Реферат на тему

Органи внутрішніх справ України

План.

Вступ

1. Поняття та система органів внутрішніх справ.

2.Міліція України.

3.Поняття та ознаки міліції.

4.Структура міліції.

5.Основні засади діяльності міліції.

6. Обов’язки та права міліції.

Висновки

Література

Напрямки правоохоронної діяльності є відображенням внутрішньої
політики держави. Органи внутрішніх справ – один з правоохоронних
органів держави, діяльність якого досить різнобічна. Вона здійснюється
одночасно на трьох рівнях і спрямована на захист прав і свобод громадян,
інтересів суспільства, боротьбу із злочинністю, охорону громадського
порядку й забезпечення громадської безпеки. Ця діяльність здійснюється
від імені держави. Держава, як і суспільство, зацікавлена в громадському
спокої, впорядкованості внутрішніх державних відносин, в забезпеченні
особистої безпеки громадян, захисті їх прав, свобод та законних
інтересів.

„Безпека” згідно етимології цього слова означає відсутність будь –
яких загроз особі, суспільству та державі. В механізмі забезпечення
особистої безпеки громадян важлива роль належить державі та її органам.
І в цій системі важливе значення мають органи внутрішніх справ.

1.Поняття та система органів внутрішніх справ України.

Органи внутрішніх справ – це правозахисні органи державної
виконавчої влади, які приймають участь у здійсненні внутрішніх та
зовнішніх функцій держави, спрямованих на забезпечення законності та
правопорядку, захист від протиправних посягань життя, здоров’я, прав та
свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства
та держави.

Основні завдання органів внутрішніх справ:

Забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод та
законних інтересів.

Реалізація державної політики боротьби із злочинністю. З цією метою
здійснюються профілактичні та оперативно – розшукові заходи щодо
запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів.

Профілактика правопорушень. МВС та його підрозділи на місцях вносять до
центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій подання про необхідність усунення причин та умов,
що сприяють вчиненню правопорушень, організовують серед населення
роз’яснювальну роботу з питань охорони громадського порядку й боротьби
із злочинністю.

Охорона та забезпечення громадського порядку. Органи внутрішніх справ
мають відповідні повноваження у сфері забезпечення охорони правопорядку
на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях; у
сфері здійснення контролю за виконання правил перебування в Україні
іноземців та осіб без громадянства.

Виявлення та розслідування злочинів.

Охорона прав та законних інтересів громадян, підприємств, установ,
організацій незалежно від форми власності.

Дуже часто органи внутрішніх справ взаємодіють з іншими органами
державної влади (прокуратурою, судами, органами Міністерства оборони
України, СБУ) і надають їм сприяння у здійсненні їх завдань.

Система органів внутрішніх справ України.

Органи внутрішніх справ здійснюють свою діяльність одночасно на
трьох рівнях: центральному, регіональному та місцевому

Міністерство внутрішніх справ України – центральний орган
управління. Основні завдання МВД України закріплені Положенням про
Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим розпорядженням
Президента України від 7 жовтня 1992 року за № 157/92- рп. Цей орган
керується міністром, який назначається на посаду згідно з Конституцією
України.

До регіональних органів внутрішніх справ належать головні
управління, управління Міністерства внутрішніх справ України в
Автономній Республіці Крим, областях, городах Києві та Севастополі,
управління, відділи МВД України на транспорті.

Місцеві органи внутрішніх справ – це міські, районні управління,
підрозділи міліції на місцях. Їм належить провідна роль у охороні
громадського порядку, боротьбі із злочинністю, оскільки безпосередньо
вони своїми силами й засобами забезпечують порядок у громадських місцях,
запобігають правопорушенням і припиняють їх.

Структура міських і районних відділів внутрішніх справ відповідає
їхнім основним функціям. Її визначено штатними розписами, в яких дається
найменування посад, чисельність і посадові оклади. Міністерство
внутрішніх справ в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати
затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

Керують міськими, районними відділами начальники, яких призначають
на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.

До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ
входять: штаб, відділ карного розшуку, відділ служби по боротьбі з
економічною злочинністю, слідчій підрозділ, підрозділ державної
автомобільної інспекції, паспортна служба, інспекція виправних робіт,
служба дільничних інспекторів міліції.

Указом Президента України від 22.01.2001 року на базі підрозділів
дорожньо — патрульної служби Державної автомобільної інспекції України,
патрульно — постової служби та служби дільничних інспекторів міліції
органи місцевого самоврядування за спільним поданням місцевих державних
адміністрацій і виконавчих органів сільських, селищних, міських рад,
погоджених з МВС України, утворюють місцеву міліцію, підрозділи якої
входять до складу управлінь (відділів) внутрішніх справ. Але ще не
достатньо вирішені питання, пов’язані із закріпленням правового статусу
місцевої міліції, визначенням її місця та ролі в системі органів
внутрішніх справ і правоохоронних органів в цілому, регулюванням порядку
й організації її функціонування, фінансового та матеріально – технічного
забезпечення.

2.Міліція України

1. Поняття та основні ознаки міліції.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про міліцію” від 20.12.1990 р.,

міліція – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає
життя, здоров’я, права та свободи громадян, власність, інтереси
суспільства та держави від протиправних посягань.

2. Ознаки міліції:

Міліція – це державний орган, який є частиною державного апарату та
наділений державно – владними повноваженнями. Міліція виходячи з
принципу розподілу влади на три гілки, відноситься до системи органів
виконавчої влади.

Міліція – озброєний орган. Працівники міліції отримують зброю, яку
можуть використовувати тільки в виключних випадках, для забезпечення
виконання службового обов’язку по захисту інтересів держави, прав і
свобод громадян, охороні правопорядку та власності від протиправних
посягань. Випадки, при яких допускається застосування зброї, передбачені
у ст. 15 Закону України „Про міліцію”.

Основна ціль діяльності міліції – захист від протиправних посягань
життя, здоров’я, прав та свобод громадян, власності, інтересів держави
та суспільства.

3. Основні засади діяльності міліції.

Засади діяльності міліції – це основні ідеї, положення, закріплені у
Конституції та законах України, на яких базується устрій, порядок
функціонування та повноваження органів міліції.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про міліцію” до основних засад, на яких
базується діяльність міліції, належать:

Законність.

Гуманізм та повага то особи.

Соціальна справедливість.

Взаємодія міліції з трудовими колективами, громадськими організаціями та
громадянами.

Гласності.

Невтручання в діяльність міліції зі сторони політичних партій, рухів та
інших громадських об’єднань.

3 Структура міліції.

Міліція, як і інші державні органи, має свою чітко визначену
законом структуру. Згідно зі спеціалізацією в структурі міліції існують
наступні підрозділи:

Кримінальна міліція.

Згідно з Положенням про кримінальну міліцію України, її діяльність
будується за принципом спеціалізації, відповідно до особливостей
кримінальних проявів у кожній окремій сфері народного господарства або
специфіки суспільних відносин. На кримінальну міліцію покладено такі
завдання:

боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів;

розкриття тяжких злочинів, вчинених із застосуванням зброї,
боєприпасів, вибухових і радіоактивних речовин, злочинів, пов’язаних з
викраденням і угоном автотранспортних засобів;

викриття економічних злочинів, зокрема в кредитно – фінансовій і
банківській системах, у сфері приватизації та зовнішньоекономічній
сфері, торгівлі, паливно – енергетичному комплексі;

виявлення та викриття дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у
злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію.

Правоохоронна діяльність кримінальної міліції має конфіденційний
характер. Певні відомості щодо цієї діяльності віднесено до службової
або державної таємниці. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадення
та вилучення зброї, автотранспорту.

Кримінальну міліцію очолює заступник Міністра внутрішніх справ
України – начальник кримінальної міліції МВС України. Його призначає на
посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Міністра
внутрішніх справ.

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ і структурою
центрального апарату МВС України до кримінальної міліції входять такі
основні підрозділи:

— карного розшуку;

— служби по боротьбі з економічною злочинністю;

— підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;

— служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Міліція громадської безпеки.

Основні завдання міліції громадської безпеки:

забезпечення особистої безпеки, прав і свобод громадян;

охорона і забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього
слідства не обов`язково;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних
повноважень міліції.

Державна автомобільна інспекція.

Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього
руху на території нашої держави.

На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:

організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті,
забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням
юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів,
які діють на автомобільному транспорті;

контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;

реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає
громадян до керування транспортними засобами, організовує систему
профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в
практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й
передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.

Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та
впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання
дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва,
реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.

Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з
засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи
щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам,
відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил
дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних
закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні
пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному
травматизмові.

Міліція охорони.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є
централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах
для здійснення заходів охорони майна, вантажів, грошових знаків, цінних
паперів та інших цінностей, які перевозяться; забезпечення особистої
безпеки громадян у порядку встановленому законодавством.

Служба охорони – це єдиний орган у структурі міліції, який діє на
засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання
договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та
юридичних осіб.

Основні завдання Державної служби охорони:

здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об`єктів,
вантажів, грошових знаків і цінних паперів, що перевозять.

розробка основних вимог до захисту об`єктів і громадян від злочинних
посягань, типових договорів і вимог до інженерно – технічного укріплення
та захисту об`єктів; оснащення їх технічними системами й засобами
телевідеоспостереження, сигналізації, контролювання доступу;

участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження
технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних
документів.

Безпосередньо керує службою охорони Департамент Державної служби
охорони при МВС України.

Спеціальні підрозділи міліції створюються в системі органів
внутрішніх справ України з метою виконання спеціальних завдань і функцій
з охорони громадського порядку в державі.

В Україні для забезпечення громадського порядку на об`єктах і
територіях, які мають особливе народногосподарьке значення або
постраждали від стихійного лиха, катастроф, Міністерство внутрішніх
справ з дозволу Кабінету Міністрів України може створювати спеціальні
підрозділи міліції.

Так в 1992 році з метою охорони громадського порядку в надзвичайних
ситуаціях і оперативного реагування на вчинення тяжких злочинів,
групових порушень громадського порядку, збройних нападів, посилення
боротьби з організованою злочинністю, було створено підрозділи міліції
швидкого реагування «Беркут». Штати підрозділу затверджує Міністр
внутрішніх справ України. Особовий склад комплектується на конкурсній
основі з найбільш професійно підготовлених працівників міліції, які
мають стаж роботи в органах внутрішніх справ не менше двох років та
необхідну фізичну підготовку.

У 1993 році для забезпечення захисту цінних вантажів, грошових
коштів, як перевозять, громадян у місцях їх тимчасового перебування, у
структурі Державної служби охорони при МВС України було створено
спеціальні підрозділи міліції “Титан”. Це елітні підрозділи, в яких
служать професіонали. Вони забезпечені сучасною зброєю, засобами
індивідуального захисту, активної оборони та радіозв`язку.

Підрозділи швидкого реагування “Сокіл” – це спеціальні оперативні
відділи, які входять в структуру головного управління по боротьбі з
організованою злочинністю. Основні напрямки їх діяльності – виконання
завдань з проведення антитерористичних операцій, ліквідації
організованих злочинних угруповань, визволення заручників, участь у
заходах щодо припинення тяжких злочинів, вилучення зброї.

4.Обов`язки та права міліції.

Обов`язки органів міліції визначаються положеннями, які
затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Це, зокрема,
Положення про Головне управління охорони громадського порядку, Положення
про Головне управління Державної автомобільної інспекції МВС України від
15.07.93 р., Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх
від 8.07.95р. Положення про Державну службу боротьби з економічною
злочинністю від 5.06.93 р. та ін.

Ст. 10 Закону “Про міліцію” встановлює різні по своєму характеру та
змісту обов`язки.

Умовно їх можна поділити на три основні групи:

обов`язки, пов`язані з охороною громадського порядку, охороною майна
організацій та фізичних осіб, з захистом прав і свобод громадянина. Це,
наприклад, обов`язки забезпечувати безпеку дорожнього руху, надавати
дозвіл на придбання, перевозу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та
матеріалів, приймати учать у проведенні карантинних заходів під час
епідемій та епізоотій, забезпечувати громадський порядок під час
проведення масових заходів;

обов’язки, спрямовані на боротьбу зі злочинністю, а також процесуальні
обов`язки міліції при провадженні по справам про адміністративні
правопорушення та в кримінальному процесі. До них належать, наприклад,
обов`язки по розкриттю злочинів та проведення з цією метою оперативних
заходів, здійснення досудової підготовки матеріалів згідно протокольної
форми, проведення дізнання в межах, передбачених законом;

контрольно – наглядові обов`язки, а також обов`язки у сфері профілактики
правопорушень. Це – участь у правовому вихованню населення,
профілактична робота серед осіб, які мають нахил до скоєння
правопорушень. Здійснення адміністративного нагляду за окремими особами,
а також за засудженими до кримінальних покарань, не пов`язаних з
позбавленням волі, контроль за дотриманням громадянами та посадовими
особами встановлених законодавством правил паспортної системи, правил
перебування в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства.

Для виконання поставлених перед міліцією завдань та обов`язків вона
наділена широкими правами.

Ст. 11 Закону “Про міліцію” детально регламентує порядок
здійснення прав міліцією. Ці права можна розділити на три групи:

права міліції у сфері профілактики правопорушень, серед яких особливе
місце займають права адміністративно – попереджувального характеру. Це –
право на перевірку документів, на ведення профілактичного обліку
правопорушень, право входити у житлові приміщення осіб, які перебувають
під адміністративним наглядом, з метою перевірки та ін.

Права міліції у сфері реалізації засобів, передбачених адміністративним
та кримінально – процесуальним законодавством. До них належать право
вимагати зупинення противоправних дій, право виносити усне попередження
особам, які скоїли незначне адміністративне правопорушення, заходити без
перешкод у любий час на територію і в приміщення підприємств, установ
та організацій з оглядами їх з метою переслідування осіб, які
підозрюються у скоєнні злочину, застосовувати спеціальні засоби та
зброю, організовувати при необхідності медичний огляд водіїв.

Права процесуально – забезпечувального характеру і права, пов`язані з
притягненням осіб до юридичної відповідальності Це, наприклад, право
викликати громадян та посадових осіб по кримінальним справам, складати
протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати оперативні
заходи та ін.

Висновок.

На органи внутрішніх справ України покладені завдання по захисту
прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави, боротьби зі
злочинністю, охороні громадського порядку, запобігання та припинення
правопорушень і забезпечення провадження в справах, розгляд яких законом
покладено на органи внутрішніх справ, забезпечення безпеки дорожнього
руху, охорони особливо важливих державних об`єктів.

Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ здійснюється на
трьох рівнях – центральному, регіональному та місцевому.

Положенням “Про взаємодію органів внутрішніх справ України та
Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та
розслідуванні злочинів, пов`язаних із пожежами”, затвердженим наказом
МВС та МНС України 26.08.2003 р. № 943/302, передбачено, що для
розкриття злочинів, пов`язаних із пожежами, органи Держпожнагляду (як
орган дізнання) та слідства відповідно до чинного кримінально –
процесуального законодавства, а також цього Положення здійснюють
оперативно – розшукові заходи, перевірки та виконують слідчі дії,
спрямовані на виявлення і закріплення доказів, установлення причин
виникнення пожеж, а також обставин і умов, що спряли їх виникненню,
виявленню осіб, причетних до вчинення злочину, притягнення винних до
відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства, забезпечення
відшкодування матеріальних збитків, заподіяних потерпілим особам.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1.Конституція України.

2.Закон України “ Про міліцію” від 20.12.1990 р.

3.Закон України “ Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 р.

4.Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р.

5.Кримінально-процесуальний кодекс України.

6.Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 07.10.1992 р.

7.Бандурка О.М. Основи управління в ОВС України: теорія, досвід, шляхи
удосконалення. – Харків: Основа, 1996.

8.Бандурка А.М., Бессмертный А.К. и др. Судебные и правоохранительные
органы Украины: Учебник / Под ред.проф. А.М.Бандурки. – Харьков: Ун-т
внутр. дел, 1999.

9.Бельсон Я.М. Международная организация уголовной полиции (Интерпол). –
М., 1981.

10.Василькевич Я.І., Гаркуша В.С., Задояний М.Т. Вдосконалення
діяльності податкової міліції в процесі модернізації ДПС України. – К.:
Атіка, 2001.

11.Гель А.П. та ін. Правоохоронні органи України: Курс лекцій /
А.П.Гель, Г.С.Семаков, Д.П.Цвігун. – К.: МАУП, 2000.

12.Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.-
Київ.-Юрінком Інтер. — 2004.- с. 200 – 238.

13.Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах
і матеріалах: У 3-х т. – К.: Генеза, 1997.

14.Родионов К.С. Интерпол: вчера, сегодня, завтра. – М., 1990.

Похожие записи