Реферат на тему:

Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів. Угон або
захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи
річкового судна

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них,
рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші
дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для
експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда,
судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку
для життя людей чи настання інших тяжких наслідків,—

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на
строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості
чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми ронив.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо
вони спричинили загибель людей,—

караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання шляхів
сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім
трубопровідного. Його додатковим факультативним об’єктом можуть
виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на них; 3)
рухомий склад і судна; 4) засоби зв’язку і сигналізації.

Шляхи сполучення — це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на< магістральних і під’їзних; шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги. ‘Споруди на них — це пасажирські платформи, навантажув.ально— розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, .підпірні :СТінИ, сітки’для попередження падіння каміння, .приналн; шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки. Поняття рухомий склад і судна включає в себе транспортні засоби, названі в ст. 276 (див. коментар до цієї статті), і всі інші засоби, призначені для переміщення вантажів або пасажирів (зокрема автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї, вагони фунікулера, канатних та монорейкових доріг). До засобів зв’язку і сигналізації належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо. Споруди та засоби, які не убезпечують рух, а виконують інші функції (наприклад, інформаційні табло для пасажирів, вантажні крани), не є предметом цього злочину, їх руйнування або пошкодження за наявності підстав кваліфікуються за статтями КК про злочини проти власності (ст. ст. 194, 196). 3. Об’єктивна сторрна злочину включає в себе такі обов’язкові ознаки, як діяння, наслідки та причинний зв’язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах: 1) руйнування зазначених вище предметів; 2) їх пошкодження; 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан. Поняття руйнування є синонімом до термінів “зруйнування”, “знищення”. Про ці поняття див. коментар до ст. ст. 113, 194, 263. Про поняття пошкодження майна див. коментар до ст. 194. Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, — це будь-які дії, внаслідок яких відбуваються зміни, що унеможливлюють або істотно ускладнюють використання об’єктів транспорту без шкоди для безпеки руху (вимкнення живлення, підключення обладнання, яке спотворює сигнали, підкладення сторонніх предметів на шляхи сполучення і т.д.). При цьому самі об’єкти транспорту можуть і не пошкоджуватися, але їх безпечна експлуатація стає неможливою. Для аналізованого злочину характерним є настання наслідків двох рівнів, що слід враховувати при.встановленні причинного зв’язку та вини. Наслідки першого рівня (проміжні) пов’язані зі зміною в самих об’єктах транспорту — їх руйнуванням, пошкодженням, приведенням в непридатний для експлуатації стан. Такі наслідки настають обов’язково, вони невіддільні від діяння, однак їх настання ще не є достатньою підставою для настання кримінальної відпо-відальнесті за ст, 277. Така відповідальність обумовлюється також наслідками другого рівня: 1) спричиненням аварії поїзда, судна; 2) можливістю спричинення аварії поїзда, судна; 3) порушенням нормальної роботи транспорту; 4) створенням небезпеки для життя людей чи небезпеки настання інших тяжких наслідків (ч. І ст. 277). Аварія на транспорті — це подія, пов’язана з пошкодженням .рухомого складу або шляхів сполучення (зіткнення, сходження з рейок, затоплення). Порушення нормальної роботи транспорту охоплює припинення руху, значні порушення розкладу, необхідність значних зусиль, засобів, часу до ліквідації наслідків аварії тощо. Можливість спричинення аварії, а також створення небезпеки для життя людей чи інших тяжких наслідків повинна бути реальною (див. коментар до ст. 283). Причинний зв’язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків. Такий зв’язок потрібно встановити: а) між діянням суб’єкта і змінами в об’єктах транспорту, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження чи приведення в непридатний стан; б) між руйнуванням, пошкодженням чи приведенням в непридатний стан об’єктів транспорту і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 277. 4. Суб’єкт злочину — осудна особа, яка досягла 14-річного віку. 5 Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об’єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварії, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди. При умисному ставленні до зазначених наслідків вчинене за наявності підстав має отримувати самостійну кримінально-правову оцінку. Якщо пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров ю, то вчинене, за наявності інших обов’язкових ознак диверсії, слід кваліфікувати за ст. 113. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо кваліфікуючою ознакою — загибель людей (ч. З ст. 277). Про поняття середньої тяжкості і тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. ст. 121 і 122, а про поняття великої матеріальної шкоди і загибелі людей — коментар до ст. 276. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна 1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна —караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого,— караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,— караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. І. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого сг. 278, є контрольоване використання засобі» залізничного, водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об’єктом можуть бути життя і здоров’я особи, власність, інші блага. 2. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно. Про їх поняття див. коментар до СГ. ст. 339 і 446. 3. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1} угону; 2) захоплення. Укм — це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно» те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до> управління транспортними засобами; б)
здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи
особи, яка вправі управляти транспортним засобом; в) полягає у керуванні
транспортним засобом, здійсненні функцій машиніста» судноводія, пілота.

Угон є закінченим з моменту початку руху.

Захоплення транспортного засобу — це встановлення фактичного контролю
над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд,
включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкодження руху і
т.д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч
встановленому порядку. Він може полягати у заволодінні транспортним
засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При
цьому особи, які повинні і мають право здійснювати управління цим
засобом, не допускаються до нього, або виганяються, або ж
відсторонюються від керування чи керують ним під примусом.

Закінченим захоплення є з моменту отримання можливості керування
транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи
зупинення.

4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким
суб’єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного
засобу, якщо вони не виконують обов’язкові розпорядження власника чи
уповноваженого ним органу або органів управління рухом.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 278
дії: 1) вчиняються за попередньою змовою групою осіб; 2)’ поєднані з
насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (ч.
2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину — коли дії,
передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою; 2)
поєднано з насильством, небезпечним для Життя чи здоров’я потерпілих; 3)
спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278).

Про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою і
організованою групою див. ст. 28 і коментар до неї, про поняття
насильства; яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, —
коментар до ст. 186, про поняття насильства, небезпечногодля життя чи
здоров’я,—коментар до ст. 187, про поняття загибелі людей — коментар до
ст. 276. Іншими тяжкими наслідками може, зокрема, визнаватися велика
матеріальна шкода, виведення з ладу на тривалий час транспортного засобу
тощо.

Похожие записи