Реферат на тему
Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном
План
1 Охорона прав на об’єкти промислової власності
2 Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав
Література
1 Охорона прав на об’єкти промислової власності
Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у
сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий
в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче
одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в
кожній із цих країн.
Для того щоб полегшити одержання правової охорони об’єктів промислової
власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у
1883 p. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону
промислової власності і створ Міжнародний Союз по охороні промислової
власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції е понад 130 країн.
Конвенція встановлює положення, що відносяться до винаходів,
торговельних марок, промислових зразків, фірмових найменувань,
найменувань місць походження і вказівок походження, а також до
несумлінної конкуренції. Після підписання у 1883 p. Паризька конвенція
час від часу переглядалася. Кожна з конференцій з перегляду, починаючи з
Брюссельської конференції у 1900 p., закінчувалася прийняттям Акту
перегляду Паризької конвенції.
Будь-який громадянин України має право запатентувати винахід, корисну
модель, промисловий зразок в інших країнах. Для цього до подачі заявки
на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов’язаний
подати заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності та
інформувати його про свій намір здійснити таке патентування. Якщо
протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на
патентування, то заявка може бути подана у відповідний орган відповідної
держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за
процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), міжнародна заявка теж
подається до Державного департаменту інтелектуальної власності.
Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника
-патентного повіреного України.
Громадяни України також мають право зареєструвати торговельну марку за
кордоном. При реєстрації торговельної марки за кордоном відповідно до
Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків однією з умов є
подача заявки через власне національне патентне відомство.
При патентуванні за кордоном слід додержуватися норм міжнародних угод у
сфері промислової власності, до яких приєдналася Україна.
2 Охорона прав на об’єкти авторського права і суміжних прав
Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської
конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 p.), до якої
приєдналася Україна. В основу Бернської конвенції покладено три
принципи.
Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній
країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж
охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.
Принцип автоматичної охорони означає, що охорона за національним режимом
надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо.
Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в
країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження
твору.
Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі
Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права
виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до
загального відома їх виконань без згоди виконавця), права виробників
фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення
та розповсюдження примірників без їхнього дозволу), права організацій
мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення
їхніх програм).
Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму.
Так, виконання охороняється за національним режимом країни-члена, якщо
воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми
надається за національним режимом країни-члена за умови, якщо виробник
фонограм є громадянином іншої країни, що домовляється; перший запис
звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше
опублікована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домовляється,
надає організації мовлення національний режим за умови, якщо
штаб-квартира організації мовлення знаходиться в іншій країні-члені або
якщо передачу в ефір здійснено за допомогою передавача, що знаходиться в
іншій країні-члені Римської конвенції.
Якщо міжнародним договором, учасником якого е Україна, встановлено інші
правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України “Про авторське
право і суміжні права”, то застосовуються норми міжнародного договору.
Список використаної літератури
Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності
України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів. — К.:
Юрінком Інтер, 1998. — 336 с.
Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну
власність // Інтелектуальна власність. — 2000. — №3. — С. 3—14.
Долга В.О. Інтелектуальна власність: економічний захист та форми
реалізації: Автореф. дис. к. е. наук: 08.01.01. / Хар. держ. у-т.
Харків, 1996. — 18 с.
Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. —
Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.
Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллектуальная собственность.
Законодательство и практика применения. — М., 1977. — С. 11.
Интеллектуальный капитал /Пер. с англ. под ред. Л.Н. Ковалик. — Питер,
2001. — 288 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
