Перебіг позовної давності

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від
дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого
права або про особу, яка його порушила. Зазначене правило носить
загальний характер і поширюється на всі цивільні правовідносини, якщо
інше не встановлено безпосередньо ЦК відносно певних видів прав або
суб’єктів. Наприклад, у разі порушення цивільного права або інтересу
неповнолітньої особи перебіг позовної давності починається від дня
досягнення нею повноліття (п. 4 ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності, таким чином, закон пов’язує, з одного боку, з
об’єктивним моментом, тобто порушенням суб’єктивного права, а з іншого,
з суб’єктивним моментом, тобто моментом, коли управоможена особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,
яка його порушила. Ці моменти, треба сказати, не завжди співпадають,
хоча припускається, що потерпілий довідується про порушення свого права
в момент його порушення. Однак, якщо позивач доведе, що він довідався і
міг довідатися про порушення лише пізніше, перевага віддається
суб’єктивному моменту. В цьому випадку відповідач може доводити, що
позивач міг довідатися про порушення права раніше, ніж він довідався
фактично. І якщо буде доведено, що позивач не довідався своєчасно про
порушення свого права внаслідок своєї недбалості, давність починає
перебігати з того моменту, коли за обставинами справи позивач міг
довідатися про порушення.

Для захисту деяких суб’єктивних прав початок перебігу позовної давності
має певну специфіку. У відносних правовідносинах початок перебігу
позовної давності залежить від змісту цих правовідносин. Наприклад, якщо
боржник зобов’язаний здійснити певну дію (передати гроші, надати послуги
тощо) в строк визначений договором, позовна давність починає перебігати
з наступного дня після строку виконання. Коли строк виконання
зобов’язання не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг
позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право
пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається
пільговий 7-дений строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної
давності починається зі сплином цього строку (п. 5 ст. 261, п. 2 ст. 530
ЦК України). В зобов’язаннях, виконання в яких відбувається по частинах
(договір поставки, договір будівельного підряду, зобов’язання, що
виникає із заподіяння шкоди здоров’ю фізичної особи та інші), право
вимоги виникає в окремі строки (строки здійснення однорідних дій
боржником) і, відповідно, перебіг позовної давності також починається з
кожної вимоги окремо.

У тих відносних правовідносинах, в яких одним з обов’язків боржника є
утримання від здійснення певних дій (наприклад, за видавничім договором
автор зобов’язався під час дії цього договору не випускати в світ свого
твору без письмової згоди на те видавництва), строк позовної давності
починає перебігати з моменту, коли кредитор довідався або міг довідатися
про порушення цього обов’язку боржником (здійснення ним відповідної
дії). За таким же правилом визначається момент перебігу позовної
давності і в більшості абсолютних правовідносинах (при порушенні права
власності, авторського права та інших). За регресними зобов’язаннями
перебіг позовної давності починається від дня виконання основного
зобов’язання.

Вірне встановлення початкового моменту позовної давності, як правило,
виключає особливі труднощі встановлення кінцевого моменту його перебігу,
так як воно відбувається за загальними правилами визначення строків,
встановленими статтями 253-255 ЦК України.

Між тим необхідно мати на увазі, що перебіг позовної давності не
поновлюється, а продовжується на строк, який залишився, навіть в тому
випадку, якщо право перейшло від однієї особи до іншої вже після його
порушення (власник продає своє майно, що знаходиться вже в чужому
незаконному володінні). Стосовно зобов’язальних правовідносин зазначене
правило закріплене в ст. 262 ЦК України: заміна осіб в зобов’язанні не
змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. В дійсності
зазначене правило, говорить проф. О.С. Іоффе, має загальне правило і
поширюється на всі взагалі випадки зміни управоможених або зобов’язаних
суб’єктів цивільних правовідносин.

Зупинення, переривання та відновлення строків позовної давності є
спеціальними правовими інститутами, що спрямована на посилення гарантій
захисту порушених суб’єктивних прав. Час як форма існування матерії
безперервний і тому його як такий ні зупинити, ні перервати, ні тим
більше відновити не можна. Мова може йти, як вірно відзначає М.Я.
Кирилова, лише про те, що ті чи інші відрізки (періоди) часу при
наявності вказаних у законі обставин можуть зараховуватися або не
зараховуватися в строки позовної давності. І в такому випадку мова може
йти або про зупинення, або про переривання строків позовної давності.

Сутність зупинення перебігу позовної давності полягає у тому, що термін,
під час якого виникає і діє обставина, що перешкоджає захисту порушеного
права, не зараховується в установлений законом строк позовної давності.
До таких обставин згідно ст. 263 ЦК України відносяться:

надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах,
встановлених законом;

зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, якій регулює
відповідні відносини;

перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або
інших створений відповідно до закону військових формуваннях, які
переведені на військовий стан.

&

F

&

F

У разі виникнення зазначених обставин, перебіг позовної давності
зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення
обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності,
перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до
його зупинення.

Переривання перебігу позовної давності полягає у вчиненні особою
передбачених законом дій, які переривають перебіг позовної давності і
одночасно виступають підставою перебігу позовної давності спочатку. Час,
який минув до переривання позовної давності до нового давнісного строку
не зараховується. Перебіг позовної давності переривається:

вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або
іншого обов’язку;

у разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а
також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач
(ст. 264 ЦК України).

Треба, однак, звернути увагу, що перебіг строку позовної давності
переривається вчиненням зобов’язаною особою дій, що свідчать про
визнання боргу тільки по спорах, в яких однією або обома сторонами є
громадяни. Щодо позовів юридичних осіб вчинення зобов’язаною стороною
(боржником) дій, що свідчать про визнання боргу, не перериває перебігу
строків позовної давності.

Щодо пред’явлення особою позову до суду, слід підкреслити, що воно має
відбутися в повній відповідності з вимогами матеріального та
процесуального законодавства. Позов пред’явлений з порушенням цих вимог
не приймається судом до провадження, залишається без розгляду і строку
позовної давності не перериває.

Якщо суд залишив без розгляду позов, пред’явлений у кримінальному
процесі, час від пред’явлення позову до набрання законної сили рішенням
суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до
позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася є меншою ніж шість
місяців, вона подовжується до шести місяців (ст. 265 ЦК України).

Таким чином, можна виділити певні відмітні ознаки зупинення та
переривання позовної давності. Так, якщо зупинення позовної давності
представляє собою триваючий стан, то переривання виражається в
однократній дії. Якщо час, який сплинув до зупинення зараховується в
строк давності, то час, що сплинув до переривання давності до уваги не
приймається. Якщо після припинення зупинення давність продовжує
перебігати далі на строк, що залишився, то з моменту переривання перебіг
позовної давності поновлюється.

Крім зупинення та переривання позовна давність може бути відновлена.
Якщо суд визнає поважними причини пропущеної позовної давності, порушене
право підлягає захисту (п. 5 ст. 267 ЦК України).

До поважних причин відносяться перешкоди, які є непереборними саме для
даної особи, але не непереборними взагалі. В останньому випадку мова
буде йти про зупинення позовної давності. При оцінці поважних причин
пропуску позовної давності суд має враховувати можливість пред’явлення
позову через представника, пересилання позову через пошту і т.д.
Зокрема, не можна визнати поважною причиною тривалий перепис між
сторонами.

Правила про зупинення, переривання та відновлення позовної давності
поширюються як на загальний строк позовної давності, так і на спеціальні
строки.

Література

Грешников И.П. Субъекты гражданского права // С.-Петербург. Юридический
центр. 331 с.,

Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник
Університету внутрішніх справ. — № 3-4. – 1998 . – с. 266-272;

Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /

Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки.
Х., Эспада. 2001.,

Гражданское право Украины. Ч. 1. Под редакцией Пушкина А.А., Самойленко
В.М., Х.: Основа, 1996, 438 с.;

Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.:
Спарк. – 1994, 335 с;

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907
г.). М.: Спарк, 1995. – 556 с.; Цивільне право України: Академічний
курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна
частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с.,

Тим самим студентам стало набагато легше запам’ятовувати початок
перебігу строків позовної даності. Нагадаємо, що згідно ст. 76 ЦК УРСР
початок перебігу строків позовної даності починався з моменту виникнення
права на позов. Саме ж право на позов починається від дня, коли особа
довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права

Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юр. лит. –1967. С.345

Советское гражданское право: Учеб. В 2-х томах. Т. 1 / Илларионова
Т.И., Кириллова М.Я., Красавчиков О.А. и др.; Под ред. О.А.
Красавчикова. 3-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1985. С.284.

В судовій практиці виникло питання, як бути в тому випадку, якщо дія
непереборної сили мало місце в момент, коли мав бути початися перебіг
строку позовної давності. Свого часу Верховний Суд СРСР в ухвалах по
конкретним справам указав, що такому випадку перебіг строку позовної
давності повинно початися з моменту припинення дії непереборної сили
(Судебная практика,1947. Вып. 3. С 12; Судебная практика, 1947, Вып.5.
С.23).

п 8 Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України № 01-6/438 від
16.04.93 “Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні
господарських спорів” (Із змінами, внесеними згідно з Роз’ясненням
Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445від 18.11.97, №04-5/609 від
31.05.2002 р.).

Похожие записи