Реферат

на тему:

Організована злочинність та її вплив на стан наркоманії і наркобізнесу в
Україні

Сьогодні не є секретом, що вживання наркотичних речовин отруює і губить
наших співвітчизників, спотворює їх свідомість, спустошує душі та
позбавляє життя.

Особливо небезпечним є та обставина, що до наркотичної залежності
втягується молодь, яка навчається, працює, проходить службу в армії або
є безробітною. Сьогодні не існує такої суспільної групи, яка б не була
уражена наркотичним божевіллям, співпричетною до супроводжуючих його
негативних явищ, у тому числі кримінального характеру [1].

Наша країна зіткнулася з проблемою незаконного обігу наркотиків
і відчула її гостроту тільки останніми роками завдяки транзиту
наркотичних речовин та дій наркоділків на своїй території. У світі до
цього часу вживання наркотиків досягло таких масштабів, що почало
становити загрозу для існування людства, у зв’язку з чим Організація
Об’єднаних Націй 1991 — 2000 роки оголосила Десятиліттям боротьби зі
зловживанням наркотиків та покликала світове співтовариство до рішучої,
конструктивної боротьби з цим соціальним лихом.

Матеріали дослідження, проведені співробітниками МНДЦ у 2000 р.,
показали, що наркоманія претендує на повну і беззастережну владу не
тільки над особистістю, але й над суспільством. Встановлено, що саме
наркотики надають капітал і владу тим, хто контролює їх виробництво
і продаж, а не тільки владу над жертвами наркоманії, але разом із
грошима і владу над усім суспільством в цілому. Мільярдні доходи
наркобізнесу отримують саме завдяки виробництву, постачанню та вживанню
наркотичного дурману.

Як свідчить практика роботи правоохоронних органів, злочинні формування
досягли особливого успіху в наркобізнесі, оскільки ринок наркотиків
найбільш прибутковий з усіх можливих сфер бізнесу.

Сьогодні як ніколи для країни, так і для її населення існує небезпека
глобального втягнення України до сфери наркобізнесу, завдяки тому, що
наркоділки використовують нашу державу не тільки як транзитну територію,
але і як ринок збуту наркотиків, попит на які з кожним роком зростає.

Встановлено також, що наша країна стає об’єктом експансії міжнародного
наркобізнесу, що пояснюється такими факторами:

геополітичним положенням України, що виконує функцію “мосту” між Азією
і Західною Європою;

недосконалістю українського законодавства в галузі контролю над
наркотиками;

складностями в організації митного і прикордонного контролю на ново
утвопрених кордонах;

тривалою економічною кризою і пов’язаним з нею зниженням рівня життя
населення;

недостатньо ефективною протидією правоохоронних органів наркобізнесу.

Дані роботи практичних підрозділів свідчать про помітну активізацію
злочинних угруповань, що спеціалізуються на незаконному обігу
наркотиків, як з країн ближнього і далекого зарубіжжя, так і власне
українських.

Матеріали слідчої та судової практики фіксують конкретні кроки
представників українських злочинних угруповань, які на 90 % спрямовано
на встановлення контактів із зарубіжними наркоділками [2].

Це підтверджують дані МВС України, які свідчать про те, що число
злочинів, пов’язаних з наркотичними і сильнодіючими речовинами, за
останні п’ять років зросло з 38 258 до 45 748, тобто — на 19,5 %, серед
яких 67 % припадає на такі, що мають ознаки організованих. Про
поширеність злочинів, пов’язаних з наркотиками, свідчать узагальнені
дані за десять років, що наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Узагальнення матеріалів уможливлює констатацію того факту, що щорічно
наркоманами та особами, які знаходилися у стані наркотичного збудження,
здійснюється понад 14 тис. інших злочинів: вбивств, розбійних нападів,
грабежів, крадіжок державного та особистого майна тощо [3]. Це
пояснюється специфічністю зазначеного контингенту. Заради здобуття
чергової дози наркотиків вони здатні вчинити будь-які злочини. Переважна
кількість цих злочинів вчинена особами у віці від 18 до 30 років;
особливо непокоїть підліткова наркозлочинність, питома вага якої
у 2000 році становила понад 3 %.

Необхідно відмітити, що органами внутрішніх справ проводиться певна
робота з виявлення та ліквідація підпільних нарколабораторій. Так,
у 2000 році ліквідовані 93 пункти виготовлення наркосировини, припинена
діяльність 965 осередків їх нелегального виготовлення, а за шість
місяців поточного року 24 осередків, де виготовлялися наркотики або
здійснювалася робота щодо створення нових [4].

Необхідно також зазначити, що не змінилася на краще ситуація і в цьому
році стосовно незаконного обігу та розповсюдження наркотичних засобів.
Аналіз наявних матеріалів дозволяє обґрунтовано стверджувати, що
відбувається поширення контрабанди наркотиків та психотропних речовин,
втягування до цієї справи все нових осіб, яким притаманна спритність,
замаскованість злочинної діяльності.

Надзвичайну небезпеку становлять дії організованих злочинних угруповань
з контрабанди наркотиків, які на сьогодні характеризуються
спеціалізацією наркобізнесу з організованими зв’язками, мають
транснаціональний характер та чітку монополізацію. Матеріали справ
свідчать про спроби втягування до протиправної діяльності впливових
посадових осіб та співробітників правоохоронних органів.

Особливо міжнародні зв’язки простежуються серед злочинних угруповань, що
мають транснаціональний характер — контрабанда наркотиків, зброї та
торгівля людьми [5].

Результати оперативно-службової діяльності військ Держкомкордону та
наявна оперативна інформація дозволяють дійти до висновку, що триває
перетворення державного кордону на один з головних об’єктів спрямувань
міжнародної наркозлочинності та розглядається як найвигідніше місце для
здійснення протизаконних діянь з метою отримання надприбутків.

Головним фактором, що впливає на оперативну обстановку, є використання
території України вихідцями з Азії з метою нелегальної міграції до країн
Західної Європи, доставки у ці країни різноманітних наркотичних речовин.

Матеріали дослідження, слідча та судова практика уможливлює відстежувати
основні маршрути надходження наркотиків в Україну та шляхи їх
реалізації. Приваблює торговців наркотиками за двома основними
причинами: величезний, практично неосвоєний, внутрішній ринок
і розташування країни як ключової у схемі транзиту наркотичної сировини
зі Сходу на Захід.

Необхідно зазначити, що для внутрішнього ринку основний потік наркотиків
спрямовано з середньоазіатського напряму: Афганістану, Пакистану
і колишніх республік Радянського Союзу — Таджикистану, Узбекистану,
Киргизії, Казахстану і Туркменії. І це, насамперед, героїн і опіум, що
відносяться до категорії важких наркотиків.

Аналіз наявних матеріалів відповідних служб свідчить, що понад 95 %
вилученого героїну, що потрапив в Україну “Шовковим шляхом” через країни
Центральної Азії та Росію — афганського походження. Вказаний маршрут
є відносно новим і протягом останніх років дедалі активніше
використовується наркоділками для транспортування героїну
з країн-виробників героїну до наркоринків Центральної та Західної
Європи. Постійне збільшення ліквідованих наркоканалів і зазначеного
напряму обумовлено щорічним нарощуванням виробництва героїну
в Афганістані та налагодженою мережею його транспортування через країни
вищезгаданого “Шовкового шляху”.

Відомо, що перша хвиля наркотиків з Афганістану цим шляхом на територію
колишнього Радянського Союзу покотилася ще за часів афганської війни.
Сьогодні існує потужна, добре налагоджена мережа надходжень наркотиків
з території цієї країни, де до виробництва наркотиків залучено десятки
тисяч чоловік. За даними Організації Об’єднаних Націй, Афганістан на рік
постачає на “чорний” ринок понад 300 т опію.

Крім того, почастішали випадки перевезення в Україну чистого героїну,
виробленого в лабораторіях на території сусіднього Пакистану, а основний
його потік спрямовано до нас вже через Таджикистан. Викликано це тим, що
Іран запровадив страту для будь-якого наркоторговця, тому маршрути, які
раніше використовувалися, стали занадто небезпечними, через що
Таджикистан практично перетворився на ключовий плацдарм наркотичної
інтервенції в СНД не тільки для власних наркоділків, а й для виробників
з Афганістану та Пакистану. У цій країні сформовано низку перевалочних
пунктів, кожен з яких контролюється самостійним організованим злочинним
кланом.

Організовані злочинні угруповання, що вчиняють злочини у сфері обігу
наркотичних засобів, мають своїх фінансистів, банкірів, юристів,
фахівців з питань торгівлі. Інші члени організації виконують
спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці
з контрактів (особи, які укладають угоди з лоцманами, моряками,
вантажниками, водіями вантажівок і т. п.), покупці (які купують або
орендують літаки, судна, автомобілі), збувальники, перевізники.

Зростання обсягів контрабанди героїну із Таджикистану, Узбекистану та
Афганістану до України викликає глибоку стурбованість у правоохоронних
органів. Одним із наслідків цієї тенденції стало стрімке падіння
роздрібної ціни на героїн. Це робить його більш доступним для населення
України і тим самим погрожує національній безпеці нашої держави.

Протягом лише минулого року співробітниками СБУ з незаконного обігу
вилучено більш ніж 9 кг героїну, причому вся ця речовина потрапила
в Україну саме “Шовковим шляхом”.

Разом з тим, органами внутрішніх справ України щорічно викриваються
непоодинокі канали надходження героїну невеликими партіями з країн
Західної та Центральної Європи (Німеччина, Польща, Латвія, Литва), що не
мають систематичного та організованого характеру.

Так, із затриманого на кордоні героїну 95 % надходить в Україну зі
східного напряму (переважно через територію Росії), звідти налагоджено
канали його транспортування з використанням потягів. Другу групу складає
західний напрям, звідки залізничне сполучення до нашої країни хоч і
є менш значним, але завдяки автотранспорту є також інтенсивним і широко
використовується організованими злочинними угрупованнями.

Так, у 2000 році викрито канал надходження великої партії героїну
з Центральної Азії (понад 3,5 кг), організованого пакистанськими
наркоділками (наркотик переховувався під виглядом пресованого картону
у стінках валіз). У двох випадках наркотики (героїн і марихуана) в цьому
ж році надходили авіаційним транспортом та авіапоштою. Тричі наркотичні
засоби, опій та наркотики промислового виробництва у великих партіях
транспортувалися наркокур’єрами через державний кордон особисто. Про
зростання кількості вилучених наркотиків свідчить табл. 2.

Таблиця 2

Аналіз також свідчить, що головними напрямами незаконного переміщення
наркотичних засобів через державний кордон залишаються:

а) українсько-російська ділянка, на якій підрозділами Прикордонних
військ України затримується до 70 % загальної кількості наркотичних
засобів. Так, у 1998 р. на кордоні з Російською Федерацією вилучено
62,347 кг (з них 54,661 кг — на вивіз з України), у 1999 р. — 148,
905 кг (з них 113,392 кг — на вивіз), у 2000 р. — 394,945 кг
наркосировини (з них 181,376 кг — на вивіз). Найбільшу кількість
затримань здійснено на ростовському (Донецьк — Амвросіївка —
Ростов-на-Дону) та брянському (Конотоп — Середина — Буда — Брянськ)
напрямах;

б) українсько-молдавська ділянка, де вилучається 10 % наркосировини.
Так, у 1998 р. на кордоні з Республікою Молдовою вилучено 15,713 кг (з
них 13,139 кг — на ввіз в Україну), у 1999 р. — 23,263 кг (з них
20,169 кг — на ввіз в Україну), у 2000 р. — 31,291 кг наркотичних
засобів (з них 28,934 кг — на ввіз в Україну). Найбільша кількість
затримань відмічена на роздільнянському напрямку.

У той самий час суттєво зменшилася кількість переміщень наркосировини на
українсько-білоруській ділянці, на якій раніше вилучалося до 20 % від
загальної кількості. Так, протягом 1998 — 2000 рр. на кордоні
з Білорусією вилучено 29,981 кг сильних наркотичних засобів (з них
26,741 кг — на вивіз з України). Найбільше затримань було здійснено
у пасажирських поїздах санкт-петербурзького напрямку.

Основна кількість наркосировини вивозиться з України (за виключенням
молдавської ділянки), проте відмічається тенденція до збільшення обсягів
її ввезення. Так, у 1998 році при спробах незаконного вивезення
з України підрозділами Прикордонними військами України вилучено
6 226,984 кг наркотичних засобів (97 % від загальної кількості),
у 1999 р. — 131,23 кг (71 % від загальної кількості), у 2000 р. —
187,255 кг (43 %).

Аналіз результатів затримань Прикордонними військами наркотичних засобів
за їх видами свідчить, що найбільш поширеною наркотичною сировиною
є макова соломка (436,997 кг), конопля (216,956 кг), марихуана
(50,9 кг). Крім того, у 1998 р. одного разу було затримано 6 141,44 кг
гашишу.

Одним з основних предметів контрабанди, що вивозиться з України,
залишається наркотична сировина рослинного походження (макова соломка та
продукти переробки коноплі), що переважно вона вивозиться у потягах
міжнародного сполучення, що прямують до Російської Федерації
(ростовського, бєлгородського і брянського напрямків), у тому числі
транзитом через Республіку Білорусь (санкт-петербурзького та мінського
напрямків), шляхом укриття у вагонах за допомогою обслуговуючого
персоналу потягів.

Так, у минулому році Прикордонними військами України затримано
431,931 кг наркотичної речовини, що у 2,4 рази більше, ніж у 1999 р.
(183,284 кг), у тому числі на російсько-українській ділянці державного
кордону — 394,945 кг (91 %).

Матеріали дослідження свідчать, що розташування України в Європі,
недосконалість нормативно-правової бази, відсутність технічних засобів
на кордонах сприяють використанню її як зони транзиту наркотиків
з країн — традиційних виробників (“Золотий півмісяць”, “Золотий
трикутник”) до місць традиційного вживання (Західна, Північна та
Південна Європа). Ескалація військового конфлікту на терені колишньої
Югославії протягом останніх років призвела до зміщення традиційного
“Балканського маршруту” контрабанди наркотиків на його “північну гілку”,
що проходить через територію України.

Організовані злочинні наркоугрупування Туреччини, що фактично
контролюють цей шлях протягом десятиріч, почали активно використовувати
морські порти нашої держави як зони транзиту, залучати до контрабандних
акцій українських громадян. У 1995 — 2000 роках Службою безпеки України
було виявлено та ліквідовано десятки каналів контрабанди героїну, що
проходили через цю “гілку”, конфісковано тільки 72 кг важких наркотиків,
десятки українських наркоділків було притягнуто до кримінальної
відповідальності.

Наркомафія все більше використовує Україну для транспортування та збуту
“важких” наркотиків, про що свідчать затримання останніми роками понад
1 т кокаїну та героїну і майже 10 т гашишу та пресованої марихуани, що
призначалися для країн Західної Європи і перевозилися контрабандно.
У 2000 році зберігалася тенденція до збільшення надходження “важких”
наркотиків в Україну — з 45 викритих наркоканалів у 28 випадках (63 %)
предметом нелегального переміщення виступали саме “важкі” наркотики. Як
і в минулі роки, основним видом контрабандних наркотичних засобів
залишається героїн. У 1998 році викрито 8 каналів його надходження
(вилучено 2,8 кг героїну, у 1999 році — 19 каналів (вилучено 4,2 кг) та
у 2000 році — 25 каналів (вилучено 8,3 кг).

Служба безпеки України констатує подальшу активізацію використання
латиноамериканськими наркокартелями території нашої держави для транзиту
кокаїну та марихуани до Західної Європи. При цьому вони вживають всіх
можливих заходів для забезпечення безпеки переміщення: створюються
фіктивні фірми, здійснюється підкуп співробітників митниці та
правоохоронних органів і т. ін.

Кількісні показники діяльності Служби безпеки України по лінії боротьби
з міжнародним наркобізнесом відповідно до запропонованого переліку
питань наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

  Р і к

    1998 1999 2000

Кількість виявлених злочинів у сфері ст. 701 12 17 24

наркобізнесу (ст. 701, ст. ст.2291 — 22920) ст. ст.2291 —22920 232 469
308

Кількість осіб, затриманих за ці злочини 129 511 349

Кількість порушених кримінальних ст. 701 12 17 24

Справ (безпосередньо підрозділами СБУ та іншими правоохоронними
органами)  

ст. ст. 2291 —22920  

221  

458  

299

Кількість знешкоджених каналів контрабанди наркотиків, психотропних
речовин та прекурсорів 11 11 14

Кількість спільних операцій з іншими МВСУ 155 226 211

правоохоронними органами ДМСУ 42 56 49

  Держкомкордон 11 19 17

Переважна кількість затриманих за злочини у сфері наркобізнесу (85 %)
є чоловіки віком від 25 до 45 років. Близько 80 % з них — безробітні,
8 % — студенти та учні, 5 % — пенсіонери, 7 % — інші категорії громадян.

Наявні дані свідчать і про те, що причиною відмови багатьох
наркосиндикатів від використання України зони транзиту на “Балканському
маршруті” стали ефективні дії правоохоронних органів нашої держави,
а також передбачене законом суворе покарання за контрабанду наркотиків
(до 15 років позбавлення волі), хоча матеріали судової практики
свідчать, що суди у своїй основі застосовують санкцію від 5 до 8 років,
у 90 % розглянутих справ.

Офіційні дані МВС України дають підстави стверджувати, що громадяни
України є не тільки виробниками та споживачами макової соломки, але
й постачальниками її в Росію. При цьому особливо слід зазначити те, що
основними виробниками і постачальниками є жителі шести областей Західної
України.

Статистика Російської Федерації свідчить, що з 1995 до 2001 року
кількість вилученої росіянами макової соломки зросла з 6 тис. кг до
22 тис. кг, тобто майже у чотири рази.

Представники правоохоронних підрозділів Росії вважають Україну основним
постачальником наркотиків до їх країни. На їх думку, частина наркотиків,
насамперед макова соломка, надходить з території України, причому
масштаби постачань з кожним роком зростають і факти затримки партій
у десятки кілограмів на кордоні з Україною вже не є сенсацією (за п’ять
років їх поставки до Росії зросли в 5 разів).

Вважаємо, що кількість наркоманів почала зростати особливо швидко
останніми роками завдяки прозорості кордонів, росту транзиту наркотиків
через Україну, яка розташована у центрі Європи.

Необхідно відмітити, що сьогодні маємо широкомасштабні ввезення
з Прибалтики, Росії медичних препаратів (клофеліну, ефедрину,
бензодіазепанів, нозепаму). Переміщення проходить практично
безконтрольно. Транквілізатори даної категорії користуються великим
попитом серед молоді.

Необхідно також констатувати, що міжнародний наркобізнес, організовані
злочинні угруповання активізували діяльність щодо включення українського
ринку до своєї сфери впливу (з перспективою реального контролю над ним)
для забезпечення регулярних прямих постачань наркотиків (насамперед
героїну і кокаїну), “відмивання наркодоларів”, і освоєння з метою
безпеки нових маршрутів транзиту наркотиків з Латинської Америки до
Європу [6].

Фактори, що впливають на можливість “відмивання” грошей, набутих за
рахунок наркобізнесу злочинними угрупованнями, такі: недосконалість
законодавства, що регламентує діяльність нових господарських структур;
непідготовленість правоохоронних органів до вирішення проблеми, яка
розглядається; різке збільшення недержавних підприємств і організацій.

Хочеться звернути увагу на одну обставину — як і раніше, незважаючи на
виявлені великі партії, основна маса наркотиків в Україну з далекого
зарубіжжя (насамперед кокаїн і героїн) доставляється за допомогою
одиночних наркокур’єрів. Затримка великих партій героїну вже не
є чим-небудь надзвичайним. Характерно, що для ролі наркокур’єрів на
південному напрямку використовуються, насамперед, жителі
середньоазіатських республік, що, зокрема, пов’язано з високим рівнем
безробіття, що існує, наприклад, у Таджикистані. Однак, почастішали
випадки перевезення наркотиків з цього регіону українськими громадянами,
спеціально найманими наркомафією. Із-за кордону, зокрема з Латинської
Америки, наркокур’єрами є, насамперед, громадяни Нігерії й Афганістану.
Однак останнім часом зросла кількість громадян України, зокрема
завербованих з числа “човників”.

Тільки за 2000 рік було вчинено 45,7 тис. злочинів, пов’язаних
з наркотичними і сильнодіючими засобами, до адміністративної
відповідальності притягнуто 20,5 тис. осіб.

Минулого року на розгляді у судах знаходилося 32 694 кримінальні справи,
порушені за вчинення злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами,
психотропними речовинами та прекурсорами відносно 36 283 осіб, у тому
числі відносно 162 осіб — за вчинення злочинів організованою групою
(1999 р. — 31 296 справ відносно 34 680 осіб, у тому числі відносно
133 осіб за вчинення злочинів організованою групою; 1998 р. —
29 483 справи відносно 32 889 осіб, у тому числі відносно 89 осіб
в організованій групі).

Сьогодні вчені відмічають, що в Україні триває процес формування
наркомафії — багатогалузевої структури, що буквально містить у собі
організацію виробництва, переробку, транспортування і розповсюдження
наркотичних засобів у загальнонаціональних масштабах.

За своєю структурою наркомафія в Україні складається з трьох частин, що
є класичною мафіозною пірамідою.

Перша складова — роздрібні торговці, яких тільки в Києві кілька тисяч
чоловік.

Друга — середні оптовики і перевізники з “групами охорони” товару на
шляху і торговці на місцях.

Третя складова — верхній ешелон, що сам не має безпосередньої справи
з наркотиками. Її завдання — планування операцій з проведення як
“відмивання” отриманих грошей, так і з їх розподілом.

Особливість її структури в тому, що через цілком зрозумілі обставини —
вона не може бути лише “українською мафією” в етнічному розумінні цього
поняття.

Асоціації наркоділків різноманітних національностей мають свої
особливості та методи; у деяких випадках це кримінальні
багатонаціональні угруповання, що визначають ситуацію на наркотичному
ринку. Злочинні угруповання, що діють у різних регіонах України, рідко
є багатонаціональними за своїм складом. У своїй діяльності вони змушені
співпрацювати з тими структурами, що діяли дуже активно на території
колишнього СРСР, насамперед зі злочинцями з Росії, Таджикистану,
Казахстану, Грузії, Азербайджану. Саме останні є головною діючою силою
на ринку наркотичних речовин в ряді регіонів. Ситуація ускладнюється
тим, що громадяни цих країн, придбавши в Україні житло, стали її
громадянами, але більшість з них є наркокур’єрами або резидентами, вони
знають наші традиції, слабкі місця і цим користуються у своїх цілях [7].

Дослідженнями встановлено, що характерною ознакою організованих
злочинних угруповань осіб, що збувають наркотики, на сучасному етапі
є їх функціонування за земляцькою (національною) ознакою, що створює
додаткові труднощі для розкриття і розслідування їх злочинної
діяльності.

До характерних ознак організованих злочинних угруповань, що займаються
наркобізнесом, відносять:

високий ступінь організованості, що містить керівне ядро (лідера),
диференціацію функцій виконавців усередині угруповання;

жорстку дисципліну, дотримання конспірації, безперечне підпорядкування
чітко регламентованим правилам ієрархічних стосунків у групі;

прагнення мати зв’язки або їх наявність з корумпованими представниками
державних, правоохоронних органів, а також держпідприємствами
і комерційними структурами, що використовуються для прикриття злочинної
діяльності, “відмивання” (легалізації) отриманих прибутків;

тісний зв’язок керівників груп із кримінальним середовищем; така
консолідація є вигідною: особи з кримінального середовища виконують
функції забезпечення діяльності групи (захист від рекету, розправа
з конкурентами і членами групи, які намагаються припинити злочинну
діяльність і т. п.), а ділки наркобізнесу відраховують їм певний
відсоток прибутку від незаконних операцій з наркотиками;

використання засобів, отриманих за збут наркотиків, для організації
протидії роботі правоохоронних органів (підкуп, шантаж, дезінформація),
здійснення розвідувальних заходів, а також контрзаходів, що
перешкоджають проникненню в угруповання негласних співробітників;

ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення;

залучення до злочинних угруповань представників нетрадиційних для
злочинного середовища прошарків суспільства — вчених, інженерів,
лікарів, викладачів і т. п.

 

Література

1. Див.: Музика А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних
засобів. — К.: “Логос”, 1998. — С. 323; Поступна А. Молодежь и
наркотики. — Х, 2000. — С. 237 —240; Бандурка С., Слинько С. —
Наркомафия. (Уголовно-правовые средства борьбы). — Х.: РИФ. “АРСИС,
ЛТД”. — 2001. — С. 42 —57.

2. Див.: Валерко В. На ринку наркотиків України — нові надходження:
(Боротьба з наркоманією в Україні) // Галицькі контракти. — 1996. —
№ 21. — С. 58 — 59; Гасанов Э. Схватка с наркомафией: настало время
объединить усилия Содружества (СНГ) // Президент. Парламент.
Правительство. — 1997. — № 12. — С. 41 —48.

3. Див.: Женунтій В., Дадерко Л. До питання повторності однорідних
злочинів при незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин
і прекурсорів. // Право України. — 1996. — № 12. — С. 76 — 77.

4. Тут і далі використані матеріали Управління оперативної інформації
МВС України за 2000 рік та 6 місяців 2001 року.

5. Див.: Гасанов Э. Антинаркотизм: международные тенденции и проблемы //
Законность. — 1996. — № 8. — С. 2 —6.

6. Див.: Гасанов Э. Наркотическая преступность как вид организованной
преступности // Законность. — 1997. — № 11. — С. 27 —30.

7. Див.: Европейский Союз: таможня без границ (Борьба с контрабандой
наркотиков) // Зеркало недели. — 1995. 14 —20 октября. — С. 10.

В.В. Коваленко, В.І. Кривенко, О.В. Ксенко. Організована злочинність та
її вплив на стан наркоманії і наркобізнесу в Україні. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 4’2001

Похожие записи

Зміст | Журнал

 

 

Організована злочинність та її вплив на стан наркоманії

і наркобізнесу в Україні

В.В. Коваленко, В.І. Кривенко, О.В. Усенко

Сьогодні не є секретом, що вживання наркотичних речовин отруює і губить
наших співвітчизників, спотворює їх свідомість, спустошує душі та
позбавляє життя.

Особливо небезпечним є та обставина, що до наркотичної залежності
втягується молодь, яка навчається, працює, проходить службу в армії або
є безробітною. Сьогодні не існує такої суспільної групи, яка б не була
уражена наркотичним божевіллям, співпричетною до супроводжуючих його
негативних явищ, у тому числі кримінального характеру [1].

Наша країна зіткнулася з проблемою незаконного обігу наркотиків
і відчула її гостроту тільки останніми роками завдяки транзиту
наркотичних речовин та дій наркоділків на своїй території. У світі до
цього часу вживання наркотиків досягло таких масштабів, що почало
становити загрозу для існування людства, у зв’язку з чим Організація
Об’єднаних Націй 1991 — 2000 роки оголосила Десятиліттям боротьби зі
зловживанням наркотиків та покликала світове співтовариство до рішучої,
конструктивної боротьби з цим соціальним лихом.

Матеріали дослідження, проведені співробітниками МНДЦ у 2000 р.,
показали, що наркоманія претендує на повну і беззастережну владу не
тільки над особистістю, але й над суспільством. Встановлено, що саме
наркотики надають капітал і владу тим, хто контролює їх виробництво
і продаж, а не тільки владу над жертвами наркоманії, але разом із
грошима і владу над усім суспільством в цілому. Мільярдні доходи
наркобізнесу отримують саме завдяки виробництву, постачанню та вживанню
наркотичного дурману.

Як свідчить практика роботи правоохоронних органів, злочинні формування
досягли особливого успіху в наркобізнесі, оскільки ринок наркотиків
найбільш прибутковий з усіх можливих сфер бізнесу.

Сьогодні як ніколи для країни, так і для її населення існує небезпека
глобального втягнення України до сфери наркобізнесу, завдяки тому, що
наркоділки використовують нашу державу не тільки як транзитну територію,
але і як ринок збуту наркотиків, попит на які з кожним роком зростає.

Встановлено також, що наша країна стає об’єктом експансії міжнародного
наркобізнесу, що пояснюється такими факторами:

геополітичним положенням України, що виконує функцію “мосту” між Азією
і Західною Європою;

недосконалістю українського законодавства в галузі контролю над
наркотиками;

складностями в організації митного і прикордонного контролю на ново
утвопрених кордонах;

тривалою економічною кризою і пов’язаним з нею зниженням рівня життя
населення;

недостатньо ефективною протидією правоохоронних органів наркобізнесу.

Дані роботи практичних підрозділів свідчать про помітну активізацію
злочинних угруповань, що спеціалізуються на незаконному обігу
наркотиків, як з країн ближнього і далекого зарубіжжя, так і власне
українських.

Матеріали слідчої та судової практики фіксують конкретні кроки
представників українських злочинних угруповань, які на 90 % спрямовано
на встановлення контактів із зарубіжними наркоділками [2].

Це підтверджують дані МВС України, які свідчать про те, що число
злочинів, пов’язаних з наркотичними і сильнодіючими речовинами, за
останні п’ять років зросло з 38 258 до 45 748, тобто — на 19,5 %, серед
яких 67 % припадає на такі, що мають ознаки організованих. Про
поширеність злочинів, пов’язаних з наркотиками, свідчать узагальнені
дані за десять років, що наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Узагальнення матеріалів уможливлює констатацію того факту, що щорічно
наркоманами та особами, які знаходилися у стані наркотичного збудження,
здійснюється понад 14 тис. інших злочинів: вбивств, розбійних нападів,
грабежів, крадіжок державного та особистого майна тощо [3]. Це
пояснюється специфічністю зазначеного контингенту. Заради здобуття
чергової дози наркотиків вони здатні вчинити будь-які злочини. Переважна
кількість цих злочинів вчинена особами у віці від 18 до 30 років;
особливо непокоїть підліткова наркозлочинність, питома вага якої
у 2000 році становила понад 3 %.

Необхідно відмітити, що органами внутрішніх справ проводиться певна
робота з виявлення та ліквідація підпільних нарколабораторій. Так,
у 2000 році ліквідовані 93 пункти виготовлення наркосировини, припинена
діяльність 965 осередків їх нелегального виготовлення, а за шість
місяців поточного року 24 осередків, де виготовлялися наркотики або
здійснювалася робота щодо створення нових [4].

Необхідно також зазначити, що не змінилася на краще ситуація і в цьому
році стосовно незаконного обігу та розповсюдження наркотичних засобів.
Аналіз наявних матеріалів дозволяє обґрунтовано стверджувати, що
відбувається поширення контрабанди наркотиків та психотропних речовин,
втягування до цієї справи все нових осіб, яким притаманна спритність,
замаскованість злочинної діяльності.

Надзвичайну небезпеку становлять дії організованих злочинних угруповань
з контрабанди наркотиків, які на сьогодні характеризуються
спеціалізацією наркобізнесу з організованими зв’язками, мають
транснаціональний характер та чітку монополізацію. Матеріали справ
свідчать про спроби втягування до протиправної діяльності впливових
посадових осіб та співробітників правоохоронних органів.

Особливо міжнародні зв’язки простежуються серед злочинних угруповань, що
мають транснаціональний характер — контрабанда наркотиків, зброї та
торгівля людьми [5].

Результати оперативно-службової діяльності військ Держкомкордону та
наявна оперативна інформація дозволяють дійти до висновку, що триває
перетворення державного кордону на один з головних об’єктів спрямувань
міжнародної наркозлочинності та розглядається як найвигідніше місце для
здійснення протизаконних діянь з метою отримання надприбутків.

Головним фактором, що впливає на оперативну обстановку, є використання
території України вихідцями з Азії з метою нелегальної міграції до країн
Західної Європи, доставки у ці країни різноманітних наркотичних речовин.

Матеріали дослідження, слідча та судова практика уможливлює відстежувати
основні маршрути надходження наркотиків в Україну та шляхи їх
реалізації. Приваблює торговців наркотиками за двома основними
причинами: величезний, практично неосвоєний, внутрішній ринок
і розташування країни як ключової у схемі транзиту наркотичної сировини
зі Сходу на Захід.

Необхідно зазначити, що для внутрішнього ринку основний потік наркотиків
спрямовано з середньоазіатського напряму: Афганістану, Пакистану
і колишніх республік Радянського Союзу — Таджикистану, Узбекистану,
Киргизії, Казахстану і Туркменії. І це, насамперед, героїн і опіум, що
відносяться до категорії важких наркотиків.

Аналіз наявних матеріалів відповідних служб свідчить, що понад 95 %
вилученого героїну, що потрапив в Україну “Шовковим шляхом” через країни
Центральної Азії та Росію — афганського походження. Вказаний маршрут
є відносно новим і протягом останніх років дедалі активніше
використовується наркоділками для транспортування героїну
з країн-виробників героїну до наркоринків Центральної та Західної
Європи. Постійне збільшення ліквідованих наркоканалів і зазначеного
напряму обумовлено щорічним нарощуванням виробництва героїну
в Афганістані та налагодженою мережею його транспортування через країни
вищезгаданого “Шовкового шляху”.

Відомо, що перша хвиля наркотиків з Афганістану цим шляхом на територію
колишнього Радянського Союзу покотилася ще за часів афганської війни.
Сьогодні існує потужна, добре налагоджена мережа надходжень наркотиків
з території цієї країни, де до виробництва наркотиків залучено десятки
тисяч чоловік. За даними Організації Об’єднаних Націй, Афганістан на рік
постачає на “чорний” ринок понад 300 т опію.

Крім того, почастішали випадки перевезення в Україну чистого героїну,
виробленого в лабораторіях на території сусіднього Пакистану, а основний
його потік спрямовано до нас вже через Таджикистан. Викликано це тим, що
Іран запровадив страту для будь-якого наркоторговця, тому маршрути, які
раніше використовувалися, стали занадто небезпечними, через що
Таджикистан практично перетворився на ключовий плацдарм наркотичної
інтервенції в СНД не тільки для власних наркоділків, а й для виробників
з Афганістану та Пакистану. У цій країні сформовано низку перевалочних
пунктів, кожен з яких контролюється самостійним організованим злочинним
кланом.

Організовані злочинні угруповання, що вчиняють злочини у сфері обігу
наркотичних засобів, мають своїх фінансистів, банкірів, юристів,
фахівців з питань торгівлі. Інші члени організації виконують
спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці
з контрактів (особи, які укладають угоди з лоцманами, моряками,
вантажниками, водіями вантажівок і т. п.), покупці (які купують або
орендують літаки, судна, автомобілі), збувальники, перевізники.

Зростання обсягів контрабанди героїну із Таджикистану, Узбекистану та
Афганістану до України викликає глибоку стурбованість у правоохоронних
органів. Одним із наслідків цієї тенденції стало стрімке падіння
роздрібної ціни на героїн. Це робить його більш доступним для населення
України і тим самим погрожує національній безпеці нашої держави.

Протягом лише минулого року співробітниками СБУ з незаконного обігу
вилучено більш ніж 9 кг героїну, причому вся ця речовина потрапила
в Україну саме “Шовковим шляхом”.

Разом з тим, органами внутрішніх справ України щорічно викриваються
непоодинокі канали надходження героїну невеликими партіями з країн
Західної та Центральної Європи (Німеччина, Польща, Латвія, Литва), що не
мають систематичного та організованого характеру.

Так, із затриманого на кордоні героїну 95 % надходить в Україну зі
східного напряму (переважно через територію Росії), звідти налагоджено
канали його транспортування з використанням потягів. Другу групу складає
західний напрям, звідки залізничне сполучення до нашої країни хоч і
є менш значним, але завдяки автотранспорту є також інтенсивним і широко
використовується організованими злочинними угрупованнями.

Так, у 2000 році викрито канал надходження великої партії героїну
з Центральної Азії (понад 3,5 кг), організованого пакистанськими
наркоділками (наркотик переховувався під виглядом пресованого картону
у стінках валіз). У двох випадках наркотики (героїн і марихуана) в цьому
ж році надходили авіаційним транспортом та авіапоштою. Тричі наркотичні
засоби, опій та наркотики промислового виробництва у великих партіях
транспортувалися наркокур’єрами через державний кордон особисто. Про
зростання кількості вилучених наркотиків свідчить табл. 2.

Таблиця 2

Аналіз також свідчить, що головними напрямами незаконного переміщення
наркотичних засобів через державний кордон залишаються:

а) українсько-російська ділянка, на якій підрозділами Прикордонних
військ України затримується до 70 % загальної кількості наркотичних
засобів. Так, у 1998 р. на кордоні з Російською Федерацією вилучено
62,347 кг (з них 54,661 кг — на вивіз з України), у 1999 р. — 148,
905 кг (з них 113,392 кг — на вивіз), у 2000 р. — 394,945 кг
наркосировини (з них 181,376 кг — на вивіз). Найбільшу кількість
затримань здійснено на ростовському (Донецьк — Амвросіївка —
Ростов-на-Дону) та брянському (Конотоп — Середина — Буда — Брянськ)
напрямах;

б) українсько-молдавська ділянка, де вилучається 10 % наркосировини.
Так, у 1998 р. на кордоні з Республікою Молдовою вилучено 15,713 кг (з
них 13,139 кг — на ввіз в Україну), у 1999 р. — 23,263 кг (з них
20,169 кг — на ввіз в Україну), у 2000 р. — 31,291 кг наркотичних
засобів (з них 28,934 кг — на ввіз в Україну). Найбільша кількість
затримань відмічена на роздільнянському напрямку.

У той самий час суттєво зменшилася кількість переміщень наркосировини на
українсько-білоруській ділянці, на якій раніше вилучалося до 20 % від
загальної кількості. Так, протягом 1998 — 2000 рр. на кордоні
з Білорусією вилучено 29,981 кг сильних наркотичних засобів (з них
26,741 кг — на вивіз з України). Найбільше затримань було здійснено
у пасажирських поїздах санкт-петербурзького напрямку.

Основна кількість наркосировини вивозиться з України (за виключенням
молдавської ділянки), проте відмічається тенденція до збільшення обсягів
її ввезення. Так, у 1998 році при спробах незаконного вивезення
з України підрозділами Прикордонними військами України вилучено
6 226,984 кг наркотичних засобів (97 % від загальної кількості),
у 1999 р. — 131,23 кг (71 % від загальної кількості), у 2000 р. —
187,255 кг (43 %).

Аналіз результатів затримань Прикордонними військами наркотичних засобів
за їх видами свідчить, що найбільш поширеною наркотичною сировиною
є макова соломка (436,997 кг), конопля (216,956 кг), марихуана
(50,9 кг). Крім того, у 1998 р. одного разу було затримано 6 141,44 кг
гашишу.

Одним з основних предметів контрабанди, що вивозиться з України,
залишається наркотична сировина рослинного походження (макова соломка та
продукти переробки коноплі), що переважно вона вивозиться у потягах
міжнародного сполучення, що прямують до Російської Федерації
(ростовського, бєлгородського і брянського напрямків), у тому числі
транзитом через Республіку Білорусь (санкт-петербурзького та мінського
напрямків), шляхом укриття у вагонах за допомогою обслуговуючого
персоналу потягів.

Так, у минулому році Прикордонними військами України затримано
431,931 кг наркотичної речовини, що у 2,4 рази більше, ніж у 1999 р.
(183,284 кг), у тому числі на російсько-українській ділянці державного
кордону — 394,945 кг (91 %).

Матеріали дослідження свідчать, що розташування України в Європі,
недосконалість нормативно-правової бази, відсутність технічних засобів
на кордонах сприяють використанню її як зони транзиту наркотиків
з країн — традиційних виробників (“Золотий півмісяць”, “Золотий
трикутник”) до місць традиційного вживання (Західна, Північна та
Південна Європа). Ескалація військового конфлікту на терені колишньої
Югославії протягом останніх років призвела до зміщення традиційного
“Балканського маршруту” контрабанди наркотиків на його “північну гілку”,
що проходить через територію України.

Організовані злочинні наркоугрупування Туреччини, що фактично
контролюють цей шлях протягом десятиріч, почали активно використовувати
морські порти нашої держави як зони транзиту, залучати до контрабандних
акцій українських громадян. У 1995 — 2000 роках Службою безпеки України
було виявлено та ліквідовано десятки каналів контрабанди героїну, що
проходили через цю “гілку”, конфісковано тільки 72 кг важких наркотиків,
десятки українських наркоділків було притягнуто до кримінальної
відповідальності.

Наркомафія все більше використовує Україну для транспортування та збуту
“важких” наркотиків, про що свідчать затримання останніми роками понад
1 т кокаїну та героїну і майже 10 т гашишу та пресованої марихуани, що
призначалися для країн Західної Європи і перевозилися контрабандно.
У 2000 році зберігалася тенденція до збільшення надходження “важких”
наркотиків в Україну — з 45 викритих наркоканалів у 28 випадках (63 %)
предметом нелегального переміщення виступали саме “важкі” наркотики. Як
і в минулі роки, основним видом контрабандних наркотичних засобів
залишається героїн. У 1998 році викрито 8 каналів його надходження
(вилучено 2,8 кг героїну, у 1999 році — 19 каналів (вилучено 4,2 кг) та
у 2000 році — 25 каналів (вилучено 8,3 кг).

Служба безпеки України констатує подальшу активізацію використання
латиноамериканськими наркокартелями території нашої держави для транзиту
кокаїну та марихуани до Західної Європи. При цьому вони вживають всіх
можливих заходів для забезпечення безпеки переміщення: створюються
фіктивні фірми, здійснюється підкуп співробітників митниці та
правоохоронних органів і т. ін.

Кількісні показники діяльності Служби безпеки України по лінії боротьби
з міжнародним наркобізнесом відповідно до запропонованого переліку
питань наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

 

Р і к

 

 

1998

1999

2000

Кількість виявлених злочинів у сфері

ст. 701

12

17

24

наркобізнесу (ст. 701, ст. ст.2291 — 22920)

ст. ст.2291 —22920

232

469

308

Кількість осіб, затриманих за ці злочини

129

511

349

Кількість порушених кримінальних

ст. 701

12

17

24

Справ (безпосередньо підрозділами СБУ та іншими правоохоронними
органами)

 

ст. ст. 2291 —22920

 

221

 

458

 

299

Кількість знешкоджених каналів контрабанди наркотиків, психотропних
речовин та прекурсорів

11

11

14

Кількість спільних операцій з іншими

МВСУ

155

226

211

правоохоронними органами

ДМСУ

42

56

49

 

Держкомкордон

11

19

17

Переважна кількість затриманих за злочини у сфері наркобізнесу (85 %)
є чоловіки віком від 25 до 45 років. Близько 80 % з них — безробітні,
8 % — студенти та учні, 5 % — пенсіонери, 7 % — інші категорії громадян.

Наявні дані свідчать і про те, що причиною відмови багатьох
наркосиндикатів від використання України зони транзиту на “Балканському
маршруті” стали ефективні дії правоохоронних органів нашої держави,
а також передбачене законом суворе покарання за контрабанду наркотиків
(до 15 років позбавлення волі), хоча матеріали судової практики
свідчать, що суди у своїй основі застосовують санкцію від 5 до 8 років,
у 90 % розглянутих справ.

Офіційні дані МВС України дають підстави стверджувати, що громадяни
України є не тільки виробниками та споживачами макової соломки, але
й постачальниками її в Росію. При цьому особливо слід зазначити те, що
основними виробниками і постачальниками є жителі шести областей Західної
України.

Статистика Російської Федерації свідчить, що з 1995 до 2001 року
кількість вилученої росіянами макової соломки зросла з 6 тис. кг до
22 тис. кг, тобто майже у чотири рази.

Представники правоохоронних підрозділів Росії вважають Україну основним
постачальником наркотиків до їх країни. На їх думку, частина наркотиків,
насамперед макова соломка, надходить з території України, причому
масштаби постачань з кожним роком зростають і факти затримки партій
у десятки кілограмів на кордоні з Україною вже не є сенсацією (за п’ять
років їх поставки до Росії зросли в 5 разів).

Вважаємо, що кількість наркоманів почала зростати особливо швидко
останніми роками завдяки прозорості кордонів, росту транзиту наркотиків
через Україну, яка розташована у центрі Європи.

Необхідно відмітити, що сьогодні маємо широкомасштабні ввезення
з Прибалтики, Росії медичних препаратів (клофеліну, ефедрину,
бензодіазепанів, нозепаму). Переміщення проходить практично
безконтрольно. Транквілізатори даної категорії користуються великим
попитом серед молоді.

Необхідно також констатувати, що міжнародний наркобізнес, організовані
злочинні угруповання активізували діяльність щодо включення українського
ринку до своєї сфери впливу (з перспективою реального контролю над ним)
для забезпечення регулярних прямих постачань наркотиків (насамперед
героїну і кокаїну), “відмивання наркодоларів”, і освоєння з метою
безпеки нових маршрутів транзиту наркотиків з Латинської Америки до
Європу [6].

Фактори, що впливають на можливість “відмивання” грошей, набутих за
рахунок наркобізнесу злочинними угрупованнями, такі: недосконалість
законодавства, що регламентує діяльність нових господарських структур;
непідготовленість правоохоронних органів до вирішення проблеми, яка
розглядається; різке збільшення недержавних підприємств і організацій.

Хочеться звернути увагу на одну обставину — як і раніше, незважаючи на
виявлені великі партії, основна маса наркотиків в Україну з далекого
зарубіжжя (насамперед кокаїн і героїн) доставляється за допомогою
одиночних наркокур’єрів. Затримка великих партій героїну вже не
є чим-небудь надзвичайним. Характерно, що для ролі наркокур’єрів на
південному напрямку використовуються, насамперед, жителі
середньоазіатських республік, що, зокрема, пов’язано з високим рівнем
безробіття, що існує, наприклад, у Таджикистані. Однак, почастішали
випадки перевезення наркотиків з цього регіону українськими громадянами,
спеціально найманими наркомафією. Із-за кордону, зокрема з Латинської
Америки, наркокур’єрами є, насамперед, громадяни Нігерії й Афганістану.
Однак останнім часом зросла кількість громадян України, зокрема
завербованих з числа “човників”.

Тільки за 2000 рік було вчинено 45,7 тис. злочинів, пов’язаних
з наркотичними і сильнодіючими засобами, до адміністративної
відповідальності притягнуто 20,5 тис. осіб.

Минулого року на розгляді у судах знаходилося 32 694 кримінальні справи,
порушені за вчинення злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами,
психотропними речовинами та прекурсорами відносно 36 283 осіб, у тому
числі відносно 162 осіб — за вчинення злочинів організованою групою
(1999 р. — 31 296 справ відносно 34 680 осіб, у тому числі відносно
133 осіб за вчинення злочинів організованою групою; 1998 р. —
29 483 справи відносно 32 889 осіб, у тому числі відносно 89 осіб
в організованій групі).

Сьогодні вчені відмічають, що в Україні триває процес формування
наркомафії — багатогалузевої структури, що буквально містить у собі
організацію виробництва, переробку, транспортування і розповсюдження
наркотичних засобів у загальнонаціональних масштабах.

За своєю структурою наркомафія в Україні складається з трьох частин, що
є класичною мафіозною пірамідою.

Перша складова — роздрібні торговці, яких тільки в Києві кілька тисяч
чоловік.

Друга — середні оптовики і перевізники з “групами охорони” товару на
шляху і торговці на місцях.

Третя складова — верхній ешелон, що сам не має безпосередньої справи
з наркотиками. Її завдання — планування операцій з проведення як
“відмивання” отриманих грошей, так і з їх розподілом.

Особливість її структури в тому, що через цілком зрозумілі обставини —
вона не може бути лише “українською мафією” в етнічному розумінні цього
поняття.

Асоціації наркоділків різноманітних національностей мають свої
особливості та методи; у деяких випадках це кримінальні
багатонаціональні угруповання, що визначають ситуацію на наркотичному
ринку. Злочинні угруповання, що діють у різних регіонах України, рідко
є багатонаціональними за своїм складом. У своїй діяльності вони змушені
співпрацювати з тими структурами, що діяли дуже активно на території
колишнього СРСР, насамперед зі злочинцями з Росії, Таджикистану,
Казахстану, Грузії, Азербайджану. Саме останні є головною діючою силою
на ринку наркотичних речовин в ряді регіонів. Ситуація ускладнюється
тим, що громадяни цих країн, придбавши в Україні житло, стали її
громадянами, але більшість з них є наркокур’єрами або резидентами, вони
знають наші традиції, слабкі місця і цим користуються у своїх цілях [7].

Дослідженнями встановлено, що характерною ознакою організованих
злочинних угруповань осіб, що збувають наркотики, на сучасному етапі
є їх функціонування за земляцькою (національною) ознакою, що створює
додаткові труднощі для розкриття і розслідування їх злочинної
діяльності.

До характерних ознак організованих злочинних угруповань, що займаються
наркобізнесом, відносять:

високий ступінь організованості, що містить керівне ядро (лідера),
диференціацію функцій виконавців усередині угруповання;

жорстку дисципліну, дотримання конспірації, безперечне підпорядкування
чітко регламентованим правилам ієрархічних стосунків у групі;

прагнення мати зв’язки або їх наявність з корумпованими представниками
державних, правоохоронних органів, а також держпідприємствами
і комерційними структурами, що використовуються для прикриття злочинної
діяльності, “відмивання” (легалізації) отриманих прибутків;

тісний зв’язок керівників груп із кримінальним середовищем; така
консолідація є вигідною: особи з кримінального середовища виконують
функції забезпечення діяльності групи (захист від рекету, розправа
з конкурентами і членами групи, які намагаються припинити злочинну
діяльність і т. п.), а ділки наркобізнесу відраховують їм певний
відсоток прибутку від незаконних операцій з наркотиками;

використання засобів, отриманих за збут наркотиків, для організації
протидії роботі правоохоронних органів (підкуп, шантаж, дезінформація),
здійснення розвідувальних заходів, а також контрзаходів, що
перешкоджають проникненню в угруповання негласних співробітників;

ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення;

залучення до злочинних угруповань представників нетрадиційних для
злочинного середовища прошарків суспільства — вчених, інженерів,
лікарів, викладачів і т. п.

 

1. Див.: Музика А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних
засобів. — К.: “Логос”, 1998. — С. 323; Поступна А. Молодежь и
наркотики. — Х, 2000. — С. 237 —240; Бандурка С., Слинько С. —
Наркомафия. (Уголовно-правовые средства борьбы). — Х.: РИФ. “АРСИС,
ЛТД”. — 2001. — С. 42 —57.

2. Див.: Валерко В. На ринку наркотиків України — нові надходження:
(Боротьба з наркоманією в Україні) // Галицькі контракти. — 1996. —
№ 21. — С. 58 — 59; Гасанов Э. Схватка с наркомафией: настало время
объединить усилия Содружества (СНГ) // Президент. Парламент.
Правительство. — 1997. — № 12. — С. 41 —48.

3. Див.: Женунтій В., Дадерко Л. До питання повторності однорідних
злочинів при незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин
і прекурсорів. // Право України. — 1996. — № 12. — С. 76 — 77.

4. Тут і далі використані матеріали Управління оперативної інформації
МВС України за 2000 рік та 6 місяців 2001 року.

5. Див.: Гасанов Э. Антинаркотизм: международные тенденции и проблемы //
Законность. — 1996. — № 8. — С. 2 —6.

6. Див.: Гасанов Э. Наркотическая преступность как вид организованной
преступности // Законность. — 1997. — № 11. — С. 27 —30.

7. Див.: Европейский Союз: таможня без границ (Борьба с контрабандой
наркотиков) // Зеркало недели. — 1995. 14 —20 октября. — С. 10.

 

 

Зміст | Журнал

 

Похожие записи