Правова охорона інтелектуальної власності

2.4.1 Мета і принципи правової охорони

Суть охорони прав інтелектуальної власності полягає в тому, що автор
об’єкта права інтелектуальної власності, або інша визнана законом особа,
одержує від держави виключні права на створений об’єкт, як правило, на
визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом,
що видається власнику об’єкта інтелектуальної власності – патентом чи
свідоцтвом.

Основні принципи правової охорони:

а) принцип охороноздатності (об‘єкт правової охорони повинен
відповідати визначеним законом вимогам. Наприклад, винахід відповідає
умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є
промислово придатним);

б) принцип визнання за правовласником виключного права на об‘єкт права
інтелектуальної власності;

в) принцип додержання прав не тільки правовласників, але й дійсних
розробників (авторів, винахідників);

г) принцип додержання балансу інтересів правовласника з одного боку і
суспільства – з іншого шляхом обмеження монополії на об’єкт права,
наприклад, встановленням розумного строку дії охоронного документа.

2.4.2 Охорона прав на об’єкти промислової власності

Охорона прав на ці об’єкти регламентується законами України: «Про
охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на
промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»,
«Про охорону прав на зазначення походження товарів», а також низкою
підзаконних актів – положень, правил, інструкцій. Право на винахід,
корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і
засвідчується патентом.

Патент – це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід,
корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам
патентоздатності і підтверджує авторство, пріоритет і право власності на
зазначені об’єкти.

Правова охорона об’єктів промислової власності загалом здійснюється за
схемою, що подана на рисунку 2.17, з тими чи іншими особливостями.
Основні характеристики щодо правової охорони цих об’єктів наведені у
таблиці 2.3.

Рисунок 2.17 – Принципова схема процесу правової охорони права об’єктів
промислової власності

Таблиця 2.3 – Характеристика об’єктів промислової власності

Об’єкт

промислової

власності Об’єкт правової охорони Критерії охороноздатності Охорон-ний

документ Термін

правової

охорони, роки

Винахід • продукт

• процес

• нове застосування відомого

продукту чи процесу • новизна

• винахідницький рівень

• промислова придатність патент 20

Корисна модель Форма, малюнок чи розфарбу-вання або їх поєднання, які
визначають зовнішній вигляд

промислового виробу

• новизна

• промислова придатність патент 10

Промисловий

зразок результат творчої діяльності

людини в галузі художнього

конструювання • новизна

• промислова придатність патент 10

Торговельна марка (знак для товарів і

послуг) будь-яке позначення (слова,

літери, цифри тощо) або

будь-яка комбінація позначень відповідність публічному

порядку, принципам гуманності і моралі свідоцтво 10*

Географічне

зазначення назва географічного місця, яка вживається для позначення
товару правдивість свідоцтво 10*

*термін правової охорони може бути продовжений ще на 10 років після
закінчення попереднього терміну

2.4.2.1 Захист прав на об‘єкти інтелектуальної власності

Дії, що визнаються порушеннями прав:

Винаходи (корисні моделі):

Перераховані нижче дії, що вчинені без дозволу власника патенту,
визнаються порушенням його прав:

– виготовлення, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет,
застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський
обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням
запатентованого винаходу (корисної моделі);

– застосування способу, що охороняться патентом, або пропонування його
для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає
про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту
або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;

– пропонування для продажу, введення в господарський обіг, застосування
або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого
безпосередньо способом, що охороняється патентом.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку,
включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або
ознаку, еквівалентну їй.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо
використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули
винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Промислові зразки:

Порушенням прав визнається: виготовлення, пропонування для продажу, в
тому числі через Інтернет, введення в господарський обіг або зберігання
в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням
запатентованого промислового зразка.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого
промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки
промислового зразка.

Торгівельні марки (знак для товарів та послуг):

Порушенням прав власника свідоцтва на торгівельну марку визначаються
дії, вчинені без його дозволу, а саме:

– нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано,
упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов‘язану з ним,
етикетку, нашивку, бірку чи інший прикріплений до товару предмет,
зберігання такого товару із зазначенням нанесенням знака з метою
пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт
(ввезення) та експорт (вивезення);

– застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги,
для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи рекламі.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі
зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від
зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в
цілому відмітності знака.

Авторське право:

Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав
автора.

Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення
твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення
твору, зміна твору тощо.

Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора, без
виплати йому винагороди, є порушенням його виключних майнових прав.

Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань,
фіксації та розповсюдження їх на носієві без дозволу виконавця є
порушенням його прав.

2.4.3 Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності

Права на сорти рослин охороняються Законом України «Про охорону прав на
сорти рослин» (2001 р.).

Охоронним документом, що закріплює права суб’єктів права на сорт рослин,
є патент.

Права на топографії інтегральних мікросхем охороняються Законом України
«Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (1997 р.).
Охоронним документом, що підтверджує реєстрацію Установою топографії
інтегральних мікросхем і засвідчує право власності на дану топографію, є
свідоцтво.

Комерційна таємниця виконує важливу функцію в забезпеченні
конкурентноздатності товарів і послуг. Тому правовласник, безумовно, має
право на захист її від неправомірного використання. Умови
конфіденційності, зокрема, можуть охоронятися договором.

Джерелом права щодо охорони раціоналізаторських пропозицій є «Тимчасове
положення про правову охорону об’єктів промислової власності і
раціоналізаторських пропозицій», затверджене Указом Президента України
від 18 вересня 1992 року. Порядок оформлення прав на раціоналізаторську
пропозицію регламентований «Методичними рекомендаціями про порядок
складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію»,
затверджені наказом Державного патентного відомства України від 27
квітня 1995 року. Новий Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 1
січня 2004 року, дає більш широке, у порівнянні з попередньою редакцією,
тлумачення поняття раціоналізаторської пропозиції. Це визнана юридичною
особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне
рішення у будь-якій сфері її діяльності.

2.4.4 Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав

2.4.4.1 Джерела права

Авторські права і суміжні права охороняються Законом України «Про
авторське право і суміжні права». Цей закон охороняє особисті
(немайнові) і майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов’язані
зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва
(авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм і
організацій мовлення (суміжні права). Крім того, немайнові і майнові
права власників авторського права і суміжних прав охороняються нормами
інших законів України.

Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України,
Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах
Кабінету Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України і
нормативних актах ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав»
(далі – УААСП)

2.4.4.2 Охорона об’єктів авторського права

На відміну від об’єктів промислової власності, на які автори одержують
охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв, де існують суворі
процедури для цього, виникнення і здійснення авторських прав не вимагає
виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому,
що власник авторського права для оповіщення про свої права може
використовувати знак охорони авторського права, то міститься на кожному
примірнику твору і складається з латинської букви «С» в колі, імені
(найменування) власника авторського права і року першого опублікування
твору. Наприклад: © John Wiley & Sons, 2005.

Після реєстрації прав автору видається свідоцтво.

Охорона майнових прав авторів в Україні діє протягом всього життя автора
і 70 років після його смерті.

2.4.4.3 Охорона об’єктів суміжних прав

Закон України «Про авторське право і суміжні права» охороняє права
виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій
мовлення.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів
творів, що виконуються. Виробники фонограм і відеограм, а також
організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців.
Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм,
авторів і виконавців.

Майнові права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також
організацій мовлення охороняються протягом 50 років.

2.4.5 Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном

2.4.5.1 Охорона прав на об’єкти промислової власності

Законодавство України регулює відносини у сфері промислової власності
тільки своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу тільки
на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в
інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн.

При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у
сфері промислової власності, до яких приєдналась Україна. Патентування
за кордоном здійснюється, як правило, через посередника – патентного
повіреного України.

2.4.5.2 Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської
конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886р.), до якої
приєдналася Україна.

Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі
Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права
виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до
загального відома їх виконань без згоди виконавця), права виробників
фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення
та розповсюдження примірників без їхнього дозволу), права організацій
мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення
їхніх програм).

Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші
правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України «Про авторське
право і суміжні права», тоді застосовуються норми міжнародного договору.

2.4.6 Основні положення та порядок проведення патентних досліджень

Патентні дослідження згідно з ДСТУ 3574–95 – це системний науковий
аналіз властивостей об‘єкта господарської діяльності протягом його
життєвого циклу, які випливають з правової охорони об‘єктів промислової
власності.

Об‘єкт господарської діяльності – це продукт (пристрій, речовина тощо),
спосіб, позначення товарів і послуг.

Суб‘єктом господарської діяльності є юридична особа (підприємство, а
також громадянин, який має статус підприємця).

Господарська діяльність – будь-яка діяльність, у тому числі
підприємницька, пов‘язана з виробництвом і обміном матеріальних та
нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

o o ?

E

Життєвий цикл об‘єкта господарської діяльності – це сукупність
взаємопов’язаних етапів створення, використання та послідовного
удосконалення об‘єкта господарської діяльності (рис. 2.13).

2.4.7 Порядок складання та оформлення патентного формуляра

Патентний формуляр згідно з ДСТУ 3574–97 – офіційний інформаційний
документ, який засвідчує стан об‘єкта господарської діяльності (як
товару) щодо порушення прав власників чинних охоронних документів та
заявників на об‘єкти промислової власності і правової охорони об‘єкта
господарської діяльності.

Об‘єкти промислової власності – винаходи, корисні моделі, промислові
зразки, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування та позначення
походження чи найменування місця походження товарів, а також недопущення
недобросовісної конкуренції.

2.4.8 Проблеми комерціалізації інноваційних технологій на сучасному
етапі

Для аналізу проблеми комерціалізації маємо виділити шість основних груп
учасників інноваційного процесу (рис. 2.18):

автори нових технічних рішень;

керівники науково-технічних організацій;

менеджери, що формують бізнес-пропозиції і керують проектами;

чиновники, що приймають рішення про державну підтримку;

стратегічні партнери, що включають інновації у свою технічну стратегію
розвитку;

інвестори, що ризикують реальними фінансами.

Як правило, неадекватність автора нових технічних рішень виявляється, у
першу чергу, в тому, що він готовий запропонувати своє дітище тільки за
непомірну велику винагороду. Але світова практика показує, що тільки
перетворення первісної розробки в товар або технологію дозволить автору
одержати основну частину винагороди у вигляді дивідендів від їхньої
реалізації.

Інша група протиріч виникає в результаті неадекватності поведінки
керівників науково-технічних організацій. Вони прагнуть, за рахунок
приватних інвестицій, призначених для фінансування нових розробок,
підтримувати і розвивати свої інститути. Але жоден приватний інвестор не
дасть достатньо грошей на ці цілі.

Найбільш конструктивний шлях – це сприяти створенню малих інноваційних
підприємств, у яких безпосередні учасники проекту повинні одержувати
велику частину прибутку. Такі підприємства одержать інвестиції і, при
дружніх відносинах з університетом, будуть, в основному, витрачати їх на
дослідно-конструкторські роботи. Але, при цьому, будуть мати замовлення
університетські лабораторії і відділи. Крім того, передати створену в
університеті інтелектуальну власність у малі підприємства можна по
ліцензії, що дасть додатковий прибуток.

Для нас дуже важливою проблемою є підготовка таких менеджерів, які мають
грамотно скласти інноваційну бізнес-пропозицію, ефективно керувати
реалізацією проекту і конструктивно взаємодіяти з інвесторами. Для цього
необхідно з випускників економічного факультету створювати відділ
передачі інноваційних технологій, що існує в кожному закордонному
університеті.

Рисунок 2.18 – Баланс інтересів основних груп учасників інноваційного
процесу

Також є проблема в тому, що багато державних чиновників не завжди
реально уявляють собі, яке місце держави в процесі комерціалізації
інтелектуальної власності. Держава має підтримати конкретних виконавців
і організації, дати їм право розпоряджатися результатами своїх розробок,
створити сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності. Держава
також повинна допомагати в створенні таких комунікаційних площадок, як,
венчурні ярмарки, конференції і симпозіуми та максимально відкритий
доступ до інформації.

Ще одна важлива група учасників інноваційного процесу, що грає
принципову роль, — стратегічні партнери. Ними можуть бути великі
торгівельні і промислові компанії, власники і керівники яких, для
підвищення конкурентноздатності, розробляють стратегічні плани випуску
нових товарів, освоєння нових ринків і розвитку
інноваційно–технологічного бізнесу на цій основі.

І, нарешті, останньою, але дуже важливою групою учасників інноваційного
процесу є інвестори. Приватних інвесторів, готових реально ризикувати
грішми, достатньо, але багато хто побоюється взятися за венчурні
інвестиції. Потрібно відзначити, що з кожним роком інвестори стають усе
більш цивілізованими і є надія, що, зрештою, ці учасники інноваційного
процесу стануть відігравати помітну роль у масштабах країни.

В процесі комерціалізації баланс інтересів сторін повинен бути
реалізований, що дозволить максимально перейти від піонерських наукових
досліджень до повномасштабного промислового виробництва та наповнення
ринку новими вітчизняними товарами.

2.4.9 Методи креативного мислення для створення об’єктів права
інтелектуальної власності

2.4.9.1 Мозковий штурм подарує ідеї, а SWOT-аналіз відкриє слабкі
сторони

Рано чи пізно ми стикаємося з задачами, які ніколи не вирішували. Між
тим давно придумано методи, які допомагають знайти відповідь, поставити
задачу або провести аналіз.

Якщо вам потрібні нові ідеї і підходи, зберіть команду із професіоналів
в цьому питанні, креативних особистостей і абсолютно звичайних людей і
влаштуйте мозковий штурм. Один із команди – ведучий, він в загальних
рисах змальовує проблему і записує всі ідеї, сказані учасниками. На
першому етапі головне – ніякої критики і оцінок, навіть позитивних. Як
правило, перші десять хвилин не дуже продуктивні – люди вичерпують запас
типових рішень. А після цього починається креатив. Другий крок — оцінка
кожної думки на реалізуємість, тут критика уже вітається.

Коли ж потрібно оцінити шанси проекту на життя, добре підійде
SWOT-аналіз. Спершу потрібно чітко поставити проблемі, яку аналізуємо.
Нехай це буде видання журналу «Чай, кава і какао». Берете аркуш паперу і
ділите його на чотири частини. Лівий верхній — це сильні сторони (Strong
side), те чим ви відрізняєтесь в кращий бік. Наприклад, це досвідчений
колектив і наявність власної типографії. Правий верхній — слабкі сторони
(Weak side). Нехай це буде відсутність хороших фотографів. Зліва внизу —
можливості (Opportunity) — незанята ніша спеціалізованої преси для
любителів чаю і кави. Справа знизу — загрози (Threat) — розвиток
інтернету, малий об’єм цільової аудиторії, постійні перевірки податкової
та інших інстанцій. Важливо писати все чесно, «для себе», причому тільки
ті речі, які відносяться до питання, що аналізується.

Ще для прикладу візьмемо проблему купівлі собаки.

S — Друг. Охорона квартири. Подарунок дітям.

W — Потрібно годувати і вигулювати. Догляд потребує грошей. Щоб поїхати
у відпустку, необхідно буде десь пристроїти собаку.

O — Розведення цуценят. Участь у виставках.

T — Проблеми з сусідами. Може заразитись або заразити дітей.

Після цього аналізуємо таблицю: які плюси є унікальними, які мінуси
можуть бути компенсовані позитивними сторонами, а які ні. Ці ж правила
відносяться і до технічних задач.

В кінці кінців буде наглядно видно, чи варто шукати нове технічне
рішення купувати собаку або відкривати власний бізнес.

2.4.9.2 Аналогії дадуть нові ідеї

Ще один розповсюджений метод – метод аналогій. Вони можуть бути як
реальними, так і фантастичними. До речі, останні часто втілюються в
життя. Наприклад, для того, щоб автомобіль міг проїхати будь-де, дорога
повинна з’являтися перед його колесами. А це вже придумали: танки і
бульдозери давно і успішно їздять на гусеницях. А мами з дітками в
сумках-“кенгрушках” – давно не рідкість на вулицях всього світу. А візки
в супермаркетах мають пристрої для сидіння малюків.

2.4.9.3 Методи ТВВЗ допомагають глянути на проблему з незвичайної
сторони

В 1956 році Генріх Альтшуллер (СРСР) вперше опублікував роботу, яка
присвячена теорії вирішення винахідницьких задач — ТВВЗ. Це інструмент,
який дозволяє системно підійти до творчих проблем, замінити метод
«наукового тику», або метод проб і помилок.

Першою стадією вирішення — формулювання задачі так, щоб саме
формулювання відсікало безперспективні шляхи, а по можливості, щоб
шкідливий вплив усувався «сам по собі», не торкаючись корисної
складової. Наприклад, так вирішили проблему повернення візків в
супермаркетах на Заході. Для того, щоб взяти візок, необхідно вставити в
замок монету, а забрати її можна, лише повернувши на місце візок.

Але частіше за все так не виходить, тоді виділяють протиріччя.
Адміністративне: «Потрібно покращити, але я не знаю як (не маю права)».
Воно вважається самим слабким.

Далі йде технічне протиріччя: «Покращення одного параметра системи
приводить до погіршення другого параметра». Воно і буде постановкою
задачі. Фізичне протиріччя: «Для покращення системи необхідні дії, що
виходять за рамки законів природи». Тоді потрібно переформулювати
задачу, щоб знайти шляхи реалізації рішення.

Оператор РЧВ — розмір-час-вартість подібний на дослідження функцій в
математиці. Необхідно відповісти на питання «Що було б, якби предмет
став дуже маленьким? Дуже великим? Дуже дорогим?». Наприклад, на
телефоні розміром як монета важко набирати номери. Вихід із ситуації —
голосовий набір.

Якщо зранку ти в офісі, а після роботи запрошена на вечірку? Цю проблему
розв’язують за допомогою одягу-трансформеру.

Головне в цьому методі — повернувшись до звичайних параметрів,
адаптувати екстремальні ідеї.

2.4.9.4 Синектика продуктивніша мозкового штурму

Метод мозкового штурму отримав свій розвиток в синектичному штурмі. Його
відмінність в тому, що критика в процесі не тільки не заборонена, а й
заохочується. Правда, це накладає додаткові вимоги на ведучого — він
повинен правильно сформулювати проблему — з одної сторони, конкретно, з
іншої, досить широко. Наприклад, замість обговорення нової стратегії
продажів варто пошукати відповідь, чому люди взагалі купують товари
даної групи. Крім того, члени команди повинні адекватно реагувати на
критику своїх ідей.

Серед методів креативного мислення для створення промислового зразка
швейного виробу найкраще буде застосувати метод фокальних об’єктів.
Методичні вказівки до використання цього методу для пошуку нових
художньо-конструкторських рішень приведені в наступному розділі.

2.4.9.5 Інерція мислення

Слово “ерундовина” – не безграмотність, а творчий підхід. Головна
проблема при пошуку нестандартних рішень – інерція мислення. Так
називають замкненість на поточних представленнях і постулатах. Вона
дозволяє не вирішувати по сто раз однотипні задачі, але гальмує нас в
творчості. Розроблено багато методів для її обходу. Один із самих
простих – застосування простих, деколи дитячих, слів для означення
предметів. Наприклад, “штуковина”, замість “криголам”. Адже сама назва
програмує нас на те, щоб ламати кригу. А, можливо, можна якось пройти
над ним, наприклад, на кораблях, на повітряній подушці [25].

І необхідно пам’ятати головне: “Якою б досконалою не була методика,
найбільше значить людина, що її застосовує”

ЛІТЕРАТУРА

1 Энциклопедический словарь медицинских терминов/ Под ред. Г.В.
Петровский. – М.: Советская энциклопедия, – Т. 2.1983, 448 с.

2 Тихомиров В.В. Ошибка Эдиссона. – М., Политиздат, 1973, 126 с.

3 Мосов С. Формування інтелектуальних активів – наша опора в третьому
тисячолітті

4 Галиця І.О. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів //
Вісник НАН України. – 2004. – № 4. – Ст. 10-21.

5 Ніколаєва Г.П., Цебренко І.О., Гаценко С.В. Нанотехнології: сучасний
стан і майбутнє // Легка промисловість. Тези доповіді конференції
молодих вчених та студентів, Київ, КНУТД. – 2005.

6 Проспекти фірми «Фрейденберг»

7 Патент 2016153 Российской Федерации, МКИ 5 D 04 H 1/60. Нетканый
термоклеевой материал / Н.П.Березненко, М.В. Цебренко, И.П.Остапчук и
др. – № 4899516/12; Заявл. 03.01.91; Опубл. 15.07.94. – 5 с.

8 Материаловедение швейного производства / Б.А. Бузов, Т.А. Модестова,
Н.Д. Алыменкова.–М.:Легпромбытиздат, 1986.–424 с.

9 Пальчевский Б.А. Научное исследование: объект, направление, метод. –
Львов:Вища школа. Издательство при Львовском университете, 1979.– 180 с.

Укрпатент

Встановлення дати подання

(реєстрація заявки)

Формальна експертиза

(по офор-мленню)

Державна реєстрація

(публікація про видачу патенту)

Кваліфікаційна експертиза

(по суті)

Заявка

Патент

Сплата державного мита

автори нових технічних рішень

керівники

науково-технічних організацій

менеджери проектів

державні чиновники

стратегічні партнери

інвестори хай-тек технологій

баланс інтересів

Похожие записи