.

Поняття і кримінально-правове значення виконання потерпілим від злочину громадського або службового обов’язку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1911
Скачать документ

Поняття і кримінально-правове значення виконання потерпілим від злочину
громадського або службового обов’язку

Кримінальний кодекс України (далі – КК) містить велику кількість так
званих наскрізних понять – тих, які характеризують ознаки складів різних
складів злочинів, позначені, як правило, тотожними термінами. Аналіз
таких понять доцільно здійснювати не лише щодо окремих складів злочинів,
а й комплексно, під кутом зору того, як вони використовуються в різних
статтях КК, наскільки дотримана законодавцем вимога щодо єдності
термінології.

Одним із таких понять є виконання потерпілим від злочину свого
громадського або службового обов’язку. Вчинення злочину у зв’язку з
виконанням потерпілим громадського або службового обов’язку є
обставиною, яка обтяжує покарання за будь-який злочин (п. 4 ч. 1 ст. 67
КК). Умисне вбивство особи, або її близького родича, у зв’язку з
виконанням цією особою службового або громадського обов’язку виступає
кваліфікуючою ознакою відповідного злочину (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК).
Вчинення посягання щодо особи, яка виконує службовий або громадський
обов’язок є ознакою основного складу ряду посягань (ст. 342-345, 347,
348, 350, 352 КК) Фактично про посягання у зв’язку з виконанням
службового чи громадського обов’язку йдеться і в ряді статей Особливої
частини КК, де відповідні терміни прямо не використовуються, а
встановлена відповідальність за посягання на державних чи громадських
діячів у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю (ст. 112, 346
КК), за посягання у зв’язку з діяльністю щодо охорони громадського
порядку (ст. 348 КК). Аналіз вказаних кримінально-правових норм показує,
що:

1) кримінально-правова охорона особи, яка виконує службовий обов’язок
куди більш широка, ніж тих, хто потерпів через виконання громадських
функцій. Іншими словами, цілий ряд діянь, які є кримінально-караними при
їх вчиненні щодо службових осіб не є злочинами, якщо потерпілим виступає
громадянин, який реалізує свої громадські права;

2) для вказівки на посягання, які вчинені у зв’язку з виконанням
службових обов’язків (зі службовою діяльністю) чинний КК використовує
різноманітні терміни, що актуалізує питання про те, чим відрізняються
відповідні злочини. Видається, що поняття “службова діяльність” і
“виконання службових обов’язків” є синонімічними.

Насамперед з’ясуємо, що слід розуміти під виконанням службових
обов’язків. Під службовими обов’язками звичайно розуміють обов’язки, які
визначені посадою, виконання яких корисне, потрібне, необхідне для
організації, установи, де працює особа (у розглядуваних випадках –
потерпілий від злочину). Характер таких обов’язків обумовлений видом
діяльності, якою займається потерпілий, сферою компетенції організації
чи установи де він служить, а коло – посадою.

Про виконання службових обов’язків можна говорити щодо тієї особи, яка
перебуває на службі – є штатним працівником організації чи установи,
отримує зарплату за виконувану роботу. Ця ознака є визначальною для
відмежування виконання службових обов’язків від виконання громадських
повноважень, що здійснюється безоплатно. Знаково з цього приводу
висловився Т. Шевченка у одному з своїх листів, де він писав: “Працював
на громадських засадах, сиріч -безплатно”.

Виходячи з загальновідомого і загальновизнаного положення, згідно якого
службова особа вправі вчиняти лише ті дії, які щодо неї прямо вказані
нормативно-правовими актами, можна стверджувати, що виконання службових
обов’язків – це лише законна діяльність. Відповідно, посягання, яке
вчинюється у зв’язку з виконанням потерпілим службового обов’язку (у
зв’язку з відповідною діяльністю) стосується лише правомірних дій
потерпілого. Застосування насильства, погрози, знищення чи пошкодження
майна як реакція на неправомірну поведінку потерпілого не може
оцінюватися як злочин, вчинений у зв’язку з виконанням службових
обов’язків. Відповідні діяння у залежності від конкретних обставин
справи повинні кваліфікуватися:

– як вчинені при обставинах, які виключають злочинність діяння –
насамперед, мається на увазі необхідна оборона;

– як перевищення меж необхідної оборони (ч. 3 ст. 36 КК) чи перевищення
меж крайньої необхідності (ч. 2 ст. 39 КК);

– за статтями про умисні злочини проти особи чи проти власності.

Виконання службових обов’язків нерозривне пов’язане з реалізацією
службовою особою своїх прав і компетенції. Тому посягання, яке
здійснюється у зв’язку з виконанням службових обов’язків (зі службовою
діяльністю) полягає в перешкоджанні реалізації відповідних повноважень
потерпілого, або ж є помстою за його попередню діяльність чи спрямоване
на те, щоб не допустити вчинення відповідних дій в майбутньому.

Одне з центральних питань, яке стосується аналізованого поняття, полягає
у з’ясуванні того, охоплює воно виконання функцій і використання
повноважень лише службової особи (владних, організаційно-розпорядчих,
адміністративно-господарських), чи й будь-яких трудових та професійних
обов’язків.

Очевидно, що в злочинах, передбачених тими статтями Особливої частини
КК, де як потерпілий передбачений представник влади (ст. 342, 345 КК),
працівник правоохоронного органу (ст. 343, 347 КК), державний діяч (ст.
344, 346 КК) під виконанням службового обов’язку слід розуміти лише
виконання владних функцій. Там, де як потерпілий названа просто службова
особа (ст. 350, 352 КК) – виконання службових обов’язків -це виконання
будь-яких обов’язків, у зв’язку з якими особа визнається службовою –
владних, організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських.

Складніше вирішувати питання у випадку, де в диспозиції статті КК про
потерпілого не говориться нічого, проте передбачено, що посягання
вчинюється у зв’язку в виконанням потерпілим свого службового обов’язку.
На сьогодні до таких норм відноситься лише передбачена п. 8 ч. 2 ст. 115
КК. В українській кримінально-правовій літературі висловлюються різні
думки з приводу поняття “виконання службового обов’язку” як
кваліфікуючої ознаки умисного вбивства:

и Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 “Про судову
практику у справах про злочини проти життя та здоров’я особи”
(аналогічне роз’яснення містилося і в раніше діючій постанові від 1
квітня 1994 р.). Немало авторів просто відтворюють відповідне
роз’яснення Верховного Суду, жодним чином не деталізуючи викладені
положення [2, с. 23; 7, с. 278-279; 4, с. 43];

2) наступна позиція зводиться до того, що до виконанням службового
обов’язку відносять виконання особою покладених на неї обов’язків у
державній чи громадській установі, на підприємстві, в організації.
Потерпілим при цьому може бути не тільки службова особа, а й інші
працівники, які виконують службові функції [1, с. 15; 3, с. 42, 6, с.
28];

3) остання з існуючих позицій полягає у тому, що під виконанням
службового обов’язку слід розуміти або виконання відповідних обов’язків
лише особами, які згідно з приміткою до ст. 364 КК є службовими особами,
або виконання відповідних обов’язків як цими службовими особами, так і
особами, які відносяться до функціонального складу чи адміністративного
персоналу відповідної організації [5, c. 10-11].

Видається, що жодна з наведених позицій не може бути визнана прийнятною.
По суті всі вони так чи інакше допускають, що виконувати службові
обов’язки можуть як власне службові особи, так і інші працівники
підприємства, установи, організації. По суті йдеться про ототожнення
понять “виконання службових обов’язків” та “виконання трудових
обов’язків”. Такий підхід дозволяє кваліфікувати як умисне вбивство при
кваліфікуючих ознаках (за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК), посягання наприклад, на
сторожа, який добросовісно виконує свої функції, педагога, який
об’єктивно оцінює знання учня чи студента тощо. Можливо, він має
підставу в плані наявності підвищеної суспільної небезпеки відповідних
посягань. Проте, однозначно, становить вияв поширювального тлумачення
кримінального закону, становить відхід від правила про те, що
злочинність і караність діяння визначається лише Кримінальним кодексом.
По суті, вказаний підхід спрямований на усунення недоліків закону
-заповненні наявної у ньому прогалини, яка стосується відсутності
спеціальної норми, яка передбачає посилення кримінальної
відповідальності за умисне вбивство у зв’язку з виконанням професійних
обов’язків -шляхом тлумачення кримінального закону, а не шляхом
висунення пропозицій щодо його вдосконалення.

Оскільки, виходячи з семантичного значення відповідного терміну
виконання службового обов’язку може здійснюватися лише службовою особою,
є підстави стверджувати, що п. 8 ч. 2 ст. 115 КК охоплюється лише умисне
вбивство, вчинене у зв’язку з виконанням повноважень службової особи
-владних, організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських за
умови, що воно не охоплюється спеціальними нормами, що передбачають
виконання окремих видів службових обов’язків. Виконання ж інших
професійних, трудових функцій не повинно визнаватися виконанням
службових обов’язків.

Перейдемо до вияснення того, що слід розуміти під виконанням
громадського обов’язку. Громадські обов’язки – це обов’язки, які
виконуються добровільно, без оплати, на користь усієї громади,
суспільства чи певної групи людей, колективу. В українському
кримінальному праві по суті загальновизнаною є думка про те, що
виконання громадських обов’язків – це вчинення дій в інтересах держави,
суспільства чи інших осіб (припинення правопорушень, повідомлення
органів влади про вчинений злочин або готування до нього тощо).

В літературі справедливо відзначається, що поширене в теорії та на
практиці тлумачення поняття “виконання громадського обов’язку”
відповідає духу закону та не узгоджується з його буквою [5, с. 11].
Аргументується це тим, що у Конституції України 1996 р. та інших чинних
законах України нема вказівки на те, що обов’язком громадянина є всіляко
сприяти іншим особам або суспільству. В них передбачений вичерпний
перелік діянь, вчинення яких є обов’язком особи. Будь-яка інша
діяльність на користь суспільству або інших особам є правом, а не
обов’язком громадянина [5, с. 11]. Тому фактично у п. 8 ч. 2 ст. 115 КК
йдеться про вбивство у зв’язку з реалізацією потерпілим своїх
громадянських прав.

Враховуючи наведені міркування, до виконання громадського обов’язку слід
відносити дії, які характеризуються такими ознаками:

1) вони є соціально корисними – вчинюються в інтересах держави,
суспільства, інших осіб;

2) виконувані дії не стосуються особистих прав та інтересів особи, його
власної долі (тому, наприклад, не охоплюється аналізованим поняттям
відмова продовжити злочинну діяльність);

3) громадський обов’язок виконується безоплатно, це не є виконанням
роботи чи служби, до якої особа залучається примусово (військової,
альтернативної тощо);

4) дії виконуються за власною ініціативою потерпілого, в конкретній
ситуації він може вибирати – вчинити такі дії чи утриматися від них.

Література:

1. Борисов В.И. Преступления против жизни и здоровья: вопросы
квалификации / В.И. Борисов, В.Н. Куц. – Х. : Консум, 1995. – 99 с.

2. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності /
М.Й. Коржанський. – К. : Юрінком, 1996. – 143 с.

3. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / за ред.
В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 3-є вид., перероб. і доп. / за ред. В.В.
Сташиса, В.Я. Тація. -К. : Юрінком Інтер, 2007. – 622 с.

4. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / за ред.
проф. М.І. Мельника, доц. В.А. Клименка. -Вид. 2-ге, перероб. та доп. –
К. : Атіка, 2008. – 712 с.

5. Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи або
її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або
громадського обов’язку : автореф. дис. … к. ю. н. / В.М. Мамчур. – К.,
2002. – 20 с.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за
ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 2-е вид., перероб.
та доп. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.

7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред.
М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – 6-те вид., пере-робл. та доповн. – К. :
Юридична думка, 2009.- 1236 с.

8. Держава та регіони, Серія: Право 2009 р., № 2, с. 45–48

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020