Реферат на тему

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або
тканин людини

Стаття ККУ 143:

1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або
тканин людини —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням
волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади
чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або
тканин з метою їх трансплантації —

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі
на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. ДІЇ, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка
перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності
від винного,—

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі
на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі
на той самий строк.

5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті,
вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у
транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з
позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи, а його
додатковим обов’язковим об’єктом — залежно від конкретної форми цього
злочину — порядок проведення трансплантації щодо людини або торгівлі
органами або тканинами людини.

2. Предметом цього злочину є тільки такі анатомічні матеріали людини
(гомотрансплантати), як органи і тканини, у т. ч. (крім злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 143) взяті у мертвої людини. Не є ним, по-перше,
інші анатомічні матеріали (анатомічні утворення, клітини), по-друге,
анатомічні матеріали тварини (ксенотрансплантати), по-третє, кров, її
компоненти, аутотрансплантати (анатомічні матеріали, взяті у людини для
пересадки цій же людині), штучно виготовлені замінники органів і тканин
людини. Вилучення органів чи тканин

у живих тварин, що належать до хребетних, може бути кваліфіковане за ст.
299, а вилучення крові у людини-донора — за ст. 144.

Під органами розуміються частини організму людини, що мають певну будову
і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки,
підшлункова залоза з 12-палою кишкою, селезінка тощо), а під тканинами —
речовини, що являють собою систему переважно однорідних клітин — м’які
тканини (тверда мозкова оболонка, перикард), тканини опорно-рухового
апарату (сухожилки м’язів, фрагменти ребер, колінний і плечовий суглоби
тощо), артеріальні і венозні судини, клапани серця, аорти та інших
великих судин, інші тканини (кістковий мозок, шкіра, зуби, трахея тощо).
Питання про те, чи здатні вилучені тканини регенеруватися
(відновлюватися), може мати значення тільки для призначення покарання.

3. Об’єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах: 1)
порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або
тканин людини (ч. 1 ст. 143); 2) вилучення у людини шляхом примушування
або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143); 3) незаконна торгівля
органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143); 4) участь у
транснаціональних організаціях, які займаються: а) вилученням у людини
шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх
трансплантації або б) незаконною торгівлею органами або тканинами людини
(ч. 5 ст. 143).

У ст. 143 під трансплантацією розуміється спеціальний метод лікування,
що полягає в пересадці реципієнту (особі, для лікування якої
застосовується трансплантація) органа або іншого анатомічного матеріалу,
взятих у людини.

Трансплантація здійснюється з порушенням встановленого законом порядку у
разі недотримання хоча б однієї із таких умов: 1) існує письмова згода
об’єктивно поінформованих донора (якщо донором є жива людина) і
реципієнта та батьків чи інших законних представників реципієнта, якщо
ним є особа віком від 15 до 18 років (щодо реципієнта віком до 15 років
трансплантація здійснюється за згодою його законних представників). Ця
умова не є обов’язковою лише у невідкладних випадках, коли існує реальна
загроза життю реципієнта; 2) є наявними медичні показання (бажаних
результатів не може дати використання інших, крім трансплантації,
засобів і методів для підтримання життя, відновлення або поліпшення
здоров’я хворого), встановлені консиліумом лікарів відповідного закладу
охорони здоров’я чи наукової установи; 3) завдана при трансплантації
шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту.

Незаконними є також: а) трансплантація будь-яких органів і тканин, крім
тих, що дозволені до трансплантації МОЗ; б) проведення трансплантації
закладами охорони здоров’я чи науковими установами, які не мають право
її провадити; в) взяття органів і тканин у таких категорій живих осіб,
як неповнолітні, недієздатні, ув’язнені, особи, які страждають на тяжкі
психічні розлади, мають захворювання, що можуть передатися реципієнту
або зашкодити його здоров’ю, особи, які раніше вже надали орган або
частину органа для трансплантації; г) взяття у живого донора іншого
гомотрансплантату, крім одного із парних органів або частини органа чи
частини тканини; д) інше порушення встановленого порядку трансплантації.

Під вилученням у людини органів чи тканин розуміється процес
хірургічного або іншого втручання в організм людини і позбавлення її
належного їй органа чи тканини. Про поняття примушування й обман див.
коментар до ст. ст. 142, 157 і 190. Наявність родинних генетичних,
зв’язків між донором і реципієнтом не має значення для кваліфікації
цього злочину.

Вилучення у людини органа або тканини, вчинене без примушування або
обману, за добровільною згодою потерпілого, який повністю усвідомлює
характер і небезпеку для його життя і здоров’я таких дій (наприклад,
потерпілий може щиро погодитися на вилучення у нього ембріональної
тканини, біологічного матеріалу, отриманого внаслідок аборту тощо),
кваліфікується за ч. 1 ст. 143, а в разі заподіяння йому внаслідок таких
дій тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження — додатково за
ст. ст. 121 або 122. Аналогічно кваліфікується будь-яке порушення
встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин від
живої людини, пов’язане із заподіянням їй тілесних ушкоджень.

Торгівля органами або тканинами людини означає укладання угод, що
передбачають їх купівлю-продаж, у т.ч. зовнішньоторговельних. Згідно з
законодавством України укладання таких угод є незаконним у всіх
випадках, крім випадків купівлі-продажу кісткового мозку.

До транснаціональних організацій у ч. 5 ст. 143 належать організації,
які систематично займаються вилученням у людей шляхом примушування або
обману їх органів чи тканин з метою їх трансплантації реципієнтам, які
перебувають в інших країнах, та/або міжнародною незаконною торгівлею
органами чи тканинами живих чи померлих людей. Заборона розглядати
людське тіло і його частини як предмет комерційних операцій є всесвітньо
визнаним принципом трансплантації органів і тканин людини, але
незаконність стосовно торгівлі вказаними предметами у разі вчинення цих
діянь на території України визначається відповідно до законодавства
України. Про поняття вчинення злочину на території України див. коментар
до ст. 6.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. З суб’єктивної сторони злочин у будь-якій із його форм
характеризується прямим умислом. Для другої його форми обов’язковою є
спеціальна мета: вилучення у людини органів або тканин здійснюється з
метою їх трансплантації. Якщо таке вилучення здійснюється без вказаної
мети, діяння підлягає кваліфікації за іншими статтями КК, які
передбачають відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень. При
цьому умисне заподіяння тілесного ушкодження, яке супроводжувалось
знущанням над особою і вилученням у неї органів чи тканин, утворює
сукупність злочинів, передбачених ст. 296, та, залежно від наслідків
ушкодження, — ст. ст. 121, 122 або 125.

Якщо вказане вилучення було поєднане із вбивством потерпілого, слід мати
на увазі, що заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, які
завідомо для винного завдавали потерпілому особливих страждань, а так
само глумління над трупом, яке виразилося у відрізанні певних органів,
судовою практикою розцінюється як вбивство з особливою жорстокістю і
кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 115.

Та обставина, що потерпілий заздалегідь оформив анатомічний дар,
пов’язавши його з настанням власної смерті, не звільняє винного від
відповідальності за ст. ст. 115 і 143.

6. Кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи
обману її органів або тканин є вчинення його щодо особи, яка перебувала:
а) в безпорадному стані або б) в матеріальній чи іншій залежності від
винного (ч. З ст. 143). Про поняття безпорадного стану і матеріальної
або іншої залежності див. коментар до ст. ст. 66, 67, 120 і 135.

Особливо кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи
обману її органів або тканин і водночас кваліфікуючою ознакою незаконної
торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143) є вчинення цих
діянь за попередньою змовою групою осіб, Про поняття попередньої змови
групи осіб див. ст. 28 і коментар до неї.

7. Торгівля людьми з наступним вилученням у людини органів і тканин для
їх трансплантації повністю охоплюються ч. З ст. 149. Якщо ж ці діяння
заподіяли смерть потерпілого, вони потребують додаткової правової оцінки
і кваліфікуються також, залежно від конкретних обставин справи, за п. п.
2, 4, 6, 9 або 11 ч. 2 ст. 115.

Про заборону купівлі і продажу органів людини. Резолюція ВООЗ ІУНА 42. 5
від 10 травня 1989р.

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992
р. (ст. 47).

Закон України “Про трансплантацію аргонів та інших анатомічних
матеріалів людини від 18липня 1999р.

Постанова КМ “Деякі питання реалізації Закону України “Про
трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” № 695 від
24 квітня 2000 р.

Порядок узяття, зберігання і використання кісткового мозку. Затверджений
наказом МОЗ № 96 від 4 травня 2000 р.

Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку.
Інструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа. Перелік органів
людини, дозволених до вилучення у донора-трупа. Інструкція щодо
вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у
донора-трупа. Перелік анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та
фрагментів фекальних матеріалів, дозволених до вилучення у донора-трупа
і мертвого плоду людини. Затверджені наказом МОЗ № 226 від 25 вересня
2000 р.

Похожие записи