Особливості договору на виконання науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт
За договором на виконання науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець)
зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження,
розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього,
нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу
та оплатити її (ст.892 ЦК України).
Правове регулювання даного договору здійснюється Главою 62 ЦК України та
іншими правовими актами.
Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та
технологічних робіт законодавець відносить до самостійних
цивільно-правових договорів. Однак, даний договір за своєю юридичною
природою подібний до підрядних договорів (за предметом), тому доцільно
його віднести до групи договорів про виконання робіт.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.
Сторонами договору є виконавець та замовник, якими можуть бути як
фізичні, так і юридичні особи. Як правило, виконавцями є
науково-дослідні, конструкторські і технологічні організації, наукові
центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Відповідно до
ст.893 ЦК України, виконавець зобов’язаний провести наукові дослідження
особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання
науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Однак, він має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших
осіб лише за згодою замовника.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є
результат виконаних науково-дослідних або дослідно-конструкторських та
технологічних робіт, що може виражатися в науковому дослідженні, зразку
нового виробу та конструкторській документації на нього, новій
технологій тощо. Специфіка предмета даного договору полягає не лише в
творчому характері результату, що повинен бути досягнутим виконавцем,
але й в неможливості наперед визначити його конкретні параметри. Тому
при укладенні договору сторони лише визначають загальні
науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким повинен
відповідати результат.
Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами і включає в себе
компенсацію витрат виконавця та належну йому винагороду. Ціна може
визначатися шляхом складання кошторису. Відповідно вона може бути
зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно
з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від
замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені
домовленістю сторін.
Форма договору: письмова.
Змістом договору є сукупність прав та обов’язків сторін. При цьому,
відповідному обов’язку однієї особи кореспондує відповідне право іншої і
навпаки.
Виконавець зобов’язаний:
1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми
(техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові
результат у строк, встановлений договором;
2) додержувати вимог, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної
власності;
– ¶
?
?
3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних
результатів, одержаних при виконанні робіт;
4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт
результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це
замовника;
5) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини
недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від
техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні
замовника або в договорі;
6) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати
очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.
Обов’язки замовника:
1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму
(техніко-економічні показники) або тематику робіт;
2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;
3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Крім того, виконавець і замовник зобов’язані забезпечити
конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання
науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт,
ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено
договором.
Вираженням непередбаченості науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт є покладання на
замовника ризику випадкової неможливості досягнення результату. Так,
якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення
результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, то замовник
зобов’язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості
отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної
частини ціни робіт, визначеної договором. А якщо у ході виконання
дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється
неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з
вини виконавця, то замовник зобов’язаний відшкодувати витрати виконавця
(ст.899 ЦК України).
Замовник за договором на виконання науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право
використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах,
встановлених договором. В свою чергу виконавець має право використати
одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено
договором.
Крім того, договором може бути передбачено право виконавця передавати
результати робіт іншим особам.
Враховуючи непередбаченість результатів багатьох науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ст.900 ЦК України,
встановлює відповідальність виконавця перед замовником лише за вину. При
цьому, обсяг відповідальності обмежений. За загальним правилом
виконавець відшкодовує замовнику лише реальні збитки у межах ціни робіт,
в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають
відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором. Упущена вигода
підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
