Реферат на тему:

Порушення статутних правил несення прикордонної служби. Порушення
статутних правил внутрішньої служби. Порушеная статутних правил
несення бойового чергування

1. Порушення статутних правил несення прикордонної служби особою, яка
входить до складу наряду з охорони державного кордону України,—

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років
або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі
наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

1. Об’єктом злочину є порядок несення прикордонної служби.

2. Об’єктивна сторона злочину передбачає дію або бездіяльність у вигляді
порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення
прикордонної служби можуть бути визна-

ні: а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який
перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення
місця несення служби, якщо це не пов’язано з надзвичайними обставинами,
вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи
демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї,
самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок,
а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання
від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону
сторонніми особами тощо); б) невиконання або неналежне виконання дій, що
забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості,
невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або
залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил
застосування зброї або правил маскування тощо).

Незаконне перетинання державного кордону військовослужбовцем, який
входить до складу наряду по охороні державного кордону України,
кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 331 і 419, а
незаконне надання службовою особою ПВ, яка входила до складу наряду по
охороні державного кордону України, дозволу на перетинання державного
кордону України — за ст. ст. 27 і 331, 419 і 423 (424).

3. Суб’єктом злочину є військовослужбовець, який входить до складу
наряду з охорони державного кордону України. Таким нарядом визнається
група озброєних прикордонників, що виконують наказ по охороні державного
кордону України.

Початок і кінець перебування в складі такого наряду визначається
моментом отримання наказу на охорону державного кордону і доповіддю про
повернення з наряду.

У ПВ існують різні види нарядів (“Дозор”, “Секрет”, “Заслін”, “Пост
спостереження”, “Тривожна група”, “Розвідувально-пошукова група”, “Пост
технічного спостереження”, “Рухливий прикордонний пост”, наряд по
сигналізації і зв’язку тощо), у т.ч. спеціальних нарядів на КПП (наряд
по перевірці документів, по огляду транспортних засобів та вантажів, по
супроводженню транспортних засобів, наряд біля трапа судна, наряд біля
шлагбаума, “Дозор” тощо). Суб’єктом цього злочину може бути
військовослужбовець, який входить до будь-якого із нарядів, завданням
яких с охорона державного кордону,

Прикордонні наряди звичайно виділяються зі складу ПВ. Проте,
законодавство України не виключає, що суб’єктом розглядуваного злочину
може бути військовослужбовець ЗС, а якщо Головнокомандувачем Збройних
Сил України буде прийнято відповідне рішення — то й представник іншого
військового формування.

Особа, яка виконує обов’язки прикордонної служби, у т.ч. пов’язані з
організацією несекнл прикордонної

служби, але не входить до складу наряду з охорони державного кордону:
України (начальник застави та його заступники, начальник КПП, не є
суб’єктом цього злочину. За певних обставин вчинене такими особами
діяння, що посягає на встановлений порядок організації прикордонної
служби, кваліфікується за ст. 423-426.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або
необережністю.

5. Тяжкі наслідки є кваліфікуючою ознакою злочину.

До тяжких наслідків належать, вторгнення на територію України озброєних
формувань, вчинення ворожих дій Іноземними суднами шодо українського
узбережжя, українських підводних та надводних об’єктів, напад їх на
прикордонну заставу, на дипломатичне представництво України чи
консульську установу України в іноземній державі, провезення значної
партії зброї чи інших предметів контрабанди поза пунктами прикордонного
контролю, загибель людей, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, якщо
це не викликалось умовами необхідної оборони, затримання злочинця або
крайньої необхідності, знищення чи пошкодження Інженерних споруд, інших
важливих об’єктів державної власності тощо.

Закон України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1591 р.
(ст. ст.1і, 27),

Закон України “Про прикордонні війська України” від 4 листопада 1991р,
(ст. ст. 1, 3, 6).

Положення про порядок застосування зброї, бойової техніка та спеціальних
засобів під час охорони державного кордону і виключної (морської)
економічної зони України. Затверджене постановою КМ № 789 від 2 червня
1998 р,

Положення про порядок охорони суверенних прав Україниу її виключній
(морской) економічній зоні. Затверджене постановою КМ № 642 від 12
червня 1996р. (п. 1(),

Правила застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів
(катерів), літаків і вертольотів Прикордонних військ, спеціальних
засобів та заходів фізичного впливу лід час охорони державного кордону
та виключної (морської) економічної зони України. Затверджені наказом
Голови Держкомкордону — командуючого ПВ №450 від 29 жовтня 1998р.

Інструкція про заходи щодо недопущення незаконного проникнення сторонніх
осіб у портах України та іноземних портах на судка закордонного
плавання, що плавають під Державним прапором України. Затверджена
наказом Держкомкордону, Держрибгоспу№ 502/568/158 від29листопада 1999р.

Положення про зону прикордонного контролю. Затверджене наказом
Держкомкордону№ 61 від 6 лютого 1998 р.

Інструкція про порядок пропуску через державний кордон України
дипломатичних агентів, консульських посадових осіб і членів їх сімей та
транспортних засобів з дипломатичноми номерам й. Затверджена наказом
Держкомкордону № 252 від 28 травня 1999р.

Тимчасова настанова по охороні державного кордону України прикордонним
нарядом Затверджена наказом Голови Держкомкордону № 0121 від 29 грудня
1993р.

Порадник з організації і здійснення прикордонного контролю. Затверджений
наказом Голови Держкомкордону № 333 від 1 і серпня і1998 р.

Наказ Голови Дєржкоякордону від 15 вересня 2000 р. “Про апробацію
проекту статуту Прикордонних військ з охороні! державного кордону
України” (Статут з охорони державного кордону України (прикордонний
наряд) (проекті; Статут Прикордонних військ з охорони державного кордону
Україна. Частина І, Прикордонний загін, прикордонна комендатура. Частина
II. Прикордонна застава (проект).

Порушеная статутних правил несення бойового чергування

1. Порушення статутних правил несення бойового чгргування (бойової
служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового
нападу на Україну або для захисту та безпеки України,—

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило тяжкі
наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що
вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

1. Об’єктом злочину є порядок несення бойового чергування.

2. З об’єктивної сторони злочин полягає в порушенні правил несення
бойового чергування (бойової служби).

Бойове чергування є виконанням бойового завдання, яке здійснюється
черговими силами і засобами, призначеними від військових частин, з метою
своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для
захисту та забезпечення безпеки України. У ВМС бойове чергування є
найвищою формою підтримання бойової готовності у мирний час.

Порушення правил несення бойового чергування можуть полягати в
невиконанні командиром військової частини, його заступниками чи іншими
особами за їх дорученням обов’язку щодо проведення перевірки несення
бойового чергування, у відданні командиром чергових сил і засобів
особовому складу наказів, що відволікають його від виконання обов’язків
несення бойового чергування, в передачі військовослужбовцями особового
складу чергової зміни під час несення бойового чергування будь-кому,
хоча б тимчасово, виконання своїх обов’язків без дозволу командира
чергових сил і засобів, у відволіканні їх на справи, не пов’язані з
виконанням зазначених обов’язків, в самовільному залишенні бойового
поста чи іншого місця несення бойового чергування тощо.

Порушення правил несення бойового чергування, поєднане з порушенням
порядку використання повітряного простору України (здійснення
несанкціонованих пусків ракет, стрільби тощо) кваліфікується за
сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 282 і 420.

3. Суб’єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов’язаний під
час проходження зборів), який входить до складу чергових сил бойового
чергування, тобто до бойових обслуг, чергових змін пунктів управління,
сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.

4. Суб’єктивна сторона злочину може характеризуватися як умислом, так і
необережністю.

5. Тяжкими наслідками порушення правил бойового чергування (бойової
служби), які є кваліфікуючою ознакою злочину, мають визнаватися
вторгнення на територію України або в її територіальне море іноземного
повітряного чи морського судна, виведення з ладу бойової техніки, що
зробило неможливим чи значно ускладнило подальше виконання частиною чи
підрозділом бойових завдань, викрадення (угон) повітряних чи морських
суден, що належать Україні, тощо.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах
воєнного стану або в бойовій обстановці.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня /999 р.
(розділ 9).

Порушення статутних правил внутрішньої служби

1. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і
вахти), статутних правил внутрішньої служби, якщо воно спричинило тяжкі
наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи,—

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років
або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій
обстановці,—

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Об’єкт злочину — порядок несення внутрішньої служби (крім варти,
вахти, патрулювання і бойового чергування).

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується порушенням певних правил,
суспільне небезпечними наслідками у вигляді тяжких наслідків,
запобігання яким входило в обов’язки даної особи, і причинним зв’язком
між вказаними діяннями і наслідками.

Порушення статутних правил внутрішньої служби може виразитись з боку: а)
чергового частини (помічника чергового частини) — у нездійсненні
контролю за своєчасністю здавання зброї та боєприпасів, нез’ясуванні
причини спрацьовування охоронної сигналізації кімнат для зберігання
зброї у підрозділах, неперевірці несення служби добовим нарядом і
додержання внутрішнього порядку в підрозділах тощо; б) чергового КПП
(його помічника) — у даванні дозволу на винесення (вивезення) будь-якого
майна з території військової частини без дозволу чергового частини, а
також на вихід за межі розташування військової частини
військовослужбовцям строкової служби без документа на право виходу; в)
чергового роти (батальйону, підрозділів забезпечення військової частини)
— в неповідомленні командиру роти про всі надзвичайні події в роті, у
видачі зброі без наказу командира чи старшини роти, у передачі будь-кому
ключів від кімнати зберігання зброї; г) днювального роти (батальйону,
підрозділів забезпечення військової частини) — у пропуску в приміщення
сторонніх осіб, у неповідомлення черговому роти про надзвичайні події;
д) чергового їдальні — у допущенні до роботи в їдальні робітників, які
не пройшли медичного огляду, нестеженні за обробкою продуктів; е)
чергового фельдшера (санітарного інструктора) медичного пункту — у
нена-данні військовослужбовцям першої медичної допомоги, неналежному
зберіганні отруйних лікарських препаратів, ключів від шаф, де вони
зберігаються, тощо.

З боку інших осіб добового наряду можуть мати місце інші порушення
правил внутрішньої служби, які обумовлюються специфікою виконання
конкретних обов’язків.

За ст. 421 кваліфікується порушення статутних правил внутрішньої служби,
яке спричинило такі тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язок
даної особи зі складу добового наряду частини. Виходячи із конкретних
обов’язків тих чи інших осіб добового наряду, можуть бути визнані
відповідними тяжкими наслідками: для чергового частини — втрата
пістолетів та боєприпасів офіцерів і прапорщиків частини; для чергового
контрольно-пропускного пункту чи його помічника — вивезення через КПП
викраденого цінного військового майна; для чергового роти — втрата
зброї, боєприпасів, цінного майна роти; для чергового їдальні — серйозне
отруєння.військовослужбовців внаслідок вживання в їжу неперевірених
продуктів тощо.

3. Суб’єктами злочину, що розглядається, можуть бути військовослужбовці
(військовозобов’язані підчас проходження зборів), які входять до
добового наряду частини (крім варти, вахти і бойового чергування): а)
безпосередньо у добовий наряд частини: черговий частини та його
помічник; особи, що входять до чергового підрозділу; черговий і
днювальні парку, а також механіки-водії (водії) чергових тягачів;
черговий фельдшер або санітарний інструктор і днювальні медичного
пункту; черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;
черговий та робітники їдальні; черговий штабу частини та посильні;
черговий сигналіст; особи, які входять до пожежного наряду; водії
чергових автомобілів; б) у добовий наряд роти (гуртожитку, батальйону,
підрозділу забезпечення): черговий; днювальний; в) у добовий наряд під
час перевезення військ: черговий військового ешелону та його помічник,
черговий роти, днювальний вагона (корабельного приміщення) з людьми,
салону літального апарата; в) у чергування на кораблі: черговий по
з’єднанню кораблів та його помічник, черговий по надводному кораблю,
черговий по підводному човну та його помічник, черговий по низах,
дозорний по живучості, днювальний по приміщенню, черговий боцман та ін.;
г) у чергуванні на береговій базі: черговий по береговій базі та його
помічник, черговий по казармі, черговий по команді; д) у спеціальне
чергування: чергові по бойових частинах та службах, черговий рульовий,
днювальні по машинних і котельних відділеннях, черговий моторист,
черговий трюмний, черговий кок тощо.

Військовослужбовець-жінка може нести відповідальність за ст. 421 лише у
разі призначення її черговим фельдшером (санітарним інструктором) або
черговим штабу.

4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується умислом або
необережністю.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного
стану або в бойовій обстановці.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999р.
(розділ 7).

Корабельний устав Военно-Морского Флота СССР. Введен в действие приказом
главнокомандующегоВоенно-Морским Флотом СССР № 10 от 10 января 1978г.

Похожие записи