Правове становище господарських судів

Відповідно до закону «Про судоустрій України» в Україні діють:

Вищий господарський суд України;

сім апеляційних спеціалізованих судів;

місцеві господарські суди Автономної Республіки Крим,

областей, міст Києва та Севастополя.

Вищий господарський суд:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової
юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним
законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову
практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою . однакового
застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на
основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає
спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань
застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової
юрисдикції;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Розгляд справ у
вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.

Апеляційні суди:

1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до
процесуального закону;

2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і
узагальнюють судову практику;

3) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим
судам;

4) здійснюють інші повноваження, передбачені законом, Апеляційний суд
України розглядає справи, віднесені до його

підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог
процесуального закону.

Місцеві господарські суди Місцеві господарські суди розглядають у першій
інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і
виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах
про визнання недійсними актів з і: підстав, зазначених у законодавстві,
крім:

• спорів, що виникають при погодженні стандартів та
технічних умов;

• спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів
на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до
законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

• інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України,
міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету
України, Рахункової палати з питань, віднесені законодавчими актами до
їх компетенції.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи,
підвідомчі господарським судам.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на
вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання
недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із
задоволенням державних потреб.

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово.
Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від
категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіальне у складі
трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів
здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі
трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних
господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України
колегією судців у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

• підприємств та організацій, які звертаються до господарського
суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

• державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у
випадках, передбачених законодавчими актами України;

• прокурорів та їх заступників, які звертаються до
господарського суду в інтересах держави;

• Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах
держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами
України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в
позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів
держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох
місяців від дня одержання позовної заяви.

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи
трьома суддями — суддею, головуючим у засіданні.

Суддя оголошує склад господарського суду, роз’яснює учасникам судового
процесу їх права та обов’язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші
особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи
не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або
речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова
в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями,
які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями
суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі
свою окрему думку, що приєднується до справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому
засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення,
воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду
справи апеляційною інстанцією.

Використана література:

Конституція України. — К., 1996.

Закон України «Про судоустрій України» (ВВР), 2002, № 27-28.СТ.180.

Господарський процесуальний кодекс України (ВВР) 1992, №6, ст.56 ), із
змінами, внесеними згідно із Законами від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17,
ст.117, № 3092-ІІІ від 07.03.2002

Господарське право / Щербина В.С. — Київ.: Юрінком Інтер, 2001.

Господарське право. Практикум // Щербина В.С., Київ, Юрінком
Інтер, 2001

Підприємницьке право під ред. Н.О. Саніахметової // Київ, «АСК», 2001

Хозяйственное право // Мамутов В.К., Київ, Юрінком Інтер, 2002

Похожие записи