НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Реферат
на
тему
Право як різновид соціальних норм
Київ 1999
Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що певним
чином встановлюються та гарантуються з метою упорядкування суспільних
відносин.
Різновиди соціальних норм
Різноманітність суспільних відносин визначає різноманітність соціальних
норм, які можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями.
І. За способом виникнення:
Стихійні, що виникають в процесі функціонування суспільства без впливу
свідомої діяльності людини;
Свідомі, поява яких в суспільстві є усвідомленою, які спеціально
створюються і мають більш високий організаційний вплив.
ІІ. За способом існування:
Усні норми, що існують у свідомості суб’єктів і передаються з покоління
в покоління;
Письмові, що існують у формі чітко визначеного документу.
ІІІ. За способом забезпечення:
Норми, що забезпечуються внутрішніми переконаннями суб’єктів ( мораль,
традиції, звичаї);
Норми, що забезпечуються недержавними утвореннями ( корпоративні норми);
Норми, що забезпечуються засобами громадського впливу (норми культури,
етики, естетики);
Норми, що забезпечуються примусовими засобами (політичні та проавові).
ІV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
Норми моралі, тобто правила поведінки, що засновані на уявленнях
суспільства про добро та зло, справедливість та несправедливість;
Норми культури – правила поведінки, що відображають рівень духовного
розвитку суспільства;
Організаційні норми – правила поведінки, що регламентують порядок
утворення та функціонування державних і недержавних структур;
Традиції – правила поведінки, що виникають в результаті багаторазового
їх застосування та існування у свідомості суб’єктів;
Звичаї – правила поведінки, що передаються з покоління в покоління та
мають тривале історичне функціонування;
Політичні норми – правила поведінки, що регламентують взаємодію держави
з політичними партіями, націями та громадянами в процесі здійснення
політичної влади;
Корпоративні норми – правила поведінки, що утворюються громадськими
об’єднаннями та регламентують порядок їх функціонування;
Релігійні норми – правила поведінки, що визначають порядок здійснення
релігійних культів та засновуються на вірі в бога;
Норми етики – засновуються на уявленнях про красу людських вчинків;
Норми права – правила поведінки, що встановлюються чи санкціонуються
державою з метою державно-владного впливу на суспільство.
Право та інші соціальні норми: спільні риси.
Право, як і інші соціальні норми, має об’єктивний характер –
визначається об’єктивними умовами життєдіяльності суспільства;
Вони існують в реальній поведінці суб’єктів;
Регламентують поведінку людини шляхом надання прав та покладення
обов’язків;
Мають загальний характер;
Певним чином встановлюються та гарантуються;
Протирічать свавіллю та беззаконню;
Виробляють повагу до прав людини.
Відмінності права та інших соціальних норм.
|
?
xj
????
u
^„ від держави.
2 Мають формально визначений характер. Існують в усній формі, а
письмове закріплення не має документального характеру
3 Розробляються в чітко визначеному порядку в процесі правотворчості
чи законотворчості. Розробляються у довільному порядку.
4 Є загальнообов’язковими і виконуються незалежно від відношення до
них з боку суб’єктів. Виконуються лише у випадку авторитетності норми
для конкретного суб’єкта.
5 Мають системний характер. Є просто сукупністю норм.
6 Чітко визначають права та обов’язки суб’єктів. Права та обов’язки
не визначені.
7 Права та обов’язки мають взаємний характер, тобто виконання
обов’язку є гарантією реалізації права. Виконання обов’язку не
пов’язується з реалізацією прав.
8 Мають чітко визначену структуру (гіпотеза, диспозиція, санкція). Не
мають структурних елементів.
9 Реалізуються в чітко визначеному порядку (дотримання, виконання,
використання та застосування). Реалізуються в довільному порядку.
10 Гарантуються державою шляхом діяльності спеціально створених
органів. Гарантуються суспільством в процесі його життєдіяльності.
11 Охороняються державою шляхом застосування, у випадку їх порушення,
одного з видів юридичної відповідальності. Охороняються суспільством
шляхом застосування засобів громадського впливу.
Право як різновид соціальних норм.
Право є різновидом соціальних норм. Воно характеризується певними
особливостями, що надають можливість визначити право як найважливіший
засіб забезпечення життєдіяльності суспільства.
САМЕ ПРАВО:
Встановлюється чи санкціонується державою в процесі функціонування
утворених нею органів;
Існує як письмовий документ, тобто має формально визначений характер;
Основу права складають норми, тобто правила поведінки, що мають чітко
визначений зміст;
Право має системний характер, тобто не є простою сукупністю норм, а
характеризується їх ієрархічною підпорядкованістю;
Право має загальнообов’язковий характер – є обов’язковим для всіх
суб’єктів і не надає можливості щодо невиконання правових приписів
будь-ким з цих суб’єктів;
Право має імперативний характер – встановлює чіткі межі можливої (право)
та необхідної (обов’язки) поведінки суб’єктів;
Право має загальний характер – поширюється на невизначене коло суб’єктів
та кількість життєвих випадків;
Право охороняється державою за допомогою організаційних засобів –
створення умов щодо реалізації правових приписів та примусового
характеру застосування чітко визначених засобів впливу, у випадку
невиконання суб’єктами покладених обов’язків чи порушення, наданих інщим
суб’єктам, прав.
Отже, право – це система загальнообов’язкових, формально визначених,
встановлених чи санкціонованих державою норм, що регламентують суспільні
відносини шляхом надання суб’єктивних прав та покладення юридичних
обов’язків учасникам цих відносин, і які гарантуються та охороняються
державою.
PAGE
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter