій економіці державного,
приватного та змішаного секторів з системами розрахунків та грошового
обігу, які їм відповідають, (в державному секторі – переважно
безготівково та через бартерний обмін; в приватному – перш за все
вільно-конвертованою валютою та купоно-карбованцями; в змішаному
секторі, поряд з безготівковими, поширення набувають розрахунки готівкою
та іноземною валютою).

За оцінками фахівців, у даний час до 50% готівки, що видається банками,
до легального обігу не повертається близько 40% розрахунків відбувається
готівкою та іноземною валютою. Надзвичайно ускладнений контроль за
діяльністю підприємницьких структур дозволяє останнім масово ухилятися
від сплати податків. На 1 липня 1995 р. кожне третє приватне
підприємство не займалось підприємницькою діяльністю і платежі до
бюджету не сплачувало. Не надходили податки і від 32% колективних
підприємств, 30% товариств та підприємств з іноземними інвестиціями, 20%
страхових організацій, 50% інших видів підприємницьких структур. У
І994-І995 pp. цю “стратегію” наслідувало до 37% підприємців-громадян.

На думку спеціалістів, Національний банк України може супроводжувати
лише до 40% готівкового купонного обігу. В той же час близько 80% обігу
іноземної валюти в Україні знаходиться поза його контролем. Не
забезпечується постійний контроль і за діяльністю різноманітних
комерційних структур, зокрема з обміну валюти. Ця ділянка не
відстежується належним чином і правоохоронними органами, Державною
податковою інспекцією. В результаті від комерційних пунктів обміну
валюти прибутки є вкрай мізерними, а значна частина коштів знаходиться у
незаконному обігу.

При підготовці до грошової реформи, як відомо, обов’язково визначається
кількість грошей, необхідних для обігу, а це залежить від ряду факторів,
зокрема від знання маси товарів в обороті й рівня цін на них, швидкості
оберту коштів та ін. Об’єктивно визнається, що при започаткуванні
ринкових перетворень в Україні регулювання зазначеними факторами значною
мірою було втрачено, іноді без достатнього економічного обгрунтування
приймались рішення про емісію та випуск в обіг додаткової кількості
готівки, що значно пов’язано із зростанням інфляції та стрімким
обезціненням карбованця.

При введенні гривні не виключається загроза повторення допущених в
минулому помилок. Тому виникає завдання ( точно підрахувати масу
товарів, що зараз знаходяться в обігу, та їх вартість. Зробити це
об’єктивно вкрай важко, адже в Україні понад 100 тис. суб’єктів
підприємницької діяльності та більше 200 тис. громадян-підприємців, які
у звітах не відображають зовсім або перекручують показники
підприємницької діяльності. Ускладнені й підрахунки швидкості оберту
грошей, оскільки їх до 45-50% обертається в тіньовій економіці. До речі,
в Україні ще нема науково обгрунтованих відомостей стосовно масштабів
тіньової економіки та процесів, що відбуваються в ній.

Підвищеної уваги потребують і проблеми платоспроможності гривні як
національної валюти. Сподівання на стабілізаційний вплив в цьому
іноземної допомоги у вигляді кредитів Міжнародного валютного фонду
(приблизно 1,5 млрд дол.), інших світових кредитних установ досить
сумнівні (колишня Німецька Демократична Республіка протягом кількох
років отримує фінансову допомогу в розмірі близько 100 млрд дол., проте
економічної стабільності не досягла). Важко вирішуються й питання
повернення значних коштів, здобутих злочинним шляхом, що знаходяться в
іноземних банках. Позначається відсутність механізму взаємодії в цьому з
відповідними компетентними органами іноземних держав, з багатьма
країнами не підписані необхідні міждержавні угоди, недостатньо ефективна
й зовнішньоекономічна діяльність, в результаті валютні надходження від
експорту не покривають імпорт, від’ємне сальдо продовжує залишатися
значним.

В Україні під виглядом приватизації широкого розповсюдження набуло
розкрадання основних виробничих фондів, йде перерозподіл коштів з
матеріального виробництва в нематеріальну сферу, переважно в торгівлю та
банки, і через незаконну конвертацію гроші вивозяться (переказуються) за
кордон. Неефективно використовуються промислові інвестиції. Можливості
держави в акумулюванні коштів громадян для цього втрачаються, ці функції
“підхопили” різні трастові та інвестиційні компанії, з боку яких
розповсюджені шахрайства та інші зловживання (за даними перевірок,
підприємницькими структурами у І994-І995 рр. громадянам завдано збитків
на суму понад 50 млн дол. та 4 трлн крб. Замість інвестування
виробництва більшість з них фінансувала торгово-посередницькі операції
та вивозила за кордон незаконно конвертовану валюту).

Вважається також, що причиною падіння курсу карбованця є емісія,
пов’язана з фінансуванням агропромислового комплексу під час закупівлі
врожаю. Сільгоспвиробники, як правило, здають свою продукцію не по мірі
надходжень платежів, а відповідно до жорсткого сезонно-технологічного
графіку, який диктується системою транспортування, переробки і
збереження сільгосппродукції. Це дозволяє державним та іншим
організаціям-посередникам заготівельної сфери два-три місяці
безперешкодно використовувати значні суми коштів (така ситуація
простежувалась протягом кількох останніх років особливо в осінній період
1994 та 1995 рр.).

Становище в економіці України висуває ряд питань щодо передумов і
успішного впровадження в обіг гривні та перспектив її функціонування,
зокрема як “твердої” грошової одиниці, засобу накопичення світових
грошей та рівня захисту гривні від підробки і т.п. Усвідомлюючи, що
підготовка до реформи зобов’язувала звернутись до досвіду їх проведення
в колишньому СРСР в 1922-24, 1947 і в 1961 рр., в деякій мірі можна їх
нагадати, оскільки робота у тих соціальних умовах може співпадати з
теперішньою за формою, а за змістом суттєво відрізнятися.

Зокрема, напередодні реформи 1961 р. були перераховані всі грошові
доходи громадян, в тому числі зарплата, гонорари, пенсії, допомоги,
стипендії та інші виплати: в 10 разів зменшено розмір заборгованості
громадян державним, кооперативним та суспільним організаціям і
підприємствам по податках, авансах, поверненню позичок, проданих в
кредит товарах, комунальних та інших платежах; переоцінено балансову
вартість всіх основних і оборотних фондів, заборгованість Держбюджету,
кредитним установам, дебіторську і кредиторську заборгованість і всі
інші статті активу та пасиву балансу кожного підприємства, організації,
установи; виходячи з нових цін було складено Державний бюджет на 1961
рік, доходи якого значно перевищували витрати.

Заміна грошей проводилася у 1947 р. протягом одного тижня, у 1961 р. –
трьох місяців. Протягом цього періоду старі гроші були обов’язкові до
приймання за всіма видами платежів в необмеженій кількості, вони
зараховувалися на поточні рахунки по курсу обміну (під час грошової
реформи 1947 р. операції з прийому та видачі вкладів в ощадних касах
Державного банку не проводилися). До реформи була залучена велика
кількість обмінних пунктів, в тому числі безпосередньо на підприємствах,
в установах і організаціях. До того ж одночасно зі зміною масштабу цін
було підвищено золоте забезпечення карбованця, у зв’язку з чим знизився
курс валюти інших країн, зокрема долара США ( з 4 крб. до 90 коп.

Під час реформи 1947 року переоцінювались й внески (до 3000 крб. включно
залишалися без змін у номінальній сумі, до 10 000 крб. перші 3000 крб. (
без змін, решта ( за 3 крб. старих – 2 нових; понад 10 000 крб., перші
10 000 крб., так як зазначено у попередньому пункті, останні – за 2 крб.
старих – І крб. нових . Грошові кошти на рахунках підприємств,
організацій, установ державного сектору переоцінювалися один до одного).

Враховуючи те, що порядок, за яким буде здійснюватися грошова реформа
в Україні, залишається таємницею, що цілком зрозуміло, бажано чітко
визначити функції і компетенцію правоохоронних органів в період
підготовки та здійснення грошової реформи, щоб протистояти
правопорушенням у цій сфері. Потрібна готовність до негайної
нейтралізації задумів злочинців стосовно фальсифікації грошових знаків
(як старих, так і нових), викриття в максимально короткий строк
злочинців, пов’язаних з виготовленням і збутом фальшивих грошей, в тому
числі й іноземної валюти, тим більше, що існує потенційна загроза
національній безпеці України і негативного впливу іноземних країн на
економіку і політику нашої держави, не виключається й таємне
налагодження за кордоном додаткового випуску грошової маси, адже
друкування гривні, її транспортування і довгий строк зберігання дали
доступ до неї відносно широкого кола осіб. Гривня, як зразок, напевно, є
“на руках” і може потрапити до злочинців для опрацювання прийомів
якісної підготовки грошових знаків.

Засоби масової інформації повідомили, що Уряд сповістить населення про
початок та умови грошової реформи за два тижні до її початку. Таку
обставину можуть використати певні особи з метою “відмивання брудних”
грошей, чому може перешкодити перевірка руху коштів на розрахункових
рахунках підприємств, організацій і установ, які викликають оперативний
інтерес для правоохоронних органів, особливо там, де різко
активізувалась фінансова діяльність. Необхідно також буде з’ясувати
питання законності списання боргів.

Напередодні проведення грошової реформи доцільною була б перереєстрація
ліцензій на право обміну валюти (перевагу при видачі ліцензій надавати
установам Національного банку) з забороною обмінним пунктам приватних
фірм і комерційних банків протягом першого місяця реформи займатися
обміном валюти. Це необхідно для того, щоб особи, які мають великі суми
готівкових карбованців, не мали можливості скуповувати валюту і в
подальшому обмінювати її на гривні. Такою обставиною можуть протиправно
скористатися й приватні фірми, комерційні банки, щоб здійснювати обмін
валют і штучно піднімати курс продажу іноземної валюти за карбованці. Не
виключається й зміна співвідношення обміну карбованця до гривні через
отримання неконтрольованого прибутку.

Попередні грошові реформи в Росії і колишньому СРСР свідчать, що
найбільше зловживань при обміні грошей допускали особи, безпосередньо
причетні до обміну купюр, які за хабарі порушували встановлені правила
обміну. Найбільш криміногенними є підприємства, діяльність яких
пов’язана з обслуговуванням населення і отриманням готівки (підприємства
торгівлі, побуту, громадського харчування).

Прозорі кордони України з країнами СНД, наявність за рубежем активних
цінних паперів (грошових зобов’язань тощо) сприятимуть вивезенню за її
межі великих сум готівки гривні, негативному впливу утримувачів цінних
паперів як на саму грошову реформу, так і на економіку України в цілому.
Тому доцільно було б вжити додаткових заходів щодо обмеження вивозу
готівки за митні кордони України, недопущення ввозу до України фальшивих
грошових знаків або цінних паперів.

П.Т. Гега. Про правове забезпечення грошової реформи. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020