Поняття та види державних цільових позабюджетних фондів
Державні позабюджетні фонди з’явилися в Україні тільки після того, як
вона стала суверенною державою. Виконавча влада не може використовувати
бюджетні кошти на цілі, які не заплановані в бюджеті. За допомогою
позабюджетних фондів органи державної виконавчої влади могли більш
ефективно фінансувати різні потреби, на які з цільовим призначенням
виділилися кошти підприємствами, організаціями, але цих позабюджетних
цільових фондів створилося стільки, що у підприємств прибутку на сплату
податків не вистачало. І, як показала практика, не всі кошти з цільових
фондів витрачалися на ті цілі, для фінансування яких вони
відраховувалися. Майже всі позабюджетні фонди почали керуватися своєю
адміністрацією, а управління, як відомо, вимагає багато витрат.
Поступово щороку, коли приймався Закон про Державний бюджет,
консолідувався якійсь фонд, а починаючи з 1998 року всі позабюджетні
фонди були включені в Державний бюджет. До 200 І р. існували
позабюджетні кошти установ і організацій, а ст. 61 Закону України “Про
Державний бюджет України на 2001 рік” передбачила включення в бюджети
усіх рівнів позабюджетних коштів цих установ. Починаючи з 2001 р. діючі
державні позабюджетні цільові фонди: Пенсійний фонд, Фонд соціального
страхування, Фонд соціального страхування на випадок безробіття та Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань хоча і є позабюджетними, але у визначеному
законодавством порядку звітують перед Державним казначейством про
формування і цільове використання. П. 8 ст. ІЗ Бюджетного кодексу
забороняє створення позабюджетних фондів органами державної влади,
органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування та Іншими бюджетними установами.
Бюджетний кодекс України передбачає можливість складання бюджету із
загального та спеціального фонду. До спеціального фонду Державного
бюджету включені доходи, які визначаються виключно законами України.
Тепер спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки
за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, які раніше були
джерелами позабюджетних фондів.
Державні цільові позабюджетні фонди дозволено утворювати на державному
рівні відповідно до законів України з метою ефективної реалізації
соціальних завдань держави, правова база цих фондів велика. Наприклад,
найбільший цільовий позабюджетний державний фонд — Пенсійний. Пенсійне
забезпечення в Україні регулюється багатьма законами, міжнародними
угодами, указами Президента України та Законом України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який введений в дію
з І січня 2004 р.
Конституція України, основи законодавства України про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закон України “Про
загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття” та Закон
України “Про зайнятість населення” регулюють надходження та витрачання
Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття.
???????¤?¤?$???????TH?Відповідно до Конституції України, Основ
законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування і Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності” створено “Фонд
соціального страхування від нещасних випадків”1.
Усі ці соціальні фонди сформовані державою. Внески до фондів є
обов’язковими, але платежі надходять безпосередньо до фондів, а не до
бюджету. За рахунок доходів фондів фінансується утримання їхнього
апарату, формування і розширення матеріально-технічної бази.
Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон України “Про
загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”.
Згідно із проектом Закону “Про єдиний соціальний податок” платниками
цього податку будуть:
— суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, їх
об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації,
об’єднання громадян та Інші юридичні особи, а також фізичні особи —
суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих
робітників;
— філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку,
які не мають статусу юридичної особи і розташовані на території Іншої,
ніж платники податку, територіальної одиниці. За особливим порядком
повинні сплачувати цей податок суб’єкти спрощеної системи оподаткування
та платники сільськогосподарського податку.
Правовідносини, які складаються при формуванні й використанні коштів цих
Фондів, є складними. Вони регулюються нормами фінансового (формування
доходів), а також трудового, пенсійного права (призначення пенсій,
допомога та виплата їх).
ЛІТЕРАТУРA
Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990
р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із
змінами та доповненнями.
Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами
та доповненнями.
Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І
із змінами та доповненнями.
Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від
21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.
Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р.
№ 959—XII із змінами та доповненнями.
Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. №
1201-ХП із змінами та доповненнями.
Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в
редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.
Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25
червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.
Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII
із змінами та доповненнями.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
