Реферат на тему:

Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових
злочинів

Криміналістична характеристика злочинів. Склад вказаного виду злочину
визначений ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів). Об’єктом злочинного посягання даного виду є
податкові відносини, які виникають у процесі економічної діяльності і
покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави.

Під податком, збором, іншим обов’язковим платежем (далі — податком) слід
розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або
державного цільового фонду, який здійснюється платниками у порядку і на
умовах, визначених законодавчими актами.

Згідно з чинним законодавством об’єктами оподаткування є доходи
(прибутки), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість
продукції (робіт, послуг), майно юридичних та фізичних осіб та інші
об’єкти, визначені законодавчими актами України.

Податки та інші обов’язкові платежі поділяються на загальнодержавні та
місцеві. Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» виділяє
загальнодержавні податки, до яких, зокрема, належать податок на додану
вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, податок на
доходи фізичних осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання
природних ресурсів тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у
ст. 15 цього Закону. До них, зокрема, належать податок з реклами,
комунальний податок, готельний збір, збір за парковку автотранспорту,
ринковий збір та ін.

Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується
наявністю взаємопов’язаних ознак:

а) діянням у вигляді ухилення від сплати податків;

б) злочинними наслідками (спричинення шкоди державним інтересам у
вигляді значних, великих та особливо великих збитків);

в) наявністю прямого причинного зв’язку між діянням і наслідками, що
настали.

Податкове законодавство визначає порядок і строки сплати відповідного
податку. Діяннями з ухилення від сплати податків є неподання податкових
декларацій, приховування об’єктів оподаткування, заниження вартості
об’єктів оподаткування. Неподання податкових декларацій характеризується
тим, що службові особи суб’єкта підприємницької діяльності та фізичні
особи у встановлений законом строк не подають до територіальних
податкових адміністрацій відповідні податкові декларації та розрахунки,
маючи на меті ухилення від сплати податків. Приховання об’єктів
оподаткування виражається в тому, що посадові особи суб’єкта
підприємницької діяльності та фізичні особи не сплачують податки та інші
неподаткові платежі, які вони відповідно до чинного законодавства
повинні були внести до бюджету. Заниження вартості об’єктів
оподаткування характеризується частковою несплатою податків та
неподаткових платежів.

На платників податків покладається відповідальність за правильне
обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законодавства про
оподаткування, за порушення якого, залежно від ступеня суспільної
небезпеки і розміру спричинених матеріальних збитків, передбачається
адміністративна відповідальність (ст. 164і КпАП «Ухилення від подання
декларації про доходи», ст. ІбЕ КпАП «Ухилення від реєстрації в органах
Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України
платників обов’язкових страхових внесків та порушення порядку обчислення
і сплати внесків на соціальне страхування») або кримінальна
відповідальність (ст. 212 КК).

За ухилення від сплати податків до кримінальної відповідальності
притягуються службові особи суб’єктів підприємницької діяльності
(підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності), на які
згідно із законодавством покладено обов’язок ведення бухгалтерського
обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність,
подання податкових декларацій та інших документів, пов’язаних з
обчисленням та сплатою податків до бюджету (керівники підприємств, їх
заступники, головні бухгалтери та виконуючі їх обов’язки). Суб’єктом
злочину, що розглядається, можуть бути також фізичні особи. У системі
елементів криміналістичної характеристики слід виділити способи ухилення
від сплати податків.

У практиці розслідування і криміналістичних публікаціях визначилось
понад п’ятдесят способів вчинення таких злочинів. Однак вони недостатньо
систематизовані за видами податків, суб’єктами злочину та іншими
підставами, які дозволяють більш ефективно використовувати відомості про
способи вчинення злочинів у їх розслідуванні.

Одним з основних критеріїв систематизації таких способів є особливості
виду податку, пов’язаного з певною сферою діяльності, типовою
обстановкою і умовами досягнення злочинного результату. Виходячи з цього
критерію, способи ухилення від податків можна систематизувати за чотирма
основними групами.

І. Способи, загальні для усіх видів податків.

1. Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, розрахунків
по них (усі види податків).

2. Недоплата податків.

3. Пред’явлення у податкову адміністрацію неправдивих відомостей про
тимчасове припинення або неведения господарської діяльності.

4. Проведення значної кількості операцій на велику суму з подальшою
ліквідацією підприємства без сплати податків.

5. Вчинення розрахунків по господарських операціях через додатково
відкриті рахунки.

II. Способи приховування валового доходу.

6. Не включения до оподатковуваного обігу бартерних операцій (податок
на прибуток, податок на додану вартість, інноваційний фонд та ін.).

7. Проплата однією організацією за іншу в рахунок взаємних вимог (за
третю особу).

8. Оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання
або повернення прийнятого на реалізацію товару.

9. Завищення даних про ціну придбаного товару (продукції).

10. Не оприбуткування отриманої виручки від проданого товару (виконаних
робіт, наданих послуг).

III. Способи ухилення від сплати податку на прибуток.

11. Завищення витрат, віднесених на собівартість товарів (робіт,
послуг).

12. Не включения до обсягу оподатковуваного прибутку грошових коштів,
отриманих від проведення позареалізаційних операцій (товарний,
комерційний, фінансовий кредит).

13. Не включения до обсягу оподатковуваного прибутку грошових коштів,
отриманих від здачі майна в оренду.

14. Заниження суми балансового прибутку під виглядом відрахувань до
благодійних фондів та інших організацій, що користуються пільгами при
оподаткуванні.

15. Внесення до звітності завищених даних про частку іноземного капіталу
(інвестицій) в статутному фонді підприємств з іноземними інвестиціями.

16. Фальсифікація даних про наявність на підприємстві працівників, які
мають пільги з податку на прибуток.

IV. Інші види податків.

17. Завищення на підприємстві кількості певної категорії працівників,
які користуються податковими пільгами (прибутковий податок).

18. Здійснення розрахунків з працівниками підприємства в натуральній
формі (комунальний податок, платежі до різних фондів, соцстраху).

19. Не включения до штатного розкладу фактично працюючих на підприємстві
осіб.

20. Неподання даних про наявність у власності підприємства транспортних
засобів (податок на транспортні засоби).

21. Продаж без дорожнього збору паливно-мастильних матеріалів кінцевому
споживачеві (шляховий збір).

22. Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного
збору (акцизний збір).

23. Фальсифікація митних декларацій імпортерами — платниками акцизного
збору (акцизний збір).

24. Фальсифікація даних про кількість виробленої продукції
підприємствами — виробниками підакцизної продукції (акцизний збір).

Розслідування злочинів. Під час розслідування ухилень від сплати
податків необхідно і встановити низку обставин, а саме:

1) факт ухилення від сплати податків;

2) відомості про суб’єкта підприємницької діяльності (найменування,
місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі й завдання);

3) підстави і дотримання встановленого порядку реєстрації об’єкта
господарської діяльності;

4) дотримання порядку, встановленого для реєстрації суб’єкта
підприємницької діяльності у територіальних органах податкової
адміністрації та інших установах;

5) відповідність діяльності, що виконується господарюючим суб’єктом,
статуту;

6) відомості про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків в
установах банку і рух грошових коштів;

7) характер і зміст операцій, що виконуються;

8) місце, час, мета, спосіб злочинної діяльності;

9) звітний період, за який вчинено ухилення від сплати податків;

10) розмір прихованих доходів (прибутків) і несплачених податків, інших
платежів по окремих звітних періодах, видах податків, загальний розмір
спричинених державі матеріальних збитків;

11) найменування і зміст нормативних актів, положення яких були порушені
при вчиненні злочину;

12) коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної
фінансово-господарської операції (як суб’єкт даного злочину, так і інші
особи), їх посадові та функціональні обов’язки;

13) діяння, що виконувались конкретними особами при здійсненні
фінансово-господарських операцій і здійсненні ухилення від сплати
податків;

14) ознаки інших злочинів, що є в діяннях вказаних осіб (халатність,
посадовий підлог, шахрайство з фінансовими ресурсами та ін.);

15) професійна та кримінальна характеристика осіб, які брали участь у
діяльності господарюючого суб’єкта;

16) обставини, що сприяли вчиненню злочину.

При порушенні справ про ухилення від сплати податків можливі дві групи
слідчих ситуацій. До першої належать ситуації, при яких початкові дані
про вчинений злочин отримані:

а) внаслідок проведеної документальної перевірки працівниками
територіальної податкової адміністрації;

б) внаслідок оперативно-розшукових заходів підрозділів податкової
міліції;

в) внаслідок спільних заходів податкової міліції та відділу
документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.

До другої групи входять ситуації, в яких інформація про вчинення
злочинів отримана внаслідок розслідування інших злочинів.

Перша група являє собою типові ситуації, які найчастіше зустрічаються в
практичній діяльності і є більш сприятливими для розслідування. При
цьому слідчий вирішує такі завдання: а) вивчення отриманих первинних
матеріалів; б) документальне підтвердження виявлених фактів порушення
податкового законодавства; в) забезпечення виконання цивільного позову
та можливості конфіскації майна; г) перевірка актів перерахування
грошових коштів, не відображених у звіті підприємства; ґ) виявлення та
вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відображених у
звіті підприємства; д) перевірка діяльності господарюючого суб’єкта з
метою виявлення ухилення від сплати податків; е) ознайомлення з
необхідними нормативними актами, що регламентують порядок відрахування
та сплати податків.

Вирішення вказаних завдань можливо шляхом проведення комплексу слідчих
дій та оперативно-розшукових заходів:

1) допиту ревізора, який проводив документальну перевірку
фінансово-господарської діяльності суб’єкта, для з’ясування змісту та
результатів перевірки;

2) виїмки та огляду документів (письмових, інформації на магнітних
носіях);

3) допиту службових осіб, відповідальних за обчислення, сплату податків
та своєчасне подання декларацій;

4) обшуку за місцем проживання і роботи службових осіб об’єкта, що
перевіряється;

5) накладення арешту на вклади та майно з метою забезпечення можливої
конфіскації та відшкодування спричинених матеріальних збитків;

6) припинення операцій з використання грошових коштів, що знаходяться
на розрахунковому рахунку підприємства;

7) допиту свідків (осіб, які тією чи іншою мірою брали участь у
здійсненні фінансово-господарських операцій, службових осіб, з якими
підприємство здійснювало економічні взаємовідносини);

8) допиту службових осіб органів Державної податкової адміністрації, що
здійснювали контроль за діяльністю господарюючого суб’єкта, а також
проводили документальні перевірки;

9) очної ставки;

10) оперативно-розшукових заходів для виявлення матеріальних цінностей
та грошових коштів, які належать службовим особам, підприємствам, що
перевіряються, встановлення осіб, які переховуються від слідства.

У необхідних випадках доручається проведення додаткової та повторної
документальної перевірки фінансово-господарської діяльності
господарюючих суб’єктів, з якими підприємство, що перевіряється, мало
взаємовідносини; призначення відповідних судових експертиз.

Слідча ситуація, при якій інформація про факт ухилення від сплати
податків отримана внаслідок розслідування інших злочинів, відрізняється
від вказаних вище ситуацій тим, що вона має елемент раптовості, який
особливо важливо використовувати в умовах обмеженого обсягу доказової
інформації. Основними завданнями, що випливають з даної ситуації, є
виявлення, витребування, вилучення необхідних документів первинного
обліку, бухгалтерських реєстрів та інших документів як інформації про
вчинений злочин.

Література

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів
освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та
ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684
с.

Похожие записи