Реферат на тему:

Поняття, завдання, функції та система органів прокуратури України.
Органи внутрішніх справ України

Прокуратура — єдина централізована система державних органів, які від
імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним
застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття
заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства
закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від
неправомірних посягань на: закріплені Конституцією України незалежність
держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему,
права національних груп і територіальних утворень; гарантовані
Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами
соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини і
громадянина; основи демократичного устрою державної влади, правовий
статус місцевих рад народних депутатів, органів територіального
громадського самоврядування.

На органи прокуратури України покладено такі функції: підтримання
державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина
або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням
законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час
виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вжиття
інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої
свободи громадян.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура
продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням
законів та функцію попереднього слідства — до набрання чинності
законами, що регулюють діяльність державних органів з контролю за
додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і
набрання чинності законами, що регулюють її функціонування.

Основні принципи організації та діяльності органів прокуратури полягають
у тому, що вони: становлять єдину централізовану систему, яку очолює
Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням прокурорів за
ієрархією; здійснюють повноваження на підставі додержання Конституції
України і чинних на території республіки законів, незалежно від
будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень
громадських об’єднань чи їх органів; захищають у межах їх компетенції
права і свободи громадян на засадах рівності перед законом, незалежно
від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до
релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших
ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, незважаючи на те,
від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення в
установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці
порушення; діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість
про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій
чи рухів.

Втручання інших органів державної влади, посадових осіб, засобів масової
інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх
представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів
або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити
виконанню ним службових обов’язків чи домогтися винесення неправомірного
рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству,
є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій,
посадових осіб і громадян та виконуються невідкладно або в передбачені
законом чи визначені прокурором строки.

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України,
прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші
прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До органів
військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і
військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил
України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на
правах міських).

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який
призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради
України; з посади його звільняє Президент України. Верховна Рада України
може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що матиме
наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального
прокурора України — п’ять років.

У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки
Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо
важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до
них прокуратурах — слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у
районних, міжрайонних, міських прокуратурах — старші слідчі та слідчі.

Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про діяння, що
містять ознаки злочину, віднесені законом до їхньої підслідності, а
також в інших справах, переданих їм прокурором.

Статус прокуратури в Україні визначається ст. 121—123 Конституції
України та Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.91. У цьому
Законі визначаються загальні положення щодо прокуратури; система,
структура та організація діяльності органів прокуратури; прокурорський
нагляд як особлива форма правоохоронної діяльності; порядок здійснення
загального нагляду, нагляду за додержанням законів органами, що ведуть
боротьбу із злочинністю, участі прокурора в розгляді справ у судах,
нагляду за додержанням законів у місцях ужиття заходів примусового
характеру; статус кадрів органів прокуратури та інші питання організації
та діяльності органів прокуратури.

Органи внутрішніх справ України

Органи внутрішніх справ є одним з елементів системи правоохоронних
органів України. Їх діяльність спрямована на забезпечення громадського
порядку на всій території держави, яка знаходить свій вираз у функціях
зазначених органів.

Під функціями органів внутрішніх справ необхідно розуміти напрями їх
діяльності у процесі вирішення поставлених перед ними завдань. Вони
поділяються на три групи: основні, забезпечувальні та загального
керівництва.

До основних функцій органів внутрішніх справ належать такі: гарантування
особистої безпеки громадян, захист їхніх прав, свобод і законних
інтересів; забезпечення охорони громадського порядку; попередження,
припинення злочинів та інших правопорушень; своєчасне виявлення,
розкриття й розслідування злочинів та розшук осіб, що їх скоїли;
забезпечення дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань;
виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у
наданні соціальної та правової допомоги громадянам і сприяння в межах
компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям
у виконанні покладених на них законом обов’язків.

Функції забезпечення мають внутрішній характер і спрямовані на
забезпечення ефективної діяльності органів внутрішніх справ. До них
належать матеріально-технічне постачання, фінансове забезпечення,
забезпечення здорових умов праці співробітників зазначених органів тощо.

$

&

D F .

0

$

&

9ю в державі.

Система органів внутрішніх справ формується відповідно до зазначених
напрямків їх діяльності. Вона має такі групи структурних підрозділів:
галузеві служби (підрозділи), що реалізують основні функції зазначених
органів: міліція, слідчі апарати, виправно-трудові установи, внутрішні
війська; функціональні служби (підрозділи), що виконують забезпечувальні
функції цих органів: кадрові, фінансово-економічні, господарчі, медичні
служби; загального керівництва: керівники служб (підрозділів), штаби,
чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, апарат міністра.

Формами діяльності органів системи МВС України (з урахуванням їх
функціонального призначення) є: профілактична, оперативно-розшукова,
кримінально-процесуальна, виконавча, охоронна (на договірних засадах) та
організаційно-правова діяльність.

Певні особливості в управлінні й функціонуванні має система органів
внутрішніх справ на транспорті, побудована з урахуванням специфіки
забезпечення охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю на
залізничному, повітряному, морському й річковому транспорті. На
українських залізничних магістралях (Північно-Західній, Південній,
Придністровській, Одеській, Донецькій і Львівській залізницях) діють
управління внутрішніх справ, централізовано підпорядковані МВС України,
на великих залізничних станціях— лінійні відділи УМВС, на інших об’єктах
залізниці — відділення і пункти міліції. Система органів внутрішніх
справ на залізничному транспорті підпорядковується Управлінню внутрішніх
справ на транспорті МВС України (УВСТ МВС України) на чолі з начальником
управління, який призначається на посаду наказом Міністра внутрішніх
справ України. У великих аеропортах, морських і річкових портах
функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним
УМВС областей, міст. До складу органів внутрішніх справ на транспорті
входять усі основні галузеві служби, крім державтоінспекції, паспортної,
пожежної, деяких інших підрозділів.

На окремих промислових підприємствах, в установах та організаціях,
діяльність яких пов’язана з особливим режимом роботи (оборонний
характер, особливо значна технічна небезпека виробництва і ряд інших)
створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об’єктах.

Компетенція, завдання і функції органів внутрішніх справ,
взаємовідносини між ними та окремими службами надають системі органів
МВС України необхідної цілісності, чіткого підпорядкування та
самостійності окремих елементів, що дозволяє ефективно діяти на основі
єдиних правових норм.

Система органів внутрішніх справ проявляє себе, як будь-яка інша
соціальна система, як об’єкт, що управляє та управляється, тобто
фактично виступає об’єктом і суб’єктом управління.

З урахуванням нинішнього адміністративно-територіального устрою України,
соціально-економічних і політичних обставин, криміногенної ситуації в
країні та функціонального призначення органів внутрішніх справ, сучасна
система органів МВС України складається з двох підсистем: центральних і
місцевих органів внутрішніх справ. До центральних органів належить
Міністерство внутрішніх справ України. Місцевими органами є Головні
управління, Управління внутрішніх справ МВС України в Криму, в областях,
містах, відділи (управління) внутрішніх справ у районах (районах у
містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ являють собою систему, що характеризується
суворим дотриманням принципу централізованого управління відповідними
елементами (підсистемами) та встановленням між ними субординаційних
зв’язків. Місцеві органи внутрішніх справ безпосередньо
підпорядковуються вищим за ієрархією органам внутрішніх справ. Правові
акти, що приймаються останніми, є обов’язковими для місцевих органів
внутрішніх справ.

Всю систему органів внутрішніх справ очолює Міністерство внутрішніх
справ України — центральний орган виконавчої влади. Міністерство
реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян,
інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, організує і
координує діяльність органів внутрішніх справ з боротьби зі злочинністю,
охорони громадського порядку і гарантування громадської безпеки.
Основними завданнями МВС України є: організація та координація
діяльності органів внутрішніх справ із захисту прав і свобод громадян,
інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони
громадського порядку і гарантування громадської безпеки; участь у
розробці та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;
забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття й
розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до
усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень; гарантування
відповідно до законодавства України безпеки працівників суду і
правоохоронних органів, їхніх близьких родичів та осіб, які беруть
участь у кримінальному судочинстві; визначення основних напрямів
удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм
організаційно-методичної та практичної допомоги; забезпечення виконання
кримінальних покарань, участь у соціальній реабілітації засуджених;
організація роботи, пов’язаної з гарантуванням безпеки дорожнього руху;
забезпечення законності в діяльності працівників і військовослужбовців
системи.

МВС України очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції
України; він входить до складу Кабінету Міністрів України. Міністр має
заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України,
розподіляє обов’язки між заступниками Міністра та визначає повноваження
структурних підрозділів Міністерства. Міністр внутрішніх справ України
несе персональну відповідальність за виконання покладених на
Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь
відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів
Міністерства.

Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень МВС
України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у
Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії),
заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників
органів внутрішніх справ. Члени колегії Міністерства затверджуються
Кабінетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя найчастіше наказами Міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо основних напрямів
діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших програм і
вирішення інших питань при МВС України можуть створюватися відповідні
ради й комісії з включенням до їх складу провідних учених і
висококваліфікованих фахівців-практиків.

Система місцевих органів внутрішніх справ має такі структурні елементи:
управління (головні управління) внутрішніх справ МВС України в Криму, в
областях, містах, відділи (управління) внутрішніх справ у районах
(районах у містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ. Усі
ланки системи органів внутрішніх справ України функціонують у тісній
взаємодії як між собою, так і з іншими державними органами,
організаціями та населенням країни, що є гарантією їх ефективної
діяльності під час виконання покладених на них завдань з охорони
громадського порядку та боротьбі зі злочинністю в країні.

Похожие записи