Реферат на тему:

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах. Порушення правил, що стосуються безпечного
використання промислової продукції або безпечної’експлуатації будівель і
споруд

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо
воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,—

нарається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі
на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років,
з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки,—

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі
на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека на
вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а
додатковим обов’язковим об’єктом — життя та здоров’я особи.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — порушенням
правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози
загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди
здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи
інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв’язком між діянням
та наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та
вибухонебезпечних цехах полягає у діях, які заборонені правилами
(наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з
підвищеною концентрацією вугільного пилу), або у бездіяльності —
невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неввімкнення
вентиляції, невжиття заходів при виявленні того, що кількість вибухових
речовин в певному складі перевищує допустиму тощо).

Під правилами безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та
вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти
(закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні
норми. При цьому на вибухонебезпечних підприємствах та в цехах діють як
загальні правила охорони праці (їх порушення, за наявності підстав,
кваліфікується за ст. 271), так і спеціальні, так звані правила
вибухобезпеки, призначені для попередження вибухів та максимального
зменшення шкідливих факторів тих вибухів, яких не вдалося уникнути.
Правила вибухобезпеки не зводяться до правил поводження з вибуховими
речовинами, порушення яких передбачено самостійною статтею Особливої
частини (ст. 267). Правила попередження вибухів та захисту від вибухів,
які діють на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних
цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й вимоги
по дотриманню технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на
виробництві, де такі речовини не використовуються.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або
вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких
пов’язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Під вибухом звичайно
розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому
об’ємі за короткий проміжок часу. В техніці розрізняють різні види
вибухів: хімічний (моментальне згоряння газів, пилу, волокноподібних,
вибухових та інших речовин); ядерний (виділення енергії елементарних
речовин при їх поділі або синтезі); електричний (потужні електричні
розряди); тепловий (виділення енергії перегрітої пари); кінетичний
(виділення енергії при зіткненні предметів); пружного стиснення
(наприклад, балонів із стисненим газом). Однак спеціальні норми до
вибухонебезпечних відносять лише підприємства, де є загроза тільки
хімічного вибуху. З огляду на це, до вибухонебезпечних підприємств не
належать опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи,
трансформаторні підстанції, і, відповідно, порушення правил безпеки на
них не по винно кваліфікуватися за ст. 273.

Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при
його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними
державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки
виробництва або ж адміністрацією певного об’єкта. Залежно від виду та
кількості вибухонебезпечних речовин, які знаходяться на підприємстві, їх
концентрації, використовуваних технологій визначаються категорія чи клас
вибухової або пожежно-вибухової небезпечності. Перелік об’єктів та
промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які
підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджено наказом
МВС. Слід мати на увазі, що до цього переліку не включено об’єкти,
підконтрольні органам державного гірничого нагляду.

Під підприємством у ст. 273 розуміються виробничі установи, які: а)
мають відокремлену територію, організаційну самостійність; б) займаються
виробничою діяльністю — виготовленням чи ремонтом продукції виробничого
призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних
копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням
транспортних послуг тощо; в) на яких існує небезпека вибуху.

Цех — це основний структурний підрозділ виробничого підприємства. До
категорії вибухонебезпечних можуть бути віднесені не підприємства в
цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення, склади,
лабораторії), а також установки, обладнання, інші об’єкти, що
знаходяться поза межами підприємства. В такому випадку вони теж
визнаються місцем вчинення аналізованого злочину.

Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 273, не можуть визнаватися
об’єкти невиробничого призначення. Водночас, порушення спеціальних
правил вибухобезпеки на виробничих підрозділах, які перебувають у складі
військових частин, навчальних закладів чи наукових установ (наприклад,
дослідний завод науково-дослідного інституту, навчально-виробничі
майстерні) та в установле-

ному порядку віднесені до певної категорії вибухової або
вибухово-пожежної небезпеки, охоплюється аналізованою статтею КК.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків,
вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 273.

3. Наслідки, причинний зв’язок, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину,
передбаченого ст. 273, аналогічні відповідним ознакам злочину,
передбаченого ст. 272 (див. коментар до цієї статті).

Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем
вибухопо-жежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному
обстеженню. Затверджений наказом МВС№651 від 5 вересня 1998 р.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки
особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу
загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду
здоров’ю потерпілого,—

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням
волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки,—

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека виробництва, на
якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов’язковим
об’єктом — життя та здоров’я особи.

2. Оскільки законодавче встановлені спеціальні правила ядерної і
радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил
проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх
зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом
цього злочину є радіоактивні матеріали. Про поняття таких матеріалів
див. п. 2 коментаря до ст. 262.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді
порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у
вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких
наслідків, заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у
вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274); 3)
причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення
злочину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено
шляхом дії — виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у:
допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не
забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації
обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел
іонізуючого випромінювання; ви-

користанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених
законом.

Під правилами ядерної або радіаційної безпеки слід розуміти будь-які
нормативно-правові акти, які регламентують вимоги безпеки щодо робіт з
радіоактивними матеріалами.

Місцем вчинення злочину є виробництво. Про поняття виробництва див.
коментар до ст. 272.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків,
вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

4. Наслідки, причинний зв’язок, суб’єкт, суб’єктивна сторона та
кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні
відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (про їх поняття див.
коментар до цієї статті).

Закон Укроїли “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”
від 8 лютого 1995р.

Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері ядерної енергії” від 11
січня 2000р.

Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.

Загальні положення забезпечення безпеки атомних електростанцій.
Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України
№ 63 від 9 грудня 1999р.

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової
продукції або безпечної’експлуатації будівель і споруд

1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи
зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного п
використання, а також порушення під час проектування чи будівництва
правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою,
яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу
загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду
здоров’ю потерпілого,—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням
волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади
чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки,—

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі
на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до
п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека використання
промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а
додатковим обов’язковим його об’єктом — життя та здоров’я особи.

2. Предметом злочину є: 1} промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Промислова продукція — це продукти діяльності, створені для задоволення
потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного
високотехноАОГічного, як правило масового, виробництва. Для промислової
продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків,
результатів навчальних вправ чи наукових дослідів) характерним є її
виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з використанням
відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої
нормативно-технічної документації, контролю за якістю тощо. До
промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного
споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли
ремонт в заводських умовах.

Будівлі і споруди — це будь-які штучні, створені людьми будівельні
об’єкти — житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо. Великі
масштаби і вартість будівель і споруд, їх значення для задоволення
різноманітних потреб, те, що ними користується багато людей, обумовлює
необхідність дотримання спеціальних вимог щодо проектування, самого
будівництва, а також експлуатації.

3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді
порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і
споруд; 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших
тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч.
1 ст. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2
ст. 275); 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками, а також 4)
часом вчинення злочину.

Порушення вказаних пройм може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності
і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової
продукції з матеріалів, заборонених для використання через високу
токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини несучих стін
в ході проектування будинку; відсутності контролю за діями інших
працівників тощо.

До правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції,
а також безпечної експлуатації будівель і споруд, належать стандарти
(державні, галузеві, стандарти підприємств), будівельні норми і правила
(БНІП); окремі рішення компетентних органів про заборону використання
певних матеріалів, сировини, напівфабрикатів (наприклад, м’яса,
виробленого на територіях, де оголошено карантин у зв’язку з
інфекційними хворобами тварин); акти, в яких встановлено гранично
допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в готовій продукції;
приписи державних інспекторів.

Час вчинення цього злочину визначено окремо щодо кожного з предметів
злочину. При цьому вказівка на цю ознаку злочину в диспозиції ст. 275
зроблена таким чином, що нею охоплюються всі періоди створення
промислової продукції або будівель і споруд та використання їх споживчих
властивостей.

Під розробленням, продукції розуміються попередні етапи її створення, на
яких закладаються умови безпечності готових виробів — видача завдання,
визначення параметрів, яким має відповідати продукція, вибір матеріалів,
обладнання та технологій, які будуть використовуватися. Конструювання
включає створення проектно-технологічної документації (креслень,
технологічних карт), яка використовуватиметься при виготовленні
продукції та контролю за її якістю (безпечністю).

До виготовлення продукції належать всі види технологічних операцій, в
ході яких із сировини, напівфабрикатів, комплектуючих створюється нова
продукція або ж відбувається відновлення якості раніше створених виробів
в ході їх промислової реконструкції, ремонту. Як зберігання слід
оцінювати дії, спрямовані на збереження продукції від втрати,
пошкодження.

Під час (в ході, у зв’язку з) виконання кожного із вказаних етапів
можливе вчинення дій, які впливають на безпеку готової продукції в ході
наступного її використання, тобто вживання за цільовим призначенням,
вилучення споживчих властивостей. Не охоплюється ст. 275 заподіяння
шкоди в процесі створення промислової Продукції внаслідок порушення
правил охорони праці. За наявності відстав такі дії слід кваліфікувати
за ст. 271.

До проектування належать дії, які полягають в розробці плану будівель і
споруд, включаючи вибір місця його розташування, встановлення вимог до
майбутнього об’єкта, матеріалів, з якого він буде •створений, ‘та
обладнання, що буде в ньому встановлене, виготовлення креслень та іншої
будівельної документації, вибір комплектуючих, а також технології,
інструментів, виконавців робіт тощо. Будівництво ж включає власне процес
спорудження об’єкта від пошукових і геодезичних робіт до його прийняття
в експлуатацію-Проектування і будівництво будівель і споруд з
дотриманням існуючих вимог є запорукою безлеки готових об’єктів. При
цьому під експлуатацією будівель і споруд розуміють їх використання за
цільовим призначенням. Ст. 275 встановлена відповідальність за шкоду,
заподіяну в ході експлуатації вже готових, завершених будівництвом
об’єктів. Порушення правил безпеки в ході будівельних робіт
кваліфікується з урахуванням конкретних обставин за ст. ст. 271, 272 чи
іншими статтями Особливої частини КК.

Не охоплюються об’єктивною стороною розглядуваного злочину діяння,
вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків,
вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275.

4. Наслідки, причиний зв’язок, суб’єкт, суб’єктивна сторона та
кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 275, аналогічні
відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (див. коментар до
Цієї статті).

Похожие записи