.

Помічник адвоката (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
277 3822
Скачать документ

Реферат на тему:

Помічник адвоката

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які
мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між
адвокатом (адвокатським об’єднанням) і помічником адвоката з додержанням
законодавства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у
провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень
останнього.

Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в частині другій
статті 2 цього Закону.

1. Помічник адвоката – це особа, яка, як правило, має намір отримати
свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виконавши у
такий спосіб вимоги ст. 2 Закону «Про адвокатуру» стосовно наявності
стажу роботи за спеціальністю юриста. Ця стаття визначає лише
мінімальний період роботи за фахом (2 роки), необхідний для набуття
статусу адвоката (поряд з іншими, передбаченими Законом вимогами). Слід
зазначити, що є хибною і такою, що не відповідає коментованому Законові,
практика деяких суб’єктів адвокатської діяльності щодо звільнення
помічників адвоката з тих підстав, що останні пропрацювали в
адвокатському об’єднанні понад два роки. Втім адвокатське об’єднання чи
особа, яка займається адвокатською діяльністю індивідуально, як
роботодавець, безумовно має право, укладаючи трудовий контракт з
помічником адвоката (а укладення такого контракту є обов’язковим – див.
п. З коментаря до цієї статті), визначити строк перебування особи у
якості помічника адвоката у даному суб’єкті адвокатської діяльності
(об’єднання, бюро, індивідуально практикуючий адвокат) на підставі ст.
21 КЗпП України. Це не виключає можливості працювати помічником адвоката
протягом необмеже-но більшого ніж 2 роки часу.

2. Неодноразово поставало питання: чи обов’язково власне помічником
адвоката слід пропрацювати два роки, щоб набути право складати
кваліфікаційний іспит, чи цей строк може складатися частково зі стажу
роботи помічником адвоката і стажу роботи на посаді юриста. Наприклад,
виникають ситуації, коли особа має стаж юридичної роботи один рік і
стільки ж помічником адвоката. Оскільки встановлений дворічний стаж
роботи для набуття права займатися адвокатською діяльністю не відрізняє
роботу за фахом юриста від роботи помічника адвоката, то поєднання їх у
межах передбаченого дворічного періоду не протирічить вимогам ст. 2
Закону «Про адвокатуру».

3. Помічник адвоката не є членом адвокатського об’єднання -він вступає у
трудові відносини з адвокатом чи адвокатським об’єднанням, і, отже, ці
відносини цілком підпадають під дію КЗпП. Одним з найбільш важливих
наслідків цього є те, що адвокат чи адвокатське об’єднання, які мають
помічника адвоката, виступають щодо нього у ролі роботодавця у сенсі
сучасного трудового права з усіма відповідними обов’язками. Крім того,
Законом «Про адвокатуру» приписується укладення трудового договору з
помічником адвоката лише у формі контракту, який визначає умови праці
помічника адвоката, зокрема розмір заробітної плати, який не може бути
меншим за встановлений мінімальний рівень. Останнє положення слід було б
особливо підкреслити, адже на практиці саме воно майже не виконується.
Зокрема, зустрічаються посилання на те, що помічник працює на
громадських засадах, відмовляється від заробітної плати тощо.

Практика знає і такі випадки, коли помічники адвоката сплачують
адвокатському об’єднанню або адвокату певні кошти «за навчання». Такі
ситуації, вочевидь, вступають у протиріччя із Законом і є
неприпустимими.

4. Вимога, яку Закон висуває щодо помічника адвоката – це наявність
вищої юридичної освіти (див. коментар до ст. 2). З огляду на це слід
визнати неприпустимою практику окремих КДКА, які зараховують до стажу
роботи за спеціальністю юриста строк роботи помічником адвоката в період
опанування юридичного фаху, тобто до отримання диплому про повну вищу
юридичну освіту. З цієї вимоги випливає, що зарахування на посаду
помічника адвоката особи, яка не має вищої юридичної освіти, є
порушенням чинного законодавства, оскільки ст. 8 Закону не містить
посилань на інші рівні освіти, наприклад, базову вищу освіту тощо (див.
коментар до ст. 2).

5. Із Закону не випливає, що помічником адвоката може бути лише
громадянин України, як це встановлено щодо адвоката. Тому іноземці і
особи без громадянства можуть працювати як помічники адвоката, хоча для
набуття статусу адвоката вони мають (поряд з іншими передбаченими
Законом вимогами) отримати громадянство України.

6. Помічник адвоката вправі виконувати будь-які дії, що не належать до
процесуальної прерогативи особи, яка має спеціальні повноваження, тобто
помічник адвоката не може, наприклад, брати участь у цивільному чи
кримінальному провадженні як учасник процесу та здійснювати процесуальні
дії саме як помічник адвоката. Закон не забороняє йому виконувати
технічну роботу із збирання доказового матеріалу, опрацювання
документів, що містяться в адвокатському досьє, тощо.

Іноді доводиться чути від адвокатів, що, кінець кінцем, ніхто не
забороняв помічнику адвоката сидіти поряд з адвокатом у суді та
допомагати останньому. На нашу думку, така практика не відповідає
чинному законодавству, оскільки воно не визнає помічника адвоката
учасником процесу, і суперечить головним засадам адвокатської
діяльності.

7. Помічник адвоката не вправі розголошувати відомості, які становлять
адвокатську таємницю, використовувати ці відомості у своїх або третіх
осіб інтересах, його не можна допитати як свідка з зазначених питань
(див. коментар до ст. 9, 10).

8. На помічника адвоката поширюється дія Правил адвокатської етики в
частині, яка стосується його діяльності (ч. 2 ст. 2).

Адвокат (адвокатське об’єднання) зобов’язаний забезпечити розуміння і
дотримання принципу конфіденційності його помічниками, а також такі
умови зберігання документів, переданих адвокату клієнтом, адвокатських
досьє та інших матеріалів, що містять конфіденційну інформацію, котрі
розумно виключають доступ до них сторонніх осіб (ч. 7, 8 ст. 9). Крім
того, адвокат зобов’язаний забезпечити необхідний рівень компетентності
своїх помічників (ч. 5 ст. 10 Правил).

Правила адвокатської етики (ч. 1 ст. ЗО) покладають відповідальність на
адвоката перед клієнтом у разі, коли він передоручає виконання доручення
або його відносно самостійних частин іншим особам, залучає їх до
виконання окремих дій, що обов’язково має бути погоджено з клієнтом.
Такою особою може бути помічник адвоката у зазначених вище межах.

Адвокат несе дисциплінарну відповідальність за порушення Правил
адвокатської етики його помічником, якщо він не забезпечив ознайомлення
свого помічника з цими Правилами, не здійснив належного контролю за
діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт при виконанні
адвокатом доручення на подання правової допомоги, або коли адвокат
своїми розпорядженнями, порадами або особистим прикладом сприяв
порушенню помічником Правил адвокатської етики (ст. 78).

9. Помічник адвоката має соціальні права — право на відпустку, оплату
його праці, щотижневий відпочинок тощо (див. коментар до ст. 11).

10. Помічник адвоката не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті,
органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління.
Помічником адвоката не може бути особа, яка має судимість (див. коментар
до ст. 2).

Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України,
1993 р., №9, ст.62; 2002 р., №16, ст.114; 2002 р.,№29, ст.194.

Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5 травня 1993
р.

Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань.

Проект Закону України “Про адвокатуру” (на заміну раніше поданих № 3061
від 23.04.2004 р., № 3061-1 від 30.10.2003 р., № 5187 від 27.02.2004 р.)

Цивільно-процесуальний Кодекс України. – К., 2000.

Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України.
– К. – Юрінком інтер. – 1997. – 307 с.

Адвокат. — 2001. — № 5-6. – С.20-22.

Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. –
Кіровоград. – 1998. – 305 с.

Ермакова С.В. Практические советы юристам. – Симфирополь, 1997. – 190 с.

Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої, О.Д.Святоцького.
К., 1992. – 145 с.

Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар
Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. – 340 с.

Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. – 160 с.

Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К.,
1997. – 170 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020