Реферат на тему:

Особливості використання системи обліків для виявлення і розкриття
податкових злочинів

На сьогодні перед правоохоронними органами стоїть серйозна проблема
забезпечення інформаційного підходу до їхньої діяльності. Така ситуація
вимагає відповідних теоретичних і практичних розробок. Особливої уваги
потребують питання криміналістичних обліків і криміналістичної
реєстрації. Питання криміналістичного забезпечення у наукових
дослідженнях розглядалися з різних позицій, зокрема: аналізу змісту
окремих криміналістичних обліків; визначення місця криміналістичної
реєстрації; проблеми формування та використання окремих автоматизованих
обліків (банків даних); забезпечення проведення окремих слідчих дій та в
цілому розслідування злочинів [1, с. 13; 2, с. 96; 3, с. 126; 4, с. 43;
5, с. 12; 6, с. 25].

Діяльність органів державної податкової служби полягає у проведенні
контрольно-перевірочної роботи платників податків, що здійснюється
шляхом фінансово-господарських операцій. Тому в практичній діяльності,
як правило, користуються можливостями автоматизованих
інформаційно-пошукових систем і відповідними системами обліків. Важливе
значення також має так зване автоматизоване робоче місце (АРМ), за
допомогою якого можна набагато простіше впоратися із завданнями, які
стоять перед його користувачем. Наприклад, отримання інформації,
пов’язаної з аналізом фінансово-господарської діяльності того чи іншого
платника податку; автоматизована обробка даних податкової звітності;
облік платників податків; облік окремих видів операцій, які здійснюються
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності; обліку платників податків,
які користуються пільгами при оподаткуванні; здійснення взаємодії між
органами податкової служби, МВС, Митною службою України тощо, обміну
необхідною інформацією та іншими даними.

Правоохоронна діяльність щодо виявлення, попередження та протидії
злочинам у сфері оподаткування, правопорушенням і корупції, забезпечення
безпеки діяльності працівників податкових органів є одним із основних
завдань податкової міліції, що потребує масштабного та повноцінного
інформаційного забезпечення. Для прийняття податковою міліцією
обґрунтованих рішень на всіх рівнях їхньої службової діяльності
необхідний аналіз та узагальнення великого обсягу даних, що надходять,
отримуються як із відкритих, так і з конфіденційних джерел. Від їх
повноти, достовірності та своєчасності залежить успіх вирішення
загальних завдань підрозділів податкової міліції. Особливого значення
інформація взагалі і оперативно-розшукова зокрема набуває при здійсненні
підрозділами податкової міліції оперативно-розшукової діяльності [7, с.
51]. Потрібність полягає у створенні належної інформаційної системи для
забезпечення якісної взаємодії, обміну інформацією з інформаційними
системами правоохоронних, контрольно-ревізійних органів,
кредитно-фінансових установ, митної служби та інших відомств.

На сьогодні в ДПА України вже активно ведеться робота зі створення
єдиної інформаційної, автоматизованої системи органів податкової міліції
(ІАСОПМ). Основною метою, якої потрібно досягти у результаті комплексних
дій з розробки ІАСОМ, є створення необхідних умов для підвищення
ефективності оперативно-розшукової діяльності з виявлення, попередження
та протидії порушень у сфері оподаткування, забезпечення безпеки
працівників правоохоронних служб та якісне здійснення антикорупційних
заходів [7, с. 51].

На нашу думку, подібна інформаційна система дозволить автоматизувати
основні технологічні процеси інформаційного та інформаційно-аналітичного
забезпечення оперативно-розшукової діяльності органів податкової
міліції, сприятиме покращанню рівня і результативності проведення
оперативних заходів, взаємодії правоохоронних органів, спрямованих на
виявлення тіньових оборотів, фінансово-господарських зв’язків із
фіктивними фірмами, фактів відмивання доходів, отриманих незаконним
шляхом, та притягненню до відповідальності осіб, які порушили чинне
законодавство у сфері оподаткування.

Стосовно діяльності податкової міліції, зокрема обміну інформацією щодо
виявлення і розслідування злочинів у сфері оподаткування, то вона
характеризується певною складністю. Це пов’язано перш за все з
розміщенням інформації, яка, як правило, в більшості випадків міститься
в різних документах: первинних і бухгалтерських документах,
бухгалтерській та податковій звітностях тощо.

Проблемні питання формування автоматизованих обліків у діяльності
податкової служби відображено у багатьох наукових дослідженнях [8, с.
3; 9, с. 188–192; 10, с. 176–183]. Але це питання потребує більш
детального аналізу та дослідження при створенні органами податкової
служби нових і вже існуючих інформаційних систем із метою попередження,
виявлення та розслідування злочинів у сфері оподаткування.

У діяльності податкової служби України позитивно зарекомендували себе
такі інформаційні системи обліків, як:

– АРМ „Облік платників податків-юридичних осіб”;

– АРМ „Реєстрація платників ПДВ – юридичних осіб”;

– АРМ „Державний реєстр фізичних осіб – платників податків”;

– АІС „Облік податків і платежів”;

– АІС „Галузь”;

– АІС „Пільги”;

– АРМ „Аудит”;

– АРМ „Реєстрація та контроль касових апаратів”;

– АРМ „Митниця”;

– АРМ „АВТО”;

– АРМ „Земля”;

– АРМ „Фіктивні суб’єкти підприємницької діяльності”;

– АРМ „Патент”;

– АРМ „Реєстр відкритих і закритих розрахункових рахунків” [11, с.
129–130].

За допомогою таких інформаційних масивів податковою міліцією для
виявлення, розслідування і попередження податкових злочинів може
використовуватися різна інформація. Наприклад, для встановлення виду
діяльності конкретного суб’єкта підприємницької діяльності, хто здійснює
керівництво даним підприємством, коли воно було взяте на облік, який
прибуток має за звітний рік тощо. АРМ „Облік платників податків –
юридичних осіб” постійно обмінюється інформацією з Національним банком
України щодо відкритих, закритих розрахункових рахунків суб’єктами
підприємництва [11]. Реєстрація платників ПДВ має значення для
реєстрації фактів щодо дотримання чи анулювання свідоцтв платників ПДВ
та номери цих свідоцтв. АІС „Державний реєстр фізичних осіб – платників
податків та інших обов’язкових платежів” передбачає отримання інформації
про особу платника податку, інформацію про суми доходів і сплачені при
цьому податки та наявність ідентифікаційного номера.

За допомогою використання АІС „Облік податків та платежів” можливе
отримання такої інформації, як дані про нараховані податки, облік
платіжних документів, ведення карток особового рахунка платника
податків, нарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів
відповідно до результатів проведення контрольно-перевірочної роботи
податкових органів тощо [11].

Обмін інформацією постійно здійснюється між податковою та митною
службами з питань зовнішньоекономічної діяльності, валютних декларацій,
стану податкової заборгованості підприємств, які здійснюють
зовнішньоекономічну діяльність, про доходи і майно, яке перебуває за
межами України.

На сьогодні в Україні є багато проблем, пов’язаних із діяльністю
податкових органів та використанням ними інформаційних і довідкових
автоматизованих систем. Ці проблеми полягають в удосконаленні
аналітичної роботи підрозділів податкової міліції та
матеріально-технічному забезпеченні їхньої діяльності.

Серед проблем, що існують сьогодні з інформаційного забезпечення
взаємодії податкової служби з іншими правоохоронними та державними
органами, на нашу думку, можна виділити такі, як:

– постійна зміна законодавства у сфері оподаткування та інших
нормативно-правових актів відомчого характеру, що виключає можливість
постійного здійснення інформаційного обміну на належному рівні;

– неузгодженість інформаційних систем різних рівнів;

– ненадання інформації з мотивів її таємності;

– відсутність загального підходу до інформаційно-довідкового
забезпечення всіх підрозділів правоохоронних органів та інших державних
органів, які б мали право користуватися даним видом інформації.

Вирішити ці проблеми можна було б за умови здійснення відповідних
заходів, до яких відносимо: врегулювання нормативно-правової бази щодо
використання інформаційних систем; запровадження нових методичних
розробок щодо узгодженої діяльності податкової служби з правоохоронними
та іншими органами для отримання інформації; розробку і впровадження
нових криміналістичних обліків та іншої допоміжної інформації для
розслідування злочинів; створення автоматизованої міжвідомчої бази даних
щодо обміну інформацією між МВС, СБУ, Митною службою, НБУ та іншими
державними і контролюючими органами для виявлення та розслідування
злочинів у сфері оподаткування; створення відповідних електронних адрес
для обміну терміновою інформацією; підготовку фахівців для даних галузей
тощо.

Виконуючи перераховані пропозиції, не можна не зазначити і про питання
забезпечення інформаційної безпеки. Інформація повинна надаватися тільки
відповідній особі, а не кожному, хто цього забажає; мають діяти
спеціально розроблені заходи щодо захисту інформації від
несанкціонованого доступу та заходи щодо незаконного пошкодження,
знищення інформації тощо.

Необхідно зазначити, що інформацію, яку отримують працівники податкової
міліції, і яку вони використовують при здійсненні оперативно-розшукових
заходів, необхідно відрізняти від інших видів інформації, в тому числі
інформацію правоохоронної спрямованості (ДСК, „таємно”, „цілком
таємно”). Вона відрізняється специфікою методів і тактичних прийомів
отримання, режиму накопичення, зберігання, використання і форм доступу.
Це, у свою чергу, забезпечує конспірацію, надійну зашифровку джерел її
отримання, можливість перевірки зібраних відомостей та їх застосування
лише чітко визначеним колом працівників податкової міліції.

Підводячи підсумок, хотілося б підкреслити значення створення і
застосування інформаційних технологій у діяльності податкової служби та
інших правоохоронних органів на якісно новому рівні, що може бути
вирішено за умови вивчення та використання досвіду формування інших
аналогічних систем, відповідного фінансування та підтримки на державному
рівні.

Література:

1. Аминев Ф.Г. Комплексное использование экспертно-криминалистических
учетов в информационном обеспечении расследования и раскрытия
преступлений: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Башкирский
государственный університет. – 2001. – 17 с.

2. Анненков С.Н. Информационное обеспечение тактики допроса по делам,
связанным с уголовной преступностью // Теория и практика криминалистики
и судебной экспертизы: Межвузовский сборник научных статей. – Саратов,
2002. – Вып. 11. – С. 95–99.

3. Дубровин С.В. Криминалистическая диагностика при формировании учетов,
содержа-щих ориентирующую информацию // Черные дыры в российском
законодательстве. – 2003. – № 1. – С. 125–127.

4. Кузьмин А. Информационное обеспечение расследования преступлений //
Закон-ность. – 1999. – № 6. – С. 43–45.

5. Миловидова М.А. Криминалистический учет по способу выявления
преступных действий и его использование в практике борьбы с
преступлениями: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 /
Нижегородский институт МВД России, 1994. – 18 с.

6. Шапиро Л.Г. Использование специальных познаний при исследовании
преступного уклонения от уплаты налогов: Дис… канд. юрид. наук. –
Саратов, 1999. – 214 с.

7. Гаркуша В. Створення інформаційно-аналітичної системи податкової
міліції – необхідна умова модернізації процесу протидії сучасній
економічній злочинності // Вісник податкової служби України. – № 44. –
2001. – С. 51–52.

8. Бушмин Е.В. Совершенствование методов налогового контроля с
использованием информационных технологий // Налоговый вестник. – 1998. –
№ 4. – С. 3.

9. Робіду А. Досвід упровадження інформаційних технологій у роботі
податкових адміністрацій // Науковий вісник Академії державної
податкової служби України. – 2001. – № 4(14). – С. 188–192.

10. Росоловский В. Состояние и перспективы развития информатизации
органов государ-ственной налоговой служби // Науковий вісник Академії
державної податкової служби України. – 2001. – № 4(14). – С. 176–183.

11. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової
міліції: (теорія і практика): Монографія. – К.: Логос, 2004. – 324 с.

Похожие записи