.

Підготовча частина засідання суду апеляційної інстанції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
111 1029
Скачать документ

Підготовча частина засідання суду апеляційної інстанції

Процесуальний порядок розгляду справ судом апеляційної інстанції
побудований на тих же засадах, що діють у суді першої інстанції. Але
разом з тим, апеляційне провадження має свої цілі, предмет судового
розгляду, етапи, що відрізняють його від інших стадій процесу та
потребують досконалого дослідження.

Діяльність суду апеляційної інстанції по перевірці законності та
обґрунтованості, оскаржених рішень, ухвал суду першої інстанції , що не
набрали чинності, відбувається в відкритому судовому засіданні. Перегляд
справ в апеляційному порядку здійснюється згідно зі статтею 13 Закону
України “Про судоустрій України” судом колегіально у складі не менше
трьох професійних суддів відповідно до закону. Слід відмітити, що
законодавство багатьох країн допускає розгляд справи й без проведення
судового засідання1. Національним законодавством такий порядок розгляду
справ не передбачається.

Зміст процесуальних дій, послідовність їх здійснення під час розгляду
справ у суді апеляційної інстанції дозволяють виділити певні частини
засідання суду апеляційної інстанції. Дані частини як кількісно, так і
понятійно в юридичній літературі називають по різному2. Аналіз же ст.
302 ЦПК України дає можливість зробити висновок, що засідання суду
апеляційної інстанції доцільно поділяти на 4 частини : 1)підготовчу, 2)
судового дослідження обставин справи, 3) судових дебатів, 4) ухвалення
та проголошення рішень (ухвал).

Розглянемо зміст підготовчої частини засідання суду апеляційної
інстанції більш детально.

Підготовча частина засідання суду апеляційної інстанції починається з
того, що в призначений для розгляду справи час головуючий відкриває
судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. У ЦПК України
міститься лише вказівка про те, що головуючий “оголошує, яка справа
розглядатиметься”. На практиці ж дане положення тлумачиться набагато
ширше : головуючий оголошує, яка справа, за чиєю скаргою або поданням та
на рішення (ухвалу) якого суду підлягає розгляду . Така деталізація має
досить важливе значення , оскільки ще до доповіді судді-доповідача, усі
присутні зали судового засідання вводяться у “курс” справи, що
розглядатиметься. Ст. 162 ЦПК України покладає на головуючого
керівництво судовим засіданням і обов’язок забезпечення належного
порядку в засіданні, надає йому право застосування необхідних для цього
заходів.

Після оголошення головуючим справи, що розглядатиметься, секретар
судового засідання доповідає судові, хто з повідомлених осіб з’явився в
судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, хто не
з’явився, та які є відомості про причини їх неявки. Суд встановлює особу
тих, хто з’явився. Потім перевіряються повноваження службових осіб, що
з’явилися в засідання, а також повноваження представників. Після цього
головуючий у відповідності до ст. 167 ЦПК України роз’яснює
перекладачеві його права та обв’язки і попереджає його про кримінальну
відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без
поважних причин від виконання покладених обов’язків. Далі головуючий
оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання,
експерта, перекладача і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх
право заявляти відводи (ст.ст. 18-23 ЦПК). Дане роз’яснення повинно
здійснюватись головуючим в простій і зрозумілій формі, при цьому
обов’язково повинні бути роз’ясненні мотиви, за наявності яких відвід
підлягає задоволенню.

„`„gdµXL зазначеної процесуальної дії, оскільки ЦПК окремо
регламентовано лише відмову позивача від позову. Крім того, ч.5 містить
положення про те, що у разі закриття апеляційного провадження в зв’язку
з прийняттям судом відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання
повторне оскарження судових рішень особою, що подала дану скаргу,
подання, не допускається. Залишається не зрозумілим, чому особа у
випадку відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання
позбавляється права касаційного оскарження. Можливо, зазначаючи у ч.5
ст.298 ЦПК такі наслідки законодавець мав на увазі відмову позивача від
позову, а не відмову від апеляційної скарги, апеляційного подання.

Після вирішення усіх вищеперерахованих питань суд переходить до
заслуховування та вирішення клопотань осіб, що беруть участь у справі.
Ці клопотання повинні бути обґрунтованими та можуть стосуватися
прийняття та дослідження нових доказів та усіх інших питань, пов’язаних
з розглядом справи. Вони вирішуються судом негайно після того, як буде
заслухана думка інших осіб, які беруть участь у справі, про що
постановляється ухвала.

Завершується підготовча частина судового засідання вирішенням питання
про можливість розгляду справи в зв’язку з неявкою кого-небудь з осіб,
які беруть участь у справі. Причому, необхідно підкреслити, що
процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної інстанції не
співпадають з наслідками неявки, осіб, що беруть участь у справі, у суді
першої інстанції. Це пояснюється специфікою завдань, що стоять перед
судом першої та апеляційної інстанцій. Неявка в засідання суду
апеляційної інстанції сторони або інших осіб, які беруть участь у
справі, повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає
розглядові справи. Дане положення ст. 303 ЦПК України мотивоване
законодавцем напевне тим, що в апеляційній скарзі, апеляційному поданні
прокурора та поясненнях на них повно викладені всі обставини і докази по
справі, у тому числі і нові. І тому явка зазначених осіб у апеляційний
суд стає необов’язковою. Закон не зобов’язує суд апеляційної інстанції
відкладати розгляд справи і в разі визнання причин неявки поважними. Суд
може відкласти розгляд, але не зобов’язаний цього робити. Визнаючи
причини неявки кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, поважними
суд апеляційної інстанції вирішує питання про відкладення розгляду
справи, виходячи із конкретних обставин справи. Однак, якщо учасники
процесу не взяли участь в судовому засіданні тому, що не були належним
чином інформовані про його місце та час, то винесене апеляційне рішення
(ухвала) підлягають скасуванню.

Після вирішення питань, що відносяться до підготовчої частини судового
засідання, суд апеляційної інстанції переходить до судового дослідження
обставин справи.

Таким чином, процесуальні дії, що здійснюються у підготовчій частині
засідання суду апеляційної інстанції потребують досконалого
врегулювання, так як суперечності та невідповідності між окремими
нормами не дозволяють однозначно застосовувати їх у конкретних
ситуаціях, гальмуючи тим самим процес розгляду справи.

Література

1. Гражданский процессуальный кодекс Украины: научно-практический
комментарий / Под ред. В.П. Тертышникова.- Изд.

четвертое, дополн. и перераб.- Харьков: Консум, 1999.- 416с. 2 Про
внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України Закон України
від 21 червня 2001 року//Голос України. –

2001.- 5 липня. -С.18-20

3. Про судоустрій України Закон України від 2 лютого 2002 року//
Офіційний Вісник України. – 2002- №10. – Ст.441.

4. Борисова Е.А. Апелляция в гражданском и арбитражном процессе.-М.:
Юридическое бюро «Городец», 1997.- 160с.

5. Шевчук П.І., Кривенко 66. Апеляційне провадження за новим цивільним
процесуальним законодавством //Вісник Верховного Суду України .-2001
.-№4.-С.30-39

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020