Реферат на тему:

“Перелічіть види податкових правопорушень і які санкції фінансової
відповідальності, заходи адміністрації і кримінальна відповідальність за
кожне з них настання”

В ст.67 Конституції України сказано: “Кожен зобов’язаний сплачувати
податки та збори в порядку і розмірі, встановлених законом”. Кожен із
суб’єктів податкових правовідносин зобов’язаний дотримуватися норм
податкового права. І в разі порушення цих норм держава застосовує заходи
примусу. До відповідальності можуть бути притягнуті всі учасники
податкових правовідносин: платники податку, податкові органи та їх
посадові особи, особи, що сприяють сплаті податків (банки, інші кредитні
установи, їх керівники).

В широкому значенні під «податковим правопорушенням» розуміють будь-які
порушення норм податкового права, за які передбачене застосування
санкцій, фінансово-правових норм, притягнення до адміністративної,
кримінальної чи дисциплінарної відповідальності.

Платник податку може бути притягнутий до відповідальності у разі:

— ухилення від сплати податку, іншого обов’язкового платежу;

— заниження об’єкта оподаткування;

— несвоєчасної сплати податку, іншого обов’язкового платежу;

— неподання (несвоєчасного подання) податкових декларацій, розрахунків,
інших документів, необхідних для обчислення податків, обов’язкових
платежів до податкових органів;

— неподання (несвоєчасного подання) до банку платіжних доручень на
сплату податків, інших обов’язкових платежів;

— недопущення перевіряючих для обстеження приміщень, що використовуються
для отримання доходів, тощо.

Не сплачені у встановлені строки податки, інші обов’язкові платежі до
бюджету, державних цільових фондів, пеня та штрафи, застосовані до
платника, визнаються податковою заборгованістю.

За наявності податкової заборгованості платник не буде притягуватись до
юридичної відповідальності у випадку:

— надання йому відстрочки (розстрочки) на умовах податкового кредиту;

— списання податкової заборгованості, яке провадиться у випадках,
передбачених законами України (наприклад, ст.18 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.);

— реструктуризації податкової заборгованості, що здійснюється відповідно
до законодавства України (наприклад, згідно Закону України від 5
березня 1997 р. «Про реструктуризацію заборгованості Криворізького
державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»).

Згідно статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
№2181-III від 21 грудня 2000 року (далі Закон) штрафні санкції за
порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у
розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення
валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку,
передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та
сплачуються платником податків.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені
законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення
суб’єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або
несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих
протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або
її затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового
зобов’язання платника податків, останній сплачує штраф у розмірі десяти
відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний
місяць затримки податкової декларації, але не більше п’ятдесяти
відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов’язання платника податків такий платник податків зобов’язаний
сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати за кожний з
податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який
припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який
припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше двадцяти п’яти відсотків такої суми
та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платника податків (посадову особу платника податків)
засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо
платник податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти
оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов’язання у
великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі
п’ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах вважається сума
недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним
кодексом України.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий
платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у
розмірі десяти відсотків такої суми;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків такої суми;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,
—у розмірі п’ятдесяти відсотків такої суми.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення
суб’єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або
несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих
протягом зайняття такої Посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або
її затримку.

Крім санкцій, які встановлені Законом. Інструкція про порядок
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби затверджена наказом ДПА України від
17.03.2001 №110 передбачає порядок застосування і стягнення інших
штрафних санкцій, а також фінансових санкцій, які встановлені за
порушення іншого законодавства і передбачені іншим законодавством.

Про санкції, передбачені саме «законодавством», говорить п. 6.1
Інструкції №110. Таким чином, податківці вважають, що штрафні і
фінансові санкції можуть встановлюватися не лише законами, а й іншими
нормативними актами. Ми ж хочемо нагадати, що, відповідно до Закону
України «Про державну податкову службу», а саме п. 7 ст. 11, податківцям
надано право застосовувати фінансові санкції «у порядку та розмірах,
встановлених законом». Крім того, як це випливає з аналізу п.17.1
Закону, за порушення податкового законодавства застосовуються лише ті
штрафні санкції, які передбачені ст. 17 цього закону. Вже санкції за
порушення, наприклад, валютного законодавства можуть бути встановлені
окремим законодавством (не обов’язково законами). На сьогодні вони
містяться у Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного
контролю».

Отже, враховуючи вищенаведене, податківці можуть застосовувати лише ті
фінансові санкції, які передбачені законами, а за порушення податкового
законодавства — лише штрафні санкції, які передбачені ст. 17 Закону.

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності
громадян і службових осіб за вчинені ними адміністративні
правопорушення. В Україні порядок застосування адміністративної
відповідальності регулюється Кодексом України про адміністративні
правопорушення та іншими законодавчими актами, які передбачають
адміністративну відповідальність. Метою адміністративної
відповідальності є виховання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, в дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а
також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так
і іншими особами.

Безумовно, коли йдеться про відповідальність за порушення податкового
законодавства, в першу чергу спадає на думку відповідальність за
Кримінальним кодексом України. Але не варто залишати поза увагою й так
звані адміністративні правопорушення, які за кількісним показником
значно випереджають будь-які інші.

Основу нормативної бази про адміністративну відповідальність за
податкові правопорушення складають Кодекс України про адміністративні
правопорушення (далі — КпАП) та Закон України «Про державну податкову
службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ (у редакції Закону від
24.12.93 р. №3813-ХІІ). Не можна забувати і Рекомендації щодо
застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про
оподаткування, доведені до відома податкових органів спільним листом
Мінфіну України та ГДПІУ від 22.03.94 р. № 04 -115/10-1018, тому що
вони, хоча і не можуть бути безпосередньо підставою для притягнення
посадових осіб чи громадян до адміністративної відповідальності, але є
довідником-пам’яткою з цього питання для податківців. Разом з тим,
зазначені Рекомендації слід використовувати обережно, оскільки їх зміст
інколи має суттєві розбіжності з чинним законодавством.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, суть
якого полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, що
вчинила злочин, державного примусу у формі покарання. Згідно із ст.3
Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності і покаранню
підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або
з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно
небезпечне діяння.

Вивчення та узагальнення практики застосування судами України
законодавства, що передбачає відповідальність за несплату податків,
зборів, інших обов’язкових платежів, проведені одним із авторів у 1995
р. та наприкінці 1997 р., показали, що суди по-різному визначають зміст
окремих ознак складу злочину, передбаченого ст. 1482 КК.

5 квітня 2001р. Верховна Рада України ухвалила в цілому новий
Кримінальний кодекс. В Україні він з’явився через 40 років після
ухвалення попереднього. Ця подія має неабияке значення для вітчизняного
бізнесу, оскільки господарську частину Кримінального кодексу значно
лібералізовано. Та найрадикальніші зміни відбулися у трактуванні
відповідальності за несплату податків. На зміну статті 1482 прийшла
стаття 212 – “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових
платежів. Відтепер кримінальна відповідальність за цією статтею
передбачена у разі умисного ухилення від сплати податків, що призвело до
фактичного ненадходження коштів до бюджету у розмірі 17тис.грн. і
більше. Проте, на перший раз підприємців, які все ж розрахувалися з
бюджетом до порушення проти них кримінальної справи за ухилення від
оподаткування відпускатимуть.

Якщо у ст.1482 позбавлення волі до 5-ти років передбачалося за ухилення
від сплати податків за попередньою змовою групи осіб, то нині за це –
штраф і обмеження волі. Що ж до ухилення від сплати податків у особливо
великих розмірах (до 10 років позбавлення волі), то тепер таким
вважатимуться суми, що у 5тис.разів перевищує неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. З набранням чинності нового Кодексу
відбуватимуть покарання від 5 до 10 років за несплату податків у
особливо великих розмірах лише ті особи, які вже притягувалися до
кримінальної відповідальності за такий злочин.

Використана література

Конституція України прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94
№334/94-ВР.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від
21.12.2000р.

Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-ХІІ.

Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена
наказом ДПА України від 17.03.2001р. — №110. // Галицькі контракти. –
№16. – 2001.

Кримінальний кодекс України. Кодекси України. т.3. Відпов. ред.
В.Ф.Байко. – К.: Юрінком Інтер, 1997.

Кодекс України про адміністративні правопорушення. Кодекси України. т.1.
Відпов. ред. В.Ф.Байко. – К.: Юрінком Інтер, 1997.

Податкове законодавство України, т.5. Нормативно-правове видання. За
ред. М.Я.Азарова. К.: Ін Юре. – 1999.

Степанюк О.І. Відповідальність юридичних осіб за податкові
правопорушення. – Тернопіль, 2001. – 158с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи