Курсова робота

на тему:

“Особливості допиту свідків і обвинуваченого” ЗМІСТ

Вступ.

Загальні положення попереднього слідства.

Особливості допиту свідків і обвинуваченого.

Обшук і виїмка, огляд документів.

Використання спеціальних пізнань по справах про ухилення від сплати
податків.

Висновок.

Літератира.

Вступ

Практика діяльності податкової міліції свідчить про те, що дуже
часто виникають труднощі в зборі необхідних матеріалів про порушення
податкового законодавства. Виявлення порушень у сфері оподатковування не
завжди тягне за собою прийняття рішення про порушення кримінальної
справи. Насамперед, не всі правопорушення містять ознаки злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В окремих випадках, за
матеріалами, які надійшли до податкової міліції, не може бути прийняте
рішення про порушення кримінальної справи через їхню недостатність і
неповноту. Від того, наскільки повні і змістовні матеріали про порушення
податкового законодавства будуть надані в розпорядження слідчого,
залежить обгрунтованість прийнятого рішення, а також якість проведення
попереднього слідства і його результати.

Аналіз статистичних даних показує, що в даний час в Україні, у
загальному об’ємі злочинів, значне місце займають протиправні діяння в
сфері обчислення і сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Створення перепон плановому надходженню податків у бюджет ставить під
погрозу його виконання і фінансове забезпечення державних програм,
знижує ефективність податкової політики як регулюючого чинника
економічної діяльності держави.

Удосконалення діяльності органів податкової міліції по
виявленню і розслідуванню даної категорії злочинів у даний час варто
розглядати як важливу задачу. Узагальнення слідчої і судової практики
показує, що діяльність органів податкової міліції по виявленню ухилень
від сплати податків, представляє значну складність. Відсутність
методичних і практичних розробок, заснованих на аналізі практики по
попередженню, розкриттю і розслідуванню ухилень від сплати податків,
викликало необхідність проведення дослідження в даному напрямку.

У даній роботі, на основі узагальнення матеріалів судової
практики і діяльності податкової міліції, розглянуті питання
кримінально-правової характеристики ухилень від сплати податків, порядку
збору первинних матеріалів при порушенні кримінальної справи.

1. Загальні положення попереднього cлідства.

Виконанню організаційних заходів щодо спрямованості дій по
розслідуванню передує підготовчий етап. Виділення зазначеного етапу є
умовним, оскільки в процесі вивчення матеріалів, що надійшли, про
порушення податкового законодавства проробляються питання організації
виробництва різних заходів і планування розслідування. Етап підготування
полягає в ретельному аналізі наявних матеріалів, одержанні необхідної
інформації про факти зроблених ухилень від сплати податків, механізму
його вчинення, аналізу наявних джерел доказів і їхнього об’єму. При
цьому використовуються матеріали документальних перевірок дотримання
податкового законодавства, документи, що відбивають діяльність суб’єкта,
що господарює, матеріали оперативних підрозділів і інші (матеріали про
відмову в порушенні кримінальної справи, матеріали кримінальних
справ, припинених виробництвом, матеріали про притягнення до
адміністративної відповідальності за порушення в сфері оподатковування).
Отримана інформація на етапі підготування, а також її об’єм, визначають
надалі дії слідчого по питанню провадження попереднього слідства.
Характер і спрямованість організаційних дій багато в чому визначені тими
задачами, що потрібно вирішити в процесі розслідування. Ці задачі мають
на меті одержання достатньої інформації про виявлені факти порушень
податкового законодавства.

Що стосується обставин, які підлягають доведенню в процесі розсліду
вання ухилення від сплати податків, то ними є наступні:

1. Чи мав місце факт ухилення від сплати податків;

2. Характеристика суб’єкта підприємницької діяльності (найменування,
місцезнаходження, вид діяльності, структура, його цілі і задачі);

3. Під стави і дотримання встановленого порядку державної реєстрації
суб’єкта, що господарює;

4. Дотримання встановленого порядку реєстрації суб’єкта
підприємницької діяльності в територіальних органах податкової
адміністрації й інших заснуваннях (наприклад, Пенсійному фонді);

5. Відповідність статуту виконуваної діяльності суб’єктом, що
господарює;

6. Інформація про майно підприємства, наявність розрахункових рахунків у
заснуваннях банків і рух коштів;

7. Характер і утримання виконуваних фінансово-господарських операцій;

8. Місце, час, ціль, спосіб злочинної діяльності;

9. За який звітний період зроблене ухилення від сплати податків;

10. Розмір прихованих прибутків і несплачених податків, інших платежів

по окремих звітних періодах, видам податків; загальний розмір
заподіяного

державі матеріальних збитків;

11. Характер і утримання нормативних актів, положення яких були порушені
при вчиненні злочину;

12. Коло осіб, що брали участь у виконанні конкретної
фінансово-господарської операції (як суб’єкти даного злочину, так і
приватні особи) їх посадові і функціональні обов’язки;

13. Дії, виконувані конкретними особами при здійсненні
фінансово-господарських операцій і вчиненні ухилень від сплати податків;

14. Чи є в діях зазначених осіб ознаки інших злочинів (халатність,
посадова підробка, шахрайство з фінансовими ресурсами й ін.);

15. Соціальна, професійна, кримінальна характеристика осіб, що брали
участь у діяльності суб’єкта, що господарює;

16. Наявність причинного зв’язку між діянням і наслідками, що наступили.

Для з’ясування зазначених вище й інших цікавлячих слідство питань,
робляться початкові слідчі дії. Початковими слідчими діями при
розслідуванні податкових злочинів є:

Виявлення і допит:

1. Безпосередніх виконавців робіт (водіїв, робітників складів і
ін.);

2. Допоміжного персоналу (секретарів, техніків, охоронців і т.
п.);

3. Родичів і знайомих суб’єктів податкових злочинів;

4. Підставних осіб;

5. Покупців-споживачів, замовників, клієнтів.

При допиті зазначених вище осіб, необхідно мати на увазі, що
вони можуть не мати уявлення про спосіб дії керівництва організації,
проте вони володіють конкретними відомостями про вид сировини і товару,
кількість працюючих, характер роботи і т. п.

До числа початкових слідчих дій варто віднести також виявлення
і допит:

1 Очевидців приховання розміру прибутку, що усвідомлюють цей факт, але
які не брали участь в податковому злочині, наприклад, продавців;

2. Очевидців, що спостерігали ті або інші кримінальні, господарські і
фінансові операції, але не оцінюючи їх як такі (секретарі, шофери,
охоронці й ін.);

3. Контрагентів-помічників у вчиненні податкових злочинів
(постачальники і споживачі, що склали або підписали підроблені
документи, договори, накладні, прибутково касові ордера, довідки і т.
п.);

4. Ревізорів, аудиторів, членів інвентаризаційних комісій

Дуже важливими початковими діями є виявлення і вилучення
речових доказів: документації, сировини і товарів, устаткування і
комп’ютерних дискет, чорнових записів, справжніх печаток, штампів,
цінних паперів, зразків товарів і продуктів.

Треба мати на увазі, що злочинці можуть знищити первинні й
облікові документи, речові докази шляхом інсценіровки нещасливого
випадку, стихійного лиха (пожежі, затоплення) або банкрутства, знищивши,
таким чином, дуже важливі докази, відновлення котрих найчастіше
неможливо.

Злочинці вдаються також до знищення джерел інформації і
партнерів по нелегальному бізнесу. Треба мати на увазі, що нерідко
злочинці застосовують до суб’єктів розслідування підкуп, шантаж,
залякування, провокації, іноді вдаються до крайніх методів, таких як
знищення небажаних їм свідків і осіб із числа працівників правоохоронних
органів.

До початкових слідчих дій, що дозволяють успішно розслідувати податкові
злочини, варто віднести:

1 Вивчення слідчим технологічного процесу, пересування і збуту
товарно-матеріальних цінностей, документообігу;

2. Огляд помешкань, транспорту і документів;

3. Виявлення і допит свідків;

4. Використання криміналістичних обліків і банків даних;

5. Одержання зразків або копій для дослідження у відповідних
лабораторіях, широко використовуючи при цьому різну криміналістичну
техніку;

6. Допит посадових і матеріально-відповідальних осіб;

7. Обшук по місцю роботи і проживання підозрюваного, а також особистий
обшук.

Дану слідчу дію треба проводити негайно, можливо навіть до допиту,
раптово і зненацька для підозрюваних. Обшук проводиться для виявлення
таких документів, по яких у процесі розслідування встановлюються ті або
інші обставини вчинення податкового злочину.

2. Особливості допиту свідків і обвинуваченого

При розслідуванні ухилень від сплати податків найбільшою слідчою дією,
що зустрічається часто, є допит свідків і обвинувачуваних. Зазначене
обумовлено самою діяльністю, виконуваної суб’єктом, що господарює. У
даному випадку особи, що підлягають допиту, у тій або іншій мірі
пов’язані з виконанням різних доручень, послуг, визначеного роду робіт,
а також виконують обов’язки по веденню бухгалтерського обліку й
упорядкуванню звітності, обчисленню і сплаті податків у бюджет і наданню
в територіальні податкові адміністрації податкових декларацій. У зв’язку
з встановленням фактів ухилень від сплати податків допиту підлягають
також особи які за родом

своєї діяльності здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів, що
господарюють.

Одержувана в процесі розслідування від даних категорій осіб інформація,
у сукупності з іншими доказами, дозволяє вирішити задачі, що стоять
перед процесом попереднього слідства. Дані, одержувані в процесі допиту,
не завжди відносяться безпосередньо до елементів об’єктивної сторони
ухилень від сплати податків. Однак за допомогою отриманої інформації
можуть бути встановлені характер і об’єм виконуваних господарських
операцій, канали реалізації продукції й інші обставини, що мають
значення для правильного розгляду справи.

За допомогою допитів досліджуються питання ведення бухгалтерського
обліку й упорядкування звітності, документального відбитка конкретних
господарських операцій і інші, що є предметом дослідження з даної
категорії злочинів.

У ході проведення зазначеної слідчої дії встановлюються методи,
застосовувані фахівцями в процесі проведення документальних перевірок і
роз’ясняються окремі положення дослідження і результати, отримані при
перевірці діяльності суб’єкта, що господарює, із питань дотримання
податкового законодавства.

Досягненню позитивних результатів у процесі допиту по
зазначеній категорії злочинів багато в чому сприяє ретельне підготування
слідчого до проведення даної слідчої дії і визначення предмета
дослідження майбутнього допиту.

Етап підготування до допиту, на думку В. Е. Коновалової і А. М.
Сербулова, включає чотири взаємозалежних елементи: а) вивчення
матеріалів кримінальної справи; б) вивчення спеціальних питань; в)
вивчення даних про особистість допитуваного; г) упорядкування плану
допиту.

Виділені елементи впливають на ефективність і результативність
проведення допиту осіб, що займають різне процесуальне положення, і
мають відношення до розслідування різних видів злочинів, у тому числі й
ухилень від сплати податків.

Підготування до проведення допиту осіб по розглянутій категорії
злочинів починається з вивчення і ретельного аналізу матеріалів
кримінальної справи. На різних етапах розслідування й у різних слідчих
ситуаціях слідчий має різний набір доказів і їх об’єм.

Вивчення й аналіз наявних матеріалів справи дозволяють
правильно і результативно застосувати їх у процесі допиту і попереднього
слідства, визначитися з обставинами, що складають предмет допиту,
формулюванням і постановкою питань котрі необхідно вирішити при
виробництві розглянутої слідчої дії.

Сутність рішення розумових задач у процесі підготування до
допиту полягає в аналізі вихідного матеріалу й упорядкуванні програми
виробництва цієї слідчої дії. Слідчий заздалегідь визначає схему
майбутнього допиту свідка або обвинувачуваного: планує певним чином
використовувати доказувальний матеріал, прогнозує можливий результат
застосування тактичних прийомів допиту.

Підготування до допиту різної категорії осіб жадає від слідчого
дій по постановці завдань, що підлягають рішенню в ході проведення
слідчої дії, методів, прийомів і засобів, використовуваних при цьому,
визначенню черговості проведення допитів.

Процес діяльності суб’єктів підприємницької діяльності знаходить свій
відбиток у визначених документах. Відповідно, при виробництві
попереднього слідства, підлягають вивченню й аналізу документальні дані,
що відбивають різного роду операції. Значна частина інформації слідчим
утворюється саме з таких джерел. Вона робить значний вплив на
встановлення тих обставин, що підлягають з’ясуванню в процесі допиту.

Змістом розглянутого елемента підготування до допиту є також добір або
збір необхідних матеріалів. Це означає, що щодо різної категорії осіб,
що підлягають допиту, слідчий повинний підібрати, а в разі потреби
зібрати (наприклад, провести виїмку, затребувати документи і т. п.)
матеріали, що надалі будуть використані при проведенні слідчої дії. Ці
матеріали повинні відповідати роду діяльності допитуваних осіб і
конкретних фінансово-господарських операцій, у виконанні яких вони брали
участь. Наприклад, при допиті осіб, що зробили відпуск товару, необхідно
використовувати всі документи, що послужили підставою для виконання
угоди (наприклад, комерційна пропозиція, договір, рахунок-фактура,
платіжне доручення, виписка з банку про рух коштів на розрахунковому
рахунку підприємства, накладна на відпуск товару зі складу, сертифікати
якості, документи санітарного технічного контролю, товарно-транспортні
накладні й інші, що мають відношення до виконання угоди)

Дуже важливим є також підготування питань, які підлягають
з’ясуванню в процесі допиту різних категорій осіб. Вивчення того або
іншого документа, що відбиває виконання фінансово-господарської
операції, ставить перед слідчим питання, що необхідно з’ясувати. Слідчий
робить відповідні виписки з документів або робить оцінки в плані про
місцезнаходження джерела (документа, пояснення, акта документальної
перевірки і т. п.). На основі аналізу документів визначається коло осіб,
які підлягають допиту, характер і об’єм майбутніх спеціальних досліджень
(наприклад, документальних перевірок, судово-бухгалтерських експертиз,
криміналістичних досліджень документів).

Змістом наступного елемента є діяльність слідчого по
ознайомленню з різного роду спеціальними питаннями, що виникають при
розслідуванні ухилень від сплати податків. Специфіка розслідування даної
категорії злочинів виявляється у вивченні й аналізі нормативних актів,
що регламентують підстави, порядок обчислення і сплати податків, правил
ведення бухгалтерського обліку і надання звітності і податкових
декларацій, порядку призначення провадження документальних перевірок і
різного роду експертиз. Постійна зміна чинного законодавства в сфері
оподатковування до деякої міри впливає на якість розслідування даної
категорії злочинів. На зазначеній стадії підготування до допиту потрібно
підібрати і вивчити необхідну нормативну базу. У разі потреби — зробити
виписки або оцінки для використання положень нормативних актів у процесі
допиту.

В окремих випадках слідчий може одержати кваліфіковану
консультацію у фахівця-бухгалтера. На етапі підготування до допиту
фахівець надасть допомогу у роз’ясненні законодавства про податки, може
надати допомогу у визначенні обставин, що виступають предметом допиту
тієї або іншої особи, у доборі необхідних для допиту документів, у
роз’ясненні змісту акта документальної перевірки формулюванні питань
до допитуваного.

Володіння слідчим знаннями спеціальних питань, що зустрічаються
в практиці розслідування ухилень від сплати податків, є гарантією
успішного розслідування.

Вивчення особистості допитуваного на етапі підготування до
допиту дозволяє виробити визначену лінію поводження слідчого і
використовувати при цьому різні тактичні прийоми. Дані про особистість
допитуваного можуть

отримані з матеріалів кримінальної справи, допитів інших осіб,
документів, що характеризують особистість тієї або іншої особи, і
оперативних матеріалів. Більш цілеспрямовано, в окремих випадках,
вивчається особистість обвинувачуваних, їхнього взаємозв’язку з іншими
посадовими особами, наявність злочинного досвіду, каналів підтримки і
прикриття здійснюваної, злочинної діяльності.

Елемент планування проведення слідчої дії є заключним в етапі
підготування до допиту. Упорядкування плану може робитися в різних
формах. Змістом плану виступає вказівка категорії особи, яка підлягає
допиту, його встановлених даних. У плані відбивається наявність
фактичного матеріалу і його місцезнаходження в справі. Основним поділом
у плані є питання, які підлягають з’ясуванню в ході допиту, а також
наявність і порядок пред’явлення речових доказів. У даному випадку
необхідно використовувати положення загального плану розслідування в
справі, де знаходять висвітлення фактичні дані про факт вчиненного
ухилення від сплати податків і місце їх у матеріалах справи. У плані
допиту вказуються номера епізодів, по котрим необхідно допитати, а також
конкретні питання, які підлягають з’ясуванню. Необхідні відомості про
речові докази і документи слідчий одержує з загального плану
розслідування по кримінальній справі.

На етапі підготування до допиту слідчим підлягають вивченню питання часу
і способу виклику конкретної особи для допиту. У разі потреби слідчий
може запланувати участь у допиті фахівця, захисника.

У залежності, від характеру й утримання розглянутої слідчої дії на етапі
підготування повинно бути розглянуте питання про застосування необхідних
технічних засобів.

У зв’язку з розглядом заходів щодо підготування до допиту обгрунтованим
вважається думка що на етапі підготування до допиту слідчим
передбачаються конкретні міри, спрямовані на попередження помилкових
показань.

На етапі підготування повинно бути вирішене питання черговості виклику
для допиту.

Для полегшення роботи слідчого при підготуванні до допиту осіб
у якості свідків і прогнозування характеру одержуваної від них
інформації обгрунтовано виділяються чотири групи свідків у залежності
від чинників: а) вид розкрадання; б) відношення до виду виробничої
діяльності або об’єкту розкрадання; в) службове положення (керівник,
підпорядкований, що не має відношення до службової діяльності); г)
характер відношень із розкрадачами. Виділення зазначених груп свідків
дозволяє їх використовувати розслідуванні інших злочинів, у тому числі й
ухилень від сплати податків. Так, можливо виділення категорій свідків у
залежності від місця їхньої роботи. Такими особами, щодо розслідування
ухилень від сплати податків, є:

1. Обслуговуючий персонал (секретар, друкарка, водій, реалізатор, агент
по страхуванню, касир і інші);

2. Особи, що володіють пізнаннями в області бухгалтерського
обліку, що займають посади бухгалтерів (головних бухгалтерів) або
посадові особи бухгалтерії (у випадку не участі зазначених осіб у
вчиненні ухилень від сплати податків);

3. Засновники суб’єкта підприємницької діяльності;

4. Юристи, що здійснюють допомогу у веденні діяльності
суб’єкта, що господарює;

5. Вищестоящі керівники, які здійснюють прийом на роботу
відповідальних за числення і сплату податків і інших неподаткових
платежів;

6. Особи, що здійснюють прийом товару для наступної
реалізації;

7. Особи, що здійснюють оформлення різних угод (договір
закупівлі-продажу, транспортного обслуговування, страхування т. д.).

Зазначений вище перелік осіб, що можуть бути допитані в якості
свідків по розглянутій категорії злочинів, є умовним. У залежності
структури самого підприємства, форми власності, характеру й об’єму
виконуваної діяльності й участі різних осіб, що забезпечують виконання
цього процесу, слідчим може бути визначене коло осіб, що підлягають
допиту. Так, наприклад, розслідуванні було встановлено, що посадові
особи Хорольского районного підприємства (лікарні) державної
ветеринарної медицини в якості оплати за виконання ветеринарних послуг
колгоспам і радгоспам одержували різного роду продукцію (зерно пшениці,
гречки і т. д.). З метою заниження або приховання об’єктів
оподатковування робилася здача решти зазначеної продукції на елеватор
співробітниками даного підприємства. Отримані кошти по касі підприємства
не оприходувалися і не відбивалися при обчисленні і сплаті податків.

Наступний різновид категорій свідків по справах про ухилення від сплати
податків складають особи, що не працюють на підприємстві, як
перевіряється:

1. Посадові особи суб’єкта підприємницької діяльності, із якими посадові
особи суб’єкта, що господарює, вступали у взаємовідносини різного роду
(придбання товару (продукції), здійснення транспортування вантажу,
реалізація продукції, надання посередницьких послуг і т. п.).

2. Особи, що безпосередньо робили відпуск товару, його транспортування,
реалізацію, збереження.

3. Особи, що здійснюють послуги по охороні товарно-матеріальних
цінностей при транспортуванні (співробітники Державної служби охорони,
приватних структур, що роблять такого роду послуги).

4. Посадові особи Державної податкової адміністрації, що виконують
обов’язки по контролі за здійсненням господарської діяльності суб’єкта,
а також, що здійснюють ведення податкової (юридичної) справи, що
направляють повідомлення про необхідність і терміни надання декларацій,
що здійснюють контроль за правильністю обчислення і сплати податків у
бюджет.

5. Посадові особи Державної податкової адміністрації, що проводили
документальні перевірки дотримання суб’єктом, що господарює,
законодавства про податки.

6. Особи, що здійснюють аудиторські перевірки діяльності суб’єкта, що
господарює, за звітний період.

Зазначений перелік категорій свідків не є вичерпним залежить
насамперед від характеру й об’єму діяльності суб’єкта, що господарює, а
також від конкретної участі осіб у зазначеному процесі.

Обставини, які підлягають встановленню в процесі допиту свідків
при розслідуванні ухилень від сплати податків, можуть мати різнобічний
характер. При допиті осіб, що брали участь у виконанні господарської
діяльності, підлягають з’ясуванню питання про характер, утриманні й
об’ємі виконуваних операцій. При цьому повинні бути використані
документи, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій.

У випадку допиту осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку
і надання звітності, підлягають з’ясуванню питання про зміст діяльності
підприємства що перевіряється , порядок ведення бухгалтерського обліку й
упорядкуванність звітності, порядок надання для звітів первинних
документів, порядок упорядкування податкових декларацій. Крім того,
підлягають з’ясуванню обставини вчинення злочинів по кожному виявленому
факту ухилень від сплати податків.

У процесі допиту посадових осіб Державної податкової адміністрації
можуть бути встановлені наступні обставини:

1. Характер і зміст виявлених порушень законодавства про податки в
процесі проведеної документальної перевірки діяльності суб’єкта, що
господарює; роз’яснення окремих положень акта документальної перевірки й
отриманих результатів; результати дослідження, що не знайшли відбиток в
акті.

2. Роз’яснення окремих положень відомчих нормативних актів про порядок,
терміни обчислення і сплати податків, надання розрахунків податків і
податкових декларацій.

3. Характер і утримання дій посадових осіб Державної податкової
адміністрації про виконувану діяльність у ході проведених раніше
перевірок дотримання законодавства про податки суб’єктом, що господарює.
Зазначена категорія осіб підлягає допиту у випадку встановлення фактів
ухилень від сплати податків у звітних періодах, за які раніше були
проведені перевірки.

4. Порядок реєстрації конкретного суб’єкта, що господарює, і наявність у
податковій справі необхідного переліку документів. У цьому зв’язку
встановлюються обставини напрямку повідомлень, повісток про терміни і
необхідність сплати податків і наданні податкових декларацій.

5. Характер і утримання діяльності по усуненню причин і умов, що
сприяють вчиненню ухилень від сплати податків, і інші питання

Особливості вчинення злочину, сукупність наявних доказів, що склалися,
відношення між учасниками карного судочинства, протидія органам
попереднього слідства з боку осіб, що зробили ухилення від сплати
податків, значно впливають на вибір тактики й окремі тактичні прийоми
при провадженні допиту (свідка, підозрюваного, обвинувачуваного).

У практиці розслідування ухилень від сплати податків варто
використовувати комплекс тактичних прийомів і методичних рекомендацій по
їхньому використанню, що розроблені наукою криміналістика.

На початку допиту слідчим використовуються такі тактичні прийоми, як
бесіда без напруженості з метою встановлення з допитуваним
психологічного контакту, з’ясування демографічних даних, встановлення
відношень з обвинувачуваним і відношення допитуваного до розслідуваного
злочину та інші загальні питання.

Після виконання заходів щодо заповнення анкетної частини протоколу
свідку або обвинувачуваному пропонується у формі вільної розповіді
повідомити про факти, які цікавлять слідство. З метою одержання найбільш
повної інформації на даній стадії допиту можливо застосування таких

прийомів, як нагадування, зіставлення, роз яснення сутності майбутньої
слідчої

дії.

У практичній діяльності по розслідуванню ухилень від сплати податків
можливо використання наступних видів вільної розповіді:

1. З’ясування обставин у послідовності, в якій розгортались
дії (хронологічний порядок). Зазначений вид вільної розповіді
застосовується, як правило, при допитах свідків, що виконували ті або
інші дії при здійсненні операцій суб’єктом, що господарює. —
Використання даного виду можливо при допиті обвинувачуваних із метою
встановлення обставин по здійсненню державної реєстрації суб’єкта
підприємницької діяльності, відкриттю розрахункових рахунків в установах
банків, постановки на облік у Державній податковій адміністрації і
загальній характеристиці виконуваної діяльності.

2. По виконаних господарських операціях і, відповідно, по
епізодах вчинення ухилень від сплати податків.

3. По окремих звітних періодах і виявлених фактах порушень
податкового законодавства в зазначені періоди

4. По окремих суб’єктах, що господарюють. В практиці слідства
відносно ухилень від сплати податків часто зустрічаються випадки, коли
предметом дослідження є діяльність декількох суб’єктів, що господарюють.
Це викликано тим, що в окремих випадках особи, що залучаються до
кримінальної відповідальності займають аналогічні посади в декількох
підприємствах, де встановлені факти ухилень від сплати податків. В
окремих випадках до кримінальної відповідальності залучаються особи, що
займають відповідні посади в різних суб’єктах, що господарюють, але
виявлені порушення податкового законодавства взаємозалежні і
досліджуються в одній справі (наприклад, заниження об’єктів
оподатковування по одній угоді покупцем і продавцем). Так, у процесі
попереднього слідства була встановлена множина фактів занижень і
прихоувань об’єктів оподатковування в різних суб’єктах, що господарюють,
здійснюючи багатократний перепродаж металопрокату. З чотирьох суб’єктів
господарювання, що брали участь в угодах по реалізації металопрокату від
продавця до споживача, у трьох були встановлені факти заниження об’єктів
оподатковування.

Сформульоване питання знаходить повний відбиток у протоколі допиту,
після чого повинно бути отримана відповідь на поставлене питання.
Питання, при постановці їх допитуваному, повинні бути конкретними,
точними. Точна постановка питань, а також розуміння їх допитуваним
впливають на результативність розглянутої слідчої дії. При цьому питання
повинні бути поставлені в логічній послідовності, оскільки зазначене
сприяє посиленню цілеспрямування допиту,

На мою думку, основними вимогами, запропонованими до постановки питань
допитуваному, є:

1. Питання повинно бути конкретним, що стосується будь-яких
обставин, лаконічним і не дозволяючи при цьому двозначного тлумачення

2. Необхідно уникати питань, на які можливі приблизні
відповіді

3. Формулювання питання повинне цілком виключати можливість
витягу з нього змісту інформації, необхідної для відповіді

4. Послідовність, у якій будуть з’ясовані питання.

5. Питання задається в прямій формі.

6. Питання формулюється з урахуванням рівня розвитку (розумового і
культурного) допитуваного

З метою доповнення, уточнення, деталізації і перевірки показань
допитуваної особи її можуть бути поставлені відповідні питання.

Вважається, що найбільше відповідає запропонованим вимогам до проведення
допиту змішана форма, при котрій після вільної розповіді відбувається
постановка питань для уточнення, доповнення і перевірки показань
допитуваного. Зазначена форма також дозволяє використовувати в процесі
допиту документи. Однак матеріали практики розслідування ухилень від
сплати податків свідчать про незначне використання. змішаної форми
одержання інформації (у 22 % при допиті свідків, у 13 % при допиті
обвинувачуваних). При використанні змішаної форми можливо одержання
інформації про обставини, про які до допиту слідчому відомо не було, у
той час як при питально-відповідній формі допитуваний може
зорієнтуватися про об’єм наявних у розпорядженні слідчого зведень.

Змішана форма дозволяє також постійно підтримувати на необхідному рівні
психологічний контакт між слідчим і допитуваним. При використанні
зазначеної форми допитуваному сутужніше формулювати помилкові показання,
оскільки його розповідь повинна мати відношення до різних обставин, що
можуть бути перевірені слідчим і у відношенні яких, в розпорядженні
останнього, є речові або письмові докази. Ця форма дозволяє також
провести вивчення особистості допитуваного, відповідність показань
дійсності і його визначених інтересів.

Стосовно допиту свідків зазначена форма одержання інформації зі
справ про ухилення від сплати податків може мати наступний прояв.
Слідчим пропонується свідку (в залежності від його участі в діяльності
суб’єкта, що господарює, а також що займає посадове положення в
контролюючих органах) повідомити про відомі йому обставини, що мають
відношення до розслідуваної події. Свідок у формі вільної розповіді
викладає відомі йому факти і, у разі потреби, робить посилання на наявні
документи, речові докази. Слідчий при цьому робить оцінки: про зміст
показань; про неточності або недогляди в показаннях; про питання, що
виникли в зв’язку з показаннями і які потрібно додатково поставити перед
допитуваним; про зміст контрольних питань для перевірки показань. Після
закінчення вільної розповіді, у разі потреби, можуть бути задані питання
для з’ясування обставин, що є предметом допиту свідка.

Такий порядок дозволяє стежити за поводженням свідка і
контролювати випадки формування помилкових показань. З метою одержання
найбільш повної інформації від свідка на стадії вільної розповіді
слідчий уточнюючими та нагадуючими питаннями направляє відповідь у
необхідному для слідства напрямку. Це сприяє одержанню не загальної
інформації, а тих відомостей, що мають відношення до розслідуваної
події.

Одержанню повної і достовірної інформації в процесі допиту свідків,
установленню фактів помилкових показань сприяє також використання
комплексу тактичних прийомів.

У криміналістичній літературі по даній проблемі виділяються наступні
групи тактичних прийомів:

1) прийоми актуалізації відображеного свідком;

2) прийоми, що сприяють відтворенню (словесному) відомої свідку події;

3) прийоми, спрямовані на викриття обману і встановлення мотивів
замовчування в показаннях свідка;

4) прийоми, спрямовані на встановлення помилок у показаннях та їх
усунення.

Порядок проведення допиту обвинувачуваного має деякі
відмінності від допиту свідка. Використання тих або інших тактичних
прийомів визначається насамперед встановленням психологічного контакту,
визнанням його винним у вчиненні ухилень від сплати податків, змістом і
спрямованістю його показань при допиті. Навіть у випадках повного
визнання обвинувачуваним провини у вчиненні розглянутого злочину слідчим
повинні бути цілком досліджені обставини, що є предметом допиту.

Первинному допиту обвинувачуваного передує пред’явлення для
ознайомлення постанови про притягнення в якості обвинувачуваного. На
даній стадії повинні бути виконані заходи і використані
тактико-психологічні прийоми для встановлення психологічного контакту і
роз’яснення суті майбутнього допиту.

Найбільш поширеними прийомами встановлення психологічного
контакту є наступні:

— звертання до логіки мислення обвинувачуваного;

— переконання допитуваного в доцільності відмови від заперечування і
дачі достовірних показань;

— стимулювання позитивних властивостей особистості;

-вплив на допитуваного позитивними якостями особистості
слідчого.

Для даної категорії злочинів обвинувачуваний, як правило,
інформований про характер і об’єм наявних у розпорядженні слідчого
доказів та іншої інформації. Зазначене випливає з того, що
обвинувачуваний раніше знайомився з матеріалами документальної перевірки
і знає, які факти ухилень від сплати податків виявлені слідством. Він
також інформований про ті документи, що підтверджують виявлені порушення
податкового законодавства і які є в розпорядженні слідчого.

З самого початку допиту обвинувачуваного повинні бути
встановлені питання організації, реєстрації підприємства, ведення
бухгалтерського обліку та упорядкування звітності діяльності суб’єкта,
що господарює. Надалі в показаннях обвинувачуваного повинна знайти
відбиток інформація про виявлені факти ухилень від сплати податків із
посиланням на документи первинного обліку і бухгалтерські регістри. У
протоколі допиту необхідно вказувати найменування документа та зміст
відбитих у ньому операцій, а також його місцезнаходження в матеріалах
кримінальної справи. В протоколі допиту повинні знайти відбиток
показання, що стосуються змісту і результатів документальних
перевірок, судово-бухгалтерських та інших експертиз.

Найбільш часто при допиті обвинувачуваних застосовуються
наступні тактичні прийоми:

1) залишення в невіданні обвинувачуваного щодо наявних доказів і
спонукання допитуваного до дачі достовірних показань;

2) пред’явлення письмових і речових доказів;

3) встановлення в показаннях протиріч і використання їх із метою
уточнення показань або викриття помилкових показань;

4) постановка допитуваному питань, що дозволяють проконтролювати
показання і виявити хибність показань обвинувачуваного;

5) використання позитивних якостей особистості допитуваного з метою
виключення одержання помилкових показань обвинувачуваного;

6) у випадку виявлення помилкових показань — звертання уваги
допитуваного на ці показання і переконання його в тому, що отримані
показання підлягають аналізу і контролю, що відповідно вимагає дачі
достовірних показань від допитуваного.

Для розглянутої категорії злочинів у якості одного з прийомів
виступає використання допомоги фахівця в проведенні допиту
обвинувачуваного. Специфіка використання спеціальних знань у даному
випадку доповнюється певним психологічним впливом на допитуваного. Перед
обвинувачуваним виникає питання про те, чи варто давати неправдиві
показання при допиті, якщо вони можуть бути виявлені фахівцем шляхом
аналізу документальних даних.

Визначений тактичний вплив на процес допиту обвинувачуваного і
попередження фактів помилкових показань робить використання різних
технічних засобів для фіксації показань у процесі допиту.

З метою виявлення помилкових показань у криміналістичній
літературі виділяються наступні симптоми обману:

1) протиріччя висловлювань іншим зібраним у справі доказам;

2) непевність, неконкретність відомостей, що містяться в показаннях;

3) опис подій, фактів із надмірною точністю;

4) збіг у дрібних деталях показань декількох осіб;

5) відсутність у показаннях несуттєвих подробиць, деталей;

6) різне пояснення тих самих подій на різних допитах;

7) повідомлення в показаннях тільки позитивної інформації, що має
відношення до особистості допитуваного;

8) наполегливе, кількаразове повторення допитуваним за власною
ініціативою яких-небудь тверджень;

9) обмови в показаннях, тобто мимовільне висловлення достовірної
інформації;

10) відхилення від відповіді на пряме питання;

11) приховання фактів, що по даним слідчого добре відомі допитуваному;

12) зовнішній прояв змін психічної діяльності допитуваного як реакції на
задані питання.

Аналіз і узагальнення матеріалів кримінальних справ про
ухилення від сплати податків свідчить про значні нестачі, що допускають
слідчі при проведенні допиту, особливо обвинувачуваного. Основними
нестачами є одержання показань, що не розкривають сутності та змісту
злочинної діяльності, а лише загалом відбивають вироблену
фінансово-господарську діяльність. У процесі допиту (у 67 % вивчених
справ) не були використані первинні документи і бухгалтерські регістри.
Причиною, як правило, виступає надання акта документальної перевірки без
відбитка фактів ухилень від сплати податків і конкретного механізму його
вчинення, а лише вказівка результатів суми приховуваного (заниженого)
податку за визначений звітний період. У цих випадках слідчий обмежується
лише показаннями про характер діяльності суб’єкта, що господарює, і
загальною сумою занижених (приховуваних) об’єктів оподатковування і
податків. Зміст конкретної угоди, об’єм і документи, що підтверджують її
виконання, у більшості випадків взагалі не досліджуються. В окремих
випадках у процесі допиту свідків, обвинувачуваних слідчі не виходять за
межі отриманої інформації в ході проведення перевірок матеріалів
органами дізнання шляхом одержання пояснень.

Слід зазначити, що навіть при ретельному підготуванні,
упорядкуванні плану майбутньої слідчої дії важко передбачити розвиток
подій під час допиту, тактичні і психологічні прийоми, що можуть бути
використані слідчим. Це означає, що сам процес проведення допиту впливає
на вибір лінії поводження слідчого, тактико-психологічних прийомів
встановлення і підтримки психологічного контакту, прийомів, що
дозволяють одержати необхідну інформацію і викривають можливість дачі
помилкових показань. Успішному проведенню розглянутої слідчої дії сприяє
знання слідчим порядку і правил ведення бухгалтерського обліку і надання
звітності, документообігу в підприємствах, що перевіряються , найбільш
типових способів готування, вчинення, приховування злочину і протидії
виявленню і розслідуванню ухилень від сплати податків.

3. Обшук і виїмка, огляд документів.

Досягнення позитивних результатів розслідування ухилень від
сплати податків можливо тільки при своєчасному, повному і тактично
правильному проведенні виїмки і слідчому огляді документів. Характерною
рисою даного виду злочинів є те, що особи, які їх зробили, змушені
використовувати різні види документів, що відбивають характер і зміст
виконуваних операцій. Відповідно, це визначає характер і зміст
спрямованості дій оперативних підрозділів і органів попереднього
слідства на виявлення, вилучення, огляд і дослідження документів, а
також використання отриманих результатів.

Всебічний аналіз конкретного способу вчинення розглянутого
злочину дозволяє визначити перелік необхідних документів, що підлягають
виїмці і подальшому огляду. Своєчасному і повному виявленню документів
сприяє знання документообігу, використовуваного у своїй діяльності
посадовими особами суб’єкта, що господарює. При цьому необхідно мати
чітке уявлення про те, якими документами частіше всього оперують
злочинці при вчиненні даних злочинів, використовуючи той або інший
спосіб злочинної діяльності.

Документи по розглянутій категорії злочинів виступають у якості
речових або письмових доказів.

Специфічною особливістю розслідування ухилень від сплати
податків є те, що документи первинного обліку і бухгалтерських регістрів
вилучаються або витребуються на стадії порушення кримінальної справи
органом дізнання або слідчим. Вилучення або витребування документів може
бути проведено посадовими особами Державної податкової адміністрації в
зв’язку зі здійснюваною перевіркою діяльності суб’єкта, що господарює.

Документи, що не були вилучені на етапі перевірки первинних
матеріалів або не були витребувані до порушення кримінальної справи,
підлягають виїмці в процесі розслідування.

Підстави витребування документів до порушення кримінальної
справи в суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм
власності, визначені в ч. 4 ст. 97 КПК України.

У якості підстав для вилучення документів посадовими особами
Державної податкової адміністрації виступають положення відомчих
нормативних актів.

Вивчення матеріалів кримінальних справ показало, що в окремих
випадках слідчі замість провадження виїмки бажають отримати документи
шляхом направлення відповідного запиту. Одержання в такий спосіб
документів може привести до їхньої втрати, фальсифікації або знищення.

Результативному проведенню виїмки документів сприяє виконання
слідчим комплексу заходів на підготовчому етапі. Насамперед слідчому
необхідно визначити найменування і перелік документів, що підлягають
виїмці. З цією метою слідчий знайомиться зі спеціальною літературою,
використовує свій особистий досвід або допомогу відповідного фахівця в
непроцесуальній формі шляхом одержання консультацій і рад. Доцільно в
таких випадках упорядкування списку документів, що підлягають виїмці.

На стадії підготування слідчим повинно бути прийняте рішення
про те, в яких організаціях підлягають виїмці документи. Специфічним для
даної категорії злочинів є вилучення документів у різних організаціях.
Повному й об’єктивному дослідженню обставин учинення розглянутих
злочинів сприяє вилучення документів у різних суб’єктів підприємницької
діяльності, що між собою вступали у фінансово-господарські відносини. У
більшості випадків тільки методом зустрічної перевірки можливо
встановлення механізму вчинення ухилень від сплати податків та інших
обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При підготовці до проведення зазначеної слідчої дії підлягають
визначенню звітні періоди, за які повинні бути вилучені документи. У
даному випадку слідчий зобов’язаний знати положення нормативних актів,
що регламентують порядок і терміни збереження документів бухгалтерського
обліку.

На підготовчій стадії слідчий складає вмотивовану постанову про
провадження виїмки. Виїмка може бути зроблена слідчим, що є найбільш
доцільним для даної категорії злочинів. Провадження виїмки може бути
доручено органу дізнання. При цьому слідчий повинний роз’яснити цілі й
зміст майбутньої слідчої дії. З метою повного вилучення слідчий складає
список документів, які підлягають виїмці. Зазначений список може бути
відбитий в окремому дорученні або ж виступати як додаток до нього.

У практичній діяльності по розслідуванню ухилень від сплати
податків дуже часто підлягають виїмці документи в організаціях, що
знаходяться в інших населених пунктах України, а також у містах інших
держав. У зазначених випадках, у залежності від деяких обставин її
провадження може бути здійснене шляхом безпосереднього виїзду слідчого,
співробітника органа дізнання, або ж доручено територіальним органам
МВС, прокуратурі. У практиці розслідування розглянутих злочинів особливу
складність викликають випадки вилучення документів у країнах далекого
зарубіжжя. У таких випадках повинні бути складені необхідні документи і
спрямовані в МВС України для вирішення питання. Порядок упорядкування і
перелік необхідних документів передбачені нормативними актами.

До організаційних заходів проведення виїмки відноситься
забезпечення транспортними засобами для транспортування документів у
випадку значної їх кількості.

Документи первинного обліку і бухгалтерські регістри в
підприємствах зберігаються в архівах або спеціально відведених для цього
місцях. Посадові особи суб’єкта підприємницької діяльності повинні
забезпечити надійне і відповідне їх збереження.

Документи, що вилучаються за вимогою слідчого, повинні бути
сформовані по визначених напрямках у папки або зшиті і пронумеровані.

У протоколі виїмки повинно бути зазначене найменування
документів, їх стан. В разі потреби до протоколу виїмки може бути
складений додаток із вказівкою цих даних.

Узагальнення практики розслідування ухилень від сплати податків
свідчить про наявність нестач при провадженні розглянутої слідчої дії.
Основна нестача полягає в тому, що виїмка документів робиться через
значний проміжок часу після порушення кримінальної справи (відразу ж
після порушення кримінальної справи — у 5 % випадків; протягом 10 днів
після порушення карної справи — у 52 % випадків; протягом місяця і
більше після порушення кримінальної справи — в 43 % випадків).

Посадові особи суб’єкта підприємницької діяльності інформовані
про розслідування і можуть вжити заходів для знищення або фальсифікації
документів.

Погана підготовленість до проведення зазначеної слідчої дії
викликає необхідність у повторній виїмці документів у тих самих
підприємствах. Цьому сприяє незнання документообігу, переліку
документів, що підлягають вилученню в зв’язку з розслідуванням ухилень
від сплати податків. По досліджуваних матеріалах виїмка документів
робилася в 26 % — слідчим, у 63 % — органом дізнання. При цьому повторна
виїмка документів робилася в 17 % випадків (із них у 84 % після
проведення виїмки органом дізнання).

Сказане свідчить про те, що при провадженні розглянутої слідчої
дії не складається список документів, які підлягають виїмці. В окремих
випадках при дорученні провадження виїмки органу дізнання замість
протоколу виїмки складається протокол вилучення, що не відповідає
діючому кримінально-процесуальному законодавству.

Крім того, встановлено, що в окремих випадках у справах про
злочини розглянутої категорії документи були вилучені до порушення
кримінальної справи і надалі при провадженні попереднього слідства
додатково не вилучалися.

По розглянутій категорії злочинів вилученню або витребуванню
підлягають різного характеру документи, що дозволяють провести
документальне дослідження діяльності суб’єкта, що господарює, і сприяти
якісному проведенню попереднього слідства. Такими є реєстраційні
документи, документи первинного обліку, бухгалтерські регістри, ділове
листування, документи, що відтворюють розрахунки податків, податкові
декларації, документи, що свідчать про рух грошових коштів на
розрахунковому рахунку суб’єкта, що господарює, чорнові записи та інші
документи.

Узагальнення й аналіз практики розслідування ухилень від сплати
податків дозволяє визначити перелік документів, які підлягають вилученню
при виїмці.

Частіше всього піддаються виїмці наступні документи:

— рішення виконавчого комітету про реєстрацію суб’єкта підприємницької
діяльності;

— статут, установчий договір, протокол загальних зборів засновників;
список посадових осіб, співробітників, що працюють у даному
підприємстві; ліцензії (дозволи) на виробництво визначеного виду
діяльності;

— документи, що відтворюють відомості про відкриття розрахункових та
інших рахунків суб’єктом, що господарює, в установах банків;

— документи, що відтворюють право власності або оренди на помешкання, де
розташований суб’єкт підприємницької діяльності, а також на виробничі
помешкання або основні засоби виробництва;

— договори, угоди, контракти та інші зобов’язання по реалізації товару
(продукції), виконанню робіт, наданню послуг;

— прибутково-видаткові документи;

— документи, що підтверджують навантаження, транспортування,
розвантаження товарів;

— журнал обліку товарно-матеріальних цінностей (у випадку ведення
спрощеного обліку товарно-матеріальних цінностей);

— журналу-ордера рахунків бухгалтерського обліку;

— бухгалтерські звіти про фінансово-господарську діяльність із додатком
необхідних документів;

— баланс підприємства;

-звіт про фінансові результати і їх використання;

— дані з банку про рух коштів на розрахунковому рахунку
підприємства;

— відомості про виплату заробітної плати;

— ділове листування;

— розрахунок податку з власників транспортних засобів;

— довідка про фактично отриманий прибуток за 1 і 2 місяці
поточного кварталу і розмір авансового внеску;

— податкові декларації;

-повідомлення територіальних податкових адміністрацій про
види, терміни і порядок сплати податків та інших обов’язкових платежів,
а також повідомлення про надання в термін податкових декларацій і
розрахунків податків та інші документи, в залежності від характеру
виконуваної діяльності суб’єктом, що господарює.

Слідчий огляд документів є найбільш специфічною слідчою дією,
що часто зустрічається серед інших видів оглядів, що робляться в зв’язку
з розслідуванням ухилень від сплати податків.

Після зробленої виїмки обов’язковому огляду підлягають вилучені
документи.

Провадження огляду регламентоване ст. 190 КПК України, що
визначає цілі розглянутої слідчої дії:

— виявлення слідів злочину й інших речовинних доказів;

— з’ясування обстановки вчинення злочину;

— з’ясування інших обставин, що мають значення для справи.

Процес розслідування ухилень від сплати податків пов’язаний із
використанням різного роду письмових актів облікового і звітного
характеру, змістом яких є бухгалтерські та інші дані, що відображають у
тій чи іншій мірі фінансово-господарську й організаційну діяльність
суб’єкта, що господарює. У зв’язку з цим виникає необхідність у
визначенні поняття документа і порядку використання даних із метою
кримінального судочинства.

Документ являє собою діловий папір, що підтверджує який-небудь
факт або право на щось, письмове свідчення про що-небудь.

У криміналістиці під документом розуміється письмовий акт або
спеціально виготовлений предмет, на якому за допомогою письма або інших
знакових систем зафіксовані (засвідчені) відомості про обставини, що
відносяться до справи, які підлягають спеціальним дослідженням із метою
з’ясування їх доказового значення.

Результати, отримані при провадженні слідчого огляду
документів, дозволяють встановити в ході попереднього слідства, чи
будуть вони визначені як речові або письмові докази. Зазначені дані
можуть бути використані для висування версій про спосіб злочинної
діяльності, для рішення питання про призначення і провадження
відповідних експертних досліджень на предмет встановлення підчищань,
дописок, а також виконавця підпису або рукописного тексту. За допомогою
даних огляду слідчий надалі складає поепізодний план розслідування і
визначає, які документи можуть бути використані при допиті свідків,
підозрюваних, обвинувачуваних.

В ході розслідування ухилень від сплати податків в залежності
від виду господарської та іншої діяльності підлягають огляду документи
різного характеру і які мають різне призначення.

На етапі підготування до проведення слідчого огляду документів
підлягають виконанню наступні заходи:

1) компонування документів по визначених напрямках у
залежності від інформації, що міститься в документах;

2) ознайомлення в разі потреби зі спеціальною літературою, що
визначає порядок оформлення документів, способи виявлення підробок,
підчищань, виправлень;

3) одержання консультацій у не процесуальній формі від
фахівця в області бухгалтерського обліку;

4) одержання консультацій у не процесуальній формі від
фахівця, що володіє криміналістичними знаннями дослідження документів;

5) підготування необхідних технічних засобів, що
використовуються при огляді документів із метою виявлення різного роду
виправлень.

Серед джерел доказів по справах розглянутої категорії особливе
місце приділяється документам, що виступають у якості речових доказів.
Документи, що відбивають різного роду операції, можуть виступати в
якості таких тільки при наявності визначених ознак, встановлених
кримінально-процесуальним законодавством. Виходячи з тлумачення змісту
ст. 78 КПК України, документи виступають в якості доказів у тому
випадку, коли вони зберегли на собі сліди злочину.

На думку Б. В. Коробейнікова, «документи, у яких
криміналістичному дослідженню піддавався зміст, нерідко називають
письмовими доказами. Ті ж документи, де досліджується форма, звичайно
іменуються речовими доказами».

В якості речових доказів виступають документи, що містять
різного роду підробки (матеріальні, інтелектуальні). Це може бути
заниження кількості придбаного товару, завищення ціни придбання,
заниження об’ємів реалізації та інші дії. Так, наприклад, при реалізації
товару по змові між продавцем і покупцем були оформлені 2 екземпляри
накладної на відпуск товару, що містили різного роду інформацію.
Підприємство, що реалізувало продукцію, у першому екземплярі накладної
занизило ціну реалізації. Підприємство, що здійснило покупку
металопрокату, у другому екземплярі занизило кількість придбаної
продукції і завищило ціну покупки.

У справах про ухилення від сплати податків в якості письмових
доказів виступають акти документальних перевірок дотримання податкового
законодавства суб’єктами, що господарюють, письмові пояснення осіб, в
обовязки яких входить своєчасне і правильне обчислення та сплата
податків, отриманих в зв’язку з провадженням документальних перевірок,
висновки фахівців Державної податкової адміністрації по суті пояснень,
довідки, таблиці, що підтверджують дослідження і висновки документальної
перевірки, інші документи, що відбивають у тій або іншій мірі
фінансово-господарську діяльність суб’єкта, що господарює.

Оцінка документа як джерела доказів полягає в тому, що слідчий
вирішує питання про істинність документа і визначає силу, значення і
переконливість відомостей, що містяться в цьому документі.

В процесі огляду документів варто перевіряти і встановлювати:

1) складені плани відповідно до запропонованих до документів вимог і чи
відповідають вони діючим інструкціям;

2) чи правильно заповнені реквізити, чи є документ оригіналом або
копією;

3) повноту і цілісність документа;

4) встановлення відомостей, що згодом можуть бути зіставлені з даними,
що містяться в інших документах;

5) чи уповноваженою на це особою підписаний документ;

6) зміст документа;

7) на якому матеріалі виконані документ і чим виконаний;

8) чи не містить документ виправлень, підчищань, особливих позначок.

Потрібно звертати увагу на наявні підписи, а також рукописний
текст, оскільки використовуючи надалі спеціальні знання, можливо
встановити особу, що склала визначений документ.

При огляді документів, у разі потреби, варто використовувати
допомогу фахівця (бухгалтера, криміналіста) на підставі вимог ст. 128′
КПК України. Ефективним засобом, що використовується при проведенні
розглянутої слідчої дії, є застосування технічних засобів, що
рекомендуються криміналістичною технікою.

Після проведення огляду документів необхідно вирішити питання
про належність їх до матеріалів розслідуваного злочину. Документи, що
відповідають вимогам ст. 78 КПК України, повинні бути визнані речовими
доказами і залучені до матеріалів кримінальної справи.

Статус інших документів, що не є речовинними доказами, але
мають відношення до справи, вимагає відповідного визначення. На мій
погляд, необхідно винесення вмотивованої постанови про визнання
зазначених письмових актів у якості «інших документів», хоча чинне
законодавство не містить вказівок у відношенні цього питання.

Огляд документів дозволяє визначити, які з них не мають
відношення до розслідуваної події. У таких випадках документи підлягають
поверненню. Про зроблений огляд документів, відповідно до вимог ст. 195
КПК України, складається протокол.

Обшук

У справах про ухилення від сплати податків до числа початкових
слідчих дій відноситься проведення обшуку. До задач, що вирішуються
шляхом проведення даної слідчої дії, відноситься виявлення необхідних
документів, предметів, цінностей, що мають відношення до вчинення
зазначеної категорії злочинів. В основному шляхом проведення обшуку у
справах про ухилення від сплати податків установлюються різного роду
неофіційні документи, чорнові записи, що мають відношення до виконуваної
фінансово-господарської діяльності, до розрахунків і сплати податків у
бюджет.

Дослідження матеріалів кримінальних справ свідчить про незначний об’єм
використання можливостей розглянутої слідчої дії в процесі попереднього
слідства по справах про ухилення від сплати податків (у 34 % від
загальної кількості вивчених кримінальних справ).

Варто враховувати, що виявлені при обшуку документи, чорнові записи в
окремих випадках дозволяють визначити утримання, характер і об’єм
виконуваних операцій. Вони також сприяють розширенню доказової бази по
справах розглянутої категорії. Так, наприклад, у ході розслідування
фактів ухилень від сплати податків від реалізації 111 тони цукру
посадовими особами МП «Творець» у процесі обшуку були вилучені чорнові
записи — звіти про виконану роботу. У зазначених записах було
відзначено, хто реалізував цукор, його кількість, ціна, а також місце
реалізації й особи, що здійснюють реалізацію (реалізатори підтвердили,
що продаж здійснювали шляхом виїзду в інші населені пункти, а також
дані, що містяться в звітах, — чорнових записах).

Проведення обшуку по справах даної категорії є діючим засобом виявлення
предметів, речей, цінностей, нажитих злочинним шляхом, забезпечення
задоволення заявленого цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Обшук являє собою дуже складну слідчу дію, хоча, на перший
погляд, складається протилежна думка. Результативність проведення
розглянутої слідчої дії, як і інших, залежить від виконання слідчим
підготовчих і організаційних заходів.

Підготування до обшуку містить у собі наступні елементи:

1) ухвалення рішення про провадження обшуку;

2) його процесуальне оформлення;

3) одержання й аналіз необхідної орієнтовної інформації стосовної: а)
особистості, що обшукується; б) місця обшуку; в) розшукуваних предметів;

4) розробки тактичного плану: а) визначення часу обшуку; б) добору
учасників обшуку і розподілу обов’язків між ними; в) підготування
науково-технічних засобів; г) визначення охорони місця обшуку; д)
підготування транспортних засобів; е) визначення способів зв’язку; ж)
міри попередження збройного опору; з) рішення питання про доцільність
використання службово-пошукової собаки; и) обрання мір, що виключають
телефонні й інші способи зв’язку особи, що обшукується з іншими особами
до закінчення обшуку.

Ухвалення рішення про проведення обшуку робиться на основі
вивчення й аналізу матеріалів кримінальної справи. Виділені вище
елементи підготування до проведення обшуку не означають їхню наявність у
кожному факті проведення обшуку. Важливим у даному випадку є елемент
своєчасності, оскільки від цього залежить повнота доказів,що збираються
. При розслідуванні ухилень від сплати податків обшук не є несподіваним
для осіб, діяльність яких перевіряється. Кримінальні справи
збуджуються після проведених документальних перевірок, і посадові
особи суб’єкта підприємницької діяльності, як правило, готові до різних
дій з боку органів попереднього слідства. Однак зазначене вище не
означає відмови від проведення обшуку.

Кримінально-процесуальне законодавство (стаття 177 КПК України)
визначає підстави, при яких можливо проведення зазначеної слідчої дії.
Такими підставами є обгрунтовані припущення, що в якомусь помешканні чи
місці або в якоїсь особи знаходяться знаряддя злочину, предмети,
цінності, добуті злочинним шляхом, а також інші предмети або документи,
що мають значення для справи.

Провадження обшуку необхідно в тих випадках, коли слідчий має
інформацію про ведення «подвійного обліку», про наявність «чорнової
бухгалтерії», про наявність підроблених печаток, штампів,
бланків, використовуваних для приховання злочинної діяльності.

І у більшості випадків такого роду інформація може бути
отримана з оперативних джерел, вивчення й аналізу документів, показань
свідків (наприклад осіб, що здійснюють реалізацію товару в малих
торгових фірмах, на ринках і т. п.).

Результативність проведення обшуку забезпечується наявністю
комплексу інформації про осіб, у яких планується проведення обшуку, а
також місця його проведення. Слід зазначити, що на етапі порушення
кримінальної справи по даній категорії злочинів оперативні підрозділи,
як правило, мають дану інформацію.

Обшуки у справах про ухилення від сплати податків проводяться в
місцях розташування суб’єктів підприємницької діяльності, місцях
проживання посадових осіб суб’єкта, що господарює, а також у місцях
проживання інших осіб, що мають відношення до діяльності суб’єкта, що
перевіряється.

Безпосереднє проведення обшуку в практичній діяльності не
викликає особливих утруднень. У 93 % вивчених матеріалів кримінальних
справ проведення обшуку було доручено органу дізнання.

Як раніше відзначалося, в процесі обшуку дії повинні бути
спрямовані на виявлення різного роду документів, що відбивають або
підтверджують виконання фінансово-господарських операцій, предметів, за
допомогою яких було підготовлено або вчинено злочин (преси, штампи,
бланки документів і т. п.). У ході обшуку необхідно вилучати записні
книжки, листи й інші документи, що мають відношення до справи. При
проведенні розглянутої слідчої дії можливо вилучення документів, що не
мають відношення до розслідуваної справи. Вони можуть бути використані в
якості вільних або умовно-вільних зразків почерку при проведенні
експертних досліджень.

У ході провадження обшуку можуть бути виявлені і вилучені
предмети, що не мають безпосереднього відношення до вчинення ухилень від
сплати податків, але які характеризують особу і його діяльність. Так,
наприклад, при провадженні обшуку за місцем проживання посадових осіб
АТЗТ «Центр-Україна-Сервіс», крім бухгалтерських документів, були
виявлені і вилучені патрони до газового пістолета (дробового характеру),
револьвер зразка 1889 року і пістолет кустарного виробництва.

У необхідних випадках для участі у провадженні обшуку, на
підставі статті 128-1 КПК України, може бути запрошений відповідний
фахівець або використані технічні засоби.

Проведенню розглянутої слідчої дії по справах про ухилення від
сплати податків властиві такі ж тактичні прийоми й особливості, як і при
провадженні обшуку по інших категоріях злочинів.

Варто враховувати, що в окремих випадках потрібно проведення
особистого обшуку з метою виявлення чорнових записів, визначених
документів, предметів.

Про проведений обшук, відповідно до вимог статті 188 КПК
України, складається протокол.

У випадку проведення обшуку за місцем проживання паралельно
можливо проведення накладення арешту на майно, цінності обвинувачуваного
або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову і можливої
конфіскації майна.

Вивчення матеріалів кримінальних справ про ухилення від сплати
податків показало, що накладення арешту на майно робляться рідко, хоча
такі злочини заподіюють значний збиток державним інтересам. Вкрай рідко
приймаються й інші міри забезпечення виконання заявленого цивільного
позову (накладення арешту на майно — 64 %; арешт на внески — 7 %;
припинення операцій по використанню засобів, що знаходяться на
розрахунковому рахунку підприємства, — 13 %; арешт матеріальних
цінностей суб’єкта підприємницької діяльності — 1 %). У 31 % випадків
такі заходи не проводилися взагалі. До деякої міри це пов’язано з
добровільним відшкодуванням заподіяного державі матеріального збитку.
При цьому дані аналізу показують, що заподіяний державі злочинними діями
збиток відшкодований цілком тільки по 72 % розслідуваних злочинів (у 22
% збиток не відшкодований; у 6 % відшкодований частково).

4. Використання спеціальних пізнань по справах про ухилення від сплати
податків

Особливості способів вчинення ухилень від сплати податків,
утворених при цьому слідів, а також те, що зазначені злочини
відбуваються в підприємствах, організаціях, установах, діяльність яких
знаходить висвітлення в документах бухгалтерського й іншого обліку,
визначає необхідність широкого використання спеціальних знань при
провадженні попереднього слідства.

Використання спеціальних знань при розслідуванні даної
категорії злочинів є необхідним засобом, що дозволяє досягти всебічного,
повного, об’єктивного дослідження обставин, що входять у предмет
доказування.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає наступні види
використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів: експертиза
(ст. 75 КПК України), ревізія (ст. 66 КПК України) і участь фахівця при
виробництві окремих слідчих дій (ст. 121 КПК України). Деякі зведення,
інформація і дані можуть бути отримані з джерел, що прямо не передбачені
в кримінально-процесуальному законодавстві. Зазначені дані мають
спрямованість орієнтовної, допоміжної інформації і носять
рекомендаційний характер.

У практичній діяльності по розслідуванню злочинів і теоретичних
досліджень обгрунтовано виділяється і знаходить своє застосування не
процесуальна форма використання спеціальних знань, одержання від
знаючих осіб довідок, рад, рекомендацій по питанням, що виникли у
процесі розслідування. Все це може допомогти в правильній оцінці
наявних матеріалів кримінальної справи, визначити шляхи збору додаткових
даних, необхідних для досягнення істини в справі.

Типовими експертизами при розслідуванні податкових злочинів є:

1. Судово-бухгалтерська, що передбачає перевірку результатів
документальної ревізії (коли зацікавлені особи не згодні з її висновками
і проводять вагомі аргументи на цей рахунок, коли виникнули явні
протиріччя між обставинами кримінальної справи і висновками ревізорів
або ж у їхній концепції).

2. Судово-економічна експертиза припускає рішення питань про слушність
упорядкування договорів, ціноутворення, визначення витрат виробництва і
т. п.

3. Судово-товарознавча експертиза досліджує речові докази, у нашому
випадку — продукцію, для рішення питань про її якість, можливу вартість
й ін.

4. У випадку виявлення товару, джерело виявлення якого ні по документах,
ні на основі показань установити не вдалося, провести комплексне
дослідження зразків товарознавцем і технологом або призначити
трасологічну експертизу.

5. Криміналістичні експертизи документів включають почеркознавчі
експертизи рукописного тексту, графічні експертизи підписів, технічне
дослідження машинописних і принтерних текстів, відбитків печаток і
штампів

6. Судово-технічна експертиза документів проводиться для рішення
наступних питань:

— відновлення спалених і ушкоджених документів, стертих,
вискоблених або іншим способом знищених текстів;

— встановлення змісту текстів, закритих барвниками й
іншими непрозорими матеріалами;

— встановлення групової приналежності матеріалів листа,
чорнил, пасти, паперу та ін.;

— ідентифікація засобів написання.

7. Комплексна експертиза визначених комп’ютерних програм на предмет їх
відповідності правилам постановки бухгалтерського обліку і звіту.

8. Експертиза матеріалів, речей та виробів яка включає:

— експертизу волокнистих матеріалів і виробів з них;

— експертиза лакофарбових матеріалів і покриття;

— експертиза нафтопродуктів і паливно-мастильних
матеріалів;

— експертиза виробів і скла, кераміки і силікатних
матеріалів;

— експертиза металів, сплавів і виробів з них;

— експертиза фармацептичних препаратів і наркотичних
речовин;

— експертиза отруйних, сильнодіючих і інших хімічних
речовин.

Вказані експертизи вирішують різні питання ідентифікаційного
плана і технічного процесу.

Висновок

Рішення задач кримінального судочинства, що виникають в ході
розслідування ухилень від сплати податків, як і інших злочинів, можливе
тільки у випадку виконання різного роду організаційних заходів. Багато в
чому напрямок розслідування злочинів, виконання організаційних,
процесуальних, оперативно-пошукових дій визначено категорією злочину і
тією інформацією, якою володіє слідчий на початковому етапі. Специфіка
розслідування ухилень від сплати податків полягає в тому, що слідчому
необхідно ознайомитися з характером і об’ємом діяльності суб’єкта, що
господарює, організацією документообігу, виявити і вилучити необхідні
документи, що характеризують фінансово-господарські операції і сприяють
виявленню і доведенню фактів порушення податкового законодавства.

Ухвалення рішення про виконання тих або інших заходів, що
визначають напрямок розслідування по розглянутій категорії злочинів,
залежить від вивчення й аналізу матеріалів кримінальної справи. Слідчий
з моменту ознайомлення з матеріалами перевірки повинен уявити, які
заходи або їх комплекс підлягає виконанню для доведення виявлених фактів
ухилень від сплати податків і виконання тих вимог до процесу
попереднього слідства, що визначені кримінально-процесуальним
законодавством. Характер і зміст організаційних дій можуть бути різними
по кожному з розслідуваних злочинів. Різний зміст зазначених заходів в
основному виявляється на початковому етапі розслідування. У діяльності
по організації процесу розслідування є присутнім суб’єктивний чинник,
оскільки якість розслідування багато в чому залежить від знань, умінь,
досвіду практичної діяльності, спроможності орієнтуватися в зміні подій.

У 76 % випадках опиту слідчих, що здійснюють розслідування
злочинів розглянутої категорії, було відзначено, що трудності в
розслідуванні викликані відсутністю досвіду в розслідуванні ухилень від
сплати податків і розробок теоретичного та практичного характеру. Тому
даною роботою я намагався проаналізувати як практичні, так і теоретичні
питання розслідування злочинів по ухиленню від сплати податків.

Діяльність органів попереднього слідства в кримінальному
судочинстві протікає у визначеній процесуальній формі, що зобов’язує
робити слідчі дії в необхідному порядку, із дотриманням встановлених
умов і послідовності процесу розслідування ухилень від сплати податків.
Поряд із загальними, присутні також специфічні тактичні прийоми
виробництва слідчих дій.

На мою думку, тактика виробництва окремих слідчих дій у типових
ситуаціях, обумовлених місцем, об’єктом, цілями й іншими чинниками, що
роблять безпосередній вплив на систематизацію і реалізацію тактичних
прийомів, нерозривно пов’язана з процесуальною структурою і характером
здійснення процесуальних дій.

Література.

Авер’янов В.Б. та інші. Коментар до Конституції України. Київ, 1996.

Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар
Кримінально-процесуального кодексу України. Київ, 1999.

Лисенко В.В. Расследования уклонения от уплаты налогов, совершонных
должносными лицами. – Х., 1997.

Ухилення від сплати податків. Навчальний курс. – К., 1998.

Лисенко В.В., Мельник П.В. Возбуждение уголовного дела об уклонения от
уплаты налогов. – К., 1999.

Мельник П.В., Новиков С.В., Самилык Г.М. Расследование преступлений в
сфере економики. – К., 1998.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. Київ,
1999.

Вісник Верховного Суду України – переодичне видання. Київ, 1999-2000.

Право України – переодичне видання. Київ, 1997-1999.

Ст. ст. 178-183, 186, 188-189 КПК України

Похожие записи