Податкова система України

У структурі доходів консолідованого бюджету України найбільшу питому
вагу становлять податок на прибуток підприємств та організацій, податок
на додану вартість, надходження до Пенсійного фонду і внески до Фонду
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Всі інші податки, внески
та платежі становлять меншу питому вагу.

Становлення податкової системи в Україні відбувається в складних умовах.
Правове регулювання оподаткування перебуває поки що в стані, далекому
від досконалості. Довгий час у нашій країн принижувалась роль
товарно-грошових відносин, що, в свою чергу, негативно вплинуло на
розвиток податкової теорії та практики.

З переходом вітчизняної економіки на ринкові рейки з’явилась гостра
необхідність у чіткій та докладній юридичній регламентації фінансових і,
особливо, податкових відносин. При створенні відповідного правового
масиву корисне звернення до позитивного досвіду, накопиченого в країнах
з розвинутою ринковою економікою, — Великобританії, США, Франції, ФРН та
ін., який не тільки сприяє розробці досконаліших нормативних актів щодо
фінансових питань, але й допомагає зрозуміти загальні закономірності
функціонування і розвитку податкового механізму.

Так, наприклад, законодавча регламентація оподаткування в розвинутих
країнах дає можливість централізовано керувати податковою системою,
перетворюючи її на один з найважливіших важелів економічної політики
держави. Водночас така централізація поєднується з гнучкістю, яка
забезпечується за рахунок можливості щороку уточнювати ставки податків
та проводити фіскальну політику відповідно до зміненої економічної
кон’юнктури.

В Україні через економічну кризу, характерними рисами якої є істотний
спад виробництва валового внутрішнього продукту і національного доходу
при загальному падінні фізичного обсягу товарної продукції та послуг,
деформуючий вплив руйнівних інфляційних процесів на національні системи
грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та
дефіциту платіжних балансів і бурхливе соціальне розшарування населення
та інші об’єктивні й суб’єктивні причини, податкова система не набула
стабільності і має багато недоліків та протиріч.

Досі не визначено чіткої концепції побудови системи оподаткування. Це
стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних
осіб, складу податків, співвідношення прямих та непрямих податків,
визначення об’єктів оподаткування і джерел сплати податків, рівня
податкових ставок і принципів диференціації їх, напрямків та умов
надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути
адекватними цим відносинам. У протилежному разі вони не зможуть повною
мірою виконувати покладені на них функції.

У літературних джерелах висловлюються різні думки щодо напрямків і
підходів удосконалення діяльності податкової системи, схем оподаткування
та податкових ставок.

Відомо декілька схем оподаткування, однак серед них правомірно відмітити
три основні:

а) стягнення податків з особи як такої залежно від її прибутку або інших
властивостей;

б) стягнення податків з використовуваних загальних або неподільних
ресурсів;

в) оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних та
юридичних осіб, а також частково їхньої власності.

Але незалежно від схем оподаткування будь-яка податкова система має
забезпечувати надійне надходження коштів до доходної частини бюджету.
Прибуток підприємств і додана вартість в умовах нерівне працюючої
кризової економіки — величини дуже мінливі і не завжди можуть бути
придатними як базові показники при оподаткуванні. Це засвідчує й
практика, і, зокрема, різниця між прогнозованою та фактично одержаною
бюджетом сумою податкових надходжень.

На думку деяких авторів, визначну роль у податковій системі України
мають відігравати податки на майно, на землю і на використання природних
ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є
стабільними, а, значить, створюють гарантію поповнення бюджету і будуть
стимулювати ефективне використання природних ресурсів і закріплених
основних та оборотних фондів.

Для введення в дію таких видів податків необхідне положення про середню
норму прибутку, а для цього мають бути юридичне точні відносини між
товаровиробниками, розрахунки вартості майна, ресурсів тощо.

Останнім часом в Україні особливо гостро постають питання про розміри
податкових ставок. Підприємці критикують їх за те, що вони дуже великі і
тим самим тиснуть на виробника, працівники бюджетної сфери — за те, що
вони низькі і не дають можливості гідно платити за роботу, бухгалтери —
за складність у розрахунках, фахівці податкової служби — за легкість, з
якою при бажанні від них можна ухилитися і т.п.

Однак слід зазначити, що ідеальних податкових систем, які б одночасно
задовольняли населення, підприємства та органи влади, немає і бути не
може. В Україні зроблено перші кроки в напрямку спрощення механізму
оподаткування і зниження розмірів ставок податків з урахуванням
розширення бази для нарахування податків (головним чином завдяки
скороченню та скасуванню пільг).

Щодо змін в оподаткуванні доходів громадян, то вони полягають у
включенні всіх видів одержаних доходів до сукупного доходу і в
здійсненні його оподаткування за помірними прогресивними ставками
залежно від розміру річних доходів громадян. При цьому незмінними
залишаються умова прогресивного збільшення ставки податку з більших
доходів громадян, а також визначення межі неоподатковуваного доходу і
категорії громадян, до яких будуть застосовуватись понижені податкові
зобов’язання.

Передбачається введення податку на майно підприємств, щоб забезпечити
ефективне використання виробничих фондів, встановлення оптимальних
запасів сировини та матеріалів, готових виробів, а також залучення
стабільних надходжень до бюджету і податку на нерухоме майно громадян за
мінімальною ставкою 0,05 відсотка вартості нерухомого майна.

Крім цього, внесено ряд інших змін та доповнень до чинних нормативних
актів, зокрема в Закони «Про оподаткування прибутків підприємств», «Про
систему оподаткування», прийнято Закон України «Про податок на додану
вартість» тощо.

У названих нормативних актах визначено і закріплено принципи побудови
системи оподаткування, подається перелік об’єктів оподаткування і видів
податків, встановлено розміри ставок податків, визначено права,
обов’язки і відповідальність платників податків та службових осіб
державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за
дотриманням податкового законодавства. Ними регулюється і ряд інших
важливих питань стосовно функціонування податкової системи.

Похожие записи