.

Порушення законодавства про континентальний шельф України. Знищення або пошкодження лісових масивів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
348 1861
Скачать документ

Реферат на тему:

Порушення законодавства про континентальний шельф України. Знищення
або пошкодження лісових масивів

1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що
заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за
експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні
безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих
відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило
небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров’ю людей,—

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення
волі на строк до двох років, з конфіскацією всіх знарядь, якими
користувалася винувата особа для вчинення злочину або без такої.

2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи
на континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, якщо це
не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною
державою, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України
або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку,—

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією
обладнання.

1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений порядок
використання, освоєння й охорони континентального шельфу України та його
природних багатств. Додатковими об’єктами визнаються безпека морського
судноплавства, екологічна безпека (у разі забруднення моря над
континентальним шельфом).

2. Предметом злочину є континентальний шельф та його природні багатства.

Під континентальним шельфом розуміють прибережне морське (океанічне)
мілководдя, яке визначається внутрішньою і зовнішньою межею, має
аналогічну сусідньому суходолу геологічну будову, є найбільш
продуктивним для господарського використання і населене живими
організмами. Континентальний шельф України — це поверхня І надра
морського дна підводних районів, прилеглих до узбережжя і островів
України, але які знаходяться поза зоною територіального моря, до глибини
200 метрів або за цими межами до такого місця, де глибина
покриваючих,вод дозволяє вести розробку природних багатств. Поверхня і
надра морського дна впадин, розташованих у суцільному масиві
континентального шельфу, незалежно від глибини, є частиною
континентального шельфу України.

Природні багатства континентального шельфу — це мінеральні та інші
неживі ресурси поверхні і надр морського дна (руди, мінерали, нафта, газ
тощо), а також живі організми “сидячих видів” (наприклад, краби, мідії,
трепанги, морські зірки).

3. З об’єктивної сторони злочин може набувати однієї з трьох форм, дві з
яких передбачені ч. 1, а третя — ч. 2 ст. 244.

Порушення законодавства про континентальний шельф України може
виражатись в діях або в бездіяльності і полягати, зокрема, у:
будівництві споруд та інших установок (штучні острови, бурові установки,
стаціонарні платформи) на континентальному шельфі України, а також
створенні навколо них зон безпеки без належного дозволу або з
недотриманням вимог, вказаних у дозволі, порушенні правил їх
експлуатації, охорони та ліквідації. Обов’язковими ознаками об’єктивної
сторони складу злочину у цій формі є настання наслідків у виді істотної
шкоди, а також причинного зв’язку між вказаними порушенням і наслідками.

Невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок
або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих
організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань
та енергії, утворює склад злочину, пе-редбаченого ч. 1 ст. 244 лише
тоді, коли це створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи
здоров’ю людей.

Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи
(товарне вирощування продукції, її обробка, транспортування тощо) на
континентальному шельфі України, які провадяться іноземцями, утворюють
склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244 за умови, що це не передбачено
договором України з іноземною державою або спеціальним дозволом, виданим
у встановленому законом порядку. Рішення про надання у користування за
контрактом окремих ділянок, у т.ч. континентального шельфу, для
геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки родовищ корисних
копалин, їх видобування, інших цілей приймає КМ па підставі результатів
тендера.

Злочин визнається закінченим: 1) з моменту заподіяння істотної шкоди — у
разі порушення законодавства про континентальний шельф (матеріальний
склад злочину); 2) з моменту створення небезпеки загибелі живих
організмів або загрози життю чи здоров’ю людей — у разі неприйняття
відповідною особою заходів захисту (матеріальний склад злочину); 3) з
моменту проведення іноземцем

недозволених робіт на континентальному шельфі України (формальний склад
злочину).

Якщо в результаті невжиття суб’єктом, відповідальним за експлуатацію
джерел небезпеки, сталася смерть людини або заподіяні тілесні
ушкодження, діяння винного потребує додаткової кваліфікації за статтями
Особливої частини КК про відповідальність за злочини проти життя та
здоров’я особи.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є місце його вчинення —
певна ділянка (район) континентального шельфу України.

4. Суб’єкт злочину у формі порушення законодавства про континентальний
шельф України загальний. Суб’єкт невжиття заходів для захисту живих
організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань
— спеціальний: це особа, яка відповідає за експлуатацію технологічних
установок або інших джерел небезпеки у зонах безпеки на континентальному
шельфі. Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244, є осудний
громадянин іноземної держави, якому виповнилось 16 років.

5. Суб’єктивна сторона злочину залежно від характеру діяння
характеризується умисною або необережною формою вини. Наприклад,
розвідування і розробка природних багатств, якщо це не передбачено
договором чи дозволом, вчинюються умисно, а невжиття відповідною особою
заходів захисту живих організмів моря може бути вчинено як умисно, так і
необережно.

Конституція України (ст. 13).

Конвенція ООН про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р.
Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

Указ Президії Верховної Ради СРСР “ Про континентальний шельф Союзу РСР”
від 6 лютого 1968 р.

Положення про охорону континентального шельфу СРСР. Затверджене
постановою Ради Мін істрів СРСР № 24 від 11 січня 1974р.

Порядок укладення контрактів на користування надрами за участю іноземних
юридичних осіб і громадян. Затверджений постановою КМ№ 948 від 27
листопада 1995р.

Знищення або пошкодження лісових масивів

1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо
насалених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи
іншим загальнонебезпечним способом —

караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або
позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель
тварин або інші тяжкі наслідки,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

1. Суспільна небезпека злочину полягає у посяганні на лісовий фонд
України та його корисні властивості, у порушенні тих функцій, які
покликані виконувати ліси.

2. Основний безпосередній об’єкт злочину — це встановлений порядок
охорони і відтворення лісу як важливого екологічного й економічного
багатства, інтереси громадської безпеки. Додатковим

факультативним об’єктом знищення або пошкодження лісових масивів можуть
бути життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

3. Предмет злочину — лісові масиви, зелені насадження навколо населених
пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження.

Під лісовими масивами розуміються більш-менш значні за площею ділянки
землі, які належать до земель лісового фонду і щільно покриті лісовою
рослинністю — деревами і чагарниками. Зелені насадження навколо
населених пунктів — це ліси, розташовані за міською (селищною) межею
навколо населених пунктів або поблизу них, які виконують важливі
захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції і є місцем відпочинку
населення. Під іншими зеленими насадженнями розуміються такі насадження,
зокрема у вигляді захисних смут вздовж залізниць, автомобільних доріг,
каналів, інших водних об’єктів, гідротехнічних споруд, полезахисних
лісових смуг тощо.

Предметом злочину, передбаченого ст. 245, не визнаються зелені
насадження міст та інших населених пунктів за умови, що вони не
віднесені до категорії лісів (міські парки, парки культури і відпочинку,
ботанічні сади, сади житлових районів, сквери, бульвари, насадження на
територіях шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових
підприємств тощо, вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги
тощо). Знищення або пошкодження зазначених зелених насаджень за
наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти
власності.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні
насаджень, які є предметом даного посягання, певним способом — вогнем чи
іншим загальнонебезпечним способом. У ст. 245 поняття знищення і
пошкодження використовуються для позначення одночасно і суспільне
небезпечного діяння, і шкідливих наслідків.

Знищення лісового масиву означає повну втрату ним свого екологічного,
господарського та культурно-естетичного значення. За таких обставин
лісовий масив перестає бути об’єктом природи. Під пошкодженням лісового
масиву слід розуміти заподіяння йому такої шкоди, яка значно погіршує
його якість, зменшує його цінність (припиняється ріст дерев і
чагарників, вони засихають, трухлявіють або хворіють, ліс стає
непридатним для проживання в ньому диких тварин тощо).

Злочин визнається закінченим з моменту, коли настали вказані суспільне
небезпечні наслідки.

Знищення або пошкодження лісових насаджень вогнем охоплює: 1) підпал —
свідоме спричинення пожежі шляхом застосування джерел вогню до лісу,
якщо при цьому існувала загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння
значних матеріальних збитків; 2) необережне поводження з вогнем,
порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у лісах
(розведення багаття у невстановлених місцях, заправка в лісах
транспортних засобів пальним тощо).

Інший загальнонебезпечний спосіб — це такий спосіб знищення або
пошкодження лісових насаджень, який за силою свого руйнуючого впливу на
флору та негативними для неї наслідками можна прирівняти до пожежі
(наприклад, вибух, затоплення, обвал).

Знищення або пошкодження лісових масивів у інший, ніж зазначені, спосіб,
утворює склад відповідного адміністративного проступку (ст. ст. 65,
65-1, 66, 72 КАП).

При відмежуванні злочину, передбаченого ст. 245 (у разі знищення або
пошкодження лісу вогнем), від знищення або пошкодження лісу внаслідок
необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної
безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення
її на значній площі (ч. 2 ст. 77 КАЛ), слід виходити з того, що
суспільна небезпека розглядуваного злочину визначається не тільки
способом, а й кількісними, якісними і вартісними параметрами шкоди,
заподіяної лісовим ресурсам.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною
формою вини. Психічне ставлення до загибелі людей або інших тяжких
наслідків (ч. 2 ст. 245) як правило є необережним. Якщо винна особа
передбачає і бажає або свідомо допускає настання наслідків у виді
позбавлення життя іншої людини або тяжких тілесних ушкоджень, її дії
треба додатково кваліфікувати за ст. ст. 115 або 121.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 245) є спричинення загибелі
людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків. Про ці
поняття див. коментар до ст. 236 і ст. 242.

ЛК (ст. ст. 1,3-4, 7-9, 18-22,36-41, 81-86, 98).

Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993р.

Провила пожежної безпеки України. Затверджені наказом МВС № 400 від 22
червня 1995р.

Постанова ПВС від 2 липня 1976 р. № 4 “Про судову практику в справах про
знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу
або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної
безпеки” (в редакції № 3 від 3 березня 2000 р.).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020