Підстави виникнення зобов’язань

Підстави виникнення зобов’язань загалом такі ж як і підстави виникнення
цивільних прав та обов’язків взагалі. Тобто зобов’язання виникають із
юридичних фактів. Вони окремо або у певній сукупності (юридичний склад)
і є підставами для виникнення зобов’язань.

Тому не дарма у ч. 2 ст. 509 ЦКУ встановлено, що зобов’язання виникають
з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Звідси юридичні факти,
що тут перелічені як підстави для виникнення цивільних прав та
обов’язків і є підставами виникнення зобов’язань.

Відповідно п.1 ч.2 ст.11 ЦКУ на першому місці вказуються договори та
інші правочини. Це підкреслює людську природу, встановлену у процесі
розвитку цивілізації договірну природу взаємодії при обміні результатами
своєї праці (об’єктивний бік зобов’язань) та вироблену форму узгодження
автономних воль – договір. Договір є найбільш поширеною підставою
виникнення зобов’язань приватного, а інколи чи разом з тим й публічного
характеру.

Тож договір є таким юридичним фактом за допомогою якого економічні за
змістом відносини майново відокремлених товаровласників трансформуються
у юридичну форму і призводять до взаємних суб’єктивних прав та юридичних
обов’язків. Основним мотивом для виникнення таких зобов’язань є
економічний інтерес власника і саме товаровласника. Тому особливо
відносини цивільного обороту будуються в основному саме на договірних
відносинах. Серед таки договорів ЦКУ передбачає договори
закупівлі-продажу, міни, ренти, оренди, найму (оренди), підряду,
перевезення, страхування, доручення, комісії, збереження і т.д. Багато
договорів передбачені іншими кодексами (договір морського агентування –
КТМ України), поточними законами України, а також підзаконними актами
цивільного законодавства.

Разом з тим зобов’язання можуть виникати і з договорів, хоча і не
передбачених цивільним законодавством, але і не суперечних йому
(наприклад договір ноу-хау). Такі договори отримали назву пойменованих.
Тож існує ціла низка не пойменованих договорів – не передбачених
цивільним законодавством, наприклад про реструктуризацію боргу.

Договірні відносини можуть будуватися на альтруїстичних засадах і не
мати економічного характеру. Це стосується договору дарування,
безкоштовного найму, позики.

Зобов’язання можуть виникати і з односторонніх та інших правочинів. За
ними суб’єкт цивільного права або розпоряджається своїм суб’єктивним
правом, або покладає на себе суб’єктивний обов’язок.

До числа таких однобічних угод відносяться: публічна обіцянка нагороди,
публічний конкурс, вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її
доручення, проведення ігор і парі, заповіт, прийом спадщини, відмова від
спадщини і деякі інші угоди, як передбачені, так і не передбачені
законом, але не суперечні йому.

Зобов’язання здебільше з від’ємним змістом (утримуватися від порушення
абсолютних прав) виникають внаслідок створення літературних, художніх
творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої
діяльності. Особа якій стало відомо про такий результат повинна
утримуватися від використання майнових прав їх володільця, якщо законом
не передбачено інше. Відповідно володілець виключних майнових прав
інтелектуальної власності не може перешкоджати вільному користувачеві
якщо він використовує ці права у визначених законом межах та порядку.

Схожі за природою зобов’язання можуть виникати у випадку створення інших
результатів як об’єктів права інтелектуальної власності, що не мають
творчого характеру (найменування місць походження товарів, комерційна
інформація, недобросовісна конкуренція тощо).

Деліктні зобов’язання виникають внаслідок завдання майнової
(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зразу є варто зауважити,
що термінологічно тут допущено помилку. ЦК оперує поняттями “збиток” та
“моральна шкода” (п.4 ч.1 ст.611 ЦКУ). При цьому збиток – матеріальна
категорія, що проявляється у втраті майна, його знищенні чи пошкодженні
(позитивний збиток) та втраченій вигоді – не отриманих внаслідок
порушення суб’єктивного права доходів чи прибутків.

Отже шкода, яка заподіяна чи особистості майну громадянина, а також
шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню обличчям,
що заподіяло шкоду, у повному обсязі. При тому законодавство диференціює
зобов’язання у залежності від суб’єкта завдання шкоди: внаслідок
ушкодження здоров’я, позбавлення людини життя, актами влади; діями
неповнолітніх і недієздатних осіб; діяльністю, що створює небезпеку для
інших осіб; унаслідок чи невиконання неналежного виконання договірних
зобов’язань, недоліків товарів, робіт, послуг, й ін.

Як підставу виникнення таких зобов’язань виступають самі неправомірні
дії (делікти), що тому виникають на їхній основі зобов’язання прийнято
називати делікатними зобов’язаннями. Такі зобов’язання – реалізація
принципу компенсаторності цивільного права і спрямовано вони на
досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового
становища учасників економічного обігу.

Вказаною статтею передбачені й інші юридичні факти. Серед них – підстави
виникнення так званих охоронних зобов’язань які у подальшому
деталізуються у їх спеціальних інститутах: рятування здоров’я та життя
фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи, безпідставне
збагачення.

За своєю метою ці зобов’язання спрямовані на досягнення аналогічного
результату, що виникають унаслідок завдання збитку чи шкоди. Так при
безпідставному збагаченню особа, що без установлених законом, чи іншими
правовими актами угодою або інших підстав придбала чи зберегла майно за
рахунок іншої особи, зобов’язана повернути останньому безпідставно
придбане чи заощаджене майно (безпідставне збагачення). Безпідставне
придбання майна кваліфікується в тому разі, коли особа одержує
визначену річ у виді хабара, неліцензійного полювання чи рибальства,
привласнення майна внаслідок інших дій чи подій. Так безпідставне
збагачення має місце у випадку, коли квартирну плату і комунальні
послуги за свого сусіда оплачує один з наймачів комунальної квартири;
банк по платіжному дорученню однієї юридичної особи помилково списує
гроші з рахунка іншої юридичної особи й ін.

yyyy]„iya$gdAE~q У майже всіх цивільно-правових порядках передбачається
виникнинення зобов’язань в силу закону. Традиційно до таких зобов’язань
відноситься аліментування, зобов’язання опекунів чужого майна,
зобов’язання які за законом обмежують земельну власність, регулююют
відносини сусідства та деякі інші.

До інших юридичних фактів відносяться й адміністративні акти. Зауважимо,
що у ЦК УРСР 1963р. можливість установлення зобов’язального
правовідносини на основі адміністративного акта безпосередньо
передбачалася п.2 ст.4. Не втратили адміністративні акти свого значення
як підстави виникнення зобов’язань й досі. Правда вони мають обмежений
характер і використовуються при розпорядженні державною чи комунальною
власністю. У приватній сфері вони виключені.

Так, на основі виданого місцевою адміністрацією ордера на житлове
приміщення житлово-експлуатаційна організація зобов’язана укласти з
ордеродержателем договір соціального наймання житлового приміщення,
зазначеного в ордері.

Реєстрація юридичної особи також породжує обов’язок укласти договір між
банком і даним юридичною особою по обслуговуванню останнього.

Таким чином, дія адміністративного акта виявляється в тім, що він
юридично ставить за обов’язок сторонам (чи одну зі сторін) укласти
договір на умовах, зазначених в адміністративному акті.

Складний юридичний склад у зазначеному вище випадку розподілу житла
містить у собі: адміністративний акт (рішення виконавчого комітету про
надання житла), виданий в установленому порядку ордер на конкретне
житло, факт юридичної і фактичної свободи вказаного у ордері житлового
приміщення, і укладений на його основі договір. При чи зміні скасуванні
адміністративного акта відповідно чи змінюється припиняється і
зобов’язальне правовідношення.

Складний юридичний склад може виникати і на основі іншого набору
юридичних фактів. У практиці це передумови укладення договорів –
формалізовані законом вимоги без яких не може бути укладено договір.
Вони можуть бути визначені на двох рівнях: загальні та спеціальні.
Загальні стосуються вимог до сторін в зобов’язаннях, наприклад
наявність правосуб’єктності. Спеціальні вимагають додаткової
легітиматизації діяльності сторони зобов’язання чи його предмету, а
інколи й об’єкту. Передумови можуть стосуватися предмета договору, вимог
щодо сторони, узгодження об’єкта із державними органами та органами
місцевого самоврядування. Так, договір будівельного підряду може бути
укладений за наявності затвердженої і узгодженої в установленому порядку
проектно-кошторисної документації, виділеної у встановленому порядку
земельної ділянки, прив’язки до неї проекту, дозволів на ведення робіт
тощо. Договір купівлі-продажу приватизованого державного підприємства
може виникати з проведеного аукціону й укладеного на основі його
результатів договору закупівлі-продажу приватизованого державного
підприємства і т.д.

Зобов’язання виникають як результат розгляду цивільно-правової
суперечки і прийняття по ньому відповідного рішення. У судових рішеннях
чітко визначаються сторони в суперечці і міри відповідальності
правопорушника.

В основі виникнення зобов’язань можуть лежати також інші дії громадян
і юридичних осіб. Так, відповідно до правил, закріпленими Глави 79 ЦК,
особа, що діє в чужому інтересі без доручення, при наявності відповідних
умов здобуває право на відшкодування понесених їм необхідних витрат і
іншого реального збитку. Особа, яка за власною ініціативою рятує від
пожежі дітей і речі свого сусіда, у результаті чого одержує опіки і стає
інвалідом теж має право на відшкодування заподіяних збитків. У даному
випадку зобов’язання виникає з правомірної дії по запобіганню збитку.
Однак це зобов’язання не випливає ні з угоди, ні з адміністративного
акта. Тому його і можна віднести до числа інших дій громадян і юридичних
осіб.

Виникають зобов’язань з дій фізичних і юридичних осіб, що прямо не
передбачені законом й іншими правовими актами, але в силу загальних
засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права й
обов’язки.

Зобов’язання можуть виникати в силу даного слова. Це так звані
зобов’язання честі або джельтельментські зобов’язання. Такі зобов’язання
у нашому праві не розвиваються, Але це не означає, що вони не можуть
появитись. Зокрема це стосується зобов’язань з парі.

Останнім часом розвиваються зобов’язання з ігор (тоталізатори),
розиграшів, тощо.

Зобов’язання можуть виникати в силу подій, тобто таких юридичних
фактів, що не залежать від волі і свідомості людей. Звичайна подія веде
не до виникнення зобов’язання, а лише породжує в рамках даного
зобов’язання визначені права та обов’язки сторін. Так, настання таких
страхових випадків, як землетрус, повінь, пожежа, сход лавин, ураган,
спричиняє обов’язок страховика виплатити страхове відшкодування
застрахованій особі і право останнього вимагати від страховика виплати
йому цього відшкодування.

Література

Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданському праву.

М., 1940., Годэмэ Е. Общая терия обязательств. –М., 1948.

Зобов’язальне право /За ред. проф. О.В.Дзери. К., Юрінком Інтер. 1999.
980с.,

Йоффе О.С. Обязательственное право. М.. Юрид. лит. 1975,

Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственных договорах. Минск, 1967,

Кодифікація приватного (цивільного права) України. /За ред. проф.
А.Довгерта. –К.: Юринком Інтер. 2000. –292с.,

Саватье Р. Теория обязательств. М., 1972.

Так ЗУ Про внесення змін до Закону України “Про проведення
експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії
“Київміськбуд” від 7 лютого 2002р. передбачено договір про додаткові
пенсійні виплати, договір про цільові виплати з дитячого фонду
банківського управління (ст.1) //Урядовий кур’єр, -2002, №57. –С.10

Гражданское право: Учебник. Ч. 1 / Под ред. А.П. Сергеева и Ю. К.
Толстого. М.: Проспект, 1996. — С. 466-471.

Похожие записи