.

Права та обов\’язки податкової міліції. Відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 2395
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Права та обов’язки податкової міліції. Відповідальність посадових і
службових осіб податкової міліції

Податкова міліція, як державний орган, відповідно до покладених на неї
завдань:

приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і
правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому
порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову
підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання
та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає
заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;

виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших
правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх
захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових
обов’язків;

запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників
державної податкової служби;

збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового
законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів
кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної
нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або
посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи
громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози
повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення,
рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують,
встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони
місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

Згідно з Законом України “Про державну податкову службу в Україні”
посадові особи податкової міліції мають право:

1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм власності та у громадян, в тому числі громадян-суб’єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових
книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних
систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та
інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи
комп’ютерний), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших
платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів
тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян
у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають
під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що
посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування;
викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання
доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити
перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного
реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів.
Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих,
складських, торговельних та інших приміщень встановлюється Державною
податковою адміністрацією України. Орган державної податкової служби
може запрошувати громадян, в тому числі громадян – суб’єктів
підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та
своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення
про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в
яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається
громадянин (п.1 ст.11);

2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій,
включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки
та Інші фінансово-кредитні установи, від громадян-суб’єктів
підприємницької діяльності довідки, копії документів про
фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про
розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг
коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені
терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності, та
іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, інших
платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які
інформаційні системи, зокрема комп’ютерні, для визначення об’єкта
оподаткування;

одержувати безоплатно необхідні відомості для формування Інформаційного
фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших
обов’язкових платежів від підприємств, установ, організацій незалежно
від форм власності, включаючи Національний банк України та його
установи, комерційні банки, та громадян – суб’єктів підприємницької
діяльності – про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з
них податків, інших платежів, від органів, уповноважених проводити
державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії,
патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, –
про видачу таких дозволів суб’єктам підприємницької діяльності, від
органів внутрішніх справ – про громадян, які прибули на проживання до
відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації
актів громадянського стану про громадян, які померли;

одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про
ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при
цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні
операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з
Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики –
дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій
всіх форм власності (п.2 ст.11);

обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші
приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична
адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для отримання
доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і
громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби
для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів
про отримані доходи і проведені витрати органи державної податкової
служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких
підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що
свідчать про 1 одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян –
також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною
діяльністю (п.3 ст.11);

вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ,
організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється,
усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства
про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також
припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими
особами органів державної податкової служби (п.4 ст.11);

вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій
документи, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів
оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян
– суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття
підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні
дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про
порушення органам, що видали ці документи (п.6 ст.11);

користуватися безперешкодно в службових справах засобами зв’язку, які
належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм
власності (п. 12 ст. 11);

вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що
перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів,
товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; у необхідних
випадках опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви (п.14
ст.11).

Згідно з Законом України “Про міліцію” посадові особи податкової міліції
для виконання покладених на них обов’язків мають право:

вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський
порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню
повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які
допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання
зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу
(п.1 ст.11);

перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень Документи,
що посвідчують їх особу, а також Інші документи, необхідні для
з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за
виконанням яких покладено на міліцію (п.2 ст.11);

викликати громадян і службових осіб у справах про злочин та у зв’язку з
матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без
поважних причин від явки за викликом піддавати приводу у встановленому
законом порядку (п.3 ст.11);

виявляти І вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на
підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне
застереження про неприпустимість протиправної поведінки (п.4 ст.11);

затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються
від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання
кримінального покарання, – на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, до котрих як запобіжний захід обрано взяття під варту, – на строк,
встановлений органом попереднього розслідування, прокурором, судом, але
не більше десяти діб;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання
протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути
вирішені на місці, – на строк до трьох годин, а у необхідних випадках
для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення – до трьох
діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з
моменту затримання;

осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, до
розгляду справи суддею (п.5 ст.11);

проводити огляд осіб, зазначених вище, речей, що знаходяться при них,
транспортних засобів І вилучати документи та предмети, що можуть бути
речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’ю (п.6 ст.11);

складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати
особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів,
застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у
справах про адміністративні правопорушення (п.7 ст.11);

у випадках, передбачених КпАК, накладати адміністративні стягнення або
передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших
державних органів, товариських судів, громадських об’єднань або трудових
колективів (п.8 ст.11);

9) проводити дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних
справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до
кримінально-процесуального законодавства (п.9 ст.11);

здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та
негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відео- зйомку і
звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів
(п.10 ст.11);

проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію
осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво,
взяті під варту, осіб, які звинувачуються у вчиненні злочину, а також
осіб, підданих адміністративному арешту (п.11 ст.11);

проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження
протиправних дій та розкриття правопорушень (п.12 ст.11);

проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних,
морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного
транспорту згідно з чинним законодавством (п.14 ст.11);

14) входити безперешкодно у будь-який час доби:

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому
числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів,
переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному
лихові та інших надзвичайних обставинах;

на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі
переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю
мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних
обставинах (п.15 ст.11);

15) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях
громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях
підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації
з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання
злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили (п.ібст.И);

одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств установ і
організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на
письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну
та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться
у провадженні міліції (п.17 ст.11);

повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам,
громадським об’єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем
проживання особи про факти вчинення нею адміністративного правопорушення
(п.18 ст.11);

вносити відповідним державним органам, громадським об’єднанням або
посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов’язкові до
розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють
вчиненню правопорушень (п.19 ст.11);

відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти
доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою
забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і
здоров’я людей {п.20 ст.11);

обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях,
інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух
транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних
шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього
руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту
або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності
даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати
транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування
й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що
перевозяться, товарно-транспортним документам; проводити технічний огляд
автомототранспорту (п.21 ст.11);

вилучати у громадян І службових осіб предмети і речі, заборонені або
обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці
предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у
встановленому порядку (п.23 ст.11);

проводити за участю адміністрації підприємств, установ і організацій
огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з
метою перевірки охорони державного І колективного майна, додержання
правил продажу товарів і надання послуг населенню; вимагати від
матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і
організацій відомості та пояснення по фактах порушення законодавства,
проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і
ревізій виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребувати і
при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції,
опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей та
товарно-матеріальних цінностей (п.24 ст.11);

користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського,
приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним
транспортом. Працівники підрозділів міліції на транспорті у межах
обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у
поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень
працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі
види транспорту і розміщення в готелях при пред’явленні службового
посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових
поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності
місць (п.25 ст.11);

24) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать
підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних
засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних
держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального
призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в
лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги,
для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію.
Використання з цією метою транспортних засобів, що належать
підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно.
Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян
здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (п.26 ст.11);

25) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно
засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а
засобами зв’язку, що належать громадянам, за їх згодою (п.27 ст.11);

користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення
обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих,
розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з Іншою
метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам,
підприємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням міліцією
покладених на неї обов’язків. Посадові особи, які без поважних причин
відмовились надати допомогу працівникам міліції в реалізації їх прав
підлягають відповідальності за чинним законодавством (п.28 ст.11);

матеріально і морально заохочувати громадян, які надають допомогу в
охороні правопорядку та боротьбі із злочинністю (п.29 ст.11);

зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю (п.30
ст.11);

застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну
зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню
сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати
попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без
попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть
застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю
громадян чи працівників міліції (ст.12);

застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного
бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам
працівників міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання
покладених на них обов’язків (ст.13);

застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві
речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для
відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети,
бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також
використовувати у разі необхідності службових собак: Повний перелік
спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються
Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров’я
України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах
масової інформації (ст.14);

працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати
вогнепальну зброю. Забороняється застосовувати і використовувати
вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть
постраждати сторонні особи. Працівники міліції мають право
використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги,
для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров’ю громадян або
працівника міліції. Спроба особи, яку затримує працівник міліції Із
вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому
визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові
міліції право застосувати вогнепальну зброю (ст.15);

Посадова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим
Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої
протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно
із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу,
передбачену законодавством, відповідальність.

При порушенні посадовою особою податкової міліції прав і законних
інтересів громадянина відповідний орган державної податкової служби
зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування
завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно
вибачитися.

Посадова особа податкової міліції, яка виконує свої обов’язки відповідно
до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе
відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок
держави.

Якщо посадова особа податкової міліції порушила вимоги закону або
неналежно виконує свої обов’язки, то вона несе відповідальність у
встановленому порядку. Дії або рішення податкової міліції, її посадових
осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи
прокуратури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України “Про міліцію” //Відомості Верховної Ради УРСР.
1991. №4. Ст.20.

Закон України “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України “Про дорожній рух” // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020