Глава 7 Органи місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування е
правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання
у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно
вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів
України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві
територіальної громади, громадян та їх органів розв’язувати значну
частину місцевих справ та управляти ними, діючи в межах закону, під свою
відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація самоврядування в Україні грунтується на
поєднанні загальнодержавних та місцевих інтересів.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх
правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самоврядування наділені
своїми власними повноваженнями, передбаченими Конституцією і чинним
законодавством України. У межах цих повноважень органи місцевого
самоврядування мають повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядування проявляється в
їх можливості самостійно визначати та будувати свою внутрішню структуру
для того, щоб вона відповідала місцевим потребам та забезпечувала
ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого
самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами
місцевого самоврядування здійснюється лише для забезпечення законності
їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого самоврядування
проявляється в їх праві володіти і розпоряджатися коштами і майном для
здійснення своїх функцій та повноважень.

Місцеве самоврядування має свою систему, що складається з територіальної
громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного та
міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради,
районних та обласних рад.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування — сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за
ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші
самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції,
фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації
населення Закон України від 21 травня 1997 р. «По місцеве самоврядування
в Україні», крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також форми
безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референдуми, загальні
збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування
села, селища, міста для більш активного здійснення своїх прав та
обов’язків можуть також об’єднуватися в асоціації, інші форми
добровільних об’єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представляють спільні
інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, Конституція України
та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносять
районні та обласні ради. Питання організації управління районами в
містах належить до компетенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України від 17 березня 1995 р. «Про
Автономну Республіку Крим» називає сільські, селищні, районні, міські,
районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села,
селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого
самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку
складають рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші
кошти, земля, природні ресурси тощо.

Вони затверджують програми соціально-економічного та культурного
розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних
адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують
проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства,
організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх
компетенції.

Територіальні громади сіл, селищ та міст можуть об’єднувати на
договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів
для виконання спільних проектів або для спільного фінансування
(утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати
для цього відповідні органи і служби.

Від імені і в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної
власності здійснюють відповідні ради.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради
вирішуються питання про утворення і ліквідацію постійних та інших
комісій ради; заслуховуються повідомлення депутатів про роботу в раді,
виконання ними доручень ради; скасовуються акти виконавчих органів ради,
які не відповідають чинному законодавству; затверджуються програми
соціально-економічного та культурного розвитку відповідних
адміністративно-територіальних одиниць; приймаються рішення щодо
відчуження відповідно до закону комунального майна; затверджуються
місцеві програми приватизації;

регулюються земельні відносини, відносини по використанню природних
ресурсів; затверджуються місцеві містобудівні програми, договори,
укладені головами рад від імені ради, з питань, віднесених до її
виключної компетенції, статути територіальних громад та ін. Ради також
створюють постійні та тимчасові комісії з окремих питань.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та
культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх
виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з
коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між
територіальними громадами або для виконання спільних, проектів та з
коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для
реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та
контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до
їхньої компетенції.

Відповідно до ч. З ст. 143 Конституції України органам місцевого
самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів
виконавчої влади. В такому разі держава фінансує здійснення цих
повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету
України.

В свою чергу місцеві ради (обласні та районні) можуть делегувати частину
своїх повноважень відповідно обласним та районним державним
адміністраціям і контролювати реалізацію цих повноважень. Обласні та
районні ради заслуховують звіти голів міських державних адміністрацій,
їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних
підрозділів місцевих державних адміністрацій про забезпечення бюджету,
виконання програм економічного та соціально-культурного розвитку
відповідної території, місцевих екологічних програм та з інших питань,
які пов’язані з реалізацією місцевою державною адміністрацією
повноважень, що делеговані їй радою.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом,
приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній
території (ст. 144 Конституції України).

Все це дає змогу вважати, що органи місцевого самоврядування мають риси,
котрі наближають їх до органів виконавчої влади, з якими вони тісно
взаємодіють при вирішенні питань місцевого значення.

З питань здійснення повноважень органів виконавчої влади органи
місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої
влади. Правові акти органів місцевого самоврядування, прийняті з
порушенням Конституції та законодавства України, можуть бути зупинені до
вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Шкода, завдана в
результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого
самоврядування, відшкодовується ними в повному обсязі за рахунок власних
коштів.

Місцеві ради підконтрольні також Верховній Раді України, територіальним
громадам, суду. Так, відповідно до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради можуть бути
достроково припинені за рішенням місцевого референдуму в разі, якщо рада
прийняла рішення з порушенням Конституції та інших законів України, прав
і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про
приведення цих рішень у відповідність із законом, а також якщо сесії
ради не проводяться без поважних причин у встановлені законом строки,
або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної,
міської, районної ради за рішенням, місцевого референдуму може бути
порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією
десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і
мають право голосу.

За наявності рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків
відповідного комітету Верховної Ради України остання може призначити
позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті,
районної, обласної ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які
обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного,
прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири
роки (ст. 141 Конституції України).

Сільські, селищні, міські ради та ради районів міста мають свої
виконавчі органи — виконавчі комітети. Виконавчий комітет є юридичною
особою. Він утворюється радою на строк її повноважень у складі голови
відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного,
міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого
справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів,
управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу
виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою
входить також секретар відповідної ради. Кількісний та персональний
склад виконавчого комітету визначається відповідною радою за поданням її
голови. Основними структурними підрозділами виконкому є відділи та
управління.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують
до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або
сільської ради виконавчі комітети можуть не створюватися. У цих випадках
виконавчо-розпорядчі функції (крім розпорядження земельними та
природними ресурсами) здійснює голова ради одноособове.

Виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм
соціального, економічного та культурного розвитку, цільових програм з
інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень, що виносяться на
розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та
інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, що
належать до комунальної власності відповідної територіальної громади,
заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або
скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших
виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. Виконавчий комітет
здійснює також окремі повноваження, делеговані йому державою.

Перелічені повноваження належать до загальних повноважень виконавчого
комітету. Крім них він має широке коло спеціальних повноважень в окремих
напрямках його діяльності: в галузі планування та обліку, бюджету і
фінансів, управління комунальною власністю, розвитку місцевого
господарства, охорони навколишнього природного середовища, будівництва,
житлового господарства, транспорту, зв’язку, соціального обслуговування
тощо. Так, виконавчий комітет розробляє і подає на затвердження ради
бюджет та звіт про його виконання; забезпечує виконання затверджених
радою планів приватизації об’єктів комунальної власності; припиняє або
обмежує господарську діяльність підприємств (об’єднань), організацій і
установ різних форм власності у разі порушення ними законодавства про
охорону природного середовища; організовує місцеві ринки, сприяє
розвитку всіх форм торгівлі; управляє підприємствами та організаціями
транспорту і зв’язку, що належать до комунальної власності; реєструє
право власності, право користування землею, підприємства, організації і
установи, громадські формування; звертається до суду про визнання
незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого
самоврядування та ін.

Значними повноваженнями чинне законодавство наділяє голів сіл, селищ та
міст. Вони обираються відповідною територіальною громадою строком на
чотири роки і очолюють раду та її виконавчий комітет. Сільський,
селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом
повноважень органів виконавчої влади на відповідній території,
додержання Конституції та законів України, виконання актів органів
виконавчої влади; організовує роботу відповідної ради та її виконавчого
комітету, призначає на посаду та звільняє з посади керівників відділів,
управлінь та інших структурних підрозділів ради, підприємств, установ і
організацій, що належать до комунальної власності і відповідних
територіальних громад; скликає загальні збори громадян за місцем
проживання; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий
комітет у відносинах з іншими державними та недержавними органами;
звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів
місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади,
підприємств. установ і організацій, які обмежують права та інтереси
територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає
від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету
договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до
виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

веде особистий прийом громадян та ін.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі
рішень. Акти такої форми приймають і виконавчі комітети ради. Рішення
ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю
голосів депутатів від загального складу ради (крім деяких випадків,
передбачених чинним законодавством). Рішення ради нормативно-правового
характеру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо
радою не встановлено більш пізній строк уведення цих рішень у дію.

Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю
голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються
сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної,
обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до
відома населення.

Див.: Відомості Верхов. Ради України. 1997. № 24.

Ст. 170. Див.: Там само. 1995. № 11. Ст. 69.

Похожие записи