Реферат на тему

Організація збору та аналізу інформації з офіційних джерел щодо ухилення
від сплати податків

План

1.Загальна характеристика “тіньових операцій” суб’єктів підприємницької
діяльності (СПД).

2. Поняття непрямих методів визначення доходів СПД. Нормативна база
здійснення податкових перевірок шляхом непрямих методів.

3. Вибір об’єкта податкової перевірки:

а) основні ознаки приховування об’єктів від оподаткування;

б) офіційні джерела інформації для непрямих методів розслідування;

в) збір і аналіз інформації з метою встановлення дійсного стану
фінансово-господарських справ СПД.

Література 1.Загальна характеристика “тіньових операцій” суб’єктів
підприємницької діяльності

Серйозною проблемою для податкових органiв України стало виявлення та
залучення до оподаткування доходiв, отриманих вiд так званої “тiньової
дiяльностi” рiзноманiтних суб’єктiв пiдприємництва та приватних осiб.
Несплата податкiв такими суб’єктами призводить до значних втрат
державного бюджету.Практика показує, що заходи щодо викриття податкових
пра-вопорушень, врешті-решт, стикаються з iснуванням фiктивних фiрм, на
рахунках яких залишаються податки легальних платникiв, або
сфабрикованими документами, за допомогою яких вуалюються сумнiвнi
операцiї. Забагато випадкiв, коли розрахунки у справжнiх цiнах мiж
господарюючими суб’єктами вiдбуваються готiвковими коштами, а формально
(по бухгалтерiї) вiдображаються в надума-них показниках.Основні причини
використання фіктивних фірм легальними платникамиНеобхiдно пiдкреслити
важливiсть вивчення та опрацювання руху коштiв на рахунках фiктивних
структур. Крім того, важливо проаналiзувати сфери сучасного бiзнесу як
джерела додаткової iнформацiї. Ці заходи потрібно здійснити, оскiльки
“послугами” фiктивних фiрм користуються чимало легальних платникiв, якi
переслiдують реалiзацiю таких власних намiрiв, як:

зменшення податкових зобов’язань, перш за все, за ПДВ, податком на
прибуток, акцизним збором;

легалiзацiя товару (продукцiї, сировини), придбаного за “тiньову”
готiвку;

легалiзацiя майнових сертифiкатiв, придбаних за готiвку у населення;

4) здобуття права на податковий кредит при покупцi товарiв у населення
за готiвку шляхом їх оприбуткування нiбито вiд фiктивної структури та
iнше.

Для “тiньового” сектора характерне перекручення звiтностi, неоформлення
операцiй документально або приховування доку-ментiв про проведенi
господарськi операцiї, невiдображення їх у бугалтерськiй звiтностi.

У зазначених випадках виявити прихованi доходи тра-дицiйними методами
документальних перевiрок (тобто на пiдставi первинних документiв та
звiтностi) неможливо. Формально правильно оформленi та проведенi в
облiку господарськi операцiї не да-ють податковому iнспектору пiдстав
зробити висновки про прихо-вування об’єктiв оподаткування. Тим бiльше,
вiдсутнiсть облiку таких об’єктiв або фальсифiкацiя документiв
позбавляють можли-востi вiдновити справжню картину дiяльностi платника.

Для успiшної протидiї таким негативним явищам у свiтовiй практицi
застосовується наступний пiдхiд: шукаються дiйснi дже-рела походження
невiдображених прибуткiв та, враховуючи, що прихованi вiд оподаткування
кошти акумулюються у виглядi при-ватної власностi окремих громадян,
розглядається питання про вiдповiднiсть задекларованих такими
громадянами доходiв витра-там на власнi споживчi та господарськi
потреби.

Сучаснi умови розвитку економiчних процесiв та загальнi тенденцiї
кримiналiзацiї сфери оподаткування вимагають вiд податкових органiв саме
таких пiдходiв у визначеннi дiйсних податкових зобов’язань громадян.
Тому якщо бухгалтерськi записи платника не носять регулярного характеру
або iснуючi записи не визначають доходу платника в повному обсязi,
визначення доходу, що пiдлягає оподаткуванню, повинно проводитись на
пiдставi тих методiв, за допомогою яких можливо визначити розмiр
дiйсного доходу плат-ника податкiв.

2. Поняття непрямих методів визначення доходів СПД.Нормативна база
здійснення податкових перевірок шляхом непрямих методів

Органам податкової служби, з метою пiдвищення ефектив-ностi податкових
перевiрок та максимального залучення до оподат-кування “тiньових
доходiв”, необхiдно опанувати та застосовувати в роботi методи. Вони
широко розповсюдженi в мiжнароднiй прак-тицi для визначення об’єктiв
оподаткування господарюючих суб’єктiв та, вiдповiдно, їх податкових
зобов’язань.

Мета застосування непрямих методів полягає у виявленні усiх доходiв
суб’єкта підприємницької діяльності – вiдображених i не вiдображених у
наданих для перевiрки документах.

Для цього потрібно вивчити:

непрямi ознаки фактичної дiяльностi та дохідностi пiдприємства;

рiвень життя фiзичних осiб, причетних до дiяльностi такого пiдприємства,
їх особистi доходи та витрати.

При цьому (у разi встановлення перевищення витрат над доходами)
необхідно з’ясувати джерело доходiв, за рахунок яких здійснені
встановленi витрати. Якщо платник не взмозi документально та
аргументовано довести, що цi кошти не пiдлягають оподат-куванню,
необхiдно залучати їх до оподаткування.

Отже, непрямі методи визначення об’єктiв оподаткування – це комплекс
заходiв, спрямованих на отримання детальної iнформацiї про дiяльність
платника податків. Така інформація зби-рається з різних офіційних
джерел, окрім звiтності та бухгалтерсь-ких документів платника.
Ретельний аналiз та вивчення здобутих вiдомостей дозволяють встановити
фактичні обсяги господарської діяльності СПД і обчислити його дiйсні
податкові зобов’язання.

Нормативна база

При оглядi дiючого податкового законодавства України стає зрозумiлим, що
воно надає право працiвникам податкових адмiнiстрацiй збирати
інформацiю, визначати дохід платника та iншi об’єкти оподаткування i
проводити вiдповiднi донарахування.

Згiдно зі ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” – платники
податкiв i зборiв зобов’язанi допускати посадових осiб державних
податкових органiв до обстеження примiщень, що вико-ристовуються для
одержання доходiв чи пов’язанi з утриманням об’єктiв оподаткування, а
також для перевiрок з питань обчислення i сплати податкiв та зборiв
(обов’язкових платежiв); керiвники й вiдповiднi посадовi особи юридичних
осiб та фiзичнi особи пiд час перевiрки, що проводиться державними
податковими органами, зобов’язанi давати пояснення з питань
оподаткування у випадках, пе-редбачених законами, i виконувати вимоги
державних податкових органiв щодо усунення виявлених порушень законів
про оподатку-вання.

Згiдно зі ст. 12 цього ж Закону банки та iншi фiнансово-кредитнi
установи зобов’язанi подавати державним податковим органам на їх запит
вiдомостi про наявнiсть i рух коштiв на розрахункових та iнших рахунках
платникiв податкiв клiєнтiв цих установ.

Згiдно із Законом України “Про державну податкову службу в Українi” вiд
5.02.98 Державна податкова адмiнiстрацiя України розробляє основнi
напрями, форми й методи проведення перевiрок дотримання податкового та
валютного законодавства.

Органи державної податкової служби мають право використо-вувати
вiдповiднi методи для контролю за дотриманням податково-го
законодавства, i ст. 10 Закону надає повноваження мiським та районним
ДПА на перевiрку вiрогiдностi поданих документiв та проведення всебiчних
перевiрок фактiв приховування i заниження сум податкiв.

Ст. 11 Закону дозволяє одержувати вiд службових осiб i громадян у
письмовiй формi пояснення, довiдки та вiдомостi з питань, що виникають
пiд час перевiрки, пояснення щодо джерел отриман-ня доходiв, а також
одержувати вiд пiдприємств i громадян вiдомостi та довiдки про отриманi
доходи, видатки, про закритi, вiдкритi розрахунковi, валютнi та iншi
рахунки, iнформацiю про наявнiсть та обiг коштiв на цих рахунках, iншi
вiдомостi, пов’язанi з обчисленням та сплатою податкiв.

Працiвники податкової служби мають право обстежувати будь-якi виробничi,
складськi та iншi примiщення пiдприємств, установ i огранiзацiй
незалежно вiд форм власностi та громадян, що використовуються для
одержання доходiв чи пов’язанi з утриманням об’єктiв оподаткування.

У разi вiдмови керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян
допустити службових осiб ДПА до обстеження зазначе-них примiщень,
неподання документiв про отриманi доходи й ви-трати, державнi податковi
iнспекцiї мають право визначати оподат-ковуваний дохід (прибуток) таких
пiдприємств на пiдставi доку-ментiв, що свiдчать про одержанi ними
доходи, а стосовно грома-дян – з урахуванням оподаткування осiб, які
займаються ана-логiчною дiяльнiстю.Таким чином, положення податкового
законодавства надають можливiсть податковим органам здiйснювати
перевiрку вiдповiдних документiв, вилучати їх, отримувати вiдповiдi на
запитання та обчислювати дохід на пiдставi наявної iнформацiї. При
визначеннi доходу громадян дозволяється навiть враховувати оподаткування
осiб, якi займаються аналогiчною дiяльнiстю (згiдно з Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв вiд 26.12.92 “Про прибутковий податок з громадян”).

3. Вибір об’єкта податкової перевірки

Важливо зрозумiти, що вiд характеру здобутих вiдомостей, щодо того чи
iншого платника податкiв значною мiрою залежить вибiр методiв, за
допомогою яких необхiдно обчислювати подат-ковi зобов’язання такого
об’єкта.

При цьому про ухилення від оподаткування, а також про вчинення інших
економічних правопорушень можна зробити висновок тільки тоді, коли є
впевненість у здобутій інформації.Передбачити факт податкового
правопорушення можливо, ба-зуючись на рядi ознак. Основні ознаки
приховування об’єктів від оподаткування

Дохід, задекларований платником, не вiдповiдає середнiм нормам
рентабельностi обраної сфери дiяльностi.

Задекларований дохід не вiдповiдає рiвню витрат посадових осiб,
засновникiв, матеріально відповідальних осіб, близьких роди-чів
керівництва (що, як правило, ніде не працюють) з урахуванням iнших
джерел їх доходiв.

3. У фінансово-господарській дiяльностi платника переважа-ють готiвкові
або товарообмiнні (бартерні) операцiї.

Здійснення розрахунків і постійні стосунки з фiктивними фiрмами.

5. Документи, необхiднi для перевiрки платника, вiдсутнi.

6. Якiсть бухгалтерського облiку, як правило, незадовiльна.

7. Платник постiйно звiтує про збитки.

8. Оперативна iнформацiя пiдроздiлiв податкової мiлiцiї щодо
приховування об’єктiв оподаткування.

У випадках, коли мають місце декілька із вищенаведених ознак
приховування прибутків, працівники податкової міліції ма-ють достатньо
підстав проводити подальший збір інформації про даного суб’єкта
підприємницької діяльності. У деяких випадках при цьому може заводитися
оперативно-розшукова справа, проводитися збір необхідної інформації
гласними методами з офіційних джерел. 

Офіційні джерела інформації для непрямих методів розслідування

Джерелами такої iнформацiї про юридичних осіб можуть ви-ступати:

1) рух коштiв по рахунках банкiвських установ;

2) аналiз банкiвських депозитiв;

3) результати “зустрiчних перевiрок” інших СПД;

4) вiдомостi постачальникiв або споживачiв;

5) результати вивчення ринкової кон’юктури;

6) аналiз показникiв дiяльностi платника залежно вiд галузi
господарства, у якiй вiн працює;

7) опрацювання руху коштiв фiктивних пiдприємств.

Данi щодо витрат платника-фiзичної особи працівники податкової міліції
отримують з наступних джерел:

1) райдержадмiнiстрацiї, Фонд держмайна та податковi адмiнiстрацiї –
щодо викупу пiдприємств у процесi приватизацiї, створення акцiонерних
товариств i приватних фiрм шляхом внескiв зна-чних сум до статутних
фондiв;

2) бюро технiчної iнвентарiзацiї – перевiряєтья кiлькiсть об’єктiв
нерухомостi;

3) державтоiнспекцiя – проводиться перевiрка щодо реєстрацiї
автотранспортних засобiв;

4) митна служба – щодо кiлькостi та вартості автотранспорт-них засобiв
та матерiальних цінностей, що були розмитненi однiєю особою;

5) нотарiальна контора – щодо операцiй купiвлi-продажу не-рухомостi;

6) Комiсiя з цiнних паперів – щодо придбання значних пакетiв акцiй
пiдприємств;

7) вiддiли реєстрацiї вiз – щодо осiб, дiти яких здобувають освiту за
кордоном;

8) туристичнi фiрми – щодо придбання путiвок на елітарні ку-рорти;

9) правоохороннi органи – щодо фактiв викрадення з приват-них квартир
майна та коштовностей на значнi суми;

10) органи мiсцевої влади – щодо власникiв земельних дiлянок, на яких
розташованi будинки, що мають значну вартiсть;

11) міжміські телефонні вузли – щодо кількості й вартості міжміських
телефонних розмов.

Збір і аналіз інформації з метою встановлення дійсного стану
фінансово-господарських справ СПД

Таким чином, якщо аналiз даних рiзноманiтних iнформацiйних баз, наявних
у пiдроздiлах ДПА, не дозволяє зроби-ти висновок про отримання тих чи
iнших доходiв суб’єктом пiдприємництва, слiд звернути увагу на рiвень
життя посадових осiб СПД, особливо керiвникiв та засновникiв,
проаналiзувати їх витрати, спiвставленi з доходами. При цьому
дебетово-кредитовi обороти коштiв по рахунках можуть вiдповiдати
показникам декла-рацiй, АРМ “МИТНИЦЯ” не давати пiдстав стверджувати про
вве-зення чи експорт неврахованої продукцiї, аналiз АРМу “КРП” – не
показувати придбання невiдображених у звiтностi товаро-матеріальних
цінностей тощо.

На цьому етапi спiвставляються звiтнi данi платникiв податкiв (юридичних
осiб, пiдприємцiв та громадян, якi повиннi декларувати власні доходи) з
показниками баз даних та оперативною iнформацiєю.

Справі суттєво допомагає встановлення фактiв розрахункiв легального
платника з фiктивною фiрмою, що також дозволяє припустити приховування
об’єктiв оподаткування.

Крiм того, до уваги беруться основнi фiнансово-економiчнi показники тiєї
чи iншої галузi пiдприємницької дiяльностi, аналiз яких дозволить
зробити висновки про достовiрнiсть поданих декларацiй.

Аналiз галузi пiдприємницької дiяльностi, рiвня попиту та пропозицiй,
цiн на послуги, товари, продукцiю, сировину, обсягiв рекламного часу
тощо дозволяє зробити висновок про дiйсний стан справ того чи іншого
суб’єкта пiдприємництва.

Наведемо декілька прикладів. За офiцiйними даними, корпо-рація
“Український мобільний зв’язок” (UMC) спрацювала у 1997 роцi з
13-вiдсотковим рiвнем рентабельностi. Але вартiсть придбаного
устаткування для налагодження мобiльного та кабельного зв’язку, вартiсть
послуг за цей зв’язок, якiсть та обсяги рекламних компанiй, рiвень
заробiтної платнi персоналу та iншi показники дозволяють зробити
висновок про невiдповiднiсть звiтних даних з ре-альними прибутками
суб’єктiв цього ринку. Наприклад, частина доходiв приховується через
завищення закупiвельної вартостi телефонних апаратiв та iншого
обладнання шляхом проплат на фiктивнi пiдприємства, розрахункiв за
нiбито виконанi послуги та роботи тощо. У результатi таких дiй
досягається зменшення податкових зобов’язань.

Зрозумiло, що при проведеннi документальної перевiрки довести факти
порушення прямими методами, посилаючись на конк-ретнi норми податкових
законiв та iнших нормативних актiв, неможливо, оскiльки формально всi
вимоги виконуються. У даному ви-падку необхідно застосовувати непрямi
методи визначення дiйсного отриманого доходу та вiдповiдних податкових
зобовязань.

Таким чином, вибір об’єкта для податкової перевiрки полягає у:

– виявлені ознак порушення податкового законодавства;

– встановленні підстав для проведення оперативно-розшукових заходів;

– визначенні офіційних джерел, з яких можна отримати необ-хідну
інформацію гласними методами;

– зборі та аналізі даних, які відображають реальний стан справ СПД;

– прийнятті рішення про проведення податкової перевірки СПД, якщо
зібрана інформація свідчить про приховування доходiв вiд оподаткування.

Вагомим аргументом при виборi об’єкта повинен бути факт невiдповiдностi
рiвня витрат на утримання господарських ме-ханiзмiв або на власнi
потреби із задекларованими доходами.

Література

1. Закон Українни “Про державну податкову службу в Украї-ні” від 5
лютого 1998 р.

2. Методичні рекомендації щодо використання непрямих ме-тодів для
визначення доходів платників податків. – К.: ДПА України, 1997.

3. Методи фінансових розслідувань. Методичні рекомендації Служби
внутрішніх прибутків Податкового управління США (Internal Revenue
Service ).

4. Прогноз розвитку криміногенної ситуації у сфері оподатку-вання. – К.:
Управління оперативно-економічного аналізу ГУПМ, 1998.

Похожие записи