Поняття індивідуалізації юридичних осіб та її правове значення

Як ми вияснили на попередній лекції законодавець надав юридичним особа
універсальної правоздатності, що повинно вплинути на її дієздатність і
надає нового забарвлення індивідуалізації юридичної особи. Під
індивідуалізацією юридичної особи слід розуміти наявність таких
специфічних ознак та порядок їх надання, які слугують виособленні участі
даної юридичної особи у цивільних відносинах і цивільному обороті від
інших юридичних осіб.

На відміну від індивідуалізації фізичної особи у юридичної особи не
може бути ознак природного походження, а всі його ознаки правового та
соціального походження. До таких ознак відноситяся:

розпізнавальні ознаки (власне найменування, фірма для підприємницьких
юридичних осіб);

територіальні (місцезнаходження юридичної особи);

соціальні (ділова , репутація,);

публічні (реєстраційний код у ЄДРОПУ, ідентифікаційний код платника
податку, код статистичної звітності);

комунікаційні (адреса, доменне ім’я, електронний підпис керівника,
електронна адреса, поштова скринька);

майнові (номер рахунку в комерційному банку, володілець акцій чи інших
цінних паперів, місце знаходження нерухомого майна тощо);

інтегровані. Це стосується насамперед штрихкодування чи цифрового
кодування. При його зчитуванні та розпізнання зацікавлений суб’єкт має
змогу отримати повну інформацію про діяльність, індивідуалізацію певного
суб’єкта. До таких відносяться й сайти фізичних та юридичних осіб в
Інтернет, що дають не тільки повне уявлення про індивідуалізацію
юридичної особи але і її спеціалізацію, персоналії, здобутки тощо. З
розвитком нових інформаційних технологій такий напрям індивідуалізації є
досить перспективним. Проте він мало врегульований позитивним правом, що
спричиняє низку проблем ідентифікації при електронній торгівлі та
отриманні інформації.

Як суб’єкт підприємницької діяльності юридична особа може мати й такі
індивідуальні ознаки як фірмове найменування, товарний знак, місце
походження товару тощо.

Одні із зазначених ознак мають правове значення для виникнення
здійснення та припинення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, інші
– ні. Індивідуалізація юридичної особи може окреслювати коло її прав та
обов’язків, місце і органи їх здійснення. Так місцем виконання
зобов’язання відповідно до ч.4 ст. 532 ЦКУ виконання грошових
зобов’язань проводиться за місцем проживання кредитора, а якщо
кредитором є юридична особа, — за її місцезнаходженням на момент
виникнення зобов’язання. За іншими зобов’язаннями їх виконання також
проводиться зап місцем проживання (місцезнаходженням боржника

Значення індивідуальних ознак юридичної особи полягає у наступному:

вони набуваються юридичною особою у процесі її створення і легалізації і
відрізняють її з поміж інших юридичних осіб та їх засновників.

ae

:

< ae b ???????????Y?визначають індивідуальне правове становище цієї юридичної зумовлять участь у певних правовідносинах приватного характеру; мають розрізняльну здатність; підлягають охороні та правовому захисту у разі їх порушення. Таким чином під індивідуалізацією юридичної особи є притаманні конкретній юридичній особі особисті ідентифікаційні ознаки, які відрізняють її з поміж інших осіб і мають правове значення, персоніфікують правовідносини або зумовлюють певні суб’єктивні права і юридичні обов’язки, підлягають охороні та захисту у встановленому законом порядку. Ці засоби можуть бути необхідними і факультативними. Необхідними є такі, що вимагаються чинним законодавством для даного виду правовідносин. Так комерційна юридична особа може й не мати товарного знаку чи знаку обслуговування, але вона обов’язково вовинна мати своє найменування, розрахунковий рахунок, статистичні коди. Значення індивідуалізації фізичної особи може бути визначено імперативно – дані права не можуть бути здійснені до тих пір, поки юридична особа не сповістить свою ідентифікаційну ознаку, а може мати диспозитивний характер і визначатись на вимогу іншого учасника цивільних правовідносин, чи персоніфікуватися самим володільцем індивідуалізації. Юридична особа в основному здійснює безготівкові розрахунки, що неможливо зробити без розрахункового рахунку. Література Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический центр. 331 с., Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. - № 3-4. – 1998 . – с. 266-272; Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник / Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки. Х., Эспада. 2001., Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.; Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.: Спарк. – 1994, 335 с; Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Поштова скоринька – скринька у спеціальній шафі, що знаходить у підприємствах поштового звязку, яка орендуєтьсять на визначений термін адресатом для отримання на його ім’я поштових відправлень. Штрихкод – комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами і який призначений для автоматичної ідентифікації товару та іншої інформації //Правила розповсюдження штрихового кодування в сфері торгівлі. Затв. Наказом МЗЕЗторгу України №196 від 26.03.1997р.

Похожие записи