Особливості договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через
приєднану мережу

Правовою формою, яка опосередковує споживання енергетичних та інших
ресурсів є договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через
приєднану мережу.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через
приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати
другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси,
передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати
вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором
режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію
енергетичного та іншого обладнання (ст.714 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється спеціальними правилами,
закріпленими в §5 гл.54 ЦК України, ЗУ “Про енергозбереження”, ЗУ “Про
електроенергетику” та іншими актами.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу відноситься до публічних договорів та договорів приєднання.

Сторонами договору є постачальник та споживач (абонент).

Істотними умовами договору є умови про предмет, кількість енергетичних
та інших ресурсів, їх якість, режим використання, обов’язок забезпечити
безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання, а також про
оплату та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом
використання.

Предметом договору є енергетичні та інші ресурси. Так, до енергії
відносять електричну чи теплову енергію, що виробляється на об’єктах
електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для
купівлі-продажу, а до інших природних ресурсів – газ, нафту,
нафтопродукти, воду тощо. Специфіка даного товару обумовлена рядом
суттєвих особливостей його обігу, а саме: безперервність процесів
виробництва, транспортування і споживання енергетичних та інших
ресурсів, обмежена можливість її зберігання, вплив діяльності споживачів
на якість товару, наявність єдиних систем постачання в масштабі країни.

Постачання здійснюється через приєднану мережу. Так, мережа (електрична
чи теплова) — це сукупність енергетичних і трубопровідних установок для
передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари. Тому, у
разі продажу природного газу в балонах договір оформляється або як
купівля-продаж, або як поставка.

Умова про кількість відноситься до істотних умов договору, якщо
споживачем є юридична особа або фізична особа – підприємець. При цьому,
в договорі обумовлюється межа кількості енергетичних та інших ресурсів
(ліміт), яку має право споживач одержувати. Фактична кількість
енергетичних та інших ресурсів, як правило, менша встановленого
договором максимуму і визначається відповідно до показників лічильника.
У разі споживання абонентом більшої кількості енергетичних та інших
ресурсів, ніж це передбаченого договором, останній зобов’язаний
відшкодувати додаткові витрати постачальнику.

Фізична особа, яка використовує енергетичні та інші ресурси для
задоволення побутових потреб, має право одержувати їх в будь-якій
необхідній йому кількості. Тобто, для такого договору умова про
кількість не є істотною.

/r3–8f=h=j=->?>oaYaaaaaaaaOaaaaOaIE3/43/4

вимогам нормативних документів. Окремі показники якості можуть
встановлюватися в договорі за згодою сторін, зокрема напруга
електроенергії, температура гарячої води, тиск газу тощо.

Умова про оплату та про відкриття поточного рахунку із спеціальним
режимом використання є обов’язковою умовою як у разі укладення договору
постачання енергетичними та іншими ресурсами оптовим постачальником із
постачальником, так із постачальником і споживачем. Наприклад, тарифи на
передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними)
електромережами регулюються Національною комісією регулювання
електроенергетики України.

Договір укладається на строк, що визначається безпосередньо за
домовленістю між сторонами, незалежно від суб’єктного складу (чи
укладається із фізичною особою для задоволення побутових потреб, чи із
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем для здійснення
підприємницької діяльності). За даним договором постачальник
зобов’язаний забезпечити безперервність постачання енергетичними та
іншими ресурсами споживача. У зв’язку з цим у разі відсутності заяви про
припинення договору, договір вважається продовженим на той же строк.

Законодавець допускає укладення договору субспоживання, за яким споживач
(абонент) відпускає енергію приєднаним до його мереж вторинним
споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір
енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов’язки абонента,
а абонент має права та несе обов’язки енергопостачальника. При цьому,
абонент зобов’язаний повідомити перелік субабонентів
енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів
субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил
користування енергією.

Форма та порядок укладення договору залежить від особи споживача
(абонента) і мети використання товару. Так, договір укладений
постачальником із юридичною особою або фізичною особою (підприємцем)
завжди потребує письмової форми. Якщо споживачем є фізична особа, яка
використовує енергетичні та інші ресурси для задоволення побутових
потреб, то договір вважається укладеним з моменту першого фактичного
підключення абонента до мережі у встановленому порядку. Однак на цій
підставі його не можна віднести до категорії реальних договорів, так як
підключення до мережі ще не свідчить про фактичну передачу товару і тому
обов’язкове письмове оформлення договору.

Зміст договору становлять права та обов’язки сторін. Найголовніші права
та обов’язки сторін визначаються у договорах, що укладаються відповідно
до типових договорів. Так, основним обов’язком постачальника є надання
енергетичних та інших ресурсів споживачеві (абоненту) за допомогою
технічних засобів передачі: а) в обумовленій кількості; б) з дотриманням
погодженого режиму постачання; в) встановленої якості. А обов’язками
споживача є: а) оплатити вартість прийнятих ресурсів; б) дотримуватись
передбаченого договором режиму їх використання; в) забезпечити безпечну
експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Про енергозбереження: Закон України від 01.01.1994 р. // ВВРУ. – 1994.
— №30. — Ст.283.

Про електроенергетику: Закон України від 16.10.1997 р. // ВВРУ. –
1998. — №1. — Ст.1.

Похожие записи