Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків

В більшості ЦК юридичні факти конкретизуються. Це стосується ЦК УРСР й
нового ЦКУ. При тому варто відзначити, що у цивільному праві є декілька
рівнів встановлення підстав виникнення цивільних прав і обов’язків:
загальний, спеціальний і окремий. Так загальний відноситься до загальних
засад цивільного права і вказуються безпосередньо у ст. 11 ЦКУ. Це
найбільш широкий перелік такий підстав, що власне максимально наближений
до доктрини юридичних фактів взагалі. Спеціальний порядок виникнення
цивільних прав має підгалузевий чи інституційний характер. Так, підстави
виникнення права власності вказані у ст. 328 ЦКУ. Окремо регулюється
набуття прав на речі, що обмежені у цивільному обороті. Так види
об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам
обороту або перебування який в обороті допускається за спеціальним
дозволом (об’єкти обмежено оборотоздатні), визначаються у спеціальному
порядку, встановленому законом. Спеціально врегульовано підстави
припинення прав (довіреності), зобов’язань тощо.

Виникнення цивільних прав у одних осіб може бути без наслідків для інших
осіб, а при відносних правовідносинах веде до припинення чи зміни прав
стосовно одного і того ж об’єкта у інших осіб.

Згідно ст. 11 ЦКУ цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що
передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не
передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та
обов’язки.

Зокрема згідно ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та
обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини – найбільш поширені
підстави перетворення абсолютних відносин і відносні (динаміки). Ця
група є найбільш поширеною підставою, але не безспірною. Справа в тому,
що договори є лише різновидом правочинів. До того поняття правочину
значно ширше поняття договору. Кожен договір є правочином, але не кожен
правочин може бути договором.

Інший момент відображає співвідношення абсолютних і відносних прав.
Перші є умовою реалізації інших, хоча можуть слугувати підставою для
набуття абсолютних. Отже спочатку повинна йти мова про набуття прав
самостійними діями осіб (виготовлення речі, заволодіння дарами природи
тощо). Потім вже про правочини, а потім — договори. При цьому
законодавцю варто було б ці дві підстави розділити між собою. Наприклад
придбання права власності через створення речі самостійно (виготовлення
столярки: вікон дверей тощо). Безумовно, що це правочин, але це не
договір

За загальним правилом правочин повинен відповідати вимогам права. Лише
тоді він є безумовною підставою виникнення зміни та припинення цивільних
правовідносин. Але стосовно так званих оспоримих (відносно недійсних)
правочинів якщо ні потерпілий ні державний орган або орган місцевого
самоврядування, громадські організації не звернуться і суд з вимогою про
його визнання недійсним настають такі ж наслідки як і при абсолютно
дійсному правочині. Більш того через строки набувальної давності вони
через певний час (5 років) легалізуються і набувають законної підстави
набуття прав (п.3 ч.2 ст. 248 ЦК). З часом навіть нікчемний правочин теж
легалізується (п.4 ч.2 ст. 248 ЦК) ;

На другому місці вказано створення літературних, художніх творів,
винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Мова
йде лише про такі результати творчої діяльності які:

а) відповідають принципам моралі і гуманізму. Звичайно стосовно об’єктів
які не відповідають цим вимогам майнові і особисті немайнові права не
виникають і не підлягають захисту. Для таких об’єктів позитивним
законодавством встановлено заборони або обмеження. Так, Положенням про
державну реєстрацію фільмів, що затверджено наказом міністерства
культури і мистецтва України №391 від 16.09.1998р. встановлено Перелік
тем або ситуацій з якими можуть бути пов’язані обмеження умов
розповсюдження і демонстрування фільмів або відмова у оформленні
прокатного посвідчення ;

б) є охороноспроможними;

в) є об’єктивно вираженими і доступними для сприйняття іншими особами.

Стосовно об’єктів промислової власності встановлені критерії
патентоспроможності. Вони визнаються об’єктами права і набуваються на
них права через процедуру патентування.

Третє місце відведено деліктам — завдання майнової (матеріальної) та
моральної шкоди іншій особі. У подальшому у ЦКУ говориться про збитки і
шкоду. Тож вони і слугують підставами для виникнення цивільних прав на
відшкодування перших і компенсацію других. Зв’язку з цим доцільно було б
теж диференціювати цю підставу на дві окремих:

а) завдання збитку;

б) спричинення шкоди.

Четверта – інші юридичні факти. Це можуть бути події (народження або
смерть людини), певні природні явища (скресла крига на судноплавній ріці
і появилась можливість для навігації).

?

O

????????

??????$?????????????¤?¤?????? виникати безпосередньо з актів цивільного
законодавства. Це стосується появи так званої спеціальної правоздатності
укласти шлюб, працювати, займатися підприємництвом. Як ми вже вивчили,
досягнення неповноліття суттєво розширює коло суб’єктивних прав, а з
повноліттям – людина стає повністю дієздатною.

Але цим не обмежуються підстави для виникнення цивільних прав і
обов’язків. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства,
цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів
державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів
місцевого самоврядування. Адміністративні акти – владні розпорядження
носіїв владно-розпорядчих органів, що слугують підставою для виникнення,
зміни та припинення цивільних правовідносин. На відміну від загальних
вказівок закону вони мають персоніфікований характер і стосуються лише
вказаних у владному акті осіб: особи яка має право на надання їй певних
прав чи підстав для їх реалізації і зобов’язаного державного органу чи
органу місцевого самоврядування. Зазвичай адміністративні акти як
підстави виникнення цивільних прав і обов’язків мають подвійні наслідки:
як владно-розпорядчий акт та як легітимна підстава набуття права від
особи публічного права. Так при наданні соціального житлового приміщення
у користування виданий на конкретне ім’я у встановленому порядку ордер –
вказівка власнику житла надати у користування вказане в ордері житлове
приміщення..

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права
та обов’язки можуть виникати з рішення суду. Це особливо стосується тих
випадків коли стосовно одного і того ж об’єкта самостійні вимоги
заявляться двома та більше особами. Рішення суду, що вступило у законну
силу є обов’язковим для тих, кому воно адресовано.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором,
підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або
ненастання певної події. Так народження людини є єдиною підставою для
виникнення у неї так званих природних прав. Смерть людини за відсутності
складеного нею у встановленому порядку заповіту є підставою для
виникнення спадкових правовідносин для визначеного у законі кола
спадкоємців.

Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов’язків

Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є рідким
випадком але вона зустрічається. Це відбувається в двох випадках при
конкуренції законодавства і при конкуренції засобів окремих інститутів
цивільного права.

Так, земельні правовідносини урегульовані ЦКУ, а більш деталізовані ЗКУ.
Тому цивільне право є загальним по відношенню до земельного. Звідси
стосовно набуття прав на землю повинно використовуватися спеціальне
земельне законодавство. Але це не полишає у тій частині де
використовуються засоби цивільного права його цивільно-правової природи.

Конкуренція інститутів права теж є рідким явищем але зустрічається. Так
право на індивідуалізацію юридичної особи – суб’єкта підприємництва
регулюється і здійснюється через сам інститут юридичної особи (ст.90
ЦКУ), інститут індивідуалізації у праві інтелектуальної власності в ЦКУ
(Глава 43. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування,
Глава 44. Право інтелектуальної власності на торговельну марку, Глава
44. Право інтелектуальної власності на торговельну марку) та через
інститут недобросовісної конкуренції (ЗУ “Про захист від недобросовісної
конкуренції”).

При конкуренції речових і зобов’язальних способів набуття цивільних прав
і обов’язків перевага повинна надаватися саме речовим.

Література

Гонгало Б.М. Мысли и речи о науке гражданского права /Цивилистические
записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. М.: Статут,
-Екатеринбург: Институт частного права. 2002. –С.3-17,

Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та
перспективи розвитку: Збірник наукових праць. –Х., Вид-во НУВС, 2004,
160с.,

Основы научных исследований /Под ред. В.И.Крутова, В.В.Попова, М.,
Высшая школа, 1989.,

Селиванов А.О. Наука і закон. К.: Логос.-2003. –263с., Философия и
методология науки /Под ред. В.И.Купцова, М.: Аспект-Пресс, 1996;

Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов.
–2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002;

Гражданское право. Часть І. Учебник /Под ред. Ю.К.Толстого,
А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996.; Покровский И.А. Основные проблемы
гражданского права.

У проекті ЦК України вказувалося безпідставне збагачення тощо. У
подальшому ЦК розрізняє власне саме безпідставне збагачення та
збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх для цього підстав.

Похожие записи