Реферат на тему:

Питання держави і права в документах першого великого збору організацій
українських націоналістів

З 28 січня до 3 лютого 1929 року в столиці Австрії, у Відні, відбувся
Перший Конгрес Українських Націоналістів, яка була створена Організація
Українських Націоналістів (ОУН ). На якому своїм основним завданням ОУН
поставила “боротися і добитися віднови Самостійної Соборної Української
Національної Держави на всіх просторах життя українського народу”.

Цей факт засвідчив, по-перше, появу на політичній арені організованого
українського націоналізму? по-друге, було створено організаційну
структуру, визначено мету її діяльності та методи досягнення цієї мети.

На Конгресі були прийняті такі документи:

1) Відозва “Від Конгресу Українських Націоналістів”;

2) Постанови Великого Збору Організації Українських Націоналістів;

3) Устрій Організації Українських Націоналістів.

Вивчаючи проблему, важливо проаналізувати відозву “Від Конгресу
Українських Націоналістів” та “Постанову Великого Збору Організації
Українських Націоналістів”, в яких розглядаються чи ставляться на
теоретичному рівні окремі питання держави і права.

Питання утворення держави та реалізації прав української нації, тобто
“… відновлення, впорядкування, оборону та поширення Незалежної
Соборної Української Національної Держави” ?1, с.1? розумілось як
реалізація права української нації на самовизначення шляхом здійснення
“національної революції”. У своєму завершальному виступі після
закінчення Конгресу Є. Коновалець наголосив: “Як учить нас досвід цілих
українських поколінь, можемо цього досягнути тільки революційними,
ніколи не еволюційними, шляхами” ?1, с.1?.

Відновлення Незалежної Соборної Української Національної Держави
передбачало реалізацію й інших прав української нації:

права на економічну незалежність: “Українська Держава буде змагати до
осягнення господарської самовистачальности нації”?

права на політичну незалежність, яке передбачало “повне усунен-ня всіх
окупантів з українських земель” та “осягнення меж, що охоплю-ватимуть
всі українські етнографічні терени” ?3, с.7?.

Процес відновлення Української Держави поділяли на кілька етапів
державного будівництва: “національного визволення, державного
закріплення та розвитку” ?3, с.6?. З урахуванням цього ми вважаємо, що
для кожного етапу становлення держави існували різні методи досягнення
мети та форми держави.

На першому етапі, тобто на етапі “національного визволення”, “лише
національна диктатура, витворена в ході національної революції, зможе
забезпечити внутрішню силу української нації та найбільшу її відпорність
назовні” [3, с.6].

Формою державного правління можна вважати парламентсько-президентську
республіку з огляду на те, що, по-перше, голова держави обирався
представницьким органом, по-друге, голова держави формував виконавчу
владу. Щодо державного устрою, то Українська Держава передбачалась
унітарною – соборною в межах української етнографічної території.

У Постановах Великого Збору ОУН визначалась система органів держави:

1) голова держави;

2) законодавчий орган влади;

3) виконавчі органи влади;

4) судові органи.

Питання формування законодавчих органів влади в Українській Державі
поставили після завершення першого етапу державного будівництва –
“національного визволення”, на якому тимчасовою формою державної влади
передбачалась “національна диктатура”? “… лиш після відновлення
державності настане доба її внутрішнього підпорядкування та переходу до
етапу монолітного державного тіла” ?3, с.6?. У цей період завданням
голови держави буде “створення найвищих законодавчих органів на засаді
представництва всіх організованих суспільних верств” ?3, с.6?.

Голова держави повинен обиратись представницьким органом у складі
представників з різних суспільних верств, виконавча влада формується
головою держави і підзвітна “перед ним та найвищим законодавчим тілом”
?3, с.6?.

Передбачалось, що “основою адміністративного устрою Української Держави
буде місцеве самоврядування” ?3, с.6? у формі представницьких органів на
місцях та відповідних виконавчих органів.

Ae

d

?

;окументах Великого Збору виступає як визначальна, домінуюча одиниця,
оскільки вона могла забезпечити існування української нації? “Через
державу стає нація повним членом світової історії” ?3, с.5?.

Аналіз програмних документів Першого Великого Збору Української Нації
дає підставу вважати, що держава поставлена в центр політичної системи
суспільства. “Для Української Нації … начальним постулятом є створення
політично-правової організації, означеної Українська Самостійна Соборна
Держава” ?3, с.5?.

Іншими питаннями, що порушувались у Постановах Великого Збору, були
питання правового статусу особи. Передбачалися досить широкі права
людини, зокрема:

права особистості (приміром, свобода совісті )? “Вважаючи релігійне
почуття внутрішньою справою людської особи, Українська Держава в цьому
огляді стане на становищі повної волі релігійної совісти” ?3, с.14??

культурні права? головне полягає в тому, що “культурний процес,
побудований на основі свободи культурної творчости” ?3, с.13?. Водночас
ставиться вимога узгодження культурного процесу з історичними традиціями
українського народу та потребами сучасності?

економічні права, а саме:

1) право приватної власності;

2) державна підтримка середніх селянських господарств та приватної
ініціативи в промисловості;

3) 8-годинний робочий день і в перспективі його скорочення?

4) “загальне соціальне забезпечення”, зокрема держава бере на себе
обов’язок “удержувати всіх громадян понад 60 років життя, позбавлених
власних засобів прожитку” ?3, с.12?;

5) забезпечення прав працюючих через утворення “рад працівників”, як
представницьких органів для захисту їх прав у взаємовідносинах з
“професійними спілками, працедавцями та державою” ?3, с.11?;

політичні права – реалізація політичних прав передбачає участь у виборах
представницьких органів держави та органів самоврядування, у політичних
та професійних організаціях. Водночас ОУН “протиставляється всім
партійним і клясовим угрупованням, і буде вести боротьбу з ними, якщо
їхня діяльність буде йти на шкоду Українській Нації та Українській
Державі”.

У документах Великого Збору відсутні формально визначених привілеїв для
окремих категорій громадян. Передбачається рівний для всіх громадян
Української держави правовий статус.

Завданнями Першого Великого Збору ОУН було об’єднання всіх
націоналістичних організацій в єдину структуру, постановка мети
подальшої боротьби за Українську Державу, методів її досягнення та
визначення основних характеристик майбутньої відновленої Української
Держави. Саме тому питання держави і права в документах Великого Збору
не деталізувались та не розроблялись. Це було зроблено згодом у процесі
розвитку організації, коли ці проблеми вийшли на перший план.

Зокрема, друкований орган Проводу Українських Націоналістів “Розбудова
Нації” на своїх сторінках почав систематично друкувати важ-ливі
теоретичні статті. Серед них виділяються статті В.Мартинця ?4?, Я.Дуба
?????М.Сціборського ?7? та ін. Аналіз поглядів провідних теоретиків
Організації Українських Націоналістів, а також рішень Конференцій і
Зборів є темою більшою за обсягом дослідження і виходить за межі даної
статті.

Література

Від Конгресу Українських Націоналістів // Розбудова Нації. – 1929. №1-2.

Дуб Я. Сучасна криза державного ладу та майбутній устрій України //
Розбудова Нації. – 1929. – № 8-9.

Мартинець В. Ми й українські політичні партії // Розбудова Нації. –1928.
– №6.

Мартинець В. Українська справа та її зовнішнє ставлення // Розбудова
Нації. – 1930. – №5-6.

Мірчук П. Нарис історії ОУН. – Мюнхен??Лондон? Нью-Йорк, 1968. – Т. 1.
1920-1939.

ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з
боротьби. 1929-1955. – Б.М., 1955.

Сціборський М. Український націоналізм і жидівство. // Розбудова Нації.
– 1930. №11-12.

Похожие записи